ВIРА ТА ЗНАННЯ

 

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

 

   Як віра може бути чимось певним, адже вірити не означає знати?

   Питанням віри займалося багато мислителів. Усі вони висловлювали різні думки, які, проте, є результатом нейтрального мислення, лише відображенням їх особистої точки зору.

 

   Критичні погляди:

   Атеїст Т.Лебзак вважає: «Віра відстоює упереджені переконання та відкидає положення науки, коли вони суперечать цим переконанням. Цим самим віра, зрештою, є смертельним ворогом науки». Сьогодні вже всі знають, що це брехня.

   У такому критичному тоні висловився І.Кант: «Я повинен був відмовитись від знання, щоб дати місце вірі». Цією думкою, що суперечить Біблії, він підготував ґрунт для виникнення різних філософських течій, діаметрально протилежних вірі.

   Наслідком критичного розуму є гасло на одній із стін новозбудованої Вищої Школи в Норфі поблизу Нейсса, яке каже: «Не довіряй нікому, хто має свого Бога на небі».

 

   Позитивні погляди:

   Найбільшому фізику всіх часів, Ісааку Ньютону, належить вислів: «Хто думає лише поверхово, той не вірить у Бога; а хто мислить глибоко, не може не вірити в Бога».

   Знаменитий математик Блез Паскаль з такою самою переконаністю доводить: «Як вся природа говорить про Бога тим, хто знає Його, і розкривається тим, хто любить Його, таким же чином зберігає свої таємниці від тих, хто не шукає і не знає Його».

   Всесвіт раціонально влаштований Творцем... Розум дає нам знання, а віра його спрямовує (Христиан Вольф, філософ, фізик і математик XVIII століття).

 

   Обидві протилежні погляди ясно свідчать, що віра не ідентична невігластості, але залежить лише від особистої позиції, яку можна змінити, але не філософськими роздумами, а лише через звернення до Ісуса Христа, яке Біблія називає покаянням. Для ненаверненої людини «питання віри є юродством (психозом)», і вона не може їх зрозуміти (1 Кор 1.18, 2.14). А людина, що ходить у Христі, наставлена ​​на всяку істину Святим Духом (Іван 16.13), її віра має тверду основу (1 Кор 3.11), вона є щось однозначно визначене і засноване на знанні:

   «Віра ж є здійсненням очікуваного і впевненістю в невидимому» (Євр 11.1).

   «Віра - від слухання, а слухання - від Слова Божого» (Рим 10.17).