СЛIДЧИЙ СУД

 

ТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТ

 

 

   Слідчий суд необхідний, щоб перевірити, хто виконав умови примирення та прощення гріхів.

   «Діти мої! Це пишу вам, щоб ви не грішили. А якби хтось згрішив, то ми маємо Ходатая перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника. Він є умилосердення за гріхи наші, і не тільки за наші, а й за гріхи всього світу» (1 Івана 2.1-2).

 

   На суді будуть відкриті книги:

1. КНИГА ЖИТТЯ (імена тих, що прийняли Бога) - Дан 7.9-10, Вих 32.32, Фил 4.8, Об'явл 3.5

2. ПАМ'ЯТНА КНИГА (всі слова та дії всіх людей) - Мал 3.16, Об'явл 20.12

 

   Суд відбувається у другому відділенні небесного святилища (Дан 7.9-10, Об'явл 11.18-19).

   ВСI БУДУТЬ СУДИМI ЗА ЗАКОНОМ, що зберігається в ковчезі святилища (Рим 12. 16, Як 2.8-12, Об'явл 11.18-19).

   Ангели-охоронці, які записували слова та дії народу Божого, присутні і є свідками на суді (Дан 10.9-10, Євр 1.13-14, Матв 18.10, Дії 5.19, Еккл 5.6, Мал 3.16).

 

   Всі будуть судимі за записаним у книгах (Мал 3.16, Об'явл 20.12-13, Матв 12. 36-37).

   Імена тих, хто виконав умови спасіння, будуть сповідані перед Отцем і їхні гріхи згладжені (Матв 10.32, Дії 3.19, Євр 9.23-26).

   «Тож покайтеся і зверніться, щоб загладилися ваші гріхи» (Дії 3.19).

   «Отже всякого, хто сповідує Мене перед людьми, того сповідаю і Я перед Моїм Отцем Небесним, а хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним» (Матв 10.32-33).

   Імена всіх вірних залишаються в книзі життя і вони вже не вмирають (Об'явл 3.5, 20.15), інших імена стерті з неї.

 

   Суд триває з 1844 року до кінця часу благодаті.

   Наприкінці служіння в небесному святилищі Христос прийме Царство зі столицею в Новому Єрусалимі (наречена, дружина Агнця) і це прийняття називається «шлюбом» (Дан 7.13-14; Матв 25.1-10; Об'явл 21.2,9-10).

 

   В даний час народ повинен, як і до Христа, шукати Бога, поки не винесено остаточного вироку (Лев 23.27-29, Соф 2.1, Об'явл 22.11).