IЗРАЇЛЬ ДО ХРИСТА

 

ММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММ

   Яків, ім'я якого означає «той, що дає підніжку», обдурив свого брата двічі і тому мав залишити свій дім (Бут 25.29-34, 27.5-29, 33.36,41-45).

   Але Господь не покидав його і привів назад через 20 років (Бут 26.10-15, 31.3,41).

   Перше, що він став робити після свого повернення - це шукати примирення зі старшим братом за допомогою подарунків (Бут 32.3-20).

   Яків молився Господеві і плакав перед ангелом (Ос 12.4-5). Він просив благословення, або прощення своїх гріхів (Бут 3.24-29, Дії 3.26).

   Внаслідок того, що він шукав примирення зі своїм братом і просив благословення, або прощення гріхів, ім'я його стало ІЗРАЇЛЬ (Бут 32.28). Отже, це таке ім'я, яке Господь дає всім тим, хто шукає примирення з усіма людьми та прощення своїх гріхів.

   12 синів Якова називали Ізраїлем, або Ізраїлевими синами (Вих 1,1-5).

 

   Але Господь не вважає Ізраїлем усіх, що походять від Ізраїля фізично (Рим 2.28, 9.6-7), а тільки ВІДРОДЖЕНИХ людей (Рим 2.28-29, Іван 1.47).

   «І обріже Господь, Бог твій, серце твоє і серце потомства твого, щоб ти любив Господа Бога твого від щирого серця твого і від усієї душі твоєї» (Повтор 30.6).

 

   Закон Божий написаний у серці істинного Ізраїлю (Єр 31.33-34, Іс 57).

   Субота є знаком між Богом і тими, кого Бог освятив :

   «І нехай зберігають Ізраїлеві сини суботу, святкуючи суботу в ваш рід, як заповіт вічний; це знамення між Мною та Ізраїлевими синами на віки, бо в шість днів створив Господь небо і землю, а в день сьомий спочив» (Вих 31.16-17).