Христос навчав, що Закон Божий незмінний.
Отже, і заповідь про суботу незмінна.
Христос вчив, що «субота для людини» (Марк 2.27), тобто для всіх людей.
Він дотримувався суботи відповідно до Свого виховання. «І прийшов у Назарет, де був вихований, і ввійшов, як завжди, у суботній день у синагогу, і встав читати» (Лука 4.16).
Він навчав, що в суботу можна робити справи милосердя або добро заради допомоги ближнім:
Хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона в суботу впаде в яму, не візьме її і не витягне? Скільки ж людина краща за вівцю? Тож можна в суботу робити добро» (Матв 12.11-12).
Але це не означає, що субота може стати звичайним робочим днем або ми повинні дотримуватися іншого дня.
Пророкуючи про другу руйнацію Єрусалиму і втечу християн (70 р. н.е.), Ісус навчив їх молитися, щоб втеча не сталася у суботу, тобто Він знав, що у християнську епоху вона збережеться. Тому після розп'яття і воскресіння Христа Його учні дотримувалися суботи і молилися за день втечі 40 років (Матв 24.20).
Христос наказав донести своє вчення (в т.ч. про суботу) ВСІМ НАРОДАМ (Матв 28.19-20).
ВИСНОВОК - Є три накази про суботу:
- дотримуватися IV заповіді (не робити важкої роботи)
- перебувати у спілкуванні з Богом
- можна і треба робити добро
Комментариев нет:
Отправить комментарий