THE KINGDOM

 

ММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММ

Factors of the Kingdom:

- Territory

- Subjects

- Law

- Ruler

- Throne

 

Evidence that the world belongs to the Kingdom of God :

1. God created the Earth - territory, so it belongs to Him.

"For My whole land" (Ex 18.9).

2. God created man, so people are citizens of His Kingdom.

"So God created man" (Gen 1.27).

3. God as Creator has a natural right to rule, and He therefore gave a dramatic act of His reign - the Ten Commandments.

"God hath spoken and all these words..." (Ex 20.1).

4. As the creator, He shall have the right to control and other intelligent existence you. God is the ruler.

"Kingdom It all has" (Ps 102.19).

5. His throne in heaven, the third Heaven (yet).

"I know a man in Christ who... entranced was up to the third heaven, in paradise" (2 Cor 12.2-4). "And He showed me a pure river of water of life, clear as Crystal, proceeding from the throne of God and of the Lamb" (Rev 22.1).

 

All the worlds depend on it, subject to Him: therefore rejoice, o heavens, and there they were! (Rev 12.12).

Only true God has the right to govern the universe, and that is because He is the creator of everything in the universe.

Those who were unwilling to submit to His authority and for opposing humans His law condemned to destruction. 

"For behold, all souls are mine... the soul thus will die" (Ezek 18.4).

"Do not leave... neither root nor branch" (Mal 4.1).

OBEDIENT TO HIS LAW WILL ENJOY BLESSINGS -  PEACE, HAPPINESS, PROSPERITY.

"Come, ye blessed of My Father, inherit the Kingdom prepared for you from the Foundation of the world. And go... the righteous into life eternal" (Matt 25.34,36).

ВАРВАРСТВО

 

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

 

 

В Турции христианские общины протестуют против экспроприации церквей

05.05.2016

Все церкви в черте города Диярбакир захвачены

АНКАРА. В Диярбакире нарастает возмущение христианских общин экспроприацией церквей, которую провело турецкое правительство в конце марта. Христианские сообщества протестуют против захвата властями значительной территории на берегу реки Тигр под предлогом проведения военизированной операции против Рабочей партии Курдистана (PKK), сообщает агентство FIDES.

Все церкви в черте города Диярбакир захвачены: Армянская апостольская церковь св. Кириака, Сирийская церковь Девы Марии, Халдейская католическая церковь св. Сергия, Армяно-католическая церковь и протестантская церковь.

Кроме того, были захвачены более 6 тысяч частных домов, расположенных преимущественно в Старом городе. Уже к моменту экспроприации все церкви были закрыты по приказу властей и не функционировали. Представители Сирийского фонда и члены местной евангелической общины обратились с жалобой против действий властей в суд Диярбакира в середине апреля. Также Фонд армянской апостольской церкви обратился в Государственный совет с просьбой отменить приказ об экспроприации.

«Среди захваченных объектов есть строения общественных организаций, места молитвенных собраний и объекты высокой исторической и культурной ценности, - говорится в заявлении протестующих. - Это решение властей по запросу министерства экологии и городского планирования не имеет ни малейших законных оснований и совершенно неприемлемо с точки зрения положений конституции».

По словам Али Эльбейоглы, юриста Армянского фонда, причины экспроприации чётко не были обозначены, что противоречит действующему законодательству.

Постановление правительства об экспроприации недвижимого имущества было опубликовано в официальном журнале Совета министров. Захват территории был обоснован целями сохранения исторического облика центра города Диярбакир от разрушений в ходе военного конфликта.
Напомним, что прихожане этих храмов не могли регулярно посещать службы последние несколько лет из-за столкновений вооруженных сил Турции с курдами из Рабочей партии Курдистана. Несмотря на это, решение правительства об экспроприации вызвало бурю возмущения среди христиан.

Правительство уверяет, что у него не было религиозных мотивов, поскольку при этом были экспроприированы и несколько мечетей. Однако мечети в Турции финансируются государством, в то время как христианские церкви принадлежат христианским общинам и существуют на частные пожертвования.
По словам местного пастора, цель захватов - церковная собственность, а не защита и реставрация. Он готов обратиться в Европейский суд по правам человека.
В знак протеста против решения властей, многие прихожане начали проводить в храмах воскресные службы, несмотря на высокий риск в связи с военными действиями.

ЧЕЛОВЕЧЕСКИЙ ТРУД

 

ТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТ

 

 

   Изгоняя провинившегося Адама из рая, Бог сказал вслед ему :  "В поте лица твоего будешь есть хлеб, доколе не возвратишься в землю, из которой ты взят" ( Бытие 3.19 ) .
   Выражение это означает, что только большим трудом можно добыть и пищу, и всё необходимое для жизни.

   Сверкает смелая проворная коса, а позади её - смиренная женщина с граблями. Она косит, она собирает...  вечная пара, покорно выполняющая заповедь: в поте лица своего обрабатывай землю.
                                    ( М.Пришвин, "Кащеева цепь" ) .

   Пояснения :

   Из этого выражения НЕ СЛЕДУЕТ, что труд является для человека проклятием. Напротив, это благословение Господне, которое развивает человеческую личность и вдобавок упражняет его. И наоборот, проклятием для человека является лень ( Екклезиаст 10.18 , Притчи 6.5-11 ) .

   1. Человек до грехопадения не бездельничал, а работал в Эдемском саду - возделывал его ( Бытие 2.15 ) .

   2. В нашем мире посильная работа является обязанностью человека ( Екклезиаст 9.10 ) .

   3. Труд, в том числе и творческий, на новой райской земле будет приносить человеку радость ( Исаия 65.17,21-22 ) .

REWARD AND PUNISHMENT

 

≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠

The punishment is a consequence of violations of the laws of nature and the morals. This is true for both plants and animals (beryl) and human (suffering from the impact). For each deviation or violation of the law of nature he must endure the inevitable punishment. The same is true for morality.

The penalty was that the wickedness will reward them and their children in this life (Exodus 20.5).

-  No days, nor life, nor the possession of those who do not obey God's law (v.12).

The blessings promised for the obedience is first of all blessings in this life to all who love and respect the commandments (Exodus 20.6). Second, long live in being and in the possession of the land (v.12).

 

The will of God expressed in the Act, is in the heavens and the Earth, the investigator, but His Act the same on other planets (Matthew 6.10). NO ONE HAS THE RIGHT TO VIOLATE AND MODIFY IT.

СЛIДОПИТИ

 

******************************************************************************************************************************************************************************************************

Нас Слiдопитами звуть,

Бо ми слуги Божi всi,

Вiрними ми хочем буть

В добротi та чистотi.

Ми вiстку несемо у свiт,

Свободу i Божу любов,

Спаситель, наш Цар Iсус прийде

За нами знов !

Спаситель, наш Цар Iсус прийде

За нами знов !

БЫТЬ САМИМ СОБОЙ

 

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 

 

  1       Мы выиграли бы в глазах людей, если бы являлись им такими, какими мы всегда были и есть, а не прикидывались такими, какими никогда не были и не будем. Ф.Ларошфуко 

  2       В тот момент, когда вы принимаете себя такими, как вы есть, без всякого, сравнения, исчезает всякое превосходство и всякая униженность. ОШО 

  3       Как другие пришли в этот мир вовсе не для того, чтобы соответствовать твоим ожиданиям, так и ты пришёл сюда вовсе не для того, чтобы соответствовать ожиданиям их! Ф.Перлз

  4       Кто сам в себе носит солнце и жизнь, не станет искать света на стороне. Р.Роллан 

  5       Умей оставаться самим собой, и ты никогда не станешь игрушкой в руках судьбы. Парацельс

  6       Очень странно то, что люди, которые не знают, кто они такие, пытаются стать кем-то. ОШО 

  7       Будь собой. Прочие роли уже заняты. О.Уайльд 

  8       Освобождение от ярлыков, особенно от тех, которые в прошлом повесили на вас другие, открывает перед вами возможность стать в настоящем всем, чем вы пожелаете. У.Дайер 

  9       Всего превыше: верен будь себе. Тогда, как утро следует за ночью, последует за этим верность всем. Шекспир 

10       Измена самому себе, чтобы не изменить другому, это все равно Измена. Н.Д.Уолш 

11       Кто предаёт себя же самого, не любит в этом мире никого. У.Шекспир

12       Лучше писать для себя и потерять читателя, чем писать для читателя и потерять себя. С.Конноли 

13       Чтоб тебя на Земле не теряли, постарайся себя не терять. *** 

14       Умный человек - это не тот, кто много знает, а тот, кто знает себя. *** 

15       Нигде не найти покоя тому, кто не нашёл его в самом себе. Ф.Ларошфуко 

16       Мы становимся одинокими не от того, что люди избегают нас, а потому, что мы избегаем сами себя. *** 

17       Кто не изучил человека в самом себе, никогда не достигнет глубокого знания людей. Н.Г.Чернышевский

18       В жизни нужно стремиться обгонять не других, а самого себя. М.Бэбкок 

19       Из всех знаний самые полезные те, которые дают нам правильные сведения о нас самих и учат нас управлять самими собою. Клавдий 

20       Не может управлять другими тот, кто не в состоянии справиться с самим собой. Английская пословица 

21       Побеждающий других силён, а побеждающий себя самого всесилен. Лао-Цзы 

22       Проявление воли по отношению к себе обычно даёт удовлетворение не во время действия, а после. *** 

23       Проси совета у того, кто умеет одерживать победы над самим собою. Леонардо да Винчи

24       Великая мудрость веков находится внутри нас, надо лишь осознать это и ты станешь мудрее. *** 

25       Все ваше спасение, как и вся ваша жизнь, в ваших собственных руках. К.Антарова

26       Всё, в чём участвует человек на земле, доброе и счастливое, злое и несчастное, - всё, вплоть до последней встречи, только действия самого человека. К.Антарова

27       В своих бедствиях люди склонны винить судьбу, богов и всё что угодно, но только не себя. Платон

28       Когда недоволен жизнью сильный человек - он предъявляет претензии к себе, когда недоволен жизнью слабый - он предъявляет претензии к людям. *** 

29       Всегда найдется какое-то оправдание, чтобы не жить собственной жизнью. Ч.Паланик 

30       Пользуясь чужими решениями, вы отдаёте свою судьбу в чужие руки. В.Зеланд

31       Если будешь слушаться советов, то вместо своих ошибок будешь совершать чужие. Али бен Марабут 

32       Будь лекарством. Не ищи его вне себя. У.Дайер 

33       Вожак потому и стал таковым, что он сам освободил себя от обязанности советоваться с другими о том, как ему поступать. В.Зеланд

МУДРОСТЬ И ПРОСТОТА

 

ППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППП

 

 

  БУДЬТЕ МУДРЫ, КАК ЗМИИ, И ПРОСТЫ, КАК ГОЛУБИ !

 

                          

   Иисус Христос, отправляя своих учеников проповедовать среди людей, наставлял их: "Вот, Я посылаю вас, как овец среди волков; итак, будьте мудры, как змии, и просты, как голуби" ( Матфей 10.16 ).
   Это означает, что в своих поступках следует руководствоваться разумом, но при этом сохранять ПРОСТОСЕРДЕЧНОСЬ, СПРАВЕДЛИВОСТЬ И СКРОМНОСТЬ.

   ...Отдайте искусству всё, молитесь и поститесь, будьте мудры и вместе просты, как змеи и голуби...
                                                      ( И.Гончаров, "Обрыв" )

 

                                                 ОТРЫВОК ИЗ БИБЛИИ

   Ходя же, проповедуйте, что приблизилось Царство Небесное; больных исцеляйте, прокаженных очищайте, мертвых воскрешайте, бесов изгоняйте; даром получили, даром давайте.

   Не берите с собою ни золота, ни серебра, ни меди в поясы свои, ни сумы на дорогу, ни двух одежд, ни обуви, ни посоха, ибо трудящийся достоин пропитания.

   В какой бы город или селение ни вошли вы, наведывайтесь, кто в нем достоин, и там оставайтесь, пока не выйдете; а входя в дом, приветствуйте его, говоря: мир дому сему; и если дом будет достоин, то мир ваш придет на него; если же не будет достоин, то мир ваш к вам возвратится.

   А если кто не примет вас и не послушает слов ваших, то, выходя из дома или из города того, отрясите прах от ног ваших;

   Вот, Я посылаю вас, как овец среди волков: итак будьте мудры, как змии, и просты, как голуби.

   Не заботьтесь, как или что сказать; ибо в тот час дано будет вам, что сказать, ибо не вы будете говорить, но Дух Отца вашего будет говорить в вас.

   Ученик не выше учителя, и слуга не выше господина своего: довольно для ученика, чтобы он был, как учитель его, и для слуги, чтобы он был, как господин его. Если хозяина дома назвали веельзевулом, не тем ли более домашних его?

   Не две ли малые птицы продаются за ассарий? И ни одна из них не упадет на землю без воли Отца вашего; у вас же и волосы на голове все сочтены; не бойтесь же: вы лучше многих малых птиц.

   Итак всякого, кто исповедает Меня пред людьми, того исповедаю и Я пред Отцем Моим Небесным;

   Кто принимает вас, принимает Меня, а кто принимает Меня, принимает Пославшего Меня; кто принимает пророка, во имя пророка, получит награду пророка; и кто принимает праведника, во имя праведника, получит награду праведника. И кто напоит одного из малых сих только чашею холодной воды, во имя ученика, истинно говорю вам, не потеряет награды своей.

                              Из Евангелия от Матфея, глава 10

КРИТИКА !!!

 

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

 

 

Синтетична теорія еволюції (також сучасний еволюційний синтез) - нова еволюційна теорія, яка є, як стверджують, «синтезом різних дисциплін, насамперед генетики і дарвінізму, яка також спирається на палеонтологію, систематику, молекулярну біологію та інші».

Вважають, що еволюційний акт відбувся, коли відбір зберіг генне поєднання, нетипове для попередньої історії виду. У підсумку для здійснення еволюції нібито потрібна наявність трьох процесів:

1. Мутаційного, що генерує нові варіанти генів з малим фенотипічним виразом;

2. Рекомбінаційного, що створює нові фенотипи особин;

3. Селекційного, що визначає відповідність цих фенотипів даним умовам проживання або зростання.

ТЕОРІЯ З'ЯВИЛАСЯ ТОДІ, КОЛИ З'ЯСУВАЛОСЯ, ЩО В ВЧЕННІ ДАРВІНА БАГАТО ПРОБЛЕМ І ПРОТИРІЧЬ. А ПІДСУМКИ РОЗШИФРУВАННЯ ГЕНОМУ ТА ІНШІ НОВІ ВІДКРИТТЯ КІНЦЯ ДВАДЦЯТОГО І ПОЧАТКУ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШОГО СТОЛІТТЯ СПРОСТУВАЛИ ЙОГО ЗОВСІМ.

 Усі прибічники синтетичної теорії визнають участь у еволюції трьох перелічених чинників.

Важливою передумовою виникнення нової теорії еволюції стала книга англійського генетика, математика і біохіміка Дж.Б.З. Холдейна-молодшого, який видав її у 1932 році під назвою «The Causes of Evolution». Холдейн, створюючи генетику індивідуального розвитку, відразу ж увімкнув нову науку у вирішення проблем макроеволюції.

Основні положення СТЕ

У 1930-1940-ті роки швидко відбувся «синтез генетики та дарвінізму». Генетичні ідеї проникли у систематику, палеонтологію, ембріологію, біогеографію. Термін «сучасний» або «еволюційний синтез» походить з назви книги Дж. Хакслі «Evolution: The Modern Synthesis» (1942). Вираз «синтетична теорія еволюції» у точному додатку до цієї теорії вперше було використано Дж. Сімпсоном у 1949 році.

Автори синтетичної теорії розходилися в думках щодо низки фундаментальних проблем і працювали в різних галузях біології, але вони були практично одностайні в трактуванні таких основних положень:

• елементарною одиницею еволюції є локальна популяція;

• матеріалом для еволюції є мутаційна та рекомбінаційна мінливість;

• природний відбір розглядається як головна причина розвитку адаптацій, видоутворення та походження надвидових таксонів;

• дрейф генів та принцип засновника виступають причинами формування нейтральних ознак;

• вид є система популяцій, репродуктивно ізольованих від популяцій інших видів, і кожен вид екологічно відокремлений;

• видоутворення полягає у виникненні генетичних ізолюючих механізмів та здійснюється переважно в умовах географічної ізоляції.

Отже, «синтетичну теорію еволюції» можна охарактеризувати як «теорію органічної еволюції шляхом природного відбору ознак, детермінованих генетично».

Постулат про популяцію як найменшої еволюційної одиниці залишається в силі. Однак безліч організмів без статевого процесу залишається за рамками цього визначення популяції, і в цьому бачиться значна неповнота синтетичної теорії еволюції.

Природний відбір перестав бути єдиним рушієм еволюції.

Еволюція далеко не завжди має дивергентний характер.

Еволюція не обов'язково йде поступово. Не виключено, що в окремих випадках раптовий характер можуть мати окремі макроеволюційні події.

Макроеволюція може йти як через мікроеволюції, так і своїми шляхами.

Усвідомлюючи недостатність репродуктивного критерію виду, біологи все ще не можуть запропонувати універсального визначення виду як для форм зі статевим процесом, так і для агамних форм.

Випадковий характер мутаційної мінливості не суперечить можливості існування певної каналізованості шляхів еволюції, що виникає як наслідок минулої історії виду. Повинна стати широко відомою і теорія номогенезу чи еволюція з урахуванням закономірностей, висунута у 1922-1923 рр. Л.С. Бергом. Його дочка Р.Л. Берг розглянула проблему випадковості та закономірності в еволюції і прийшла до висновку, що «еволюція відбувається за дозволеними шляхами» (Р. Л. Берг, «Генетика та еволюція», вибрані праці, Новосибірськ, Наука, 1993, стор .283).

Поруч із монофілією визнається широке поширення парафілії.

Реальністю є і певна міра передбачуваності, можливість прогнозування загальних напрямів еволюції (положення нової біології взяті з : Микола Миколайович Воронцов, 1999, стор 322 і 392-393).

«Упевнено можна сказати, що розвиток СТЕ продовжуватиметься з появою нових «відкриттів» у галузі еволюції».

Критика синтетичної теорії еволюції

Синтетична теорія еволюції «не викликає сумнівів у більшості біологів (так званих теоретиків)»: вважається, що процес еволюції загалом задовільно пояснюється цією теорією.

Як один із критикованих загальних положень синтетичної теорії еволюції можна навести її підхід до пояснення вторинної подібності, тобто близьких морфологічних і функціональних ознак, які були успадковані, а виникли незалежно у філогенетично далеких гілках еволюції організмів.

Відповідно до неодарвінізму, всі ознаки живих істот повністю визначаються генотипом та характером відбору. Тому паралелізм (вторинна подібність родинних істот) пояснюється тим, що організми успадкували велику кількість однакових генів від свого недавнього предка, а походження конвергентних ознак цілком приписується дії відбору. Разом з тим добре відомо, що риси подібності, що розвиваються в досить віддалених лініях, часто бувають неадаптивні і тому не можуть бути правдоподібно пояснені ні природним відбором, ні загальним спадкуванням. Незалежне виникнення однакових генів та їх поєднань явно виключається, оскільки мутації та рекомбінація - випадкові процеси.

У відповідь на таку критику прибічники синтетичної теорії можуть заперечити, що уявлення З.З. Четверикова і Р. Фішера повної випадковості мутацій нині значно переглянуті. Мутації випадкові лише стосовно довкілля, але з існуючої організації геному. Зараз є цілком природним, що різні ділянки ДНК мають різну стійкість; відповідно, одні мутації виникатимуть частіше, інші - рідше. Крім того, набір нуклеотидів дуже обмежений. Отже, існує можливість незалежної (і до того ж цілком випадкової, безпричинної) появи однакових мутацій (до синтезу далекими друг від друга видами однієї й аналогічних білків, які могли дістатись їм від «загального предка»). Ці та інші фактори спричиняють значну вторинну повторюваність у структурі ДНК і можуть пояснювати походження неадаптивної подібності з позицій неодарвінізму як випадкового вибору з обмеженої кількості можливостей.

Інший приклад - критика СТЕ прихильниками мутаційної еволюції пов'язаний з концепцією пунктуалізму або «переривчастої рівноваги». Пунктуалізм заснований на простому палеонтологічному спостереженні: тривалість стазису на кілька порядків перевищує тривалість переходу з одного фенотипного стану до іншого. Судячи з наявних даних, це правило справедливо для всієї викопної історії багатоклітинних тварин і має достатню кількість підтверджень.

Автори пунктуалізму протиставляють свій погляд градуалізму - уявленню Дарвіна про поступову еволюцію шляхом дрібних змін - і вважають уривчасту рівновагу достатнім приводом для заперечення всієї синтетичної теорії. Такий радикальний підхід викликав дискусію навколо концепції уривчастої рівноваги, що триває вже 30 років. Більшість авторів сходиться на тому, що між поняттями «поступова» та «переривчаста» є лише кількісна різниця: тривалий процес постає миттєвою подією, зображений на стиснутій тимчасовій шкалі. Тому пунктуалізм та градуалізм слід розглядати як додаткові поняття. Крім того, прихильники синтетичної теорії зазначають, що «уривчаста рівновага не створює для них додаткових труднощів: тривалий стазис можна пояснювати дією стабілізуючого відбору (під дією стабільних, щодо незмінних умов існування), а швидка зміна - теорією рівноваги С. Райта, що зміщується, для малих популяцій, при різких змінах умов існування та/або у разі проходження виду або будь-якої його ізольованої частини, популяції, через пляшкове горло».

І нарешті, затятими супротивниками всіх подібних «еволюційних теорій» є ВЧЕНІ-КРЕАЦІОНІСТИ, тобто прихильники створення світу Творцем, І НЕ ВИПАДКОВО, АДЖЕ МИ МАєМО ЗАБАГАТО АРГУМЕНТІВ НА КОРИСТЬ ТОГО, ЩОБ ВЗАГАЛІ ВІДМОВИТИСЬ ВІД ДАРВІНОВСЬКОЇ І ТОМУ ПОДІБНИХ «ТЕОРІЙ». Але більшість біологів уперто продовжують «вірити в еволюцію».

Викладки Джуліана Хакслі:

   Мутації бувають різні: на одну вірну тисячі невірних.

   Мутації відбуваються з усіма істотами, наприклад, з мухами, але вони продовжують залишатися мухами. На прикладi дрозофiл, що поширюються швидко, ніколи ще ніхто не бачив, щоб сталося щось інше.

   Серйозні мутації шкідливі і навіть призводять до загибелі тварини.

   «Штучний відбір, мабуть, швидше спростовує, ніж підтримує еволюцію» («On Call», 3 липня 1972, с.8-9).

   На 1000 мутацій припадає одна корисна (досвід із мухами-дрозофілами). 1 мутація - 1 порода. Щоб отримати 2 корисні мутації, нам потрібно розвести 1000² порід, 3 корисні мутації - 1000³ порід, n корисних мутацій - 1000ⁿ порід (оскільки наступну мутацію ми повинні отримувати тільки в породі, де ВСІ попередні мутації були корисними).

   Для того, щоб відбувся перехід до більш високорозвиненого організму, таких корисних мутацій необхідно мільйон, а кількість порід - 1000^1000000 - число з трьома мільйонами нулів. Це незрівнянно більше, ніж елементарних частинок у Метагалактиці.

   Таким чином, ЕВОЛЮЦІОНІЗМ ПОВНІСТТЮ ВІДКИДАЄТЬСЯ, А КРЕАЦІОНІЗМ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ.

   ІНШІ АРГУМЕНТИ ПРОТИ.

   Хоча нова недарвінівська теорія і прийнята багатьма вченими, її НЕ МОЖНА вважати правильною, тому що :

1. Геохронологічні віки порід та скам'янілостей, оцінені за неправильними формулами, все одно невірні, не доведені та підраховуються за круговою аргументацією.

2. Невірна оцінка знайдених останків, не кажучи про скам'янілості, виявлені в шарах, згаданих вище та, наприклад, гігантські знахідки, які ховають від відвідувачів музеїв.

3. Не враховано неживу і особливо живу природу як безперечний продукт розуму, наприклад, складний пристрій живої клітини.

4. Навіть якщо припустити, що «Бог керував еволюцією», це не підтверджується, оскільки проміжні ланки між типами тварин не знайдені.

5. Людина не схожа на жодну тварину і перевершує будь-яку з них. Знайдені «останки давніх людей» внаслідок відкриття геному визнали такими, що належать тваринам.

   ДУЖЕ ШКОДА, що й іншими вузькими місцями цієї «нової» теорії так звані вчені не займаються взагалі, проблеми замовчують і приносять у жертву фантазіям.

THE DECALOGUE

 

UUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUU

God Himself has said He wrote His Law, and therefore it is the Law of God (Ex 20.1, Deut 4.12-23).

 

The first four commandments provide duty of man towards his Creator:

I. Prohibition of worshipping something what God created and worship one God.

II. Prohibition of the worship of images - the works of human hands - instead of reverence for God.

III. Demand respect and reverence for God.

IV. Use of time: six days for work and seventh (Saturday) rest and worship the creator.

The remaining six commandments define the duty of man to man:

V. Duty of children to their parents (as well as to the authorities and to the authorities).

VI. Protection of life.

VII. Family Fun.

VIII. Protection of property.

IX. The prohibition to speak a lie.

X. Prohibition of envy (wish the middle).

 

The first four commandments based on the love to God, and the last six in the love to one's neighbor.

 

One copy of the Law remained in the Ark in the earthly Sanctuary (Deut 10.1-5).

The original Law is preserved in the Temple of heaven. "And then the Temple of God in heaven, and then the Ark of the Covenant" (Rev 11.19).

The ten commandments should learn by heart (Deut 6.6).

СКАЗКА ПРО МЫШОНКА

 

QQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQQ

 

 

Жил мышонок. Был он мал и всем, кто был посильнее его, завидовал. Вылез он однажды из своей норы и отправился к безобидному барсуку. Ел у него и пил, а вернувшись из гостей, заявил во всеуслышание, что барсук - вор и разбойник и замышляет на зверей великое зло. Он, мышонок, пролез в барсучьи глаза и там, в уголке, заметил тысячу спрятавшихся охотников с ружьями, которые вот-вот выскочат наружу и начнут убивать всех зверей.

Звери поверили мышонку и прогнали барсука жить в нору. А мышонок тем временем побывал у лягушки и о ней наговорил примерно то же самое. Пришлось лягушке убираться в болото.

Так мышонок стал ходить незваным гостем от одних к другим и говорить про них такое, что волосы дыбом вставали. В глазах умной лошади он нашёл тысячу дураков, у доброй пчелы - тысячу злодеев, у скромного кузнечика - тысячу грубиянов, у трудолюбивого муравья - тысячу лентяев, у первой опрятницы синицы - тысячу грязнуль!

Начался переполох. Тут было чего испугаться! Бедный крот, летучая мышь, сова и филин прибежали к пауку и попросили поскорей зашить им глаза. Но у паука хватило ниток на летучую мышь и крота, а обиженные сова и филин стали выходить только ночью.

Мышонок храбрился всё больше и больше. Он и впрямь поверил, что может пролезать в чужие глаза, и, встретив прекрасную кошку, сказал ей :

- Завтра я и с тобой разделаюсь. Посмотрим, каких негодяев ты припрятала.

Назавтра собрались на лужайке все любопытные. Кошка сидела на одном конце лужайки, мышонок - на другом.

- Ну-ка открой пошире свои глаза! - грозно прокричал кошке храбрый мышонок. Кошка раскрыла глаза, как только могла; тут мышонок разбежался и кинулся к кошке. Вмиг в кошкиных глазах блеснул такой яркий свет, что ослепил всех присутствующих. Все зажмурились. А когда открыли глаза, то увидели, что кошка преспокойно сидит на своём месте, а мышонка нет.

Ждали мышонка и, не дождавшись, заглянули в кошкины глаза : заглянула лошадь и увидела зелёную траву, заглянула пчела - увидела поле цветов, заглянул кузнечик - увидел синее небо, заглянул муравей - увидел зелёный лес, а синица, как ни старалась заглянуть поглубже, увидела только синичий нос.

Так и пропал мышонок бесследно. С тех пор и говорят, что мышонок гуляет в глазах у кошки.

Борис Сергуненков