суббота, 15 июня 2024 г.

THE SUPREME COURT

 






ТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТ



"Behold, now is the opportune time, behold, now the day of salvation" (2 Cor 6.2).

 

Many ask what happens to :

 

- who have heard of Jesus only about or distorted

- who in their churches were not admonisheded in true Christianity because of the unacceptable direction of preaching

- who forged under the Christians, but the essence of their life did not correspond to the biblical statutes

- which we tried to unsuccessfully evangelize because they did not find their heart of the right approach or because they rejected the gospel news

- who were involved in conscientious atheism or in sects and falses

- with modern youth who are deliberately present at school unbelievable information about the Bible and therefore never in your life no longer addresses the issues of faith

- finally, those who, by no means of their own, have never been able to get under the impact of the Gospel

 

All these issues have led to reflection and to the emergence of different factions, who claim that, after death, salvation is possible or even excluded from death. Here are some teachings on this score:

1. The followers of the doctrine of forgiveness argue that, after some trial, all will be saved - Hitler and Stalin, the Masons, the nihilists and the spiritists - without exception. But the Bible says "the soul making sin will dies" (Ezekiel 18.4).

2. According to Catholics, the souls of the deceased who are still in need of purification go to purgatory before being admitted to the sky. This doctrine was founded by Augustine and Pope Gregory the Great. To believe that the agony of the "suffering in Purgatory's souls" could be reduced by the prayers of the living, led to the remission of sins in the Middle Ages and to the remembrance of the souls. This is a misconception because there is no death in a conscious state (Ecclesiastes 9.5-6,10) and in writing a warning is repeated against prayers to the dead and for the dead.

3. Mormons allow the vicarious (instead of the deceased) to baptize members of the community and thus to save non-believers, even from past generations.

But baptism does not save itself, much less for others.

4. The Apostolic Church has established "service to the dead", as a result of which its assigned sphere of service to its apostles must extend to the world of the dead. The transfer of the saving gifts from this world to "chose" takes place through the mediation of the deceased apostles, who continue to carry out their rescue activities there. But between God and man there is only one mediator, the Christ (1 Tim 2.5), not the Virgin Mary, the Saints, or anyone else.

5. Some interpret the 1 Pet 3.18-20 so that there is a "Kingdom of the Dead" for the purpose of salvation.

Through these teachings, they try to give hope to the people listed above.

 

What is the Biblical view of this question - is there a possibility of salvation after death?

 

God has not left this question unanswered.

 

It turns out that such allegations are indeed false. "We will all be in court Christ" (Rome 14.10). This means that God has entrusted the court to his son, who is also a advocate in this court, i.e. a lawyer, for believers (1 Jn 2.1). The conviction will only be by in life, as the dead have no idea (Ps 146.4). To pass the "Effect of Christ" (2 Cor 5.10), all believers, indifferent, a, allured, pagans, are not to be expelled, and the whole of humanity is shorter (Acts 17.31).

 

This trial, beginning with Adam, began in 1844 year (Dan 7.9-10, 8.14 ; Rev 14.7). Thus, the death of a person would be followed by a court at a certain time; Those who survive to the second coming will be judged in life (Heb 9.27-28). After death, nothing can be changed or corrected anymore. That, not the afterlife, is what the parable says about Rich and Lazarus.

 

CRITERIA OF THE COURT

 

God's Court respecter. No one will get a preference and no one is over (1 Pet 1.17, Rom 2.11). God has acquainted us with the demands. We will be judged solely by Biblical standards : "The word which I have spoken shall be judged by it on the last day" (John 12.48). These are the most important assumptions of the Court on the schedule :

 

1. The Justice of God. We should be sure that "Almighty does not pervert the vessels" (Job 34.12), for he is a righteous judge (2 Tim 4.8). He has no distortions and misconceptions, but only truth and justice: "For God's sakes, Almighty, the judgments of thy courts are true and righteous" (Rev 16.7).

2. As far as we are trusted. There are no identical people, and each of us is entrusted to different degrees. Not Evangelizirovannye pagans have only a weak knowledge of God, namely through browsing Creation (Rom 1.20) and through the Testimony of Conscience (Rom 2.15), unlike the people who have been able to hear the gospel. Rich people have other opportunities to do good and help spread the gospel in comparison to the poor. Gifted with spiritual talents bears a special responsibility. The difference is whether a dictatorship has lived with many restrictions or in a free country. The Lord says: "And whosoever is given much, much and will be required"; "And a lot of entrusted, more and more seek" (Luke 12.48).

3. In our cases. God knows the deeds of each and "will give unto everyone in his affairs" (Rom 2.5). The cases are both committed acts (Matt 25.34-40) and lost (v.41-46). The cases of all people are recorded in the books of God and are the criteria for evaluation at the trial (Rev 20.12-13).

4. Our fruits. Everything we do in Jesus's name (Luke 19.13), our behavior, our actions, the Bible regards as ongoing fruit (John 15.16).

This is the basic criterion of the court (Luke 19.16-27). All the dead cases of burn (1 Cor 3.15), while "who has a case to stand up will receive the award" (1 Cor 3.14).

5. Our love. Love is a special fruit, because it is more than others (1 Cor 13.13).

It is the fulfillment of the moral law (Ex 20.2-17), which is based on the love of God and the neighbor (Matt 22.37-40), and also on Jesus (John 21.15).

The unselfish love of calculating should be distinguished : "For if you will love your loved one, what reward are you?" (Matt 5.46). The Pharisee Simon invited Jesus to his house, but he did not even give him a cleanse leg of water (Luke 7.44). Sinner, the precious world anointed his feet. She regained her sins because she loved Jesus (Luke 7.47). Love is the fruit of the Spirit (Gal 5.22), and it is of great importance for eternity.

6. Our words. By the expression of Jesus, our words are of great importance in resolving the question of eternity. This aspect of the court is perhaps the least're : "I say unto you, that for all the idle words that people say, they will answer on the day of the trial"; "For from the words of his do and from the words of his judgment" (Matthew 12.36-37).

7. Our responsibility. Responsibility is laid in our human kind of the creation. God has given us greater freedom for which we are responsible, including the temptation. Although Adam's disobedience was not by his will but by temptation, he had to be held responsible. Since seduction in faith results in death, biblical warnings are particularly insistent (e.g. Matt 24.11-13; Eph 4.14, 5.6; 2 Tim 2.16-18). On this basis, the harmful influence of false should not be underestimated.

8. In our relation to Jesus Christ. It will decide the outcome of the case. "A believer in the Son has eternal life;" "And not a believer in the Son will not see life, but the wrath of God is upon him" (John 3.36). Sin brought a curse to all men (Rom 5.18). The only way out of this provision is our connection to Christ : "Now there is no condemnation of those who live in Christ Jesus not by the flesh but by the spirit" (Rom 8.1).

 

 

SENTENCE OF THE COURT

 

For the aforementioned criteria, everyone will be tried individually. No single aspect of human life will go unnoticed.

 

What does the verdict say? Humanity will be divided into two parts: "Enter the close gates; because the gate is broad and the path leading to the destruction is extensive, and many of them go; "Because the gates are close and the path to life is narrow and few find Them" (Matthew 7.13-14).

There is no "golden middle", or any neutral involvement between salvation and death. Only the saved and the dead will be different at the end of the world.

 

One Lord will say, "Come, blessed my Father, follow the Kingdom, prepared you from the creation of the world" (Matthew 25.34). And the others will hear : "I don't know where you're from"; "Step away from Me, workers the wrong" (Luke 13.25, 27). In the second group there are not only Jews and pagans, but also people who knew the good news of Jesus, but not the former in obedience. They in wonderment exclaim: "We ate and drank before you, and in the streets of our own, we taught You" (Luke 13.26). These are doomed to complete destruction (Mal 4.1, Rom 6.23, Ezek 18.4).

 

Our responsibility for the consequences.

 

So, as shown in the Parable of Rich and Lazarus and elsewhere in the Bible, there is no greater chance of escape after death. The solution must be taken in this life, so the Lord Jesus says, "following come through the close gates!" (Luke 13.24). The court will open the books of God, with all the details they have on our affairs in this life (Rev 20.12).

 

Blessed are those whose names are recorded in the Book of Life. Non-Christian religions have no saving force. How many people who have never heard the good news, but who have sought God (Acts 17.27) and who aspire to eternal life and Immortality (Rom 2.7), we do not know. As we heard the gospel, there will be no apology and no helps avoid if "will neglect of salvation". We were able to escape.

 

Now the doors of Grace are open to everyone: "Behold, the time is opportune, behold, now the day of salvation" (2 Cor 6.2).

ИНЫЕ МИРЫ

 






ОООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООО

 

 

   Кроме нашей земли, Господь сотворил и другие миры (веки)  -  Евр 1.2

   «Как неисчислимо небесное воинство» (Иер 33.22).

   Наш земля  -  НЕ ПЕРВАЯ :

   «Где был ты, когда Я полагал основания земли… при общем ликовании утренних звёзд, когда все сыны Божии восклицали от радости?» (Иов 38.4-7). Утренние звёзды - это ангелы, а Сыны Божии - разумные существа, подобные людям (Быт 6.2).

 

   Это небесные тела, подобные земле. «Поднимите глаза ваши на высоту небес и посмотрите, кто сотворил их? Кто выводит воинство их счётом? Он всех их называет по имени…» (Ис 40.26). «Кто создал семизвездие и Орион?» (Ам 5.8).

   Это населённые миры.

   «Итак веселитесь, небеса, и обитающие на них!» (Откр 12.12)

   «От Которого именуется всякое отечество на небесах…» (Ефес 3.15)

   «И прочие жители вселенной не пали» (Ис 26.18)

 

   Господь создал все миры через Своего Сына Иисуса, «через Которого и веки сотворил» (Евр 1.2).

 

   Бог присутствует в каждом из миров как будто в единственном. Даруя жизнь всем существам, Он придаёт им прелесть; производя перемены в жизни миров, Он оживляет их и украшает (Герберт В.Морис, «Наука и Библия», с.351).

ХОЧУ ЛИ Я, ЧТОБ ЗНАЛИ ОБО МНЕ ? - СТИХИ

 




???????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????

 

 

 

Хочу ли я, чтоб знали обо мне?

Хочу ли стать известной и любимой?

Известной? Не уверена вполне.

Любимой! Вот что мне необходимо!

 

Любовь нас поднимает и ведёт,

Дай Бог, чтоб никуда не уводила.

Любовь не отбирает - лишь даёт.

Коль жертвенна - в ней и краса, и сила.

 

Красива! И не только цветом глаз,

Сложением точёным и улыбкой.

Любовь тогда лишь обитает в нас,

Когда учёт не делает убыткам.

 

Когда щедра, как солнце в летний день,

Нас обогреет и навитаминит.

Спокойно встречу я заката тень,

Всё лучшее со мной - плохое минет.

 

Стряхнётся смертью со счетов долой,

И будет светлой память и беспечной.

Моя любовь, ты не умрёшь со мной,

Ты в дар другим останешься навечно.

 

 

2004

пятница, 14 июня 2024 г.

IT'S DOESN'T NEED TO BE SUPPLEMENTED !

 






VVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVV



We must distinguish between the two forms of the Word of God : The Bible, which is intended equally for all people, and the individual driver of God in the lives of all of us.

In parallel with the emergence of biblical scriptures through the people called and authorized by God (Jer 1.5, Gal 1.12), they act and false with their own free agendas. The question that concerns us is, "How do we know a word that the Lord has not spoken?" (Deut 18.21), God gives the following answer as the decisive test of truth: "If the Prophet will say the name of the Lord, but the word shall not come true or be fulfilled, it is not the Lord that said this word, but he spake the prophet in the audacity of his" (v.22).

In the Sermon on the Mount, Jesus also warns of false teachers and lists the signs that they can be found: "Beware of the false that come to you in sheep's clothing, and within the heart of the wolves are predatory: they will recognize them in the fruit." "Do you collect blackthorn grapes or thistles fig?" (Matt 7.16-17).

The Apostle John no less emphatically points to the danger : "For many seducers have entered the world…", "Whosoever does not dwell in the teachings of Christ shall have no God" (2 Jn 7.9).

Only the Bible is the revelation of God. In recent days, God has spoken to us in His Son (Heb 1.1-2) and whoever adds anything to the schedule will be punished (Rev 22.18). There is nothing more to add to the word of the Bible. Peter had already warned about false teachers (2 Pet 2.1), which would cause an ambulance to die.

The addition to the Bible, which contradicts it, is the so-called traditions of the Holy Fathers. Even though they are called Disciples of the Apostles, all these news and teachings (veneration and others). God never gave them.

The addition and distortion of the Joseph Smith Bible (Book of Mormon), Jacob Lorber (Friends of the New Revelation), T. Russell (Jehovah's Witnesses), J. Bishof (Apostolic Church), Baker Eddie (Christian Science), etc.

are not God's agendas, but only deplorable misconceptions teachers.

God does not give additional revelation, but sheds new light on what.

They have long been told in the Old and New Testaments. The Bible is therefore the only source of information and the only measure that all can be verified.

The works of the Spirit of Prophecy (Elena White), contrary to the opinion of some, are not complementary to the Bible, and certainly not a substitute for it.

Often in a particular situation, we want God to speak to us personally. God could do that, but it's not his method. Martin Luther, John Wesley, Hudson Taylor, Billy Graham, and others were (or are) outstanding husbands of God and committed outstanding deeds. They took the word of God and received the momentum for their blessed work.

In the prayer "Put me, Lord, on Your path" (Psalm 86.11), the request for God's lead in our lives is expressed. He can be seen only later, after gaining Christian experience.

ДОЛЯ

 






ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ



   Вникаючи в суть текстів Писання (Іс 3.10-11, 36.37; Рим 6.23, 2.6-7), можна ясно помітити різку протилежність у майбутній долі праведних і беззаконних. Праведним обіцяно мир, благо, вічне життя, слава, честь, безсмертя. Нечестивим же - горе, лють, гнів, смерть та знищення.

   Крім того, про блаженство праведних сказано, що вони ніколи не пройдуть і їм не буде кінця (Лука 1.31-33, Дан 7.14).

 

   Що ж до долі безбожних, то сказано, що вони зазнають «страти вогню вічного», «вічної муки», «вічної смерті», «другої смерті».

   Однак у Писанні НІДЕ не сказано про те, щоб горіння і мука тривала без кінця або що воно «не мине», як це сказано про Царство Боже і блаженство викуплених.

 

                   Чи завжди слово «вічне» означає нескінченність?

   НІ, НЕ ЗАВЖДИ, і це можна підтвердити словами з Біблії :

   Воно може означати час природного життя людини (Вих 21.5-6, Повтор 15.16-17). У цьому випадку служіння раба закінчується з його смертю. Крім того, дуже часто люди застосовують слова «навік», «повік», «вічно»: «Навіки не забуду того, що ти зробив для мене».

   Христос, говорячи притчу, вказував на кінець віку (Матв 13.39-40). Це століття, призначене для існування нинішнього світу.

   Вираз «навіки віків» (Об'явл 14.11) не вказує на нескінченність, тому що сказано, що відплата кожному буде у справах його (Об'явл 22.12).

   А раб той, що знав волю пана свого, і не був готовий, і не робив з волі його, битий буде багато; а хто не знав, і зробив гідне покарання, битий буде менше. І від кожного, кому дано багато, багато й буде потрібно, і кому багато довірено, з того більше стягнуть.

                                                                                         Лука 12.47-48

   Висловлювання «битий буде менше» ясно вказують на різну тривалість часу відплати за злочини. Її ВІДБУТТЯ, ТАКИМ ОБРАЗОМ, НЕ МОЖЕ БУТИ БЕЗКІНЕЧНИМ.

   Аналогічні висловлювання зустрічаємо у книгах Старого Завіту (2 Сам 12.10, Пс 39.5).

   Звідси видно, що слово «століття» позначає ТЕРМІН КАРИ того, що не знав і зробив гідне покарання, а слово «на віки віків» (або «навіки») вказує на те, що хто знав і робив не з волі Господа, тому доведеться в два або три рази більше відповідати порівняно з попереднім. Тому й Давидові було сказано «на віки», бо він знав, що не повинно так чинити.

   Юда 7 - з цього тексту видно, що Содом та Гоморра не горять досі.

 

                   Чи обіцяно безбожним безсмертя чи нетління?

   Безсмертя і нетління обіцяно праведним (Рим 2.7, 1 Кор 15.52-53).

   Безбожним обіцяно зовсім інше :

   Той, хто сіяв у тіло своє, від тіла пожне тління.

                                                                                         Галатам 6.8

   Порівняння умов існування викуплених (Об'явл 22.1-2, 7.16) і безбожних (Іс 65.13, Об'явл 21.7-8) показує:

- Нескінченне життя праведних зумовлене тим, що вони будуть зодягнені в безсмертя та нетління. Вони будуть мати їжу, питво та все необхідне для існування.

- Нечестиві ж пожнуть тління, кинуті в «озеро вогняне». Там вони не знайдуть ні їжі, ні пиття, ні житла, але самі, ЯК СОЛОМА (Мал 4.1), стануть здобиччю вогню, який пожере їх.

 

   ЧИ МОЖУТЬ ВОНИ БЕЗКОНЕЧНО ІСНУВАТИ У ТАКИХ УМОВАХ ?

   ЗВИЧАЙНО, НІ !

 

                   Значення слова «невгасимий вогонь»

   Невгасимий вогонь (не невгасаючий) - це вогонь, який ніхто не в змозі загасити.

 

   Нерозкаяні грішники неодноразово уподібнюються предметам, що зтліють і знищуються (солома, кукіль, покидьки і т.ін.). Вони порівнюються також із засохлими гілками, відрубаними від дерева (Іван 15.6). «Геєнна» - назва місця біля Єрусалиму, призначена для спалення нечистот. Туди, в долину синів Єнномових, звозили сміття та всяку падалицю, і вогонь пожирав те, що не з'їдав черв'як.

   Іван Хреститель говорить про знищення безбожних, порівнюючи їх зі згораючою соломою. Аналогічні вирази є у старозавітного пророка Єремії (Єр 21.12, 17.27).

  

   Звідси випливає, що невгасимий вогонь - це вогонь, який горітиме доти, доки не згорить те, що призначене для спалення.

   2 Царів 25.8-9 - вогонь, запалений в Єрусалимі, не погас, доки не знищив місто.

   Марк 9.46 - знищення безбожних порівняно з вогнем, що підтримується, поки горить те, що має бути спалено. Такої долі повного знищення зазнають усі, хто розкаявся в гріхах.

 

                   Очищення всесвіту від слідів гріха та прокляття

   Повне знищення слідів гріха пророкували древні пророки (Мал 4.1-3, Пс 37.20).

   Ще трохи, і не стане безбожного: подивишся на його місце, і немає його.

                                                                                         Псалом 37.10

   Не тільки нечестиві, але також і призвідник гріха і всякого нечестя - диявол - буде перетворений на попіл (Єз 28.14,18-19). Цей акт описаний виразно пророком Авдієм :

   Бо близький день Господній на всі народи: як ти чинив, так буде зроблено і з тобою; відплата твоя обернеться на голову твою. Бо, як ви пили на святій горі Моїй, так всі народи завжди будуть пити, пити, проковтнуть і будуть, як би їх не було.

                                                                                         Авдій 15-16

   І нічого вже не буде проклятого; але престол Бога та Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служити Йому.

                                                                                         Об'явлення 22.3

 

   Бог бажає звернути нас до себе не загрозою муки та горіння у вогні, А ВИКЛЮЧНО СВОЄЮ ВЕЛИКОЮ ЛЮБОВ'Ю.

   Любитимемо Його, бо Він насамперед полюбив нас.

                                                                                         1 Івана 4.19

ПРОИСХОЖДЕНИЕ НАШЕГО МИРА

 






ООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООО

 

 

   СОТВОРИТЬ  -  значит вызвать из небытия в бытие, дать существование тому, что не существовало, создать из ничего. Сотворение мира - то проявление высшей творческой силы, которое вызвало мир или вселенную к существованию (Словарь Уэбстера).

   Небытие - воображаемое место, где находится нечто, чего нет (евр. ШЕОЛ, греч. ГАДЕС).

   Первый стих книги Бытие учит, что первоначальное сотворение этого мира, в его грубом и хаотическом состоянии, было из ничего (Гезениус, «Тесорус, с.357; Гейк, «Часы за Библией», том 1, с.25). Библия учит нас, что мир был сотворён из того, что никогда не существовало.

   «Верою познаём, что веки устроены словом Божиим, так что из невидимого произошло видимое» (Евр 11.3).

   «В начале сотворил Бог небо и землю» (Быт 1.1).

   Творческая сила - наивысшая сила. Ничто сильнее её невозможно себе представить. Она вызывает в бытие то, чего прежде не было. Как сознательная сила, она восходит до высшей своей точки, достигает наивысших результатов. Нет предмета более недоступного для восприятия, чем она. Она независима или абсолютна («Творение массы», М.А. Прайт, 175, 176).

   Наука не в состоянии обнять вопроса о сотворении материи из ничего. МАТЕРИЯ  ИМЕЕТ  НАЧАЛО  И  НЕ  МОГЛА  ВОЗНИКНУТЬ  САМА  ПО  СЕБЕ. Следовательно, она была сотворена (Р.Патерсон, «Ошибки эволюции»).

   Сущность творения никогда не может распознать тайну жизни. Теория, что Господь не творил материю, создавая мир, не имеет основания (Свидетельства, т.8, с.258-259).

   Потому на вопрос: «Как вы это объясняете?» отвечаем: «Я вовсе это не объясняю, я изучаю эти факты и ожидаю» (Бетекс, «Наука и христианство», с.138).

   Хотя ни один человек не может познать Бога до совершенства, всё же это не должно остановить нас от исследования Его дел, чтобы более познать Его.

   «Можешь ли исследованием найти Бога? Можешь ли совершенно постигнуть Вседержителя? Он превыше небес - что можешь сделать? Глубже преисподней - что можешь узнать?» (Иов  11.7-8)

   «Но и те, если не пребудут в неверии, привьются, потому что Бог силён опять привить их» (Рим 11.23).

 

   Всё во вселенной материально, кроме Бога.

   Всё вокруг нас состоит из материи живой (тел органического происхождения) и неживой (мёртвой, минеральной).

   Царство минералов составляют: земля, горные породы, металлы и другие неорганические тела.

   Неорганические тела состоят из безжизненной материи и поэтому не могут ни расти, ни размножаться. Они могут быть разложены химическим путём на элементы. Так как мир состоит из соединений элементов, он должен иметь своё НАЧАЛО (Паттерсон, «Басни неверия»).

   Элементарные частицы не являются живыми и не могли сами по себе образовать различные системы без Составителя - Творца.

   Доказательство того, что все элементы явились во времени: каждый атом обладает тем или иным свойством, определяющим его отношение к другим (притяжение, отталкивание, спайка разных частиц). Благодаря этому соединению существуют различные соединения и тела (Герберт В.Моррис, «Наука и Библия»).

   Каждая молекула или атом получают (дают) все характерные свойства предметов, произведённого их соединением, как сказал Джон Гершель. Это положение доказывает неосновательность теории атеистов. Каждая частица во вселенной красноречиво опровергает это учение (там же).

   Элементы входят в соединение в определённых количествах, подчиняясь закону постоянства состава (23 г. натрия соединяются с 35.5 г. хлора и образуют столовую соль). Излишек вещества никогда не войдёт в состав (И.Кук, «Религия и химия»).

   Первичные частицы есть продукт ума. Каково бы не было первоначальное состояние материи, она всегда была разделена на частицы. Но если частицы есть продукт ума, то таковой является и материя (Профайт, «Сотворение материи»).

   Так как мир состоит из бесконечного количества атомов и молекул, и так как каждое соединение образовано по закону постоянства состава, то это доказывает, ЧТО ДОЛЖЕН БЫТЬ ТВОРЕЦ, обладающий бесконечной силой и мудростью.

   «Ибо невидимое Его, вечная сила Его и Божество, от создания мира через рассматривание творений видимы…» (Рим 1.20).

 

   Живая материя имеет клеточное строение, питается путём ассимиляции, воспроизводит себе подобных, бродит и разлагается. Она построена из неорганической (неживой) материи и делится на два класса: царство животных и царство растений.

   САМОПРОИЗВОЛЬНОЕ ВОЗНИКНОВЕНИЕ ЖИВОЙ МАТЕРИИ ИЗ НЕЖИВОЙ НЕВОЗМОЖНО, так как, как было сказано, неживая материя сама не может образовывать соединения.

   Органика подчинена закону «стремления к соединению», подобно минеральным телам. Значит, Один лишь Великий Архитектор природы может превратить мёртвый материал в живые формы («Религия и химия», с.222).

   Наука не знает ни одного примера, когда живые существа получили своё бытие от неживой материи, и не опровергла первый библейский стих «В начале сотворил Бог небо и землю» (Быт 1.1).

   НЕТ СВИДЕТЕЛЬСТВА В ПОЛЬЗУ ТЕОРИИ О САМОПРОИЗВОЛЬНОМ ЗАРОЖДЕНИИ, напротив, имеются подавляющие доказательства ПРОТИВ неё (Проф. Тиндаль и Паттерсон, «Ошибки эволюции»).

   Либих, Пастер и Тиндаль своими опытами изгнали эволюционизм из науки (Бетекс, «Наука и христианство», с.272).

   Итак, истинная наука, изучая растительный мир, указывает на существование Творца.

 

   Вторым классом органической материи являются животные, которым растения были в пищу (Быт 1.29-30).

   Животные также не могли возникнуть сами по себе (как и растения, и неживая природа).

   Все животные были сотворены «по роду их», и нет доказательства, что они изменили свой род или вид (Быт 1.24-25). Нигде не наблюдалось постепенного перехода одного вида в другой (Бетекс, «Наука и христианство», с.1-7).

   Либих говорит : Строгие научные исследования ничего не знают об эволюционной цепи органических существ ( Там же. с.127 ).

   «КТО ЕЩЁ НЕ ПОКОНЧИЛ С ДАРВИНОМ, ВРЯД ЛИ ЗАСЛУЖИВАЕТ ИМЕНИ НАТУРАЛИСТА» (там же, с.131).

   Лишь беглый взгляд на ископаемых совершенно рассеивает дарвинизм (Там же, с.131).

   Первобытные животные возникли во взрослом состоянии, иначе бы они погибли без присмотра родителей и по другим причинам.

   Если животные сотворены внезапно, то растения и мёртвая материя, без сомнения, сотворены внезапно.

 

   Господь создал мир внезапно силой Слова Своего (Евр 11.3).

   То, что оно действует мгновенно, подтверждается :

- буря утихла мгновенно по слову Христа (Лука 8.24 )

- смоковница мгновенно засохла по Его слову (Матф 21.19 )

- Иисус мгновенно воскресил Лазаря (Иоанн 11.43-4)

   МИР СОТВОРЁН БУКВАЛЬНО В ШЕСТЬ ДНЕЙ (Быт 2.1-3 , Исх 20.8-11).

   Каждый из дней творения состоял из вечера и утра (Быт 1).

   Это подтверждает четвёртая заповедь, где стихи 9 и 11 говорят об одних и тех же днях.

   «Господь Сам отмерил первую неделю для образца всем неделям последующим» («Патриархи и пророки», с.111).

   СЕДЬМОЙ ДЕНЬ (СУББОТА) БЫЛ УСТАНОВЛЕН В КОНЦЕ ПЕРВОЙ НЕДЕЛИ В ПАМЯТЬ ТВОРЕНИЯ (Исх 20.8-11).

 

   Исследования вселенной показали, что она имеет своё начало - Вечного Бога.

   АТЕИЗМ - РЕЛИГИЯ БЕЗУМЦЕВ. «Сказал безумец… «Нет Бога» » (Пс 13.1).

 

   Библия и истинная наука согласны и утверждают наличие Вечного Бога, Который сотворил всё, содержащий всё Своей Силой, и что Он вездесущ, всеведущ и управляет всем.

ХОДИТЬ В СОБРАНИЕ - НЕ ЗНАЧИТ БОГА ЗНАТЬ

 



                                        https://www.youtube.com/watch?v=B6jj1DQV8iw




!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 

 

 

Исполнение - Елена Ваймер
Мелодия - Неизвестно
Текст - Наталья Марьян



Ходить в собрание - не значит Бога знать.
И слушать проповедь - не значит понимать.
А проповедовать - не значит послужить.
Служенье Богу - не на сцене быть.
И прославление - не просто песни петь.
И сокрушение - не только пореветь.
/Лишь Библию читать - это не значит исполнять.
Молиться Богу - не на колени встать./


   Бог смотрит ведь не так, как я,
   Бог смотрит ведь не так, как ты,
   Он видит нас насквозь,
   Он видит изнутри.
   Ведь только Бог поймёт меня,
   Ведь только Бог поймёт тебя,
   Он даже знает, что скрыли от себя.



И улыбаться всем - не значит всех любить.
А промолчать при всех - не значит не судить.
/И защищать других - не значит оправдать.
Чтоб быть услышанным - не значит прокричать./


   Бог смотрит ведь не так, как я,
   Бог смотрит ведь не так, как ты,
   Он видит нас насквозь,
   Он видит изнутри.
   Ведь только Бог поймёт меня,
   Ведь только Бог поймёт тебя,
   Он даже знает, что скрыли от себя.



Знай, раскаяние - не значит «ну, прости».
Сказать: «прощаю всё» - не значит всё простить.
/Имея слух людской - не значит слышать всё.
Мы, часто, слушая, не слышим ничего./


   Бог смотрит ведь не так, как я,
   Бог смотрит ведь не так, как ты,
   Он видит нас насквозь,
   Он видит изнутри.
   Ведь только Бог поймёт меня,
   Ведь только Бог поймёт тебя,
   Он даже знает, что скрыли от себя.



Все мои мысли здесь ты, может, не прочтёшь.
И даже прочитав, возможно, не поймешь.
/Ты знаешь, только Бог поймет тебя, любя.
Он знает то, что ты скрываешь от себя./


   Бог смотрит ведь не так, как я,
   Бог смотрит ведь не так, как ты,
   Он видит нас насквозь,
   Он видит изнутри.
   Ведь только Бог поймёт меня,
   Ведь только Бог поймёт тебя,
   Он даже знает, что скрыли от себя.




ТИСЯЧОЛIТТЯ

 






ММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММММ

  

 

   У Писанні явно йдеться про настання тисячолітнього царства, в якому не буде насильства, руйнування, страждання, гріха та смерті, і люди житимуть у повному достатку та щастi.

   Розглянемо, де і коли воно настане. Для цього звернемося до наступного тексту :

   І побачив я ангела, що сходив із неба, що мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй. Він узяв дракона, змія стародавнього, що є диявол і сатана, і скував його на тисячу років, і скинув його в прірву, і уклав його, і поклав над ним печатку, щоб не спокушав уже народи, доки не скінчиться тисяча років; після цього йому має бути звільненим на короткий час.

   І побачив я престоли та тих, що сиділи на них, яким дано було судити, і душі обезголовлених за свідчення Ісуса та за слово Боже, які не вклонилися звірові, ні образу його, і не прийняли печатки його на чоло своє та на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років. Це перше воскресіння. Блаженні і святі, хто має участь у першому воскресінні: над ними смерть друга не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа і царюватимуть з Ним тисячу років.

                                                                                         Об'явлення 20.1-6

 

                   Події, що вказують на початок та кінець тисячоліття

   Багато хто вважає, що тисячолітнє царство, або Золотий вік, настане тоді, коли всі народи будуть звернені до Євангелія і покаяться у своїх гріхах, після чого настане загальне роззброєння, розпуск армій, вічний світ тощо. Ці теорії дуже приємні людям, але не мають підтвердження у Біблії.

   Навпаки, Біблія каже, що зло настільки збільшиться між людьми, що призведе їх до самовинищення. Це підтверджується відкриттям атомної бомби.

 

   Стародавній пророк написав про останні дні :

   І підуть багато народів і скажуть: Прийдіть, і підемо на гору Господню, до дому Бога Якова, і Він навчить нас Своїм дорогам... і перекують мечі свої на орала, і списи свої на серпи: не підніме народ на народ меча, і більше не навчатимуться воювати.

                                                                                         Ісая 2.3-4

   Справді, в останньому столітті було дуже багато мирних конференцій, але це були розмови без результату: говорили про мир, а готувались до війни. ПРО ЦЕ, ймовірно, і говорив Ісая.

   За те, що вони вводять народ Мій в оману, кажучи «мир», тоді як НЕМАЄ МИРУ… скажи тим, що брудом обмазують стіну, що вона впаде. Піде дощ, і ви, кам'яні градини, впадете, і бурхливий вітер розірве її.

                                                                                         Єзекіїль 13.10-11

 

   Початок тисячоліття - воскресіння праведних у Христі (Об'явл 20.4).

   Отже, у тисячолітньому царстві беруть участь не всі люди, а послідовники Христа, які царюватимуть разом з Ним.

   Закінчення тисячоліття - воскресіння безбожних, які його перебувають у смерті (вірш 5).

 

   Отже, період тисячолітнього царства перебуває між двома воскресіннями.

 

   Христос говорив раніше про дві воскресіння (Іван 5.28-29).

   Про них говорили і апостоли (Дії 24.15, 1 Фес 4.16).

   Таким чином, тільки справжні діти Божі братимуть участь у тисячолітньому царстві, що знаходиться за часом між двома воскресіннями.

 

 

                   Коли і де буде тисячолітнє царство?

   З текстів Євр 9.28 і 1 Фес 4.16 ясно, що перше воскресіння відбудеться за Другого пришестя Христа. Отже, тоді ж розпочнеться тисячолітнє царство. Інші тексти вказують на те, що тисячолітнє царство буде не на землі, а на небі (за межами нашої планети - Іван 14.3, Фил 3.20, 1 Фес 4.16-17, Іван 12.26).

 

                   Стан землі під час тисячоліття

   Наступний текст описує становище світу при другому приході Христа :

   І небо сховалося, звиваючись, як сувій; і всяка гора та острів рушили з своїх місць. І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячники, і сильні, і кожен раб, і кожен вільний сховалися в печери та в ущелині гір, і кажуть горам та каменям: падіть на нас і сховайте нас від лиця, що сидить на престолі та від Агнця гніву, бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти?

                                                                                         Об'явлення 6.14-17

   У великому сум'ятті та страху від несподіваного явища Христа безбожні помруть. Земля перетвориться на пустелю (Єр 4.23-25).

   Звідси стає зрозумілим, чому сатана буде скований (Об'явл 20.1-3).

   Праведних Христос візьме до Себе (для участі в суді над безбожними - 1 Кор 6.2-3), а безбожні вимруть. Сатані не буде когось спокушати і ні з ким боротися.

 

                   Події після тисячоліття

   Новий Єрусалим - місто, споруджене Христом - опуститься на землю (Об'явл 21.2,10).

   Потім воскреснуть безбожні, і сатана підніме їх на штурм міста (Об'явл 20.7).

   Коли безбожні побачать, що вони втратили, станеться таке :

   Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісака та Якова та всіх пророків у Царстві Божому, а себе вигнаними геть.

                                                                                         Лука 13.28

   Після цього вони будуть знищені (Об'явл 20.9, Мал 4.1).

   Потім земля буде очищена і перетворена (2 Пет 3.10-13).

   І побачив я нове небо та нову землю…

                                                                                         Об'явлення 21.1

   БЛАЖЕНІ ЛАГІДНІ, БО ВОНИ НАСЛІДУЮТЬ ЗЕМЛЮ.

                                                                                         Матвій 5.5