ТРУДНОСТИ

 

^{ТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТТ}

 

 

¹Начальнику хора. Псалом Давида. В воспоминание.

²Поспеши, Боже, избавить меня, поспеши, Господи, на помощь мне.

³Да постыдятся и посрамятся ищущие души моей! Да будут обращены назад и преданы посмеянию желающие мне зла!

⁴Да будут обращены назад за поношение меня говорящие [мне] : "хорошо! хорошо!" 

⁵Да возрадуются и возвеселятся о Тебе все, ищущие Тебя, и любящие спасение Твоё да говорят непрестанно: "велик Бог!" 

⁶Я же беден и нищ; Боже, поспеши ко мне! Ты помощь моя и Избавитель мой; Господи! не замедли.

Псалом 69

 

   Не проблема понять, когда Давид написал этот псалом. В это время он, конечно же, подвергался преследованиям. Давид, который уже помазан в цари Израилевы, которого любит и уважает народ за славную победу над Голиафом, который является ближайшим родственником царя Саула (его зятем), теперь в ужасном положении. Вот уже много лет он не ведёт нормальную жизнь : Саул разыскивает его по всей стране, чтобы убить. Этот нечестивый царь когда-то служил Богу, но сейчас служит сатане и самому себе - так много зла он совершил, он даже убил почти всех священников за то, что они помогли Давиду. И стало понятно, что он не откажется от этого намерения. После того, как Давид подкрался к спящему Саулу и отрезал край его плаща, но его не убил, Саул признал, что Давид прав, но продолжил преследования.

   Конечно, это несчастье не продолжалось бесконечно. Оно закончилось, когда Саул погиб. Потом были для Давида и другие преследования - уже со стороны его сына Авессалома и его сторонников, но закончились и они.

   И то, и другое было для Давида очень тяжело, причём в первом случае он не был виноват в происходящем.

   Это было действительно невыносимо : представьте себе, как это - всё время убегать, не иметь дома переходить из одной пещеры в другую, когда так трудно раздобыть еду и питьё, а иногда даже покидать собственную страну и попадать в чужую. Можно сказать, что это как раз тот случай, когда ты больше всего нуждаешься в вере и в молитве. Есть люди, которые были в таких условиях, у некоторых это предсказанное будущее для тех, кто соблюдает все заповеди, включая субботу, седьмой день недели.

   Что нужно больше всего в таком положении ? Прежде всего связь с Богом !

   Атеисты считают, что верующие люди слабые, что не верить в Бога и преодолевать трудности - значит быть героем. Это неправда, более того, это сумасшествие, как написано в других псалмах. В трудной ситуации связь с Богом, Который сотворил мир - это нормально и естественно !

   Но не всё так просто. В такой ситуации опасность кругом вокруг тебя. Как было сказано, это проблемы и с самой жизнью и с безопасностью, а также с домом, со здоровьем, с едой и питьём. Но надо всё преодолеть, не смотря ни на что. Это не будет твоя победа, это будет победа Бога. Ты сделал свою маленькую часть этой победы, а Он свою великую, то, что от тебя не зависит. Но это только тогда, когда ты на Божьей стороне, так как хранишь Его заповеди.

   Ещё одна вещь - в этом псалме три раза Давид просит Бога поспешить, действовать быстро, помочь уже сейчас, немедленно. Но это не всегда бывает так. Бог помогает тогда, когда считает это нужным лучше всего и так, как считает нужным лучше всего ! Конечно, когда мы в таком тяжёлом положении, мы все хотим, чтобы эта помощь и избавление от мучений были поскорее, но так, хоть и бывает, но будет не всегда, нужно много терпения, чтобы Бог дал нам это, и много молитв об этом и о том, чтобы исполнилась воля Божья. Тогда всё будет в порядке, если мы служим Ему и нуждаемся в победе над нашими врагами. Если мы проповедуем Слово будет так : придёт помощь, враги побегут и будут опозорены, а мы возрадуемся !

SMILE !

 

https://www.youtube.com/watch?v=YvPi181vi28

ΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘΘ

Smile, though your heart is aching
Smile, even though it's breaking
When there are clouds in the sky
You'll get by...

If you smile
With your fear and sorrow
Smile and maybe tomorrow
You'll find that life is still worthwhile
If you just...

Light up your face with gladness
Hide every trace of sadness
Although a tear may be ever so near
That's the time you must keep on trying
Smile, what's the use of crying
You'll find that life is still worthwhile
If you just...                                                                                                                       

Smile, though your heart is aching
Smile, even though it's breaking
When there are clouds in the sky
You'll get by...

If you smile
Through your fear and sorrow
Smile and maybe tomorrow
You'll find that life is still worthwhile
If you just smile...

That's the time you must keep on trying
Smile, what's the use of crying
You'll find that life is still worthwhile
If you just smile !

ХРЕСТ

 

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

   «Освячуйтесь і будьте святі, бо Я, Господь ваш, святий».

                                                                                                              Лев 20.7

 

                            4. Субота та Голгофський хрест

 

   Коли Бог започаткував творіння всесвіту, Він зробив суботній день пам'ятником творіння. Але гріх призвів до того, що у цього дня з'явився й інший сенс: він став ще й пам'ятником спокутної жертви, хресної смерті Ісуса Христа, Сина Божого.

 

                            4.1. Що таке «мікдаш»?

 

   Після того, як Адам і Єва скуштували заборонений плід, Богові слід було виконати з них вирок порушення закону: «Відплата за гріх - смерть» (Рим 6.23). Але Бог вчинив інакше. По любові Своєї Він приймає рішення: Самому прийняти смерть за них і за весь людський рід. А поки що Він засновує обряд жертвопринесення, який є не що інше, як тінь Голготи: «І зробив Господь Бог Адамові та дружині його одяг шкіряний, і одяг їх» (Бут 3.21). Одяги знадобилися першим людям, тому що м'який клімат на землі змінився суворим, але вони, крім того, символізували Божу благодать - всепрощення і повернення грішникові, що кається, втраченого раю.

 

   З того часу цей обряд свято дотримувався в народі Божому. Авель і Ной приносили благодаровану і мирну жертву Господу, а численні жертовники на території Палестини свідчили, що тут колись зупинявся Авраам (Бут 4.4, 8.20, 12.7-8).

 

   Євреї, що вийшли з Єгипту, отримали наочну ілюстрацію спокути, повного та остаточного - служіння у святилищі.

 

   Щодня кров жертви за гріх вносилася до першого відділення святилища і кропилася священиком за завісу, де був ковчег зі скрижалями закону, протии яких грішив народ (Лев 4.1-6).

 

   Щороку, у вересні (10 числа 7 місяця за місячним календарем), відбувалося особливе служіння - очищення святилища від гріхів, внесених туди. Перед очищенням кожен ізраїльтянин протягом судних днів повинен був досліджувати самого себе і сповідати всі гріхи. Якщо він не хотів зробити цього, він винищувався. «Душа, що грішить, та помре» (Єз 18.4, Лев 23.29).

 

   Для здійснення обряду священик брав двох козлів і кидав про них жереб (Лев 16.7-8). Першого козла він заколював, брав його кров і входив з нею до другого відділення святилища, куди мав право входити тільки первосвященик (нащадок Аарона) у цей лише день року; там він кропив на кришку і перед кришкою ковчега, таким чином очищаючи святилище. Хто з євреїв не каявся, того гріх залишався на ньому (вiршi 15-16,33). Цей козел символізував Христа, Який помре за гріхи кожної людини, яка вірить у Нього і приймає своїм Господом і Спасителем. Така людина буде виправдана на небесному суді і отримає вічне життя (1 Івана 1.7,9; Іван 3.16-19).

 

   Потім первосвященик виходив зі святилища і покладав руки на іншого козла, і той ніс на собі гріхи всього народу і виганявся до пустелі (Лев 16.20-22). Цей козел символізував диявола, який першим повстав проти Божого правління, а потім залучив у повстання третину ангелів та населення планети Земля; тепер він викритий як ошуканець і винуватець всіх лих на землі, який після кінця світу буде знищений разом з усіма послідовниками (1 Івана 3.8; Об'явл 12.3,7-9; Бут 3.1-6,16-19,15; Мал 4.1; Іс 47.14; Пс 37.10; Авд 16).

 

   Наше відродження і освячення стало можливим завдяки подвигу Ісуса, і пам'ятник цього освячення - субота: «Дав їм також суботи Мої, щоб...  знали, що Я Господь, що їх освячує» (Єз 20.12). Єврейське слово «мікдаш» (מקדש) - «святилище» - перекладається також як «освячення» або «спокута», тобто відділення від світу гріха та повернення до Бога. Голгофський хрест поклав край жертвам, бо справжня жертва принесена.

 

                            4.2. Події творіння та страсного тижня

 

   Порівняємо тексти, які поділяють близько 4000 років і які говорять про те, що ми, християни, були створені двічі: «Отже, хто в Христі, той нове творіння» (2 Кор 5.17-19).

                        Творіння                                                                                 Спокута

                                                                        П'ЯТНИЦЯ

   «І сказав Бог: Створимо людину за                    І коли прийшли на місце, назване Голгота

образом Нашим і за подобою Нашою;                (мiсце лобне), там розіп'яли Його і лиходіїв,

і нехай вони володарюють... над усею                одного праворуч, а іншого ліворуч.

землею... І створив Бог людину                             І стояв народ і дивився...

 з праху земного, і                                                      та лаялися на нього... говорячи: якщо

вдихнув в обличчі його подих життя, і                 Ти Цар Юдейський, спаси Себе Самого.

стала людина душею живою. І насадив               Один з повішених лиходіїв злословив

Господь Бог рай в Едемі на сході,                          Його і говорив: Якщо Ти Христос,

помістив там людину, яку создав…                       спаси себе і нас. Інший же навпаки

щоб обробляти її і зберігати                                    угамовував його і говорив: або ти не

його... І сказав Господь Бог: Не добре                  боїшся Бога, коли й сам засуджений на

бути людині одній; створимо йому                       те саме? І ми засуджені справедливо,

помічника, відповідного йому... І                          тому що отримали  по нашим справах,

навів Господь Бог на людину міцний                   а Він нічого поганого не зробив.

сон; І коли вона заснула, то взяв ребро               І сказав Ісусові: Згадай мене, Господи,

його, і закрив те місце плоттю. І створив             коли прийдеш у Царство Твоє! І

Господь Бог із ребра, взятого в людини,              сказав йому Ісус… «Будеш зі Мною

жінку, і привів її до людини» (Бут 1. 26-               в раю»...  І померкло сонце, і завіса

27; 2.7-8, 15, 18, 21-22).                                             у храмі роздерлася посередині» (Лука

«І побачив Бог все, що Він створив, і ось,            23.33, 35-37, 39-43, 45).

добре дуже. І був… день шостий»                         «Ісус сказав: Здійснилося! І,

(Бут 1.31).                                                                      схиливши голову, віддав дух.  День

                                                                                        той був п'ятниця» (Іван 19.30, Лука 23.54).

                                                                                       

                                                                    СУБОТА

 

   «Так звершені небо і земля і все                         «Наступала субота… Та субота  була

воїнство їх. І зробив Бог до сьомого                       ДЕНЬ ВЕЛИКИЙ… Прослідовали

дня всі діла свої, які Він робив, і                              також і жінки, що прийшли з

спочив у день сьомий від усіх діл Своїх,                Ісусом з Галілеї, і дивилися гробницю,

які робив. І благословив Бог сьомий,                     в якій лежало Його тіло. Повернувшись,

день, і освятив його, бо в той день                          приготували пахощі, але

спочив від усіх діл Своїх, які Бог творив»               в суботу залишилися в спокої

(Бут 2.1-3).                                                                       за заповіддю» (Лука 23.54, Іван 19.31,

                                                                                          Лука 23.55-56).

 

 

   Ісус, Творець і Вседержитель, узяв на себе відповідальність за гріх Своїх творінь. «Нарешті Ісус заспокоївся від Своїх праць. Довгий день образ і мук закінчився. Коли останні промені вранішнього сонця сповістили про настання суботи, Син Божий лежав у тиші гробниці Йосипа. Він завершив Свою працю. Його руки були мирно складені. У святі години суботнього дня Він знайшов спокій. На початку, закінчивши справу творіння на землі, Отець і Син спочивали в суботу. Створивши «небо і землю і все їхнє воїнство» (Бут 2.1), Творець і всі небесні істоти раділи, споглядаючи цю славну картину при загальному радінні «ранкових зірок, коли всі Сини Божі вигукували від радості» (Йов 38.7). Тепер, зробивши справу спокути, Ісус знайшов спокій. І хоча на землі журилися ті, хто любить Його, на небесах панувала радість. Яке славне майбутнє відкривалося погляду небесних істот! Відроджене творіння, викуплений людський рід, перемігши гріх, ніколи більше не відпаде від Бога - такий результат завершеної роботи Христа бачили ангели та Бог. І з цією райдужною картиною назавжди пов'язаний день, в який Ісус спочивав, тому що «досконалі діла Його» і «все, що робить Бог, перебуває навіки» (Повтор 32.4, Єкл 3.14). Коли ж настане час «звершення всього, що говорив Бог устами всіх святих Своїх пророків від віку» (Дії 3.21), субота творіння, день, коли Ісус спочивав у гробниці Йосипа, як і раніше, буде днем ​​відпочинку і радості. Небеса і земля зіллються в радості, і тоді «з суботи в суботу» (Іс 66.23) врятовані народи будуть радісно поклонятися Богу і Агнцю» (Е. Уайт, «Бажання віків», гл.80).

 

 

 

 

                                                                               №60

 

                                                                             У темній гробниці лежав мій Викупитель

                                                                             І смертю смерть поправ мій Спаситель.

                                                                             Смертне пекло скрушене життям нетлінним,

                                                                             Ворог життя переможений смертю Христа.

                                                                             Шлях життя нам відкрив Христос Спаситель

                                                                             І любов до нас явив Він, наш Господь.

 

                                                                                                                  В.Т.

ПРИМЕР

 

^{AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA}

 

 

¹Господи! кто может пребывать в жилище Твоём? кто может обитать на святой горе Твоей?

²Тот, кто ходит непорочно и делает правду, и говорит истину в сердце своём; 

^3Кто не клевещет языком своим, не делает искреннему своему зла и не принимает поношения на ближнего своего; 

⁴Тот, в глазах которого презрён отверженный, но который боящихся Господа славит; кто клянётся, хотя бы злому (человеку), и не изменяет; 

⁵Кто серебра своего не отдаёт в рост и не принимает даров против невинного. Поступающий так не поколеблется вовек.

Псалом 14

 

 

   Мы живём в последнее время, конец мира и Второе пришествие Христа близко. Мы верим в это, а есть много людей, которые не верят в это, но многие из них, даже атеисты, в том числе и бывшие, любого возраста, могут спросить : «А что потом, после этой жизни?» Человек должен быть в Царстве Небесном, это нормально, так и должно быть. А другой вопрос : «Кто попадёт туда?»

   Не случайно в начале псалма говорится о горе. В мире думают, что «на вершину горы ведёт много дорог». И поэтому все - и католики, и православные, и мусульмане, и буддисты - получат спасение. Но они обманывают самих себя. Бог сказал, что получат спасение только те, кто выполнит определённые условия, и эти условия описаны, не в Коране, не в книге Мормона и т.п., а именно в Библии !

   И недостаточно только прочитать и знать эти условия, надо ещё выполнить их. Конечно, вера нужна, но не одна только вера.

   В библейских текстах об этом нет ничего засекреченного и известного только избранным, там всё написано простыми словами и понятно для всех. Например у Иоанна в Откровении говорится о вере в Иисуса Христа (без Него спасения нет), и о соблюдении всех нравственных заповедей, но только ВСЕХ 10 заповедей, не 5, 8 или 9 !

   Иисус Своей жертвой решил проблему греха и наказания за него. Мы грешим, и это непросто, но мы должны достичь состояния таких людей, которые не грешат (даже мысленно), а творят правду. Дух Божий поможет в этом всем, кто только этого захочет. Ведь в новом мире будут жить люди без грехов, совершенные люди !

   Они и языком не делают грех; а у Иакова написано, что тот, кто не грешит языком, тот не грешит вообще. Кроме того, у таких людей не может быть распущенных друзей, делающих страшные грехи, которых так много в современном мире, от таких они должны отдалиться. А те, в которых есть Господь в сердце, и есть их настоящие друзья.

   Такие люди всегда готовы помочь тем, кто попал в беду. А если дали обещание, выполняют его, даже если очень плохому человеку оно дано (а вот некоторые считают, что обещания плохим людям ничего не стоят).

   Они также не жадные до денег, они не дают другим кредиты под проценты (кстати, в Пятикнижии запрещено давать брату-еврею заём под проценты, правда, сегодня израильские банки этот запрет не выполняют), а также не берут взяток, чтобы сделать что-нибудь плохое или незаконное.

   И, конечно, описанные люди такие всегда, каждый день, а не только иногда.

   Пусть Бог поможет нам стать такими людьми !

ПРЕСЛЕДОВАНИЕ

 

^{VVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVVV}

 

 

¹Начальнику хора. Псалом Давида.

²Доколе, Господи, будешь забывать меня вконец, доколе будешь скрывать лицо Твоё от меня?

³Доколе мне слагать советы в душе моей, скорбь в сердце моём день [и ночь]? Доколе врагу моему возноситься надо мною?

⁴Призри, услышь меня, Господи Боже мой! Просвети очи мои, да не усну я сном смертным; 

⁵Да не скажет враг мой: "я одолел его". Да не возрадуются гонители мои, если я поколеблюсь.

⁶Я же уповаю на милость Твою; сердце моё возрадуется о спасении Твоём; воспою Господу, облагодетельствовавшему меня, [и буду петь имени Господа Всевышнего].

Псалом 12

 

   Внутри этого псалма не написано, как бывает иногда, что происходило с Давидом в момент, когда он написал этот псалом. Однако ясно : это было написано, когда он был в очень тяжёлом положении. В его жизни такое было дважды - когда его преследовал Саул, и когда это делали те люди, которые были на стороне Авессалома.

   Эту тему немного трудно понять. Мы современные люди, живущие в 21 веке, и у нас есть всё, что нужно : еда и питьё, одежда, дома с удобствами, а кроме этого, как правило, нет опасности для жизни. Надо сказать, что сейчас не все живут так  -  идёт война в Газе и в Украине, а за последний год в нескольких странах в нескольких странах произошли сильные землетрясения. Очень плохо живут люди в Африке, а также в России, где нормально жить могут только богачи.

   В самом деле, очень тяжело, когда ты живёшь на улице, а не дома, когда ты по нескольку дней ничего не ешь, когда не хватает даже воды и она грязная, когда у тебя нет тёплой одежды и приходится замерзать. Но хуже всего ты чувствуешь себя, когда кто-то преследует тебя и хочет убить.

   Часто это бывает всё вместе : и тебе не хватает чего-то, и нет безопасности. Бывает также и по-другому, когда у тебя есть всё, но есть грозный и сильный враг, например, какой-нибудь бандит или мафиози.

   Мудрость Божия очень велика : Он сотворил нас так, чтоб мы были готовы и к этому. Когда есть опасность, в нашем организме много адреналина - гормона страха, который делает нас более сильными. Но, несмотря на это, в таком положении мы страдаем. Конечно, у каждого из нас как минимум один раз в жизни было такое, и поэтому нам это знакомо.

   Только у Иисуса Христа была минута, когда Его Отец оставил Его. С Ним это действительно было, но когда нам тяжело, когда мы в депрессии, и мы думаем, что Он оставил нас, но надо вспомнить, что это не так. Но это - в нашем воображении и мы чувствуем так, и поэтому Давид задаёт эти свои вопросы из начала псалма, начиная с самого первого.

   В таком положении только вера и только молитва помогут нам. Нам нужно, кроме адреналина, ещё и понимание, что Господь с нами. Это несмотря на то, что враг близко, ещё минута - он набросится и убьёт нас, а потом посмеётся над нами.

   После вопросов в двух стихах у Давида в псалме звучит просьба. Он просит, чтобы Бог ответил ему. Он также просит, чтобы Бог сохранил ему жизнь. Как это понять ?  Мы, верующие люди, не должны бояться смерти, потому что будем живы опять, после воскресения из мёртвых. Но в такую минуту человек иногда не уверен в своём спасении, а иногда просит сохранить ему жизнь ради других людей, например, ради близких. Это действительно тяжело, например, это было с Иовом. Но, как написано у апостола Павла, Бог никогда не допустит, чтоб мы страдали более, чем способны перенести, и всегда даёт утешение и надежду.

   Что-то похожее было не только с древним Израилем, но и в истории христианской церкви. Жестокие преследования обрушили католики на реформаторов средних веков. Инквизиторы радовались, когда преследовали и убивали тех, кто веровал не в то, что они. Эти слуги сатаны старались причинить протестантам настолько сильную боль, насколько только были в состоянии : били и пытали, лишали имущества, заключали в тюрьму и казнили самым зверским способом. Но оказалось, что невозможно, несмотря на всё это, сломить тех, у кого была настоящая вера до самого конца !

   Вместе со страданием и болью в нашей жизни есть вещи, которые важнее всего и имеют ценность больше любой другой вещи. Именно об это последний стих псалма, и это даёт силу и надежду :

- Милость Божья : Он любит нас как Своих детей, прощает грехи и подкрепляет нас - каждый, кто хочет преодолеть всё, преодолеет (не «может быть, преодолеет», а ПРЕОДОЛЕЕТ ТОЧНО) - это Его обещание.

- Радость : она всегда пойдёт вместе со скорбью. Когда преследуют нас, мы должны помнить, что враги наши - ничтожества, а у нашей физической боли есть и конец; и мы будем сосредотачиваться не на ней и думать не о боли, а о будущем  -  о радости в новом мире без конца.

- Благословение : оно будет не только в этом мире, но и на обновлённой эдемской земле в бесконечном Божьем царстве. Мы вернёмся в рай, совершенный и прекрасный.

   По этим причинам Бог достоин того, чтобы без конца славить Его и в молитвах, и в пении !

SHALL WE GATHER AT THE RIVER - SONG

https://www.youtube.com/watch?v=OZwsvt0B4C8

000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000

Shall we gather at the river,
Where bright angel feet have trod;
With its crystal tide forever
Flowing by the throne of God?

Refrain :
Yes, we'll gather at the river,
The beautiful, the beautiful river;
Gather with the saints at the river
That flows by the throne of God.

On the margin of the river,
Washing up its silver spray,
We will walk and worship ever,
All the happy golden day.

Refrain :
Yes, we'll gather at the river,
The beautiful, the beautiful river;
Gather with the saints at the river
That flows by the throne of God.

Ere we reach the shining river,
Lay we ev'ry burden down;
Grace our spirits will deliver,
And provide a robe and crown.

Refrain :
Yes, we'll gather at the river,
The beautiful, the beautiful river;
Gather with the saints at the river
That flows by the throne of God.

Soon we'll reach the shining river,
Soon our pilgrimage will cease;
Soon our happy hearts will quiver
With the melody of peace.

Refrain :
Yes, we'll gather at the river,
The beautiful, the beautiful river;
Gather with the saints at the river
That flows by the throne of God.

 1991

ПАМ'ЯТНИК

 

ППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППП

   «На початку було Слово…»

                                           Іван 1.1

 

                            3. Субота - пам'ятник творіння

 

   Мабуть, не всі, хто читає ці рядки, є християнами. І, звичайно, багато хто з вас скаже: «Навіщо ця розмова про «Субботу Господню»? Адже Бога нема, це вже давно доведено наукою! А Біблія - ​​просто вигадка стародавніх, відсталих людей...»

   Можна схематично показати всі знання про всесвіт у вигляді еліпса і знання сучасного людства... у вигляді точки! Усього 1% від «всіх знань» наприкінці ХХ століття становить рівень пізнання всесвіту! Сьогодні люди знають дещо про видимий (матеріальний) світ і майже нічого не знають про невидимий (духовний) світ всесвіту (Кол 1.16).

   Як би ви подивилися на людину, що сидить у порожній кімнаті без вікон, і каже: «У всесвіті немає нічого, крім стільця, на якому я сиджу»? Панове вчені! На превеликий жаль, так виглядає кожен із вас, включаючи докторів наук, професорів та академіків, коли кажете: «У всесвіті немає нічого, крім матерії»!

   Але я не збираюся займатися софістикою. Нижче наведено перші тексти про суботу та незаперечні докази того, що Бог існує і що Біблія є істинною. Отже,

 

                            3.1. Картина творіння: сила та авторитет слова Божого

   На запитання «Чи є Бог?» я відповідаю однозначно та з повною відповідальністю : ТАК.

   «Підніміть очі ваші на висоту небес і подивіться, хто створив їх? Хто виводить воїнство їхнім рахунком? Він усіх їх називає на ім'я: За великою силою в Нього ніщо не вибуває». Власне ім'я Бога (יהוה) перекладається як Вічно існуючий, Творець, Вседержитель (Іс 40.26, Дії 17.24-25, Кол 1.17). У всесвіті панує ідеальний порядок. Сам всесвіт має осередково-стільникову структуру розташування галактик. Жодне небесне тіло не сходить зі своєї орбіти. Земля розташована саме в екосфері - на відстані 149.000.000 км (1 а.о.), що забезпечує життя на ній, і вона не перегрівається і не замерзає. Відсоток кисню в атмосфері - саме 21%, не більший і не менший, щоб ми не згоріли і не задихнулися. Чи все це могло стати результатом «великого вибуху»? Ні, бо вибух не творить, а тільки руйнує, і ми це чудово знаємо.

   А тепер опустіть очі з неба на землю : «І справді: спитай у худоби, і навчить тебе, у птаха небесного, і сповістить тобі; або поговори з землею, і наставить тебе, і скажуть тобі риби морські. Хто в усьому цьому не дізнається, що рука Господа створила це?» (Йов 12.7-9). Подивіться на вражаючу та складну поведінку бобрів, мурах та бджіл, на перельоти птахів, у яких немає ні мапи, ні компаса, на співдружності живих істот (актинія - рак-пустельник), на геометрично правильні і водночас чудові квіти - і вам стане ясно, що це створила мудра рука Творця.

   Що ж до теорії самозародження, то вона, придатна для XIX - першої половини XX століття, для кінця XX століття вже не годиться з наступних причин :

   а) Життя не могло виникнути випадково; «первинний бульйон» Докінса (як і «коацервати» Опаріна) просто не могли зародитися - такий результат дослідів Стенлі Міллера 1953 р.

   б) Утворення білків залежить від ДНК, а ДНК не може утворитися без вже існуючого білка, отже, вони виникли одночасно.

   в) Серед знайдених копалин тварин немає проміжних ланок (жаба відрізняється від риби складнішим хребтом, наявністю таза, здатністю жити на суші та трикамерним серцем). Не спростовано твердження про те, що тварини створені «за їхнім родом» (Бут 1.21,24,25).

   г) Неандерталець не був предком сучасної людини, а виявився просто хворим, деформованим екземпляром (Фред Хойл, «Ice», 1981, с.35).

   д) На науковій конференції в Упсалі (Швеція) було сказано про те, що радіометричний метод дає помилку не на кілька років, але в кілька порядків (нулiв), тому що в минулому швидкість розпаду не була постійною, і тому датування раніше 2000 років до Р.Х. не заслуговують на довіру (Seattle Post - Intelligencer, «Radiocarbon Dating Wrong», 8 січня 1976, с.8).

   е) Штучний відбір та мутації не підтверджують, а спростовують теорію еволюції; сьогодні є багато порід собак, але собака ще не стала якоюсь іншою твариною («On Call», 3 липня 1972, с.8-9).

   є) Безліч інших фактів, які я не наводжу через відсутність місця.

   «Наука, після того як вона дорікала теолога в тому, що він покладається на міфи і дива, знайшла себе в незавидному становищі, СТВОРИВШИ ВЛАСНУ МІФОЛОГІЮ».

                                 Лорен Айселі, «The Immense Journey», 1957, с.200

   Отже, Бог існує. У такому разі, який Він? Скажу відразу, що це не якийсь старий дід, що сидить на троні (цей погляд засудив ще Августин Блаженний, який жив у IV-V віках). Християни вірять у єдиного Бога у трьох іпостасях (особах) - Отця, Сина та Святого Духа (Бут 1.1-2 і Іван 1.1, Матв 28.19, 1 Івана 5.7) як надприродну і незбагненну особистість : «Чи можеш дослідженням знайти Бога? Чи можеш повністю осягнути Вседержителя? Він понад небеса - що можеш зробити? Глибше могили - що можеш дізнатися?» (Йов 11.7-8) Біблія також говорить про головну якість Бога - про любов. «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Іван 3.16). Для нас не так важливо, як виглядає Бог, як те, що Він всезнаючий, всемогутній і сповнений любові.

   У першому розділі книги Буття немає міфу чи казки, але є раціональна і наукова картина створення нашого світу. Вона відрізняється від наукових теорій лише тим, що говорить не про еволюцію чи самозародження, а про створення світу Богом.

   «На початку Бог створив небо і землю» (Бут 1.1). Американські астронавти Джеймс Ловелл і Вільям Андерс, екіпаж корабля «Аполлон-8», побачивши всесвіт із навколомісячної орбіти, у захваті відкрили першу сторінку Біблії та передали на землю цей текст: «In the beginning God created the heaven and the earth»! Як це несхоже на наївну заяву: «Гагарін літав і Бога не бачив»!

   Наша Сонячна система - не перше творіння великого Бога. Вона творилася на очах у трильйонів жителів інших світів всесвіту, «при загальному тріумфуванні ранкових зірок, коли всі сини Божі вигукували від радості!» (Йов 38.7).

   Багато хто знаходить суперечність у тому, що світло і рослини виникли раніше за Сонце. Але

для Бога немає нічого неможливого, тим більше, що Біблія припускає й іншу модель творіння. «Бог не відкрив людям, яким саме шляхом була здійснена робота творіння» (Е. Уайт, «Патріархи та пророки», гл.9).

   Отже, припустимо, що першого дня Бог створив всі тіла Сонячної системи : Сонце, 9 великих планет, їх супутники, понад 1600 малих планет (астероїдів), близько 100 комет і ін. «Земля була безвидна і порожня, і темрява над безоднею...» (вiрш 2). Земля була, мабуть, вкрита таким шаром водяної пари, що сонячне світло просто не могло надходити на вкриту водою неживу планету.

   «І сказав Бог: Нехай буде світло» (вiрш 3). З цього моменту світло Сонця, отже, стало бачимо на землі внаслідок розрідження пари, а день і ніч змінювали один одного, як у похмуру погоду (але Сонце та інші світила не було видно).

   Другого дня Бог утворив простір, що відокремлює «воду від води» (вiрш 6). Водяна пара великої щільності була піднята, і виникла «твердь» - нижній шар атмосфери (євр. «ракіа» (רקיע)).

   Третього дня сталося щось приголомшливе : поверхня кори землі почала рухатися, і серед світового океану з'явилася суша. І тут на ній з'явилися рослини всіх видів.

   У четвертий день Бог сказав : «нехай будуть світила на тверді небесній» (інакше кажучи,

«нехай будуть світила видно з землі», оскільки «твердь» - це простір, у якому живемо) (вiршi 14,6).

   У п'ятий день з'явилися тварини у воді та птахи, а шостого дня - наземні тварини і, нарешті, вінець творіння - людина. Живі істоти створені з тих же елементів, що і земля (вуглець, водень, кисень, азот, хлор та ін.) і здатні до певної мінливості, що видно зі слів «нехай зробить вода» і «нехай зробить земля» (вiршi 20-24, Бут 2.7).

   «Він сказав, - і сталося; Він наказав, і з'явилося» (Пс 33.9).

   Така біблійна картина творіння.

   Ще кілька слів на користь Біблії. Ця стародавня книга писалася протягом 1600 років і закінчена в І ст. н. е. Її писали приблизно 40 чоловік, але в їхніх книгах немає жодної суперечності, навпаки, вони гармонують одна з одною, доповнюють одна одну та підтверджуються археологією. Біблія передбачила багато наукових відкриттів: кулястість землі і відсутність «китів», «слонів» та інших її підпірок (Іс 40.22, Йов 26.7), закон всесвітнього тяжіння (Іс 45.12), кругообіг води в природі (єкл 1.7), вага повітря (Йов 28.25), склад тіла людини, призначення крові і система кровообігу (Бут 2.7, 9.5, Єкл 12.5-6), вплив генів на особистість (Пс 139.16), перельоти птахів (Єр 8.7) та багато іншого.

   Нарешті, Біблія передбачає майбутнє, яке точно виконується. Ось один приклад :

   «Шостий Ангел засурмив, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, що стоїть перед Богом, що говорив шостому Ангелу, що має трубу; звільни чотирьох Ангелів, пов'язаних при великій річці Євфраті. І звільнені були чотири Ангели, приготовлені на годину і день, і місяць і рік, щоб умертвити третину людей» (Об'явл 9.13-15).

   Тут мова йде про війну Османської імперії проти Європи, У пророцтвах день дорівнює року (Єз 4.6, Чис 14.34). Значить, рік дорівнює 360 рокам, місяць - 30 рокам, день - 1 році, година - 15 дням. Разом 391 рік та 15 днів.

   Початок війни (як і самої діяльності імперії) - 27 липня 1449 р. Додаток 391 року і 15 днів дає нам 11 серпня 1840 р. Про це ще 1838 р. оголосив дослідник Осія Літч. Тисячі людей стали свідками того, як це пророцтво точно виповнилося. 11 серпня 1840 р. султан змушений був попросити допомоги - військового захисту - від єгипетського паші Магомета Алі на умовах залежності у Англії, Росії, Австрії та Пруссії. Того ж дня паша отримав у Олександрії ультиматум цих країн.

   Інший приклад. У «Іс 45.1-2» передбачено не лише взяття Вавилона, а й спосіб його захоплення і навіть ім'я того, хто це зробить - царя Кіра - за 150 років до його народження! У 539 р. до Р.Х. Кір відвів води Євфрату, що захищають місто, у вирите його воїнами нове русло, і ввійшов у місто через незачинені ворота, які цар Валтасар навіть не наказав зачинити, бачачи, що перси готуються до штурму.

   У Біблії можна знайти такі приклади. Але повернемося до творіння.

 

                            3.2. Сьомий день - «круглий друк» на творінні

   «Так завершені небо і земля і все їхнє воїнство» (Бут 2.1). Те, що створив Бог, було «добре вельми» (1.31), було чудово. Господь хотів, щоб створені ним розумні істоти завжди пам'ятали про Його любов, написану на кожному Його творінні (Повтор 32.3-4). Тому після закінчення творіння Він зробив щось :

   «І зробив Бог на сьомий день діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх» (Бут 2.2).

   Багато дій Бога на перший погляд здаються нам незрозумілими. «Хіба ти не чув, що вічний Господь Бог... не втомлюється і не знемагає?» (Іс 40.28) Тоді навіщо Він спочив? Бог не мав потреби у відпочинку, але Він знав, що створені Ним істоти матимуть таку потребу, і тому Він спочив у цей день і назвав його суботою (євр. «шабат» (שבת) - відпочинок, припинення роботи), даної на користь і радості людині (Марк 2.27, Іс 58.13-14).

   «І благословив Бог сьомий день і освятив його» (вірш 3). Бог вчинив ще дві дії :

   а) Благословив ( вр. «барех» (ברך)) - це слово можна розділити на дві частини, і це означає, що Бог сам оголосив Адаму та Єві цей день як день особливий, не такий, як інші шість днів тижня.

   б) Освятив (євр. «якадеш» (ויקדש)) - це слово означає «відділив», а «святий» - не такий, як інші, і призначений для особливої ​​мети.

   Отже, Бог назвав сьомий день днем ​​спокою (суботою), виділив його серед інших днів та дав йому особливе призначення.

   Згадка Божого творіння настільки важлива, що не тільки відбувалося в Едемі, але і на новій землі не припиниться ніколи (Іс 66.22-23).

 

                                                                            №156

                                                                         Пам'ятними Бог зробив чудеса,

                                                                         Що Його правиця у світі створила.

                                                                         Коли наш Творець у шість днів все створив,

                                                                         У день сьомий - суботній - від усіх справ спочив.

                                                                            Пам'ятник чудесний Бог установив,

                                                                            Пам'ятник творіння, що Він створив.

                                                                            День сьомий - суботній - Сам Він відділив,

                                                                            І благословив його, і освятив.

                                                                                                                  В.Т.