IУДЕЇ ЗА МЕЖАМИ БАТЬКIВЩИНИ

«Будуйте доми і живіть у них, і розводьте сади… І дбайте про добробут міста, в яке Я переселив вас, і моліться за нього Господеві; бо за добробуту його і вам буде мир». 

Так писав пророк Єремія з Єрусалиму старійшинам, священикам, іншим пророкам та цілій нації, яка за наказом Навуходоносора була переселена до Вавилону. Наслідуючи його розумну пораду, вигнанці стали дбати про «достаток народу» і досягли успіху в цьому. 

Вавилонський полон не йшов у жодне порівняння із суворими умовами життя синів Ізраїлю на Нілі, у Пітомі та Раамсесі днів Мойсея. Вавилонці, за рідкісними винятками, не примушували юдеїв до важкої фізичної праці. Так, ніде не говориться, що бранці брали участь у виробництві цегли, тим часом як у цегляній промисловості Вавилон займав у ті часи чи не перше місце у світі. Адже за Навуходоносора в Месопотамії йшло велике будівництво. Всі, хто скористався порадою Єремії, досягли великих успіхів. 

У себе на батьківщині юдеї були осілими землеробами, пастухами та ремісниками. Тепер же професія купця, торговця стала головною серед цього народу і залишається нею досі. Кращої школи, аніж вавилонський полон, для ізраїльтян неможливо було й уявити. 

Вавилон, цей міжнародний центр торгівлі, промисловості та комерції, був, по суті, найбільшою школою та інших міст стародавнього світу, домом всіх бездомних. Ця метрополія, руїни якої і через 2500 років зберігають сліди колишньої величі і слави, не мала собі рівних на стародавньому Сході.