МЕРТВА МАТЕРIЯ

 

ППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППП

 

 

   Все у всесвіті матеріально, крім Бога.

   Все навколо нас складається з матерії живої (тіл органічного походження) та неживої (мертвої, мінеральної).

   Царство мінералів складають: земля, гірські породи, метали та інші неорганічні тіла.

   Неорганічні тіла складаються з неживої матерії і тому можуть ні рости, ні розмножуватися. Вони можуть бути розкладені хімічним шляхом на елементи. Оскільки світ складається з сполук елементів, він повинен мати своє ПОЧАТОК ( Паттерсон, «Байки невіри»).

   Елементарні частки не є живими і не могли самі собою утворити різні системи без Упорядника - Творця.

   Доказ того, що всі елементи з'явилися в часі: кожен атом має ту чи іншу властивість, що визначає його ставлення до інших (тяжіння, відштовхування, спайка різних частинок). Завдяки цій сполукі існують різні сполуки та тіла (Герберт В. Морріс, «Наука і Біблія»).

   Кожна молекула або атом отримують всі характерні властивості предметів, виробленого їх з'єднанням, як сказав Джон Гершель. Це становище доводить безпідставність теорії атеїстів. Кожна частка у всесвіті красномовно спростовує це вчення (там же).

   Елементи входять у з'єднання в певних кількостях, підкоряючись закону сталості складу (23 г натрію з'єднуються з 35.5 г хлору і утворюють столову сіль). Надлишок речовини ніколи не увійде до складу (І.Кук, «Релігія та хімія»).

   Первинні частки є продуктом розуму. Яким би не був початковий стан матерії, вона завжди була поділена на частинки. Але якщо частинки є продукт розуму, то такою є і матерія (Профайт, «Створення матерії»).

   Оскільки світ складається з нескінченної кількості атомів і молекул, і оскільки кожне з'єднання утворено згідно із законом сталості складу, це доводить, ЩО ПОВИНЕН БУТИ ТВОРЕЦЬ, що має нескінченної силою і мудрістю.

   «Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розгляд творів видимі…» (Рим 1.20).