????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
Господь створив нас на щастя, а не на страждання. Це підтверджує наше прагнення щастя. Але багато хто йде на щастя не тим шляхом, що призводить до нещастя інших.
Не було б гріха - не було б і нещастя.
Люди в Єрусалимі, почувши істину, зворушилися серцем і запитали: Що нам робити? Апостол Петро сказав їм: ПОКАЙТЕСЯ І ЗВЕРНІТЬСЯ.
Приклади каяття:
1) Неправдиве
Ісав (Бут 27): продав первородство Якову за їжу (Бут 25.23 - це Бог обіцяв, що Яків з меншого стане більшим). Ісав не дорожив первородством (духовним благословенням), добровільно віддав його Якову, а потім хотів його вбити. Ісав не покаявся щиро, а лише пошкодував про первородство.
Валаам (Чис 22): він покаявся, коли злякався, що ангел його вб'є (до цього він знав, що Бог не дозволить йому проклясти Ізраїля).
Юда (Матв 27): він зрозумів, що доведеться за зраду відповідати.
2) Справжнє
Петро (Матв 26): коли він усвідомив свій гріх, то заплакав через те, що засмутив Бога (а не тому, що гріх караємий і він перестав бути апостолом).
Давид ( Пс 51 і 32 , 2 Сам 11,12): він сказав Богу: «Тобі я зігрішив Одному». Пророк Натан викрив царя прямо і без лицеприйняття. Давид не помстився Натану, а покаявся і молився за очищення серця (Пс 51.3-5,9,12).
Ми повинні перш за все думати про очищення, а не про покарання за гріх (вірші 13-16).
Матв 11.28 - тут сказано: спочатку прийдіть до Мене, а вже потім очистіться від гріхів (а не навпаки).
Дії, 1 Петра і 2 Петра - від Бога, а не від нас, і покаяння, і прощення гріхів. «Просіть Бога дати вам покаяння» («Шлях до Христа»).
Вживайте конкретних дій, а не тільки прагнення. Не думайте, як Никодим думав, що він «добрий» або «краще за інших», а порівнюйте себе з Ісусом.
Дан 10.8 - Даниїл, чоловік Божий і пророк, був пригнічений своєю недосконалістю. Тут не можна ділити гріхи на великі та малі. Наприклад, багато хто помічає пияцтво, але не помічає гординю і жадібність.
Апостол Петро сказав, що Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать. Гординя - це протилежність характеру Христа.
Притча про митаря і фарисея (Лука 18):
Фарисея люди вважали побожним, і він сам пишався своєю вірою. Проте він вийшов із храму невиправданим. Так кожен, хто підносить себе, буде принижений.
Митаря ж вважали грішником, але він не був честолюбний і був виправданий.
Ми не виправдовуємось самотужки. Ефіоплянин не може змінити колір шкіри, лише його Творець (Єр 13.23). Скільки б ми не виховували і не розвивали силу волі, ми не досягнемо досконалості, а тільки станемо кращими за інших. Хто порівнює себе з людьми, а не з Ісусом, ніколи не стане, як Він.
На Голгофі Господь умер за гріх. Але той, хто відкидає благодать, не може бути спасенним. Кожен, хто потурає гріху, ризикує загинути назавжди. Непереможений нами гріх переможе нас. Так, через малого гріха Адама та Єви страждають усі. Ми не можемо дозволити собі ризикувати нашим захистом. Без нашого бажання Христос не врятує нас. Він дивиться на наші серця, а не на зовнішність.
Нехай кожен зійде з небезпечного шляху, якщо він став на нього. «Ось тепер час сприятливий і день спасіння» (2 Кор 6.2).
Комментариев нет:
Отправить комментарий