ВИПРАВДАННЯ

 

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

 

 

   Коли грішник сповідує свої гріхи і відвертається від них, тоді Господь прощає йому (1 Івана 1.9, Пс 32.5).

 

   Він назавжди віддаляє від людини гріхи, зроблені ним (Єр 31.34, Пс 103.12).

   Вірному грішнику тоді даються Христові послух і праведність (Рим 5.17-19, 4.24).

 

   Виправдання буває ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ ВІРУ, а не через справи. «Бо ми визнаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від справ закону» (Рим 3.28).

   Після цього Бог дивиться на порочне життя людини, як на досконале :

   «Хто звинувачуватиме вибраних Божих? Бог виправдовує їх» (Рим 8.33). Праведність, подарована йому через Ісуса Христа, робить його білішим за сніг (Іс 1.18, Пс 51.9).

 

   Досить один і той ж гріх сповідати ОДИН РАЗ (1 Iвана 1.9).

 

   Бог дає благодать і силу через Духа Святого протистояти спокусам і бути слухняним Богові в усьому (Єфес 3.16, Фил 2.13, Кол 1.11).

   Для отримання обіцяної допомоги необхідні БОДРСТВУВАННЯ (Матв 24.42) та МОЛИТВА :

   «Всякою молитвою і проханням моліться у будь-який час» (Єфес 6.18).

 

   Примітка. Відродження та виправдання вірою є невід'ємною частиною плану спасіння і йдуть від гріхопадіння до кінця часу благодаті.