вторник, 22 ноября 2022 г.

КРОКИ

 






????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????

 


 

   Виникає питання підходу до Біблії: як увійти до неї непосвяченому?

   Один юнак після біблійної лекції сказав, що тепер він буде й надалі працювати над Біблією з властивим йому філософським способом мислення. Йому можна було б сказати: «Ви можете чинити і так, але в результаті ви знайдете не живого Бога, що відкрився нам в Ісусі Христі, а безособового пантеїстичного бога філософів. Філософи читали Біблію з погляду своїх розумових категорій, але Бога, Котрий рятує нас в Ісусі, вони не знайшли».

   Ви вже сьогодні можете мати доступ до Біблії і до живого Бога, якщо по суті почнете з самого себе. Чи не хочете це зробити?

 

1. Пізнати самих себе

   Разом прочитаємо Рим 3.23: «Бо всі згрішили і позбавлені слави Божої». Це слово показує наш загиблий стан перед лицем живого Бога; через гріх, який відділяє нас від Нього, ми не маємо доступу до Нього, нічого, чим ми могли б догодити Йому. У результаті ми позбавлені Божої слави. З моменту гріхопадіння між святим, праведним Богом та нами, грішними людьми, існує прірва.

 

2. Єдиний вихід

   З цього становища є лише один, Самим Богом подарований вихід. Син Божий був засуджений на хресті за наші гріхи. Ісус прийшов у цей світ, щоб стягнути загибле (Матв 18.11). Іншого шляху до порятунку не існує (Дії 4.16).

 

3. Визнати свої гріхи

   У 1 Ін 1.8-9 ми читаємо: «Якщо кажемо, що не маємо гріха, - обманюємо самих себе, і істини нема в нас. Якщо сповідуємо наші гріхи, то Він, вірний і праведний, простить нам наші гріхи і очистить нас від всякої неправди». Подвиг спасіння, скоєний на Голгофі, дає Ісусу право прощати гріхи. Якщо ми підемо за Його закликом, визнаємо свою провину і попросимо у Нього прощення, то Він залишиться вірним, тобто можна сподіватися, що Він справді звільнив нас від провини гріха. Слід як обміркувати все це, а й виконати!

   Чи бажаєте ви цього? Тоді скажемо Господу Ісусу про це у молитві:

   Господи Ісусе, сьогодні я почув про Тебе і зрозумів, навіщо Ти прийшов у цей світ. Своєю великою любов'ю Ти любиш і мене. Ти бачиш всю мою провину, яка мені зараз відкрита, і яка ще прихована від мене. Тобі ж відомо все: кожен грішний вчинок, кожне нещире спонукання мого серця - все в Тебе записано. Я перед Тобою - відкрита книга. Я не встою перед Тобою таким, яким я є. І тепер я прошу Тебе: прости всі мої гріхи та очисти мене. Амінь.

   Зараз ми сказали Господу про наболіле (1 Ів 1.8-9). Бог має на це Свою обітницю. Як ви вважаєте, яка частка провини нам прощена? 80, 50, 10 відсотків? Написано: «Він пробачить нам гріхи наші» (вірш 9). Вам все прощено! Усе! 100 відсотків! Вам дано це знати, а не тільки припускати. Біблія хоче, щоб ми були впевнені у своєму спасінні. Це підтверджують два Писання: 1 Пет 1.18-19 і 1 Ін 5.13 .

 

4. Довіритися Йому

   Господь Ісус пробачив вам ваші гріхи, тепер ви можете довірити Йому своє життя. В Іван 1.12 ми читаємо: «А тим, що прийняли Його, віруючим в Його ім'я, дав владу бути чадами Божими». Всі, хто довіряє своє життя в руки Господа Ісуса, мають право називатися дітьми Божими. Отже, ми не стаємо дітьми Божими тому, що робимо добрі справи, є благочестивими або належимо до якоїсь церкви, але тому, що довірили своє життя Синові Божому і готові слухняно слідувати за Ним. Скажемо про це у молитві:

   Господи Ісусе, Ти пробачив усі мої гріхи. Мені ще важко збагнути це, але я вірю Твоїм обітницям. І тепер прошу, щоб Ти увійшов у моє життя. Веди та керуй мною на шляху, який Ти мені вкажеш. Я знаю, що Ти маєш по відношенню до мене лише добрі наміри, тому я бажаю довіритися Тобі повністю: допоможи мені відмовитись від усього, що Тобі небажано. Благослови моє бажання догоджати Тобі, подаруй мені слухняне серце, щоб творити Твою волю. Дай бажання не звертати увагу на людські думки, але відкрийся мені через Твоє слово, щоб мені правильно зрозуміти його і жити за ним. Будь моїм Господом, я хочу йти за Тобою. Амінь.

 

5. Прийнятий

   Господь почув вас! Він викупив вас дорогою ціною, Він врятував вас. Ви стали дитиною Божою. А хто дитя, той і спадкоємець: ви успадкували Царство Небесне. Чи уявляєте ви, що зараз відбувається на небі? Може, там радість? Так звичайно! У Лука 15.10 написано: «Так, говорю вам, буває радість у ангелів Божих і про одного грішника, що кається». Небо тепер радіє Вашому поводженню. До цієї події причетне все небо: ще один прийняв у серці євангельську звістку. Біблія називає цей процес нашого особистого звернення до Ісуса ЗВЕРНЕННЯМ; при цьому ми каємось у гріхах, а Він бере їх на себе. Одночасно Бог дає нам відродження - нове життя в Ньому, а ми приймаємо його. Звернення та відродження - дві сторони одного явища.

 

6. Подяка

   Порятунок - це дар Божий. Лише Його любов проклала шлях до спасіння. До цього ми нічого не можемо додати. Хто отримує подарунок, той каже: Спасибі! Зробимо це й ми. Подякуємо Ісусу зараз так, як ми можемо.

 

 

7. А що далі?

 

   Ось важливі моменти, що мають значення не тільки для слідування за Христом. Вони є необхідними передумовами нашого практичного життя у Христі. Якщо ми їх виконуватимемо, то Бог гарантує нам досягнення мети.

 

а) Слово Боже

   Воно є необхідною їжею для нашого нового життя, яке розпочав у нас Ісус. Найкраще, якщо ви візьмете за правило читати Біблію кожен день, найкраще вранці. Наслідуйте приклад християн Вірії (Дії 17.10-12), які старанно вивчали Писання.

б) Молитва

   Ісусу не тільки хотілося б говорити з нами через Свого слова, Він бажає, щоб ми розмовляли з Ним. Це ми робимо у молитві, маючи велику перевагу сказати Йому про все. Йому не чужі наші радощі і печалі, ми можемо розповісти Йому про наші плани та рішення. За допомогою читання Біблії та молитви виникає духовний зв'язок з небом, так необхідний для здорового духовного життя.

в) Послух

   Богові завгодно, щоб ми були Його слухняними дітьми, які живуть за Його Словом і що виконують Його заповіді. Ми не можемо краще довести свою любов до Господа, ніж слухняність (1 Ів 5.3). У цьому світі нам пропонуються різні шляхи, Біблія ж дає нам надійний орієнтир, благословенний Богом: «Повинно слухатися більше Бога, ніж людей» (Дії 5.29).

г) Спілкування

   Як діти Божі, ми потребуємо спілкування з іншими, які йдуть за Господом. Коли з вогню виймають розпечене вугілля, воно швидко згасає. Так може охолонути і наша любов до Ісуса, якщо її не підкріплювати у спілкуванні з іншими віруючими. Якщо ми хочемо зростати як новонавернені, нам потрібне кохання, захист, твердження і настанови вірної Ісусові церкви. Увійдіть швидше до неї, бо добра, жива церква є необхідною передумовою нашого перебування та зростання у вірі.

д) Зростання

   Після того, як ми через покаяння і відродження прийшли до віри, дуже важливо, щоб наша віра зростала. Павло пише Тимофію: «А ти перебувай у тому, чого навчений, і що тобі довірено, знаючи, ким ти навчений» (2 Тим 3.14). Наприкінці свого життя Павло зміг зробити такий висновок: «Подвигом добрим я подвизався, течію здійснив, віру зберіг» (2 Тим 4.7). Наслідуємо і ми такий приклад і залишимося вірними.

 

   Отже, наше нове життя ми починаємо з навернення.

   Запам'ятаємо: підхід до Біблії ми знаходимо не ззовні, залишаючись нейтральним спостерігачем, а лише зсередини. Вона відкриється лише тому, хто в покаянні всім своїм єством звернеться до Бога через Ісуса Христа і здобуде спасіння. Процес духовного відродження може протікати              по-різному, проте для нього характерні такі принципи: визнання своєї гріховності, покаяння, передача свого життя Ісусу Христу. Звідси починається зростання у вірі.

Комментариев нет:

Отправить комментарий