ПОМОЩЬ БЕЖЕНЦАМ

 

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

 

 

КАК АГЕНТСТВО ADRA ПОзаботиЛОСЬ о беженцах во время миграционного кризиса в Европе

 

Адвентистское агенство помощи и развития (ADRA) объединилось с Организацией Объединённых Наций и тремя другими организациями, чтобы открыть для ищущих убежища людей информационный центр, который предоставляет достоверную информацию о правах беженцев и других возможностях в столице Сербии, Белграде.

«Такой центр крайне важен, - сказал Игорь Митрович, директор управления ADRA в Сербии в одном из электронных писем. - Огромное количество беженцев не хотят просить официального убежища в Сербии, из-за чего оказываются в сложной ситуации». Дело в том, что многие беженцы не осознают, что они не могут заявить о своих правах, получить соответствующие услуги и оказываются лишёнными медицинской помощи, если не зарегистрируются у властей, сказал Митрович.

В ООН подсчитали, что ежедневно границу Сербии пересекает около тысячи беженцев, наводнивших этим летом Европу в поисках лучшей жизни. Наплыв переселенцев со Среднего Востока, Африки и Южной Азии заставил Европу разойтись во мнениях относительного того, как справиться с этой сложной ситуацией. Напряжение возросло на прошлой неделе, когда сотни отчаявшихся мигрантов вышли на акции протеста во Франции и Венгрии, а тела других мигрантов, включая малышей, прибило к турецкому берегу.

Церковь Адвентистов седьмого дня в Европе призвала проявлять сострадание к мигрантам и молиться за власти, которые ищут выход из кризиса. «Мы все являемся детьми одного Отца, - сказал на этой неделе Марио Брито, президент Трансъевропейского дивизиона церкви Адвентистов Седьмого Дня. - Сейчас время держаться вместе и делиться всеобъемлющей Божьей любовью с каждым».

Адвентистское агентство помощи и развития, являясь рукой гуманитарной помощи Церкви Адвентистов седьмого дня, сотрудничает с международными агентствами для удовлетворения физических нужд мигрантов. Было распространено 2000 наборов продуктов и питьевой воды среди беженцев, прибывающих в город Заечар в восточной Сербии. Агентство также обеспечило их средствами гигиены, памперсами, детскими питательными смесями и гигиеническими полотенцами.

Новым Белградским информационным центром для беженцев, открывшимся на прошлой неделе, управляет ADRA совместно с верховным уполномоченным представителем ООН по беженцам, властями Белградского округа Савски-Венац, Белградским центром по правам человека и неправительственной организацией Кликактив.

В этом центре беженцы могут получить печатную информацию на арабском, урду, фарси, пушту, английском и французском. Переводчики всегда готовы ответить на вопросы о процедуре предоставления убежища и о повседневной жизни, а также предложить медицинскую и психологическую помощь. Компьютеры и Wi-Fi доступны для бесплатного пользования, таким образом беженцы могут искать нужную им информацию и поддерживать связь с родными.

Центр ожидает шквал работы. Правительство Сербии подсчитало, что 120 000 беженцев, большинство из которых транзитом направляются в Венгрию и дальше, будут находиться в этой стране восточной Европы каждый день до конца 2015 года.

 

Эндрю МакЧесни, редактор новостей «Адвентист Ревью»

По материалам интернет-газеты «Путь».

GALILEI SAID 1

 

GGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGGG

The Scriptus cannot neither speak a lie, nor be mistaken (Galileo Galilei).

 

http://swiplus.blogspot.com

ВОНИ БУЛИ ЗАВЖДИ !

 

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

                                                                                 «Всі заповіді Його вірні,

                                                                                  тверді на віки і віки».

                                                                                                              Пс 111.7-8

 

                            7. Історія суботи

 

   Отже, ми переконалися, що субота - це святий день. Про це свідчать дрібні атоми та величезні галактики, нарешті, про це говорять Голгофський хрест та гробниця Йосипа.

   Про те, як дотримувалася субота у всі віки (про суботу в майбутньому столітті вже сказано), і піде мова у цьому розділі.

 

                            7.1. Вічний Божий Закон; субота у всесвіті від початку

   «Давня заповідь є словом, яке ви чули від початку» (1 Івана 2.7). Про Божий закон псалміст писав: «На віки, Господи, слів Твоє затверджено на небесах... за визначенням Твоїм все досі стоїть» (Пс 119.89,91). Створюючи всесвіт і розумних істот, Бог одночасно із законом всесвітнього тяжіння заснував моральний Закон - вічний, святий і непохитний (Конституцію Всесвіту) :

   I-а заповідь : проголошення Бога як єдиного Правителя та Авторитета та заборона поклоніння Його творінням.

   ІІ-а заповідь : декларація про велич образа Божого, заборона на виготовлення Його зображень та поклоніння їм.

   ІІІ-я заповідь : захист Божого імені від осквернення.

   IV-а заповідь : наказ про розподіл даного Богом часу на 6 робочих днів та день суботнього спокою.

   Ці заповіді засновані на ЛЮБОВІ ДО БОГА (Матв 22.37).

   V-а заповідь : розпорядження про поважне ставлення до старших.

   VI-а заповідь : право на життя.

   VII-а заповідь : святість та недоторканність сім'ї.

   VIII-а заповідь : охорона власності.

   IX-а заповідь : заборона брехні та наказ говорити тільки правду.

   X-а заповідь : ніхто не повинен заздрити іншому і бажати те, що має інший.

   Ці заповіді засновані на ЛЮБОВІ ДО БЛИЖНЬОГО (Матв 22.39).

   Вічне життя є нагородою за виконання закону, а наслідки непослуху - смерть (Рим 6.23). «Умови для здобуття життя вічного тепер такі ж, як були завжди... а саме: досконалий послух закону Божому, досконала праведність. Якби життя вічне давалося на умовах, що не включають цього, то щастя всього всесвіту було б у небезпеці. Тоді відкрився би шлях, щоб гріх з усім наступним за ним горем і нещастям був увічнений» (Е.Уайт, «Шлях до Христа», с.55).

   Божий закон - не тягар, а гарантія щасливого життя всіх небесних істот. Це відображення характеру Божого: праведності (Пс 145.17 і Пс 119.172), святості (Лев 11.44 і Рим 7.12), істинності (Пс 31.6 і Мал 2.6), миру (Іван 16.33 та Пс 119.165), духовності (Іван 4.24 і Рим 7.14), незмінності (Мал 3.6 і Пс 111.7-8), досконалості (Матв 5.48 і Пс 19.8), ЛЮБОВІ (1 Івана 4.8 і Матв 22.36-40). Бог ніколи не скасовував і не змінював Свій закон і ніколи не зробить цього: «Не порушу Мого завіту, і не зміню того, що вийшло з Моїх уст» (Пс 89.35).

   Субота - день спокою і радості - завжди, ще до створення землі, святкувався святими істотами. У освячений Богом день приходили «сини Божі поставали перед Господом» на поклоніння (Йов 1.6).

 

 

                            7.2. Субота у допотопний час

   Коли Господь створив небо і землю, і перших людей Адама та Єву, Він сказав їм, що «благословив... сьомий день і освятив його» (Бут 2.3). Вперше вони побачили захід сонця, який вказував на початок суботи - святого дня спілкування з Богом.

   Біблія говорить ще про двох людей, які дотримувалися суботнього дня, що не втратив свого сенсу після гріхопадіння, а, навпаки, зріс у значущості:

   «І ходив Єнох перед Богом; і не стало його, бо Бог узяв його» (Бут 5.24). Єнох був винагороджений за своє благочестиве життя: він не помер, але Бог узяв його живим на небо. За всю історію землі мало хто отримував таку честь - піднятися до престолу Божого: Єнох, Мойсей, Ілля і 24 старці (Повтор 34.5-6 і Юди 9, 2 Царів 2.11, Матв 27.52-53 та Об'явл 4.4).

   «Ной же знайшов благодать перед очима Господа» (Бут 6.8). Тільки той може бути під благодаттю і не бути під осудом закону, хто виконує його (Рим 6.15-16, 2-11). Неприпустимо порушення навіть однієї (наприклад, четвертої) заповіді, тому що порушуючий її судиться разом із убивцями, перелюбниками, чарівниками та ін. (Як 2.8-12). Вірність Ноя призвела до того, що він врятував себе та свою родину під час потопу. Так буде і з Божим народом наприкінці світу (Матв 24.37).

 

                            7.3. Субота при Авраамі

   Коли нащадки Ноя стали множитися, більшість їх висловили свою зневагу до Бога під час будівництва Вавилонської вежі (Бут 11.1-9). Сатана насадив невіру та ідолопоклонство по всій планеті. Вчені припускають, що навіть використовували Ноїв ковчег порятунку для виготовлення своїх ідолів.

   Тоді Бог кличе Авраама з Ура Халдейського і укладає з ним завіт. Він свiдчить: «Авраам послухався Мого голосу і дотримувався, що Мною заповідано було дотримуватися: накази Мої, устави Мої та закони Мої» (Бут 26.5).

   Завіт Бога з Авраамом включав :

   а) дотримання закону та суботи (Бут 2.3, Євр 4.4,9-11)

   б) жертвопринесення (Бут 3.21)

   в) накази про їжу (Бут 7.2 - 9.4, 1 Кор 3.16-17, 10.31, 2 Кор 6.17-18)

   г) десятину (Бут 14.20, Матв 23.23)

   д) обрізання (Бут 17.11)

   Після виходу євреїв з Єгипту цей завіт був доповнений Мойсеєм, а після розп'яття Христа обрядову частину завіту (в яку дотримання суботи не входить - Лев 23.38) було змінено. «І з цим згодні слова пророків, як написано: потім звернуся і відбудую скинію Давидову занепалу ... і виправлю її» (Дії 15.15-16).

 

                            7.4. Синайський завіт

   Час йшов. Бог за обітницею вчинив від Авраама великий народ. Колись 70 людей - сімейство Якова (онука Авраама) - увійшли до Єгипту. Тепер сотні тисяч його нащадків виходять звідти і прямують у землю обітовану.

   У неживій пустелі Бог Своїм наочним уроком нагадує євреям про суботу. Він посилає їм хліб із неба - по 1 гомору (кг) на людину щодня. У п'ятницю ж випадало 2 гомори на людину. Цей день Мойсей назвав «днем приготування» (Вих 16.22-26, 29-30).

   Коли ізраїльтяни підійшли до гори Хорив, Бог оновив завіт, укладений із Авраамом : «Отже, якщо ви будете слухатися Мого голосу і дотримуватись завіту Мого, то будете Моїм спадком з усіх народів: бо вся земля моя» (Вих 19.5). Про що ж Бог поставив у відомість Ізраїлю?

   По-перше, Він обіцяв тим, хто любить Його милість у тисячі родів - це більше, ніж вся земна історія (Вих 20.6).

   По-друге, Він обіцяв вірним вічне життя на землі та рясні благословення в земному житті (вірш 12).

   По-третє, Бог застеріг від порушення Його закону, що тягне за собою неминуче покарання (вірш 5).

   Про суботу Бог сказав: «Пам'ятай день суботній…» (євр. «зкор ет-йом-а-шабат» (זכוראת-יוםהשבת) ). Людина не може пам'ятати того, чого вона й не знала. Але субота, яка була відома Адаму, була дуже добре відома євреям.

 

                            7.5. Зневажання суботи в Ізраїлі

   Всі благочестиві євреї і іноплемінники, що приєдналися до них, свято шанували суботнiй день (Іс 56.4-7). Але більшість народу після смерті Мойсея та Ісуса Навина,забувши Господні суботи, звернулися до ідолів. Тому Бог і дозволяв язичникам поработити їх (див. книгу Суддів Ізраїлевих). Ідолослужіння захопило навіть такого великого царя, як Соломон, що призвело до поділу царства. У царстві Ізраїльському (північному) майже всі царі поклонялися ідолам разом із усім народом, що досягло свого апогею за днів Ахава та Єзавелі. Кожен другий цар юдейський давав народу приклад ідолопоклонства і зневажання суботи, про що ми маємо численні свідчення пророків (Ам 8.5; Єр 17.19-22,24-26; Єз 22.26,8;20.13).

   Автор Другої книги Царів описує безбожну дію царя Ахаза: «І обламав цар Ахаз обідки біля підстав, і зняв з них умивальниці, і море зняв з мідних волів, що були під ним, і поставив його на кам'яну підлогу. І обламав критий суботній хід, що збудували при храмі, і зовнішній царський вхід до Господнього дому, заради царя Ассирійського» (2 Царів 16.17-18).

   Бог змушений був покарати Ізраїль. Ворог входить на його територію, віддає всю землю вогню і мечу, а його самого веде до чужої землі на 70 років (Єр 29.10-14, Ос 2.11, Плач 1.7 і 2.6).

 

                            7.6. Перше збирання Ізраїлю та субота; субота між Старим та Новим Завітом

   Коли юдеї вийшли з Вавилону, щоб відбудувати зруйнований Єрусалим, вождь народу Неемія подбав також і про духовне відродження колишніх бранців. Питання про дотриманні суботи він оголосив найголовнішим поряд зі служінням священиків і левитів, сплатою десятин і відмовою від розбещуючих змішаних шлюбів. Він покликав усіх Іудеїв не трудитися і не купувати в суботу, а для того, щоб торговці-язичники в цей день не входили в місто з товаром, він наказав зачиняти всі ворота (крім «вух голки», куди могла пройти тільки одна людина, без верблюда - Матв 19.24; Неем 9.14, 10. 31, 13.15-22).

   З того часу і до пришестя Христа юдеї продовжували дотримуватися суботи. В апокрифі - Першій книзі Маккавейської - ми читаємо : «І погналися за ними багато хто і, наздогнавши їх, ополчилися, і вишикувалися до бою проти них у суботній день... Але вони відповіли: Не вийдемо і не зробимо за словом царя, не осквернимо суботнього дня... і сказали: ми всі помремо в невинності нашій... Нападали на них по суботах, і померло їх... до тисячі душ... І вирішили вони того дня, і сказали: хто б не пішов на війну проти нас у суботній день, боротимемося проти нього, щоб нам не померти всім…» (1 Мак 2.32,34,37-38,41).

   Як правило, юдеї не воювали по суботах, а лише захищалися (війна Маккавєєв проти греків була у 168-142 рр. до Р.Х.). Цим користувалися вороги. У 63 р. до Р.Х. римський полководець Помпей підійшов до Єрусалиму, щоб захопити його. День той був суботою. Помпей наказав своїм воїнам насипати земляні вали, а юдеї нічого не зробили для оборони. Облога Єрусалиму тривала 3 місяці, і в одну із субот місто було взято. У Римській імперії Юдеї отримали автономію, вони мали право божитися та ухилятися в суботу від судових процесів та військової служби.

 

                            7.7. Ставлення Ісуса до суботи

   Пан суботи - Ісус - теж дотримувався цього дня. Як і Його отець Йосип, Він плотував протягом шести робочих днів, а в суботу відпочивав: «І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, у суботній день в синагогу, і встав читати» (Лука 4.16).

   Коментарі зайві. Ісус показав нам усім ОСОБИСТИЙ ПРИКЛАД. Він дотримувався суботи правильно і вірно, цього ж дня Він спочивав у гробниці Йосипа і, воскреснувши і з'явившись учням, наказав їм свято зберігати суботу і навчати цьому інших, «хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» (Матв 28.19).

 

                            7.8. Субота у перші століття після хреста

   Наказ Христа виконувався протягом усього першого століття нової ери (Дії 13.14,44; 16.13-14, 17.1-2, 18.1-4). Павло засуджував церкву в Римі за спробу «беззаконня», зміну святкового дня з суботи на неділю (2 Фес 2.3-12, Дан 7.25). Іван отримав одкровення саме в суботу - «день Господній» (Об'явл 1.10, Іс 58.13 - в російському синодальньому перекладі «день недільний», хоча там стоїть форма імені «Кіріос» - Господь - «Кіріаке хемере»).

   У V столітті історик Сократ писав про те, що субота дотримувалася і після смерті апостолів. «Майже всі церкви по всьому світу щотижня святкують священні обряди в суботу ... » (Socrates, Ecclesiastical History, book 5, chap.22, trans.Nicene Fathers, 2nd series (Grand Rapids: Win. B.Eerdmans  (1979), vol.2, p.132).

 

 

                            7.9. Субота до трихангельської звістки

   Навіть тоді, коли істина про суботу була повалена на землю, були щирі душі, які святкували цей святий день. Вони були у всі віки. У 521-597 рр. субота шанувалася на Британських островах при Колумбані, у VIII - XII століттях були суботні релігійні групи в Малій Азії, у XII столітті - європейська секта пассашан. В XV столітті суботні християни були в Норвегії, а в XVII ст. - також у Швеції та Фінляндії. Деякі з вальденсів дотримувалися суботи.

   У період реформації сподвижники Лютера, Экк і Карлштадт, порушили питання про суботу. Наприкінці XVI століття виник рух баптистів сьомого дня, які проповідували біблійне хрещення. На початку XVII століття були суботники в Угорщині та Седьмиградді, а в кінці XVIII - початку XIX століття - в Росії (перші суботники з'явилися тут ще в XV ст.). Один із російських суботників, граф Микола фон Цинцендорф, виїхав до Віфлеєму (штат Пенсільванія, США) і там святкував сьомий день разом із субботниками-німцями та «моравськими братами».

 

                            7.10. «Відновлення руїн»

   У першій половині ХІХ століття Джозеф Бейтс пише книгу «Субота: вічне знамення». Елен Уайт - покликана Божа вісниця - приймає і проповідує це вчення про суботу.

   Закон Божий був знехтуваний і осквернений. Католицька церква «переробила» Десять заповідей на свій лад. Більшість же протестантів виправдовують цей злочин, називаючи заміну суботи Божим наказом. Пророк Єзекіїль називав це зведенням гнилої стіни і замазуванням її брудом (Єз 22.26,30; 13.10).

   Завданням перших адвентистів було відновлення закону з руїн: «І забудуються нащадками твоїми пустелі вікові: ти відновиш основу багатьох поколінь, і будуть називати тебе відновником руїн, відновником шляхів для населення. Якщо ти... називатимеш суботу відрадою, святим днем ​​Господнім... то матимеш радість у Господі, і Я зведу тебе на висоти землі, і дам скуштувати тобі спадщину Якова» (Іс 58.12-14).

   «Дух Божий вплинув на серця тих, хто досліджував Його слово. У них з'явилось глибоке переконання, що, ненавмисно порушуючи цю заповідь, вони відкидають день спокою Творця. Вони стали вивчати докази, що свідчать на користь святкування першого дня тижня замість дня, освяченого Богом. Але не могли знайти жодної підстави у Святому Письмі щодо усунення четвертої заповіді або зміни суботи; первісне благословення, що лежить на сьомому дні, ніколи не залишало суботи. Віруючі всією душею прагнули пізнати волю Божу, і тепер вони визнали себе винними в порушенні Його закону, глибокий смуток опанував їх. Бажаючи знову виявити свою вірність Богу, вони почали дотримуватися суботи» (Е.Уайт, «Велика боротьба», гл.25).

   Віднині вірні християни завжди робитимуть це, незважаючи на протидію світу, до кінця часів.

 

                                                                                    №365

                                                                                  Які дивні мудрі шляхи

                                                                                  Того, Хто створив все!

                                                                                  Їх треба знати, ними йти:

                                                                                  Усьому Закон дав Бог.

                                                                                    Пророкам уже Господь давно

                                                                                    Всі таємниці Сам відкрив,

                                                                                    Коли, чому тут має бути,

                                                                                    Він все розподілив...

                                                                                  Але, мій друже, чи будемо і ми

                                                                                  Спочивати тоді там,

                                                                                  Де вже не буде темряви,

                                                                                  Там, у Царстві Христа?

                                                                                     Хто день сьомий від серця шанував

                                                                                     І весь закон Христа,

                                                                                     Хто в Ньому ходив, Йому служив,

                                                                                     Той буде там тоді.

                                                                                                              Н.М.

ЭТА ВКУСНАЯ И ПОЛЕЗНАЯ ШТУКА УРБЕЧ

 

УУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ

 

В последнее время практически каждый сайт о продуктах пестрит всевозможными сообщениями о полезных свойствах дагестанской пасты урбеч. Вчитаешься в написанное - и возникает ощущение, что нет такой болезни, от которой бы не помогло избавиться это чудо-средство. Но так ли это на самом деле? Давайте разберёмся.

 Урбеч: что это такое и с чем его едят?

Урбеч, или урба, как его ещё называют в Дагестане - это в первую очередь вкусная и ароматная сладость, напоминающая по виду тягучую шоколадную пасту.

В её состав, в частности, могут входить :

·         льняные и конопляные семена;

·         дроблённые абрикосовые и персиковые косточки;

·         подсолнуховые и тыквенные семечки;

·         грецкие орехи, миндаль, арахис, фундук, фисташки;

·         кунжут;

·         мёд.

·         мак.

 

Традиционно урбеч готовят путем растирания в каменном жернове обжаренных или высушенных растительных семян либо молотых плодовых косточек с добавлением орехов так, чтобы получилась однородная густая кремовая масса.

Тем не менее сегодня можно встретить эту сладкую пасту и в сыром виде. Получают такой продукт путем перемалывания свежих, термически необработанных ингредиентов для урбы. Однако независимо от того, какой способ был использован для приготовления, урбеч  повсеместно употребляют в пищу в жидком виде. 

Чем же полезен урбеч? Значение в кулинарии

Как бы ни хотелось это признавать, а переоценить значение сладкой дагестанской пасты вряд ли получится: польза такого продукта на лицо. В частности, сегодня урбу используют :

·         в кулинарии - как вкусное сладкое кушанье;

·         в диетологии - в качестве энергетической добавки для быстрого восстановления сил;

·         в медицине - для лечения и профилактики различных болезней.

Например, в кулинарных целях урбеч можно использовать в качестве ароматной добавки в кашу, взамен шоколадной пасты или варенья к чаю.

Кроме того, из урбы можно приготовить и самостоятельное сладкое блюдо. Для этого достаточно проварить её на слабом огне вместе с мёдом, сливочным маслом или козлиным жиром. По вкусу такой десерт вряд ли можно с чем-то сравнить: готовый урбеч одновременно и сладкий, как спелое яблоко, и терпкий, как айва или хурма. Вдобавок такое блюдо ещё и весьма ароматное, пронизанное тонкими ореховыми и медовыми нотками.

Польза урбы: секреты диетологов

Орехи и растительные семена, которые используется для приготовления вкусной дагестанской пасты - сами по себе натуральные и полезные продукты. Вместе с тем, сочетаясь в одном блюде, они дают по-настоящему потрясающий эффект!

Для диетологии польза урбы в первую очередь заключается в том, что этот продукт содержит целый витаминно-минеральный комплекс. Так, в зависимости от ингредиентов, использованных для её приготовления, она может включать:

·         минералы: марганец, железо, йод, магний, кальций, кобальт, калий, натрий, фосфор, цинк, фтор, сера, хлор и т. д.;

·         витамины: А (каротин); В (тиамин, пиридоксин, рибофлавин); С (аскорбиновая кислота); E; F; H (биотин); К; РР и другие.

Кроме того, благодаря оптимальному соотношению в урбе сложных и простых углеводов, жиров и белков, этот продукт эффективно утоляет голод и даже жажду, по максиму «заряжая» организм энергией. Неудивительно, что урбеч является любимым продуктом в период мусульманского поста (уразы) и незаменимым «спутником» дагестанцев (например, пастухов) во время тяжёлых горных переходов.

Применение дагестанской пасты в медицине

В традиционной дагестанской медицине урбеч активно применяется в профилактических и лечебных целях. В частности, его используют для лечения :

·         заболеваний ЖКТ (желудочно-кишечного тракта): гастрита, язвы желудка;

·         болезней дыхательной системы (например, ангины, кашля, бронхита, фарингита);

·         сердечно-сосудистых заболеваний;

·         болезней опорно-двигательного аппарата: ревматизма, артритов;

·         повреждений кожи: язв, гнойничков, ушибов, фурункулов;

·         расстройств нервной системы.

Кроме того, приём в пищу урбы помогает укрепить иммунитет, улучшить зрение, снизить уровень холестерина в организме.

Вред от употребления урбы: миф или реальность?

Казалось бы, какой вред может причинить организму полезных во всех отношениях урбеч? Тем не менее недооценивать этот продукт не стоит. Попробуйте для начала подсчитать его калорийность. Цифра, скажем так, получится прямо-таки немаленькая. А чего собственно ожидать, если в составе урбы сами по себе достаточно калорийные ингредиенты? Итог один - злоупотреблять этим полезным продуктом не стоит, иначе придётся прощаться с красивой стройной фигурой.

Кроме того, при неправильном подходе урбеч может нанести серьёзный вред аллергикам. Не удивляйтесь, если после приема, казалось бы, полезной дагестанской пасты на коже появится сыпь и раздражение. Виной тому входящие в состав урбы мёд и орехи, которые давно известны в качестве ярых аллергенов.

* * *

Таким образом, урбеч при правильном употреблении в пищу - это не только вкусное сладкое блюдо, но и полезный для организма диетический продукт.

МАГНИЙ И ЗДОРОВЬЕ

 

мммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммм

 

 

Природный транквилизатор и антистрессовый минерал - магний

 

Магний - один из самых распространенных элементов в природе, является неотъемлемым компонентом костей и зубной эмали у человека и животных, а у растений входит в состав хлорофилла. Ионы магния содержатся в питьевой воде, а в морской воде много хлористого магния.

В организме содержится 20-30 г магния. Примерно 1% магния находится в жидкостях организма, а остальные 99% в костной (около 40%) и в мягких тканях (около 59%).

 

Суточная потребность в магнии - 400-500 мг.

 

Потребность магния возрастает при:

- стрессе
- содержании в рационе большого количества белка
- быстром формировании новых тканей

- у детей, бодибилдеров
- беременности и кормлении грудью
- приеме мочегонных средств

 

 

Усваиваемость

 

Магний всасывается в основном в двенадцатиперстной кишке и немного в толстой кишке. Но хорошо всасываются только органические соединения магния, например, органические соединения магния в составе комплексов с аминокислотами, органическими кислотами (лактат магния, цитрат магния) и пр. Неорганические соли (сульфат магния) всасываются очень плохо.

Избыточное поступление в организм кальция (Ca), фосфора (P), натрия (Na), жиров ухудшает усвоение магния. Пищевые волокна связывают магний, а избыточное количество алкоголя, кофеина и калия (K) увеличивают потери магния с мочой.

 

 

Полезные свойства и влияние магния на организм

 

Магний играет значительную роль в организме - он необходим для нормального функционирования около 300 ферментов. Вместе с кальцием (Ca) и фосфором (P) магний участвует в формировании здоровых костей.

Магний необходим для обмена глюкозы, аминокислот, жиров, транспорта питательных веществ, требуется для выработки энергии. Магний участвует в процессе синтеза белков, передаче генетической информации, нервных сигналов. Необходим для поддержания сердечно-сосудистой системы в здоровом состоянии. Адекватный уровень магния уменьшает вероятность сердечных приступов.

Магний нормализует деятельность мышц, снижает содержание холестерина, способствует очищению организма от некоторых видов токсических веществ.

Магний вместе с Витамином B6 (Пиридоксин) предупреждает образование камней в почках. Если не хватает только магния, почечные камни чаще всего бывают фосфатными (соединения кальция с фосфором), а если не хватает только Витамина B6 - появляются оксалатные камни (соединения кальция (Ca) с щавелевой кислотой).

Он известен как антистрессовое вещество - дополнительное количество магния способствует повышению устойчивости к стрессу. Соли магния угнетают рост злокачественных образований.

Также магний помогает в борьбе с переутомлением - рекомендуется употреблять добавки, содержащие магний, при хронических переутомлениях.

 

 

Взаимодействие с другими эссенциальными элементами

Магний совместно с натрием (Na) и фосфором (P) участвует в мышечной и нервной деятельности организма. Витамин D регулирует обмен магния, тем самым способствует повышению эффективности его действия. Витамин E, витамин B6 и калий (K) также улучшают обмен магния. При нехватке магния калий (K) не удерживается внутри клеток.

Содержание в организме магния и кальция (Ca) носит характер обратной зависимости. Так, при дефиците ионов магния преобладает кальций, что может вызывать его отложение в стенках сосудов и внутренних органов, нарушив тем самым их правильную работу. Отложения кальция наблюдаются также при нехватке витамина E.

В организме человека кальций и магний должны находиться в определенном соотношении друг с другом. Считается, что это соотношение должно быть не больше чем 1:0,6. Так, при дефиците магния, кальций будет теряться с мочой, а избыток кальция, в свою очередь, вызывает дефицит магния.

 

РЕКОМЕНДУЕТСЯ БРАТЬ С СОБОЙ В ЗАРУБЕЖНУЮ ПОЕЗДКУ МАГНИЙ ИЗ АПТЕКИ, ТАК КАК ЭТО СРЕДСТВО ПОМОГАЕТ ОТ УСТАЛОСТИ И ДАЁТ КРЕПКИЙ СОН В ЧУЖИХ ГОРОДАХ И СТРАНАХ.

 

 

Признаки нехватки магния

- бессонница, утренняя усталость (даже после долгого сна)
- раздражительность, повышенная чувствительность к шуму, недовольство
- головокружение, потеря равновесия
- появление мерцающих точек перед глазами
- изменения в кровяном давлении, нарушение сердцебиения
- мышечные спазмы, судороги, подергивания
- спазматические боли в желудке, сопровождающиеся поносом
- выпадение волос, ломкость ногтей
- частые головные боли

 

Признаки избытка магния

- сонливость, нарушение координации, речи
- заторможенность
- замедление пульса
- тошнота, рвота, понос
- сухость слизистых оболочек (особенно полости рта)

 

К повышенному содержанию магния в крови (гипермагниемия) приводит избыточный прием препаратов магния, без компенсации добавками кальция (Ca)

 

 

 

Факторы, влияющие на содержание магния в продуктах

 

Современные методы обработки пищевых продуктов снижают содержание магния. Даже из богатых магнием продуктов он теряется, если продукты вымачивать в воде, но не использовать в пищу отвары и настои.

Вследствие обильного применения химикатов в сельском хозяйстве магний хуже усваивается растениями, особенно на известковых почвах.

 

 

Почему возникает дефицит магния

Дефицит магния может возникнуть при поносах, болезнях почек, лечении мочегонными средствами, при приемах эстрогенов и контрацептивов, фолиевой кислоты, злоупотреблении кофе, алкоголем. Потери магния с мочой увеличиваются при стрессах, из-за выделяющегося при стрессе адреналина, который усиливает выведение магния через почки. Пониженное содержание магния в крови так же может наблюдаться при голодании, токсикозе, диабете.

С потом магний выводится из организма в незначительных количествах, хотя при обильном потоотделении потери могут значительно возрастать.

 

ПРОДУКТЫ, БОГАТЫЕ МАГНИЕМ :

Морская капуста, орехи (кешью, фундук, миндаль, арахис, грецкие, кедровые, фисташки), крупы гречневая, ячневая, овсяная и пшено, горох и фасоль.