ГЕОЛОГIЯ

Еволюціонізм спростовується не тільки у космосі, а й на землі. Ось деякі приклади:

Льодовики значно молодші, ніж вчать. Це видно за швидкістю їх утворення (1 та 2/3 м на рік). Так звані «річні» кільця - зовсім не «літо-зима» кожен, а перепади температури «тепло-холод», що буває багато разів на день. Це підтвердилося під час Другої світової війни, коли у Гренландії посаджені там літаки опинилися за кілька років під величезним шаром льоду.

Сіль в океанах – результат опадів. Зараз там 4% солі, не більше, отже вона накопичується близько 5 тисяч років.


Хто ж вигадав, що Землі мільйони років?

Першим у тому, що її вік кілька тисяч років, як вчить Біблія, а мільйони, заявив Джеймс Хаттон у своїй книзі «Теорія Землі» (1795).

Цю ідею розвинув Чарльз Лайєл у книзі «Принципи геології» (1830). Він вигадав геохронологічні ери, що складаються з періодів, і призначив їхній вік. Доказів, що це так, НЕМАЄ.

Колона Лайєла ніколи не була перевірена. Це лише послідовність молюсків, як він сам і його товариші їх розташували. Тоді і тепер має місце кругова аргументація: вік копалин датують шарами землі, а шари датують по копалин. Самі ери та періоди за Лайєлом, як і їх тривалість, і відповідні їм шари зустрічаються лише в одному місці на Землі, а саме – у підручнику.

Шари, звичайно, мають місце, але утворені вони одночасно – під час потопу. Цьому є все нові та нові докази. Звідки вони взялися? Ось один приклад: якщо в бочку з брудом додати води і збовтати, то також з'являться різні шари.

Вік порід іноді розраховується за допомогою радіометричного методу, наприклад, С-14 (для відносно молодих з них), але він базуються на трьох помилкових тезах:
1. Спочатку в речовині не було ізотопу вуглецю С14
2. Розпад С14 відбувався із постійною швидкістю
3. Не було зовнішнього впливу

Ці тези спростовуються дослідами. Отже, ці розрахунки довіри не заслуговують.