ВЕЛИКА БОРОТЬБА

 

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

 

 

   Ця велика і довга боротьба почалася на небі між Михаїлом (Христом) та Люцифером, який є дракон, диявол і сатана (Об'явл 12.7-8).

 

   Сатана спочатку, хоч і був істотою досконалою і святою, херувимом, що осіняє («Як впав ти з неба, Денниця, син зорі!» (Іс 14.14)), але все ж таки істотою створеною і тому підпорядкованою Закону Творця.

   Коли Люцифер почав повставати проти Бога, Христос і Його ангели, сподіваючись врятувати його, радили йому підкоритися Божому правлінню. «Ось Він... і в своїх ангелах вбачає недоліки» (Йов 4.18). Але Люцифер не скорився. Настало його відкрите повстання, і його вигнали з неба.

   «Бо, якщо Бог ангелів грішних не пощадив, але, зв'язавши узами пекельного мороку, зрадив до суду для покарання… то, звісно, ​​знає Господь, як рятувати благочестивих від спокуси» (2 Пет 2.4,9).

   «І ангелів, які не зберегли своєї гідності, але залишили своє житло, дотримує у вічних кайданах, під мороком, на суд великого дня» ( Юда 6).

   Всі зусилля були докладені для того, щоб переконати Люцифера в помилці. Було оголошено, що його неприязнь до Бога є безпричинною, і вказані наслідки непокори. Було запропоновано йому перейти на бік відданості Богу. Бог дозволив сатані продовжити свою роботу. Нарешті, дух ворожості дозрів у активне повстання.

   Коли сатана зробив той фатальний крок, він позбавив себе можливості повернутися до попереднього стану.

 

   Сатана програв свою битву на небі. Він з того часу протистоїть правлінню Божому. Різноманітні злочини і нещастя - справа його рук. Все це демонструє, що його зусилля запровадити найкраще правління виявилися нещасливою помилкою.

 

   Він протистоїть Христу тим лютіше, чим ближче його час іде до кінця (Об’яв 12.12).