ФЕНОМЕН

 

АААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА

 

 

   ГОВОРОДА НА ІНШИХ МОВАХ - ознака виповнення Святим Духом, що виявляється в екстатичних промовах («мова Святого Духа»), які не розуміються самим говорящим, але зрозумілі тільки Богу. Більшість п'ятдесятників вважають, що без говоріння іншими мовами не може бути хрещення Святим Духом.

- Існує істинний, СПРАВЖНIЙ біблійний дар говоріння іншими мовами.

- Тільки Бог вибирає, кого яким даром наділити. Дари Богом даються індивідуально, які Він вважає за потрібне (1 Кор 12.11).

- Не кожен отримує дар говоріння іншими мовами. Цей дар - лише один із довгого списку дарів і знаходиться наприкінці його (вірші 27-31).

- Любов є важливішим фактором для Бога, ніж говоріння іншими мовами або пророцтвом (1 Кор 13.1-2).

- Ознакою того, що людина наповнилася Святим Духом, є любляче серце, що бажає свідчити про Христа (Дії 1.6-8).

- Дар говоріння іншими мовами не є виключно даром, що дозволяє віруючим навчати самих себе, але служить підтверджувальною ознакою для науки невіруючих в Євангелію (1 Кор 14.22).

- Говоріння іншими мовами має на увазі РЕАЛЬНУ іноземну мову, дану Богом для того, щоб подолати мовний бар'єр у поширенні Благої звістки (Дії 2.4-22).

- У 14-му розділі Першого послання до Коринтян Павло бореться за розумну мову, а не за безглузде бурмотіння (1 Кор 14.7-9). Він дає такі вказівки у випадку, якщо в церкві використовується говоріння іншими мовами :

1) Одночасно може говорити лише одна людина. Не повинно бути спонтанних сплесків, коли багато хто починає говорити одночасно (вірші 26-27);

2) На одному богослужінні слід говорити не більше як двом, від сили трьом людям (там само, вірші 26-27);

3) Для того, хто говорить іноземною мовою, повинен бути перекладач, так щоб всі збори віруючих могли отримати користь із сказаного і брати участь у богослужінні (вірш 28).

- Повнота Святого Духа виливається на тих, хто добровільно і з любов'ю кориться істині Божій (Дії 5.32, Іван 14.15-16).