ПОВСТАННЯ

 

ЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖ

 

 

   У основі будь-якого повстання лежить невдоволення правлінням чи законами правління, які у разі надаються несправедливими і важкими.

   Повстання завжди починається одним або декількома підданими правління.

   Повсталий запевняє, що прагне поправити становище зміною правління і переглядом законів, з цього випливає, що він вважає себе більш знаючим закони і може управляти краще, ніж той, хто на престолі - що він більше, ніж сам правитель.

   Він вербує послідовників і, коли почувається досить сильним, намагається повалити існуюче правління та заснувати нове на нібито найкращих законах.

   Нарешті повсталий, скидаючи владу, якій він підпорядкований, ризикує всім; якщо він не успішний - все для нього втрачено.

   Єдиний шлях довести, що він може покращити існуюче правління - отримати можливість і час провести свої ідеї в життя, показавши насправді переваги свого правління.

   ЗВИЧАЙНО ВІН ПРИЗНАЧАЄ ВИЗНАЧЕНИЙ СВЯТКОВИЙ ДЕНЬ У ПАМ'ЯТЬ ВСТАНОВЛЕННЯ НОВОГО ПРАВЛIННЯ.

   Повстання зазвичай дискредитує скинутого імператора у очах його колишніх підданих, як такого, що виявився неспроможний правити, чи як тирана і несправедливого.

   Потрібна велика мудрість для придушення повстання так, щоб всі зацікавлені і замішані в цьому партії залишилися б задоволеними.

 

   Розумні істоти повинні бути створені з вільною волею і повинні вільно обирати, служити Богу чи ні; інакше вони неспроможні будуть розвинути незалежний характер.

   Один з найпіднесеніших херувимів не побажав підкорятися правлінню Божому, і почалося повстання, яке полягало в тому, що він підніс себе вище за Творця Христа і рівний Всевишньому (Отцеві):

   «А говорив у серці своєму: піду на небо... на висоти хмарні, буду подібний до Всевишнього» (Іс 14.13-14).

   У цьому повстанні сатана поправ Божий закон :

а) роблячи себе рівним Богу, порушив першу заповідь

б) будучи творінням і ставлячи себе владикою над ближніми, він порушив принцип рівності творінь: «А ви не називайтеся вчителями, бо один у вас Учитель Христос, все ж таки ви - брати. І батьком собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Батько... І не називайтеся наставниками...» (Матв 23.8-10).

 

   Сатана вважав, що Бог Єгова неправий, покладаючи закони та управління на мешканців неба, і що він бажає виправити ці закони та показати, що шукає добра («Велика боротьба»).

   Цим він стверджує :

а) він обізнаний більше від Бога, отже, Бог не всезнаючий і не всемогутній

б) отже, Бог не може бути справедливим і милосердним і Він - тиран

 

   Сатана досяг своєї мети. Бога багато хто став вважати суворим і тиранічним.

   ТІЛЬКИ ІСТИНІ ДІТИ БОЖІ ТАК НЕ ВВАЖАЮТЬ.

   Тому Бог дозволив сатані продемонструвати свої домагання та їхні результати. Його власна справа як ошуканця мала засудити його.

   На повстання була залучена сатаною третина ангелів. Через повстання та війни на небі сатана та його ангели були нарешті вигнані з неба :

   «Хвіст його потяг з неба третину зірок і кинув їх на землю» (Об'явл 12.4).

   «І сталася на небі війна… дракон і янголи його воювали проти них, але не встояли, і не знайшлося вже їм місця на небі» ( вiршi 7-8 ).

 

   Після вигнання з неба сатана намагається залучити до повстання людину і заснувати своє царство на землі. Він успішно ввів людину в оману і став навіювати їй не скорятися Богу, а слухати його, сатану. Так людина стала підвладною сатані, його підданим, а земля стала територією повстання (Бут 3).

   а) піддавшись спокусі сатани, вона порушила І заповідь

   б) побажавши заборонений плід, вона порушила X заповідь

   в) взявши заборонений плід, вона вкрала і порушила VIII заповідь

   г) скуштувавши від забороненого плоду, вона увела смерть у світ і порушила VI-ю заповідь (не вбивай)

 

   Сатана усунув покарання (відплата за гріх - смерть  -  Єз 18.4 , Рим 6.23 ) і обіцяв їм життя, якщо будуть підкорятися йому: «І сказав змій дружині: ні, не помрете» (Бут 3.4).

 

   Таким чином, сатана став князем, правителем на цій землі.

   «І сказав Йому (Христові) диявол: Тобі дам владу над усіма цими царствами та славу їх, бо вона віддана мені, і я, кому хочу, даю її» (Лука 4.6).

   «Вже трохи Мені говорити з вами; бо йде князь цього світу…» (Іван 14.30).

 

   Він також бог та батько на цій землі.

   «Якщо ж і закрито Євангеліє, то закрито для тих, хто гине, у яких бог цього світу засліпив уми» (2 Кор 4.3-4).

   «Ваш батько диявол, і ви хочете виконувати похоті вашого батька. Він був людиногубець від початку і не встояв у істині, бо немає в ньому істини. Коли він говорить брехню, говорить своє, бо він брехун і батько брехні. А як Я правду кажу, то не вірите Мені» (Іван 8.44-45).

 

   Повстання проти Закону Божого на небі видно у повстанні, яке триває на землі.

   Сатана був «брехун і вбивця від початку» (Іван 8.44) і це доводить те, що він та його ангели порушували Закон на небі.

   Він схиляє людей до непослуху, гріха і пожадливості, прагне залучити людину порушувати закони Бога, наприклад, про їжу (Бут 2.16-17, Повтор 14.3), вживання якої шкідливе.

   Він провокує людей вірити, що можна бути святим, порушуючи Закон. Але сказано: «Щоб ви пам'ятали заповіді Мої і були святі перед вашим Богом» (Чис 15.40). Він каже, що ті, хто вимовляють брехню, крадуть і перелюбничають, «віддані» на те, щоб творити це. Спростування: Як! Ви крадете, вбиваєте і чините перелюб... і потім приходите перед лицем Моїм (у святилище) і кажете «ми врятовані», щоб знову робити всі ці гидоти?» (Єр 7.9-10). Нечестиві грішать ЗА ВЛАСНИМ ВИБОРОМ.

   Сатана запевняє, що той, хто чинить гріх, є вільним, але сказано: «Кожен, хто чинить гріх, є раб гріха» (Іван 8.34). «ІСТИНА ЗРОБИТЬ ВАС ВІЛЬНИМИ» (вiрш 32). «Отже, якщо Син звільнить вас, то істинно будете вільні» (вiрш 36).

   Він хоче, щоб всі визнали його правителем і богом світу цього, і що все належить йому (Лука 4.6). Він прагне катувати і вбивати найкращих своїх підданих (які називаються світ ). Звідси видно, що він найлютіший з тиранів і людині необхідно зректися такого світу.

 

   З наведеного вище ясно, що сатана - жорстокий тиранічний правитель і антихрист, який не визнає закону.

   Сатана називається: Левіатан (Вих 27.1), змій і дракон (Об'явл 12.9), Вельзевул (Матв 12.24), Веліар (2 Кор 6.15), спокусник (Матв 4.3), противник (1 Пет 5.8), князь світу цього (Іван 14.30).