############################################################################################################################################################################################################################################################
1. Закон Божий і Субота від створення та у вічному житті НЕЗМІННІ.
2. Повстання на небі починається з гріхопадіння і закінчується знищенням гріха та грішників (і диявола).
3. Нові відносини та закони встановлені від гріхопадіння до КІНЦЯ ЧАСУ БЛАГОДАТІ і також пов'язані з початком плану порятунку.
4. Також здійснюється прообразне служіння: до Христа - одне (скасоване Ним), після Христа - інше.
ДЕТАЛЬНІШЕ
1. Закон Божий для розумних істот з'явився одночасно із Всесвітом так само, як і фізичні закони. Четверта заповідь про суботу не є винятком і тому зміні та скасуванню не підлягає. Все це завжди було і буде.
Але гріх, що виник у світобудові, зробив необхідними нові закони, заповіді та звичаї на обмежений час.
2. Гріх почався з повстання Люцифера - сатани. Частина ангелів та людей стали його послідовниками. Він припиниться, коли в кінці тисячолітнього царства гріх і грішники будуть повністю знищені разом зі своїм ватажком, і більше ніколи не виникне, і не заважатиме щастю спасених Богом істот.
3. Для відкриття плану порятунку людям необхідні:
- Благовіщення та відкриття людям справжньої особи та характеру Бога ;
- Божа благодать, тобто незаслужена милість, і план спасіння ;
- Десятини та пожертвування для забезпечення коштами служителів - священиків та левітів, пізніше пасторів.
Ці речі припиняться, коли двері благодаті зачиняться після остаточного поділу людства на тих, хто поклоняється Богу, і всіх інших.
4. Дія підкріплення людини Дух Святий потрібний віруючим як джерело сили для перемоги в собі ворога людства диявола та його справ. Кінець дії Святого Духа не із закриттям дверей благодаті, а простягається дещо далі - до Другого пришестя Христа, коли Божий народ (церква залишку) буде остаточно позбавлений страждань та спокус.
5. Накази про здоров'я та християнську (в Новому Завіті ) поведінку почалися з виникненням гріха, але дотримуватися їх треба до самого Другого пришестя, як «вірний і розсудливий раб свого пана».
6. Жертвопринесення були потрібні тільки в старозавітні часи і символізували жертву Христа, тому в Новому Завіті вони скасовані.
7. Форма укладання завіту з Богом була різною, спочатку обрізання від Авраама до Христа (тільки для чоловіків - тепер у ньому немає потреби, але воно не ганебне), потім хрещення (для всіх). Хрещення покаяння з зануренням є прямим актуальним наказом Бога, і тому воно є обов'язковим. Продовжиться до закриття дверей благодаті.
8. Після виходу з Єгипту у Старому Завіті є річні свята і суботи (це не сьомий день тижня), тепер вони необов'язкові. Зате в Новому є обов'язковий обряд Господньої вечері з обмиванням ніг до Другого пришестя.
9. Заходи покарання для злісних порушників закону були також різними: у Старому Заповіті - смерть (побиття камінням), а у Новому страту категорично заборонено, є лише виключення із церкви.
10. Від Мойсея до розп'яття Христа було служіння у земному святилищі (копії небесного). Після Свого вознесіння Христос як Первосвященик увійшов у святилище на небі і здійснює там служіння - до 1844 року (початок суду на небі) у Святому, а після 1844 року у Святому Святих. Його служіння там припиниться лише із закриттям дверей благодаті.
Потім Він змінить одяг первосвященичий на царський і прийде, щоб взяти до себе Свій народ, який 1000-річне царство проведе на небі в Новому Єрусалимі. Наприкінці тисячоліття Новий Єрусалим опуститься з неба на землю, гріх і грішники будуть знищені, а земля знову буде перетворена і стане ще краще, ніж коли вона була створена. Після цього все нові стосунки припиняться.
11. На відміну від так званого обрядового закону, який буде не потрібен більше, моральні заповіді та суботній день усю вічність не втратять свого значення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий