ДУХОВНИЙ IЗРАЇЛЬ

 

   Новий Завіт укладається з Ізраїлем: з тими, гріхи яких були прощені і в серцях яких був написаний Закон Божий (Єр 31.33-34, Євр 8.8-10).

   Але так як народ юдейський відкинув Христа і розіп'яв його, то Господь відкинув його і більше не вважає Своїм народом:

   «Пилат каже їм: Чи розпну вашого Царя? Первосвященики відповідали: НЕМАЄ У НАС ЦАРЯ, КРІМ КЕСАРЯ» (Іван 19.15).

   «Забереться від вас царство Боже, і дасться народові, що приносить плоди його» (Матв 21.43).

 

   Коли юдей чи язичник щиро звертається до Бога, він стає членом справжнього дому Ізраїлевого за Новим Завітом (Рим 11.11-27, Єр 31.33-34).

   Навернені юдеї та язичники дотримуються суботи, яка є печаткою Божою, і після хреста.

   І в духовному Ізраїлі ідолопоклонство означає відпадання (Гал 4,8-9).

   Тільки цей Ізраїль увійде «на святу гору» - до Нового Єрусалиму (Об'явл 21. 12,24).