ПРАВДА

Оскільки Отець і Син єдині у творінні цього світу, вони єдині й у правлінні.
Христос, як Творець, має повне право видати закон, який насправді і дав ним, бо Він сказав і написав його.
«І всі пили одне й те духовне пиття: бо пили з духовного наступного каменю; камінь же був Христос» (1 Кор 10.4). Камінь - це закон написаний.
Як Творець, Він був вищий за закон, не підпорядкований закону (на відміну від творінь).

Але для переконання в Своєї справедливості, Отець і Син з'єдналися у плані викриття звинувачень сатани проти Божого закону та Його правління:
1.Син прийняв «насіння Авраамове» (Євр 2.16), став тілом і подібним до плоті гріховний народився «від діви» через непорочне зачаття божественним втручанням: «Се, діва в утробі прийме» (Іс 7.14). І прийняв образ раба.
2.Він залишив Свою божественність і став слабкою людською істотою: «Син нічого не може чинити Сам від Себе» (Іван 5.19). Він нічого не міг робити Сам по Собі, але зміцнюваний Отцем через Духа, Він робив все і цим довів, що звинувачення сатани немає підстав.
3.Він на кшталт гріховної плоті протистояв будь-якій спокусі до гріха. ВІН ВИКОНАВ ЗАКОН у всій його повноті.
«Якщо заповіді Мої дотримуєтеся, будете в любові Моїй, як і Я дотримався заповіді Мого Отця і буду в Його любові» (Іван 15.10).
4.Після цього Христос, хоч і був без гріха, зазнав покарання закону - смерть (Рим 6.23). Звинувачення сатани, що покарання за порушення закону несправедливо, було спростовано, коли Сам Христос охоче постраждав і зазнав цього покарання замість грішника.
«Ось Агнець Божий, Який бере на себе гріх світу» (Іван 1.29). Тобто бере на себе покарання за гріх.
5.Нарешті, Христос воскрес із мертвих як безгрішна істота та переможець диявола.

Таким чином, план Отця і Сина, який виявився у підпорядкуванні Христа закону і прийнятті Ним на себе покарання за гріх, цілком виправдав Бога, Його закон та Його правління.