АРМАГЕДОН

 

ЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖ

 

 

 

   Писання говорить нам про війну, яка відбудеться останнім часом (Об'явл 16. 12-21, Йоіль 3.9-14, Єз 38.1-22, Єр 25.14-33).

   Це буде :

- в останні дні (Єз 38.8,16)

- під час великих останніх жнив (Йоіль 3.13, Об'явл 14.14-16)

- у день гніву Господнього та останніх виразок (Єр 25.15-27,29; Об'явл 15.1, 16.12-27)

 

   Призвідники війни :

Дракон - язичництво та окультизм

Звір - папство

Лжепророк - протестантизм та екуменізм (Об'явл 16.13)

   Той, хто за ними стоїть - САТАНА (вiрш 14).

 

   Об'єкт нападок - Божий народ, церква залишку, яка дотримується всіх заповідей (Об'явл 12.17).

 

   Ця війна називається Армагедон, що в перекладі означає «гора побиття».

   Суд 5.16, Об'явл 13.15 - спроба винищення Божого народу.

   Бог цього не допустить і позбавить вірних (Іс 45, Дан 5). Він звільнить Свій народ (Іс 45.1 і Об'явл 16.12).

 

   В тяжкий час Божий народ буде непохитним, як скеля, отримає спасіння і зрадіє (Пс 91, Об'явл 16.12-21, Іс 25.9).

  

   Читайте книгу «Велика боротьба», гл.39-40.

 

   Всі пророцтва до кінця століття (бовван, 7 церков, 7 печаток, 7 труб, велика боротьба, звір і лжепророк) виповнилися, з чого видно, що кінець близький (Матв 24.19-34).

 

   Звістка, заснована на виконанні цих пророцтв, проголошується і сповіщається світові, попереджаючи всіх про те, що час благодаті скоро скінчиться і радиться всім приготуватися до другого пришестя Христа (Матв 24.14).

   Також звіщається звістка попечатання, відновлюючи печатку - СУБОТУ БОЖУ (Об'явл 7.1-4). Одночасно застерігається про відмову від накреслення звіра (Об'явл 14.9-12).

   Коли всі почують цю звістку і вирішать, прийняти (і врятуватися) або відкинути (і бути знищеним), час благодаті закінчиться назавжди (Об'явл 22.11, Лука 13. 24-25, Єр 8.20).

 

   Примітка. У цей же час у церкві Божій відбувається процес просіювання: ті, хто є християнами лише за назвою, залишають церкву, і на їхнє місце приходять вірні, щирі душі зі світу (Євр 12.26-27, Іс 17.6, Об'явл 6.13, Матв 25.32, Ам 9.9, Лука 22.31-32).

 

   Мертві будуть воскресені до життя (Йов 19.25-27; Іс 25.8-9, 26.19; Дан 12.2), як праведні, так і нечестиві, тому що Христос воскрес з мертвих і Він є воскресіння (Іван 11.25).

   Деякі зі святих були воскресені до життя при воскресінні Христа (Матв 27.52-53). Це були «бранці», яких Він узяв під час воскресіння з Собою. Мабуть, це 24 старці, яких бачив Іван (Об'явл 4.4,10; 5.9-10).

   Під час скорботи, коли буде почутий голос Божий у сьомій виразці, відбудеться часткове воскресіння мертвих, праведних і безбожних (Дан 12.2-3, Об'явл 16. 17-18).

   Могили відкриються, і багато хто зі сплячих у землі пробудиться, одні для життя вічного, інші на вічну наругу і посоромлення (Матв 26.64, Об'явл 1.7). Праведники виходять звідти прославленими, а безбожні лише бачать їхню славу і почесті.

   Перше воскресіння (загальне) включає всіх інших праведників і відбувається за Другого пришестя. Цим починається 1000-річчя (1 Фес 4.14-17, 1 Кор 15.51-55, Об'явл 20.4-5).

   Друге загальне воскресіння включає безбожних і відбувається наприкінці 1000-річчя (Іван 5.28-29, Дії 24.15, Об'явл 20.4-5).

   Воскресіння мертвих є незаперечним аргументом проти вчення про те, що праведні після смерті йдуть на небо, а нечестиві в пекло; бо тоді навіщо воскрешати їх і після цього відправляти на небо чи кидати в озеро вогняне та сірчане?

 

   Виразки слідують одна за одною і тривають не більше 1 року (Об'явл 16.1-10, 18.8; Іс 34.8-9) :

1. Жорстокі гнійні рани на тих, хто вклонився звірові та прийняв його накреслення

    (Об'явл 14.9-11; 16.1-2,11).

2. Моря і океани перетворюються на кров, підійти до моря стане неможливо, припиниться

    судноплавство (Об'явл 16.3).

3. Річки, тобто джерела питної води, перетворяться на кров (вірш 4).

4. Сильна пекуча спека (вірші 8-9; Йоіль 1.15,19-20).

5. Велика темрява, розкол та крах «троїстого союзу». Усі бачать банкрутство Вавилона та його

    вчення (вірші 10-11; Йоіль 3.14-15, Ам 5.18-20).

6. «Висихання річки Євфрат».

    Євфрат - те, на чому ґрунтується духовний Вавилон.

    Цар зі сходу - прийдешній Христос.

    Намагаючись врятувати мир, що гине, нечестиві йдуть проти народу Божого з метою його

    знищення - Армагедон (вірші 12-16).

7. Сильний землетрус і град, визволення Божого народу (вірші 17-21, Йоіль 3.16, Єз 38.22).

 

   Під час сьомої виразки відбудеться часткове воскресіння мертвих (Дан 12.1-3). Саме тоді і падає град, що знищує великі армії (Об'явл 16.21, Іов 38.22-23, Іс 28.17 ; Єз 13.5, 10.15, 38.22).

 

   Ісус гряде негайно за виразками (Об'явл 16.15, 19.11,19-21).

 

   При приході Христа всі праведники будуть взяті живими в оселі, приготовлені для них на небесах (Іван 14.1-3, 1 Фес 4.16-17; Об'явл 14.1-4, 15.2-3, 19.1).

   Нечестиві будуть убиті славою явлення Христа (2 Фес 2.8; Іс 13.6-9, 24.1-6; Соф 1.2-3). Вогонь також стане при цьому елементом руйнування.

   Таким чином, земля буде спустошена і «зроблена пустелею, і грішники винищені з неї» (Іс 13.9; Єр 4.20,23,25-28).

   Сатана буде «скутий» бездіяльністю на 1000 років, тому що йому не буде кого спокушати. Ісус Христос покладе на нього гріхи Свого народу (як Первосвященик) і відправить блукати пустельною землею (Лев 16.20-22, Об'явл 20.1-3).

   Протягом 1000 років праведники будуть царювати з Христом і судитимуть загиблих ангелів і безбожних (Об'явл 20.4, 1 Кор 6.3-4, Дан 7.22). Вони братимуть участь у суді, щоб мати свою думку про покарання безбожних і переконатися в правоті Бога, і це запобіжить будь-якій можливості невдоволення щодо їхньої долі.

   Тисячолітнє царство починається першим воскресінням і закінчується другим (Об'явл 20.5).

   Після закінчення 1000 років сатана спокушає воскресших безбожних і переконує взяти місто Боже штурмом і таким чином встановити навіки своє царство. Але тоді Господь виголошує вирок на них і назавжди винищує (Об'явл 20.7-15).

 

   Перед другим воскресінням праведники перебувають у Новому Єрусалимі (Об'явл 20.5-9). Він спуститься з неба на землю, туди, де була гора Єлеонська (Зах 14.4, Об'явл 21.2).

   Безбожні зберуться навколо нього (Об'явл 20.7-9). Тут зустрінеться все людство вперше та востаннє.

   Вони, мабуть, розпізнають праведних, тому що побачать там Авраама, Ісака та Якова (Лука 13.28-29). Вони також побачать Христа на престолі і зрозуміють, що вони втратили, не прийнявши Його, і що вони самі винні в цьому (Об'явл 20.9,11-12).

   Тоді всяке коліно схилиться і «будь-яка мова» (включаючи сатану), скаже, що Ісус є на славу Бога, тобто ВІН СПРАВЕДЛИВИЙ (Іс 45.23, Рим 14.11, Фил 2. 9-11).

   Потім при спробі захоплення Нового Єрусалиму виголоситься вирок над усіма безбожними, і вони вигубляться (Об'явл 20.11-15, Мал 4.1, 2 Пет 2.10-12).

   ТАКИМ ОБРАЗОМ, БОЖЕ ПРАВЛІННЯ І ПРИДУШЕННЯ ПОВСТАННЯ БУДУТЬ ВИЗНАНІ ПРАВИЛЬНИМИ ВСІМА І ПОВНІСТТЮ ОПРАВДАНІ (Фил 2.8-11).

   Бог створить нове небо і нову землю, що доводить, що вогонь, що очищає, перестане пожирати колишню землю (2 Пет 3.10-13; Об'явл 20.9-15, 21.1).

   «Таким чином, велика боротьба, яка почалася на небі повстанням Люцифера і тривала на землі з часу падіння людини, назавжди закінчена і Бог виправданий перед усім всесвітом» (Е. Уайт, «Велика боротьба»).