ABOUT MEDICINE OF ANCIENT WORLD

 

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

"In those days Hezekiah became ill terminally". What illness coincided with the moment of feverish political activity, was a serious setback. After all, many States Syria and Palestine stand on cunning and prudent King of Judea, with hope. But how does Hezekiah was healed?

"And Isaiah said: take a layer of figs. And they took, and appended a abscess; and he recovered".

In the history it is not uncommon to find amazing Parallels and analogies. It happened in the case of this biblical method of treatment.

In 1939, in the North of the Syrian harbor of Ras-Shamra, French archaeologists discovered among the ruins of the Phoenician port of Ugarit fragments of ancient books on veterinary medicine. Recipes collected in it, have been successfully used by peoples of the ancient East since time immemorial. These natural medicines can be effectively used to treat people.

Many of the tried and tested remedies of this kind, rising back to biblical times and are usually made from natural components, now irrevocably lost. But many have survived to pass on from generation to generation; among them - and therapeutic salves of figs recipe. To this day, Swiss doctors prescribe to treat some kinds of abscesses broth chopped figs to milk.  Another tool, like a layer of figs - thick sticky cream of grape juice. To figs also added raisins and oatmeal.

 

NOTE. Under an existing information, in ancient Israel in different centuries art of doctoring women owned all.

ОТКРЫТИЕ

 

ооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооо

 

 

Иисус, Ты мне показал путь спасенья:
Дорогу веры, дорогу любви.
Ко мне сошёл Ты с небес,
И открылись глаза, глаза мои.
Искала я лишь земных наслаждений.
Желала счастья я только себе,
Но Ты пришёл для того,
Чтобы всё изменить в моей судьбе.
Ты - Альфа и Омега,
Я верю Тебе.

Припев:
Мой Господь, Царь Иисус!
Пред Тобой я в молитве склонюсь.
Знаю я - Ты один,
Наш Спаситель, Христос - Божий Сын.
Ты страдал за грехи всего мира,
Умирал на Голгофском кресте,
Но потом в третий день Ты воскрес,
Оправдай меня в Царстве Небес!

Ведь Ты пришёл, чтоб дать пленным свободу,
Голодным - пищу, исцеленье - больным.
Хлеб преломляя, Иисус,
Ты учил нас прощать, прощать другим.
Ты - Альфа и Омега,
Я верю Тебе.

Припев:
Мой Господь, Царь Иисус!
Пред Тобой я в молитве склонюсь.
Знаю я - Ты один,
Наш Спаситель, Христос - Божий Сын.  
Ты страдал за грехи всего мира,
Умирал на Голгофском кресте,
Но потом в третий день Ты воскрес,
Оправдай меня в Царстве Небес!

Оправдай меня в Царстве Небес!

Я ВИЖУ

 

ооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооо

 

 

Я вижу, как рука Твоя
Со мной всегда, ведёт меня.
И день, и ночь живёт Тобой
Душа моя.
Я вижу, как рука Твоя
Обнимет нежно и любя,
Согреет сердце, растопит лёд,
Тобой душа моя живёт,

Тобой душа моя живёт,

Небесных сил и сил земли
Не хватит, чтоб вместить Твоей любви,
Но чудом создал Ты меня,
Живёт во мне любовь Твоя.

Живёт во мне любовь Твоя.  

Я вижу, как рука Твоя
Со мной всегда, ведёт меня
И день, и ночь живёт Тобой
Душа моя.
Твоя любовь всех сил сильней,
Всего на свете мне нужней,
И всё во мне Тебе поёт,
Тобой душа моя живёт,

Тобой душа моя живёт.

Небесных сил и сил земли
Не хватит, чтоб вместить Твоей любви,
Но чудом создал Ты меня,
Живёт во мне любовь Твоя.

Небесных сил и сил земли
Не хватит, чтоб вместить Твоей любви,
Но чудом создал Ты меня,
Живёт во мне любовь Твоя,

Живёт во мне любовь Твоя,

Пусть даже солнце с неба упадёт,
Земля и всё на ней пройдёт,
Есть путь к спасенью, где открыта дверь,
Ты просто верь !

 

Небесных сил и сил земли
Не хватит, чтоб вместить Твоей любви,
Но чудом создал Ты меня,
Живёт во мне любовь Твоя.

Небесных сил и сил земли
Не хватит, чтоб вместить Твоей любви,
Но чудом создал Ты меня,
Живёт во мне любовь Твоя.

Небесных сил и сил земли
Не хватит, чтоб вместить Твоей любви,
Но чудом создал Ты меня,
Живёт во мне любовь Твоя,

Живёт во мне любовь Твоя !

LIFE IN ANCIENT ISRAEL

 

ППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППП

Against the backdrop of the magnificent luxury of ancient Egypt, Babylon and Assyria home life of ancient Israel may seem drab and monotonous. Indeed, it does not compare with the Golden splendor of Troy, nor with the elegance of Egypt's Tutankhamen and Nefertiti. But the Israelis were languishing in hopeless, sad existence, not any entertainment? Far from it.

 

Recipes cooking aromas from the plant, archaeologists found beneath the rubble walls, remains of aristocratic houses and Royal palaces. Expert advice on production of incense were highly valued. For mixing the ingredients applied mortar with Pestles; they were made of ivory, limestone, and sometimes of precious Alabaster. The spirits were stored in small bottles of burnt clay. In larger vessels and jugs were holding incense, usually olive oil. Olive oil was considered useful for skin and hair. They were even poor people (of course, without aromatic additives and high value components), since olive trees in Palestine met in abundance.

Ablution water was part of Israel's tradition. The Israelis first before and after meals, washed the feet of visitors who came to the House, and every night they washed themselves. Numerous biblical evidence of this custom are found during excavations stone bowls, basins and clay sinks. For washing, the Israelis used soap, made from plants and various minerals.

It is known that the people of ancient Israel had a penchant for bright colours. Israelis have stained your clothes and house walls, and Israeli women enjoy colorful make-up.

 

In the Old Testament there are mentions of cushions that members sat at the table, but the beds in the modern sense of the Word does not refer anywhere: bed was a rare luxury in ancient Israel.

In Israel with familiarity only aristocrats. The bed was a commoner's cloak, which he went to envelop for the night. This is reflected in the legislation, which States that "human bed" can be taken as collateral, but only for the day: at night it should return. In 1959, due to a fluke in the ruins of Yavne-Yam, South of Tel Aviv, was discovered by a unique instrument that has a real case of the cloak as a pledge.

The cloak was a woolen blanket and served for various purposes. Not only does it protect from the cold and used as a bed, but could also serve as a bedding and carpet.

 

Us removes from the noise and clatter of the century of technology, and we often dream about returning peace and quiet good old times. But whether the life of ancient Israel was calmer than the life of the modern European.

Instead of roaring speakers and loudspeakers surrounding Israeli tents and buildings announced the rumbling mill grinders. Mills worked from dawn to dusk, grinding grain into flour. This process was similar to the modern coffee grinders, but was far more difficult. To move a heavy millstone, requiring a lot of strength.

Protests and then emerging about increased noise levels in the major cities, in the old days would have been simply impossible. If, around the mill and the mill would have reigned in the country. In the vision of Jeremiah, said  the horrors that await the nation of Israel during the period of the Babylonian captivity, says: "And stop the voice of joy and the voice of gaiety, the voice of bridegroom and bride's voice, the sound of millstones and the light fixture. And all the land that is desolate and horror; and these people will serve the King of Babylon seventy years".

ПОРIВНЯННЯ

 

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

   «Освящяйтесь і будьте святі, бо Я, Господь ваш, святий».

                                                                                         Лев 20.7

 

 

                            4. Субота та Голгофський хрест

  

   Коли Бог започаткував творіння всесвіту, Він зробив суботній день пам'ятником творіння. Але гріх призвів до того, що у цього дня з'явився й інший сенс: він став ще й пам'ятником спокутної жертви, хресної смерті Ісуса Христа, Сина Божого.

   

                            4.1. Що таке «мікдаш»? 

   Після того, як Адам і Єва скуштували заборонений плід, Богові слід було виконати з них вирок порушення закону: «Відплата за гріх - смерть» (Рим 6.23). Але Бог вчинив інакше. По любові Своєї Він приймає рішення: Самому прийняти смерть за них і за весь людський рід. А поки що Він засновує обряд жертвопринесення, який є не що інше, як тінь Голготи: «І зробив Господь Бог Адамові та дружині його одяг шкіряний, і одяг їх» (Бут 3.21). Одяги знадобилися першим людям, тому що м'який клімат на землі змінився суворим, але вони, крім того, символізували Божу благодать - всепрощення і повернення грішникові, що кається, втраченого раю. 

   З того часу цей обряд свято дотримувався в народі Божому. Авель і Ной приносили благодаровану і мирну жертву Господу, а численні жертовники на території Палестини свідчили, що тут колись зупинявся Авраам (Бут 4.4, 8.20, 12.7-8). 

   Євреї, що вийшли з Єгипту, отримали наочну ілюстрацію спокути, повного та остаточного - служіння у святилищі. 

   Щодня кров жертви за гріх вносилася до першого відділення святилища і кропилася священиком за завісу, де був ковчег зі скрижалями закону, протии яких грішив народ (Лев 4.1-6). 

   Щороку, у вересні (10 числа 7 місяці за місячним календарем), відбувалося особливе служіння - очищення святилища від гріхів, внесених туди. Перед очищенням кожен ізраїльтянин протягом судних днів повинен був досліджувати самого себе і сповідати всі гріхи. Якщо він не хотів зробити цього, він винищувався. «Душа, що грішить, та помре» (Єз 18.4, Лев 23.29). 

   Для здійснення обряду священик брав двох козлів і кидав про них жереб (Лев 16.7-8). Першого козла він заколював, брав його кров і входив з нею до другого відділення святилища, куди мав право входити тільки первосвященик (нащадок Аарона) у цей лише день року; там він кропив на кришку і перед кришкою ковчега, таким чином очищаючи святилище. Хто з євреїв не каявся, того гріх залишався на ньому (вiршi 15-16,33). Цей козел символізував Христа, Який помре за гріхи кожної людини, яка вірить у Нього і приймає своїм Господом і Спасителем. Така людина буде виправдана на небесному суді і отримає вічне життя (1 Івана 1.7,9; Іван 3.16-19). 

   Потім первосвященик виходив зі святилища і покладав руки на іншого козла, і той ніс на собі гріхи всього народу і виганявся до пустелі (Лев 16.20-22). Цей козел символізував диявола, який першим повстав проти Божого правління, а потім залучив у повстання третину ангелів та населення планети Земля; тепер він викритий як ошуканець і винуватець всіх лих на землі, який після кінця світу буде знищений разом з усіма послідовниками (1 Івана 3.8; Об'явл 12.3,7-9; Бут 3.1-6,16-19,15; Мал 4.1; Іс 47.14; Пс 37.10; Авд 16). 

   Наше відродження і освячення стало можливим завдяки подвигу Ісуса, і пам'ятник цього освячення - субота: «Дав їм також суботи Мої, щоб...  знали, що Я Господь, що їх освячує» (Єз 20.12). Єврейське слово "мікдаш" (מקדש) - "святилище" - перекладається також як "освячення" або "спокута", тобто відділення від світу гріха та повернення до Бога. Голгофський хрест поклав край жертвам, бо справжня жертва принесена.

 

                            4.2. Події творіння та страсного тижня 

   Порівняємо тексти, які поділяють близько 4000 років і які говорять про те, що ми, християни, були створені двічі: «Отже, хто в Христі, той нове творіння» (2 Кор 5.17-19).

 

 

                        Творіння                                                                                 Спокута

 

                                                                        П'ЯТНИЦЯ

 

   «І сказав Бог: Створимо людину за                    І коли прийшли на місце, назване Голгота

образом Нашим і за подобою Нашою;                (мiсце лобне), там розіп'яли Його і лиходіїв,

і нехай вони володарюють... над усею                одного праворуч, а іншого ліворуч.

землею... І створив Бог людину                             І стояв народ і дивився...

 з праху земного, і                                                      та лаялися на нього... говорячи: якщо

вдихнув в обличчі його подих життя, і                 Ти Цар Юдейський, спаси Себе Самого.

стала людина душею живою. І насадив               Один з повішених лиходіїв злословив

Господь Бог рай в Едемі на сході,                          Його і говорив: Якщо Ти Христос,

помістив там людину, яку создав…                       спаси себе і нас. Інший же навпаки

щоб обробляти її і зберігати                                    угамовував його і говорив: або ти не

його... І сказав Господь Бог: Не добре                  боїшся Бога, коли й сам засуджений на

бути людині одній; створимо йому                       те саме? І ми засуджені справедливо,

помічника, відповідного йому... І                          тому що отримали  по нашим справах,

навів Господь Бог на людину міцний                   а Він нічого поганого не зробив.

сон; І коли вона заснула, то взяв ребро               І сказав Ісусові: Згадай мене, Господи,

його, і закрив те місце плоттю. І створив             коли прийдеш у Царство Твоє! І

Господь Бог із ребра, взятого в людини,              сказав йому Ісус… «Будеш зі Мною

жінку, і привів її до людини» (Бут 1. 26-               в раю»...  І померкло сонце, і завіса

27; 2.7-8, 15, 18, 21-22).                                             у храмі роздерлася посередині» (Лука

«І побачив Бог все, що Він створив, і ось,            23.33, 35-37, 39-43, 45). 

добре дуже. І був… день шостий»                         «Ісус сказав: Здійснилося! І,

(Бут 1.31).                                                                      схиливши голову, віддав дух.  День

                                                                                        той був п'ятниця» (Іван 19.30, Лука 23.54).

 

                                                                                        

                                                                    СУБОТА

 

   «Так звершені небо і земля і все                         «Наступала субота… Та субота  була

воїнство їх. І зробив Бог до сьомого                       ДЕНЬ ВЕЛИКИЙ… Прослідовали

дня всі діла свої, які Він робив, і                              також і жінки, що прийшли з

спочив у день сьомий від усіх діл Своїх,                Ісусом з Галілеї, і дивилися гробницю,

які робив. І благословив Бог сьомий,                     в якій лежало Його тіло. Повернувшись,

день, і освятив його, бо в той день                          приготували пахощі, але

спочив від усіх діл Своїх, які Бог творив»               в суботу залишилися в спокої

(Бут 2.1-3).                                                                       за заповіддю» (Лука 23.54, Іван 19.31,

                                                                                          Лука 23.55-56).

 

 

   Ісус, Творець і Вседержитель, узяв на себе відповідальність за гріх Своїх творінь. «Нарешті Ісус заспокоївся від Своїх праць. Довгий день образ і мук закінчився. Коли останні промені вранішнього сонця сповістили про настання суботи, Син Божий лежав у тиші гробниці Йосипа. Він завершив Свою працю. Його руки були мирно складені. У святі години суботнього дня Він знайшов спокій. На початку, закінчивши справу творіння на землі, Отець і Син спочивали в суботу. Створивши «небо і землю і все їхнє воїнство» (Бут 2.1), Творець і всі небесні істоти раділи, споглядаючи цю славну картину при загальному радінні «ранкових зірок, коли всі Сини Божі вигукували від радості» (Йов 38.7). Тепер, зробивши справу спокути, Ісус знайшов спокій. І хоча на землі журилися ті, хто любить Його, на небесах панувала радість. Яке славне майбутнє відкривалося погляду небесних істот! Відроджене творіння, викуплений людський рід, перемігши гріх, ніколи більше не відпаде від Бога - такий результат завершеної роботи Христа бачили ангели та Бог. І з цією райдужною картиною назавжди пов'язаний день, в який Ісус спочивав, тому що «досконалі діла Його» і «все, що робить Бог, перебуває навіки» (Повтор 32.4, Єкл 3.14). Коли ж настане час «звершення всього, що говорив Бог устами всіх святих Своїх пророків від віку» (Дії 3.21), субота творіння, день, коли Ісус спочивав у гробниці Йосипа, як і раніше, буде днем ​​відпочинку і радості. Небеса і земля зіллються в радості, і тоді «з суботи в суботу» (Іс 66.23) врятовані народи будуть радісно поклонятися Богу і Агнцю» (Е. Уайт, «Бажання віків», гл.80).

  

 

                                                                               №60

 

                                                                             У темній гробниці лежав мій Викупитель

                                                                             І смертю смерть поправ мій Спаситель.

                                                                             Смертне пекло скрушене життям нетлінним,

                                                                             Ворог життя переможений смертю Христа.

                                                                             Шлях життя нам відкрив Христос Спаситель

                                                                             І любов до нас явив Він, наш Господь.

 

                                                                                                                  В.Т.

ПОДБОРКА ЛЮБИМЫХ ПЕСЕН

 

@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@

 

 

 

ВСЁ В ТВОИХ РУКАХ

ДОРОГОЮ ДОБРА

ПОКА СТУЧАТ ЧАСЫ

ХОТЬ ГЛАЗОЧКОМ ЗАГЛЯНУТЬ БЫ

ПРЕКРАСНОЕ ДАЛЁКО

ДОКАТИЛСЯ !

 

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

 

ПАПА РИМСКИЙ СОГЛАСИЛСЯ С ТЕОРИЕЙ ЭВОЛЮЦИИ !!!!!

 

Папа Римский Франциск официально признал «состоятельность теории происхождения видов Дарвина», а также то, что галактика, «вероятнее всего, появились в результате Большого взрыва».

В то же время, как отметил понтифик во время выступления в Папской академии наук, на все это была «воля Божья».

Таким образом, глава католической церкви отошёл от популярной среди его предшественников теории креационизма.

«Когда мы читаем Книгу Бытия, мы представляем, что Бог - это волшебник с магической палочкой. Но это же не так», - сказал Франциск.

По его мнению, «ни теория эволюции, ни теория Большой взрыва, объясняющая причины возникновения вселенной, не противоречат существованию Бога, но наоборот, нуждаются в Нём».

«Он создал людей и позволил им развиваться в соответствии с вечными законами природы, которые Он дал всем», - полагает Папа Римский.

Это уже не первый случай, когда в Ватикане публично выразили приверженность теории «теистического эволюционизма», которая рассматривает «эволюцию» как «орудие Творца в осуществлении Его замысла».

Так, в 2009 году глава папского совета по культуре архиепископ Жанфранко Равази заявил, что «эволюционная теория Чарльза Дарвина не противоречит библейской версии сотворения мира и живых организмов».

 

Правда ли всё это ? НЕТ ! Прочитайте первую главу Библии и убедитесь сами !!!  Бог не устраивал никаких взрывов и не производил одни виды из других, а человека из обезьяны.

 

По материалам Invictory.com

ПАМ'ЯТНИК

 

ТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТ

 

  

   «На початку було Слово…»

                                           Іван 1.1

 

                            3. Субота - пам'ятник творіння

 

   Мабуть, не всі, хто читає ці рядки, є християнами. І, звичайно, багато хто з вас скаже: «Навіщо ця розмова про «Субботу Господню»? Адже Бога нема, це вже давно доведено наукою! А Біблія - ​​просто вигадка стародавніх, відсталих людей...»

   Можна схематично показати всі знання про всесвіт у вигляді еліпса і знання сучасного людства... у вигляді точки! Усього 1% від «всіх знань» наприкінці ХХ століття становить рівень пізнання всесвіту! Сьогодні люди знають дещо про видимий (матеріальний) світ і майже нічого не знають про невидимий (духовний) світ всесвіту (Кол 1.16).

   Як би ви подивилися на людину, що сидить у порожній кімнаті без вікон, і каже: «У всесвіті немає нічого, крім стільця, на якому я сиджу»? Панове вчені! На превеликий жаль, так виглядає кожен із вас, включаючи докторів наук, професорів та академіків, коли кажете: «У всесвіті немає нічого, крім матерії»!

   Але я не збираюся займатися софістикою. Нижче наведено перші тексти про суботу та незаперечні докази того, що Бог існує і що Біблія є істинною. Отже,

 

                            3.1. Картина творіння: сила та авторитет слова Божого

   На запитання «Чи є Бог?» я відповідаю однозначно та з повною відповідальністю: ТАК.

   «Підніміть очі ваші на висоту небес і подивіться, хто створив їх? Хто виводить воїнство їхнім рахунком? Він усіх їх називає на ім'я: За великою силою в Нього ніщо не вибуває». Власне ім'я Бога ( יהוה ) перекладається як Вічно існуючий, Творець, Вседержитель (Іс 40.26, Дії 17.24-25, Кол 1.17). У всесвіті панує ідеальний порядок. Сам всесвіт має осередково-стільникову структуру розташування галактик. Жодне небесне тіло не сходить зі своєї орбіти. Земля розташована саме в екосфері - на відстані 149.000.000 км (1 а.е.), що забезпечує життя на ній, і вона не перегрівається і не замерзає. Відсоток кисню в атмосфері - саме 21%, не більший і не менший, щоб ми не згоріли і не задихнулися. Чи все це могло стати результатом «великого вибуху»? Ні, бо вибух не творить, а тільки руйнує, і ми це чудово знаємо.

   А тепер опустіть очі з неба на землю : «І справді: спитай у худоби, і навчить тебе, у птаха небесного, і сповістить тобі; або поговори з землею, і наставить тебе, і скажуть тобі риби морські. Хто в усьому цьому не дізнається, що рука Господа створила це?» (Йов 12.7-9). Подивіться на вражаючу та складну поведінку бобрів, мурах та бджіл, на перельоти птахів, у яких немає ні мапи, ні компаса, на співдружності живих істот (актинія - рак-пустельник), на геометрично правильні і водночас чудові квіти - і вам стане ясно, що це створила мудра рука Творця.

   Що ж до теорії самозародження, то вона, придатна для XIX - першої половини XX століття, для кінця XX століття вже не годиться з наступних причин :

   а) Життя не могло виникнути випадково; «первинний бульйон» Докінса (як і «коацервати» Опаріна) просто не могли зародитися - такий результат дослідів Стенлі Міллера 1953 р.

   б) Утворення білків залежить від ДНК, а ДНК не може утворитися без вже існуючого білка, отже, вони виникли одночасно.

   в) Серед знайдених копалин тварин немає проміжних ланок (жаба відрізняється від риби складнішим хребтом, наявністю таза, здатністю жити на суші та трикамерним серцем). Не спростовано твердження про те, що тварини створені «за їхнім родом» (Бут 1.21,24,25).

   г) Неандерталець не був предком сучасної людини, а виявився просто хворим, деформованим екземпляром (Фред Хойл, «Ice», 1981, с.35).

   д) На науковій конференції в Упсалі (Швеція) було сказано про те, що радіометричний метод дає помилку не на кілька років, але в кілька порядків (нулiв), тому що в минулому швидкість розпаду не була постійною, і тому датування раніше 2000 років до Р.Х. не заслуговують на довіру ( Seattle Post - Intelligencer, «Radiocarbon Dating Wrong», 8 січня 1976, с.8).

   е) Штучний відбір та мутації не підтверджують, а спростовують теорію еволюції; сьогодні є багато порід собак, але собака ще не стала якоюсь іншою твариною («On Call», 3 липня 1972, с.8-9).

   є) Безліч інших фактів, які я не наводжу через відсутність місця.

   «Наука, після того як вона дорікала теолога в тому, що він покладається на міфи і дива, знайшла себе в незавидному становищі, СТВОРИВШИ ВЛАСНУ МІФОЛОГІЮ».

                                 Лорен Айселі, «The Immense Journey», 1957, с.200

   Отже, Бог існує. У такому разі, який Він? Скажу відразу, що це не якийсь старий дід, що сидить на троні (цей погляд засудив ще Августин Блаженний, який жив у IV-V віках). Християни вірять у єдиного Бога у трьох іпостасях (особах) - Отця, Сина та Святого Духа (Бут 1.1-2 і Іван 1.1, Матв 28.19, 1 Івана 5.7) як надприродну і незбагненну особистість: «Чи можеш дослідженням знайти Бога? Чи можеш повністю осягнути Вседержителя? Він понад небеса - що можеш зробити? Глибше могили - що можеш дізнатися?» (Йов 11.7-8) Біблія також говорить про головну якість Бога - про любов. «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Іван 3.16). Для нас не так важливо, як виглядає Бог, як те, що Він всезнаючий, всемогутній і сповнений любові.

   У першому розділі книги Буття немає міфу чи казки, але є раціональна і наукова картина створення нашого світу. Вона відрізняється від наукових теорій лише тим, що говорить не про еволюцію чи самозародження, а про створення світу Богом.

   «На початку Бог створив небо і землю» (Бут 1.1). Американські астронавти Джеймс Ловелл і Вільям Андерс, екіпаж корабля «Аполлон-8», побачивши всесвіт із навколомісячної орбіти, у захваті відкрили першу сторінку Біблії та передали на землю цей текст: «In the beginning God created the heaven and the earth»! Як це несхоже на наївну заяву: «Гагарін літав і Бога не бачив»!

   Наша Сонячна система - не перше творіння великого Бога. Вона творилася на очах у трильйонів жителів інших світів всесвіту, «при загальному тріумфуванні ранкових зірок, коли всі сини Божі вигукували від радості!» (Йов 38.7).

   Багато хто знаходить суперечність у тому, що світло і рослини виникли раніше за Сонце. Але для Бога немає нічого неможливого, тим більше, що Біблія припускає й іншу модель творіння. «Бог не відкрив людям, яким саме шляхом була здійснена робота творіння» (Е. Уайт, «Патріархи та пророки», гл.9).

   Отже, припустимо, що першого дня Бог створив всі тіла Сонячної системи: Сонце, 9 великих планет, їх супутники, понад 1600 малих планет (астероїдів), близько 100 комет і ін. «Земля була безвидна і порожня, і темрява над безоднею...» (вiрш 2). Земля була, мабуть, вкрита таким шаром водяної пари, що сонячне світло просто не могло надходити на вкриту водою неживу планету.

   «І сказав Бог: Нехай буде світло» (вiрш 3). З цього моменту світло Сонця, отже, стало бачимо на землі внаслідок розрідження пари, а день і ніч змінювали один одного, як у похмуру погоду (але Сонце та інші світила не було видно).

   Другого дня Бог утворив простір, що відокремлює «воду від води» (вiрш 6). Водяна пара великої щільності була піднята, і виникла «твердь» - нижній шар атмосфери (євр. «ракіа» (רקיע)).

   Третього дня сталося щось приголомшливе: поверхня кори землі почала рухатися, і серед світового океану з'явилася суша. І тут на ній з'явилися рослини всіх видів.

   У четвертий день Бог сказав: «нехай будуть світила на тверді небесній» ( інакше кажучи, «нехай будуть світила видно з землі», оскільки «твердь» - це простір, у якому живемо (вiршi 14,6).

   У п'ятий день з'явилися тварини у воді та птахи, а шостого дня - наземні тварини і, нарешті, вінець творіння - людина. Живі істоти створені з тих же елементів, що і земля (вуглець, водень, кисень, азот, хлор та ін) і здатні до певної мінливості, що видно зі слів «нехай зробить вода» і «нехай зробить земля» (вiршi 20-24, Бут 2.7).

   «Він сказав, - і сталося; Він наказав, і з'явилося» (Пс 33.9).

   Така біблійна картина творіння.

   Ще кілька слів на користь Біблії. Ця стародавня книга писалася протягом 1600 років і закінчена в І ст. н. е. Її писали приблизно 40 чоловік, але в їхніх книгах немає жодної суперечності, навпаки, вони гармонують одна з одною, доповнюють одна одну та підтверджуються археологією. Біблія передбачила багато наукових відкриттів: кулястість землі і відсутність «китів», «слонів» та інших її підпірок (Іс 40.22, Йов 26.7), закон всесвітнього тяжіння (Іс 45.12), кругообіг води в природі (єкл 1.7), вага повітря (Йов 28.25), склад тіла людини, призначення крові і система кровообігу (Бут 2.7, 9.5, Єкл 12.5-6), вплив генів на особистість (Пс 139.16), перельоти птахів (Єр 8.7) та багато іншого.

   Нарешті, Біблія передбачає майбутнє, яке точно виконується. Ось один приклад:

   «Шостий Ангел засурмив, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, що стоїть перед Богом, що говорив шостому Ангелу, що має трубу; звільни чотирьох Ангелів, пов'язаних при великій річці Євфраті. І звільнені були чотири Ангели, приготовлені на годину і день, і місяць і рік, щоб умертвити третину людей» (Об'явл 9.13-15).

   Тут мова йде про війну Османської імперії проти Європи, У пророцтвах день дорівнює року (Єз 4.6, Чис 14.34). Значить, рік дорівнює 360 рокам, місяць - 30 рокам, день - 1 році, година - 15 дням. Разом 391 рік та 15 днів.

   Початок війни (як і самої діяльності імперії) - 27 липня 1449 р. Додаток 391 року і 15 днів дає нам 11 серпня 1840 р. Про це ще 1838 р. оголосив дослідник Осія Літч. Тисячі людей стали свідками того, як це пророцтво точно виповнилося. 11 серпня 1840 р. султан змушений був попросити допомоги - військового захисту - від єгипетського паші Магомета Алі на умовах залежності у Англії, Росії, Австрії та Пруссії. Того ж дня паша отримав у Олександрії ультиматум цих країн.

   Інший приклад. У «Іс 45.1-2» передбачено не лише взяття Вавилона, а й спосіб його захоплення і навіть ім'я того, хто це зробить - царя Кіра - за 150 років до його народження! У 539 р. до Р.Х. Кір відвів води Євфрату, що захищають місто, у вирите його воїнами нове русло, і ввійшов у місто через незачинені ворота, які цар Валтасар навіть не наказав зачинити, бачачи, що перси готуються до штурму.

   У Біблії можна знайти такі приклади. Але повернемося до творіння.

 

                            3.2. Сьомий день - «круглий друк» на творінні

   «Так завершені небо і земля і все їхнє воїнство» (Бут 2.1). Те, що створив Бог, було «добре вельми» (1.31), було чудово. Господь хотів, щоб створені ним розумні істоти завжди пам'ятали про Його любов, написану на кожному Його творінні (Повтор 32.3-4). Тому після закінчення творіння Він зробив щось:

   «І зробив Бог на сьомий день діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх» (Бут 2.2).

   Багато дій Бога на перший погляд здаються нам незрозумілими. «Хіба ти не чув, що вічний Господь Бог... не втомлюється і не знемагає?» (Іс 40.28) Тоді навіщо Він спочив? Бог не мав потреби у відпочинку, але Він знав, що створені Ним істоти матимуть таку потребу, і тому Він спочив у цей день і назвав його суботою (євр. «шабат» ( שבת ) - відпочинок, припинення роботи), даної на користь і радості людині (Марк 2.27, Іс 58.13-14).

   «І благословив Бог сьомий день і освятив його» (вірш 3). Бог вчинив ще дві дії:

   а) Благословив ( євр. «барех» (ברך) ) - це слово можна розділити на дві частини, і це означає, що Бог сам оголосив Адаму та Єві цей день як день особливий, не такий, як інші шість днів тижня.

   б) Освятив ( євр. «якадеш» ( ויקדש ) ) - це слово означає «відділив», а «святий» - не такий, як інші, і призначений для особливої ​​мети.

   Отже, Бог назвав сьомий день днем ​​спокою (суботою), виділив його серед інших днів та дав йому особливе призначення.

   Згадка Божого творіння настільки важлива, що не тільки відбувалося в Едемі, але і на новій землі не припиниться ніколи (Іс 66.22-23)

 

                                                                            №156

                                                                         Пам'ятними Бог зробив чудеса,

                                                                         Що Його правиця у світі створила.

                                                                         Коли наш Творець у шість днів все створив,

                                                                         У день сьомий - суботній - від усіх справ спочив.

                                                                            Пам'ятник чудесний Бог установив,

                                                                            Пам'ятник творіння, що Він створив.

                                                                            День сьомий - суботній - Сам Він відділив,

                                                                            І благословив його, і освятив.

                                                                                                                  В.Т.

OLD AND NEW HISTORY

 

WWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWWW

Recently, after 3000 years, once again it has been proven that Saul was a tactician. One example shows how the Bible can be fine even in the slightest details, and how reliable are her dates and information. The description of this truly amazing event we owe the British army officer, major Vivinu Gilbert. In his memoirs he says:

"During the first world war, Allenby in Palestine, once by the light of candles was looking for in the Bible one name. His squad was ordered to take the village, which was situated on a rocky hill on the far side of a deep valley. The village was called Mikhmas settlement and this name seemed familiar. The Scripture was the story of how Jonathan at night with his Squire went through two sharp rocks to get to the troop of Philistims: "there was a sharp rock on the one hand"; the name of one Bocec, and the name of the other Hay. They scrambled up the rock and beat a number of the Philistines on the half of the field, "the pair of oxen in the day". The main force of the enemy were surrounded by armies of Saul, scattered and ran. Then Saul attacked enemies with all his army and defeated them.

The Commander thought this place could still be the narrow passage between two cliffs, and at the end of the aisle "half of the field". Then they sent a patrol discovered the passage, which very loosely guarded by the Turks and passed by two pointed rocks - it's clearly been Bocec and hay. From the top of the patrol were able to make out in the Moonlight next to Mihmas a level field. The Commander changed the plan of attack and decided not to attack the detachment and Mikhmas settlement sent through the Gorge under the cover of darkness, only one company. Soldiers silently killed several met the Turks and fled through the rocks. Shortly before dawn, company took up a position "at the half of the field".

Turks woke up and began to run in panic: they decided that are surrounded by an army of Allenby. All of them were either killed or captured. So, after thousands of years the British army has successfully used the tactics of Saul and Jonathan".

ОТВЕТ НА ХИТРЫЙ ВОПРОС

 

?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????

 

 

     Мы рубим порою сплеча. Не проверяем факты, поддаёмся желанию, забываем о предосторожности или об уважении к ближнему - и рубим. Результаты обычно плачевные. Ошибаемся, обижаем человека (или группу людей) - и зачем ?  Знаем ведь: лучше семь раз отмерить - один раз отрезать, и всё же не удерживаемся. Торопимся, хотим угадать и зачастую попадаем пальцем в небо.

 

   Человек ищет логики и понимания. Это естественно, но жизнь не так проста. Недавно Б.Бройтман прислал мне пару вопросов. Попробуем ответить.

   Первый вопрос :

   У беременной женщины 8 детей, из них трое глухих, двое слепых, один умственно отсталый, а сама женщина больна сифилисом (факт реальный). Вы бы посоветовали ей сделать аборт?   Ответ напрашивается сам собой, но… прочитайте второй вопрос.

   Второй вопрос :

   Нужно выбрать мирового лидера. Перед вами информация о трёх кандидатах :

   Первый :  общается с нечистыми на руку политиками, советуется с астрологами, у него две жены, курит без остановки и выпивает 8-10 бокалов мартини в день.

   Второй :  дважды изгонялся с должности, спит до полудня, баловался опиумом в колледже, выпивает около бутылки виски каждый вечер.

   Третий :  имеет воинские награды, вегетарианец, рисует, не курит, пьёт изредка, и только пиво, никогда не изменял жене.

   Кого из троих вы выберете?   Первый кандидат-многожёнец : Франклин Д.Рузвельт - президент США.  Второй кандидат-алкоголик : Уинстон Черчилль - премьер-министр Великобритании.  Третий кандидат-вегетарианец : Адольф Гитлер.

   И, кстати, насеет аборта: если ваш ответ ДА, - вы только что убили Людвига ван Бетховена.

 

   Иногда вопрос, кажущийся лёгким и понятным, оказывается каверзным. От комичного до трагичного один шаг. Например, в честь какого животного названы Канарские острова? Какого цвета «чёрный ящик» в самолёте? Где производятся знаменитые панамские шляпы? Сколько лет длилась столетняя война между Францией и Англией?  (Ответы в конце статьи).

   Может ли какое-либо животное прожить без головы?   Может. Это жук. До 9 дней проживёт. Умрёт не от отсутствия головы, а от голода. Очень похоже на израильских политиков. Я даже подумал сначала, что кто-то их описывает. Нашим политикам голова не нужна. Подайте им кресло и хумус - будут счастливы.

   В штате Техас (США) у осуждённых на смерть забрали право на последнюю сигарету. Почему?  Техасские тюрьмы утверждают, что «курение вредит здоровью». Как оно может повредить смертнику?  Через час он будет мёртв!

   А теперь ответы.

   Канарские острова названы не в честь птиц-канареек, а в честь собак. По-гречески  Canariae Insulae  означает «собачий остров».  Так называемый «чёрный ящик» в самолёте - оранжевого цвета.  Панамские шляпы производят в Эквадоре.  100-летняя война между Англией и Францией длилась 116 лет (с 1337 по 1453 годы).

   Первые поселенцы-англичане, приехавшие в Австралию, были поражены неизвестным им доселе животным, которое высоко и далеко прыгало. «Что это за животное?» - удивлённо спросили они местных аборигенов.  Те ответили: «Кен гу ру».  «Кенгуру!» - обрадовались англичане, и закрепили имя за животным, не зная, что на местном языке аборигенов «кен гу ру» означает «Мы не понимаем». Рассказ весьма симпатичен - не потому, что я обожаю кенгуру (Мне как-то всё равно. Кошка, на мой взгляд, намного красивее).  «Мы не понимаем вас» - вот, в чём я вижу главную проблему.

   Люди говорят между собой, пытаются наладить отношения, но действительность сильнее слов: недоверие, желание преуспеть за счёт ближнего, объедаться в Варшавском гетто, когда рядом с тобой умирают дети (потом всё равно всех отправили в Освенцим). И тогда я спрашиваю себя - всё те же два вопроса: хочешь ли ты остаться без Бетховена, и будешь ли рад жить под фюрером? Нет смысла отвечать. Кто захочет жить на Канарских островах, названных в честь собак?

 

   Менахем Вайнбойм