ХРИСТОС ТА ХРИСТИЯНИ

 

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

 

 

   Апостол Іван писав:

   Хто говорить «я пізнав Його», але заповідей Його не дотримується, той брехун, і немає в ньому істини; а хто дотримується слова Його, у тому справді любов Божа здійснилася: з цього дізнаємося, що ми в Ньому. Хто каже, що перебуває в Ньому, той повинен чинити так, як Він чинив.

                                                                                         1 Івана 2.4-6

   Звідси висновок, що ті, хто чинять не за вченням Христа, даремно називають себе християнами і марні їх молитви до Нього (Лука 6.46, Матвій 7.23). Як сумно буде почути тому, хто називався християнином і не жив по-християнськи: Я НІКОЛИ НЕ ЗНАВ ВАС. Відійдіть від Мене тi, що роблять беззаконня.

   Тому, щоб не бути гірко розчарованими і не шкодувати згодом, перевіримо, ЧИ ВІДПОВІДАЄ НАШЕ ЖИТТЯ ВЧЕННЮ ХРИСТА.

 

   Ще в давнину було дано вказівки зберігати заповіді Божі (Повтор 4.2).

   Але люди знехтували ним (Матв 15.3,7-9). Іудеї свого часу підмінили Слово Боже людськими переказами.

   Коли ж ми вникаємо в життя і вчення християн, то бачимо, що і тут сталося те саме.

 

                   Різниця у вченні Христа та християн

   Христос навчав поклонятися Богові в дусі та правді Божій (Пс 119.86, Іван 4.21-23). При цьому необхідно керуватися другою заповіддю (Вих 20.4-5).

   У церкві стародавніх християн не було жодних зображень. Але поступово це «мистецтво» проникло до церкви. Перші ікони відносяться до ІІІ-ІV століття. Спочатку іконопочитання викликало масу протестів із боку християн ( іконоборчий рух ). Але язичницький вплив узяв гору, іконоборці були визнані єретиками, а саме іконопочитання було узаконено 787 року сьомим вселенським собором.

 

   Христос ніколи не скасовував дотримання суботи і не вводив святкування іншого дня. Навпаки, Він наказав зберігати цю заповідь.

   Святкування недiлi, першого дня тижня (дня сонця) запроваджено імператором Костянтином у 321 році та узаконено Лаодикійським собором у 364 році.

 

   Ніде в Євангелії не йдеться про поклоніння хресту і «хресний знак».

   Поклоніння хресту запроваджено імператором Костянтином у 328 році. Хресне знамення з'явилося у 360 році за часів єпископа Мілетія, а затверджено у 680 році. Воно ніби підмінило собою прийняття хрещення за вірою (Марк 16.16).

 

   Християни ввели і багато інших обрядів, які не згадуються в Євангелії:

   IV століття - шанування мощів та останків померлих, паломництво до святих місць, зведення розкішних храмів; носіння золотих риз священиками (сучасний вигляд вони отримали у 600 р.); молитва «Богородице Діво»

   545 р. - запроваджено папою Вігіліусом запалювання свічок на богослужінні, хоча б і у ясний день, а у 604 р. це стало священним обрядом

   532 р. - папа Боніфацій увів обряд молитися лише обличчям на схід

   813 р. - встановлено «Успіння Богородиці»

   682 р. - введено окроплення водою

   370 р. - написана «літургія Василя Великого»

 

   Крім того, запроваджено молитви до померлих та панахиди.

   Однак дано попередження, щоб не звертатися до мертвих, бо вони нічого не знають і не можуть допомогти живим, про що Бог сказав через пророка (Іс 8.19-20). Проте багато християн почали звертатися до мертвих наприкінці II століття.

   Кінець III століття - запроваджено панахиди, а наприкінці IX століття затверджено

   337 р. - за часів єпископа Юлія запроваджено кадіння фіміамом

   550 р. - введено елеосвячення (соборування) перед смертю

   VI століття - вигадане вчення про чистилище

   993 р. - запроваджено «зарахування до лику святих»

 

   Христос викладав своє вчення ясно і зрозуміло (Іван 17.6-8).

   Дії ж християнських вождів були зовсім інші. У 600 році введені богослужіння незрозумілою мовою, а в 1229 Тулузький собор заборонив мирянам читати Біблію.

 

   Інші антихристиянські постанови східної та західної церков:

   715 р. - поклоніння діві Марії та всім святим

   809 р. - цілування ніг у римського папи

  1013 р. - безшлюбність духовенства (у католиків)

  1204 р. - суди над «єретиками»

  XII століття - тортури інквізиції

 

   Гріхи, за Писанням, треба сповідати перед Богом (Дії 20.21).

   1123 року на Латеранському соборі встановлено сповідь перед священиком.

   Це неправильно, бо якщо ми згрішили перед Богом, то перед Ним повинні й каятися. Якщо ж згрішили проти ближнього, повинні також зізнаватись у провині перед ним і попросити прощення (Яків 5.16).

 

   Поява подібних лжевчень передвіщали апостоли (2 Пет 2.1, Дії 20.30, 2 Тим 3.13).

   Ці лжевчителі, на превеликий жаль, захопили мільйони людей. І не дивно, що серед християн немає ні миру, ні любові, ні добрих стосунків, а постійна ворожнеча та братовбивство.

  

   Сьогодні Бог звертається до людей, що пішли від Нього, із закликом:

   Так говорить Господь: Зупиніться на дорогах ваших і розгляньте, і розпитайте про шляхи стародавні, де шлях добрий, і йдіть по ньому, і знайдете спокій душам вашим.

                                                                                         Єремія 6.16

   Якщо перебуватимете в слові Моїм, то ви істинно Мої учні, і пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними.

                                                                                         Іван 8.31-32