День після розп'яття Христа названий у Новому Завіті СУБОТОЮ: «Аж після суботи…» (Марк 16.1), «в перший день тижня…» (Лука 24.1).
Святі жінки «у суботу залишились у покої за заповіддю» (Лука 23.56).
Перші християни (церкви в Антіохії і не тільки) дотримувалися суботи і цього дня збиралися «слухати слово Боже» (Дії 13.44).
Із собору в Єрусалимі 51 р. дізнаємося, що звернені з язичників МАЛИ РЕГУЛЯРНІ ЗБИРАННЯ ПО СУБОТАХ. «Бо закон Мойсеїв від стародавніх пологів по всіх містах має проповідників і читається у синагогах (домах молитви) КОЖНУ СУБОТУ» (Дії 15.21).
Апостол Павло здійснював богослужіння у Філіппах у суботу: «У день же суботній ми вийшли за місто до річки, де, як завжди, був МОЛИТВЕНИЙ ДІМ, і сівши розмовляли з жінками, що там зібралися» (Дії 16.13).
Церква у Фессалоніках також збиралася по суботах: «Прийшли до Фессалоніки… і Павло… три суботи говоривши з ними з Писань» (Дії 17.1-2).
Церква в Коринті також дотримувалася суботи: «Після цього Павло, залишивши Афіни, прийшов у Коринт… та щосуботи розмовляв із ними в синагозі і переконував юдеїв та еллінів» (Дії 18.1-4).
Оскільки Слово Боже називає сьомий день суботою після розп'яття Христа і оскільки перші християни дотримувалися суботи, вважаючи її обов'язковою, вона обов'язкова і для нинішніх християн.
Комментариев нет:
Отправить комментарий