СВIДОЦТВО

 

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

 

 

    У ніч на неділю понад 200 людей прийшли до місця поховання, чекаючи на диво, і їхні очікування виправдалися. Тридцять свідків залишили описи воскресіння Христа. Найбільш значні з них - грека Гормізія, біографа правителів Юдеї та прокуратора Понтія Пілата.

    Свідчення Гормізія цінні тим, що у момент воскресіння він був поблизу, супроводжуючи одного з помічників Пілата. Важливо врахувати, що спочатку історик ставився до Христа упереджено і вважав Його божевільним. У ніч на неділю він з власної волі попрямував до гробниці, сподіваючись переконатися, що Ісус ніколи не воскресне, а тіло Його буде назавжди поховано.

    «Наблизившись до труни приблизно на 150 кроків, - пише Гормізій, - ми побачили у слабкому блідому мареві варту біля поховання: двоє сиділи, решта лежали на землі біля вогнища. Було дуже тихо. Ми йшли неквапливо, і нас обігнала варта, яка йшла на зміну тим, хто був там із вечора.

    Раптом стало надто тихо. Ми не змогли відразу зрозуміти, звідки це світло, проте незабаром побачили, що воно світить з сяючої хмари, що рухається: вона опустилася над гробницею, і там, над землею, з'явилася людина, яка ніби вся складалася зі світла. Потім ударив грім, але не з небес, а із землі. Від цього страшного грому сторожа, що злякалася, схопилася на ноги, після чого впала... У цей час праворуч від нас по доріжці спускалася жінка. Вона раптом закричала: «Відкрилася! Відкрилася! Відкрилася!..» Тієї ж миті нам стало ясно, що величезний камінь, який закривав вхід, ніби сам по собі піднявся і відкрив гробницю. Ми дуже злякалися. Через деякий час світло зникло, і все стало таким, як завжди. Коли ми наблизилися, з'ясувалося, що тіла там уже немає».

    «Ми всі, лікарі, сторожа та інші, - пише лікар Ейшу, - були здорові, бадьорі і почували себе як завжди: у нас не було жодних передчуттів. Ми нітрохи не вірили, що померлий може воскреснути. Але… Він справді воскрес, і всі ми бачили це на власні очі».

    Якщо розглядати описаний факт під кутом зору наших сьогоднішніх знань, можна з упевненістю сказати, що ці свідки бачили диво, пояснення якому атеїстична наука дати неспроможна.

 

                                      "Голос України", №165 (415), 1 вересня 1992 р.