ВIДПОВIДЬ

 

АААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА

 

 

   НЕПРАВИЛЬНОГО ДОСВІДУ НЕ БУВАЄ. БУВАЮТЬ ТІЛЬКИ НЕПРАВИЛЬНІ ВИСНОВКИ З ІНФОРМАЦІЇ ТА ДОСВІДУ.

 

   Декілька років тому з'явилася книга А.Ю.Склярова «Сенсаційна історія землі. Скільки насправді років нашій планеті?»

   Головна думка книги полягає в тому, що вік землі - не шість мільярдів років, як вважає більшість вчених-теоретиків, а мільйонів п'ять - не більше. Тим не менш, логічним продовженням такої тези міг би бути креаціонізм як позиція, але автор рішуче відхрещується від креаціонізму, лає його, мабуть, перетворюючи чужі слова, це у нього виходить непогано, адже в минулому він був комсомольським працівником. Заперечуючи біблійну хронологію, він посилається, звичайно ж, на Дарвіна, який обурювався, чуючи, що Землі всього 6000 років, а також на горе-геолога Лайєла, теорії якого досі не доведені, але при цьому відкинуто теорію катастроф Кюв'є. Однак докази того, що Біблія права, є, і не тільки геологічні, але також з області астрономії, що підтверджують менший вік світил у біблійних межах, що видно зі зміни розмірів Сонця та кількості пилу на поверхні Місяця, визначеного внаслідок польотів місячних станцій.

   При цьому автор вважає, що немає жодних підстав відкидати вищезазначену теорію катастроф, це є грубою помилкою. І це так, адже стверджувати, що всі процеси на землі протікали плавно та з постійною швидкістю - це пропагувати елементарну фікцію.

   Відкидаючи факт потопу, він ніби підтримує теорію льодовикового періоду, але треба сказати, що і вік льодовиків і швидкість їх накопичення зовсім не такі, як раніше думали вчені: вони накопичуються набагато швидше, а перепади «тепло-холод», що залишають видимі сліди , не є річні, а відбуваються багато разів на день. Треба сказати, що відкидати всесвітній потоп безглуздо, і ось чому: шари земної кори утворилися в результаті найскладніших процесів намиву, причому в деяких місцях відсутні цілі геохронологічні «періоди» і навіть «ери», від яких автор не бажає відмовлятися і називає їх саме так, а не шарами. Щоб зрозуміти більше, вчені-креаціоністи займаються не теоретичними вигадками, а досвідом на спеціальних установках.

   Автор також заявляє, що перехідних ланок у класах тварин «як кажуть креаціоністи, нібито немає», а їх ДІЙСНО НЕМАЄ, і багато дослідників природи, включаючи Брема і самого Дарвіна, знали це. Сучасні ж знають набагато більше, між класами настільки велика різниця, що вони НІЯК не могли статися один вiд одного.

   Цю книгу НЕ МОЖНА вважати об'єктивною, адже, незалежно від переконань, автор начебто «виправдовується» перед науковим світом, що за такий малий вік Землі його назвуть креаціоністом і посміються з нього. Тим більше, що один з його колег, астроном Мартін Ріс, нещодавно навпаки на короткий термін прикинувся креаціоністом, щоб отримати за це премію 1.6 млн. доларів з фонду Теплтона, але ймовірно, що відчував себе недобре, коли над ним посміявся головний атеїст Докінз.

 

   Аргументи на користь створення світу такі:

   Всесвіт улаштований розумно, і ні речовина, ні закони фізики не могли взятися власними силами з «великого вибуху», не тільки маса, але й енергія невідомого походження.

   Спостереження світил показують, що ця теорія помилкова і що тіла Сонячної системи молодше.

   Справжній вік Землі відповідає біблійному, а теорія Лайєла - просто плід його фантазій.

   Теорія виникнення життя Стенлі Міллера невірна, і навіть він сам давно в неї не вірив, і види не походили один від одного. Теорії походження людини від мавпи - просто набір фальсифікацій. Так само, як відновлення організмів з кількох кісток.

   Людина відрізняється від будь-якої тварини кардинально.

   Багато іншого відкрилося за допомогою електронних мікроскопів, комп'ютерних програм та відкриття геному.

   І останнє, методом виключення: якщо світ - не результат самоеволюції, значить, він був створений Богом, тому що третього варіанту немає!

   А Біблія якраз і є тим джерелом (до речі, її істинність підтвердилася, і не лише за допомогою археології), де сказано, що ми можемо знати про Бога та світ і що нам потрібно знати!