ПЛАН ГЛОБАЛИЗАЦИИ

 

АААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА

 

 

ЭТО НЕ ПРОЙДЁТ !!!

Список тезисов, публично и официально озвученных :

 

Сокращение населения в 8 раз

Контроль размножения

 

Отмена всех прав

Отмена наличных денег

Отмена национальных суверенитетов

Отмена частной собственности

Отмена института семьи

Отмена зарплат, пенсий и соц.выплат

Отмена фермерства

Отмена систем орошения

Отмена частного бизнеса

Отмена частного жилья

Отмена личного транспорта

Отмена частных учебных заведений

Отмена общественного транспорта

 

Запрет владения оружием

Запрет владения животными

Запрет натуральных лекарств

Запрет любого целительства

Запрет всех видов ископаемого топлива

 

Введение универсального базового дохода

Введение социального рейтинга

Введение принудительной вакцинации

Введение обязательного трекера передвижений и покупок-чипизации

Введение 15-минутных городов

Введение систем "умный город", "умный дом", "умные дроны", интернет вещей, 5G, 6G

Единая мировая армия/полиция под эгидой ООН

Единый мировой банк

Единая цифровая валюта

Единое "мировое правительство" - в виде ВОЗ/ООН

 

Об осуществлении этого плана мечтает сатана, чтобы всех людей превратить в роботов.

Но Бог ему этого не позволит !

CLEAN AND UNCLEAN ANIMALS 1

 

≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠≠

   Unclean animals (according to the Bible) are those that land that do not chew gum or do not have forked hooves, river and sea, not having fins or scales, birds other than home, those listed in the list and insects other than locusts and several other species.

   Only recently it became known that the meat of these animals is toxic and contains the most dangerous microorganisms and worms-parasites. That is, the division of clean and unclean animals confirmed !

 

   Pork damage

   1. Feeds on its excrement (whatever ate)

   2. A lot of antibodies and hormones

   3. Very much fat and cholesterol

   4. It is quickly corrected

   5. Contains parasites (trixine)

 

All this became known only in the XIX century.

   (The Bible is written much earlier)

ПРИХIД

 

>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>

   Виникає питання підходу до Біблії: як увійти до неї непосвяченому?

   Один юнак після біблійної лекції сказав, що тепер він буде й надалі працювати над Біблією з властивим йому філософським способом мислення. Йому можна було б сказати: «Ви можете чинити і так, але в результаті ви знайдете не живого Бога, що відкрився нам в Ісусі Христі, а безособового пантеїстичного бога філософів. Філософи читали Біблію з погляду своїх розумових категорій, але Бога, Котрий рятує нас в Ісусі, вони не знайшли».

   Ви вже сьогодні можете мати доступ до Біблії і до живого Бога, якщо по суті почнете з самого себе. Чи не хочете це зробити?

 

1. Пізнати самих себе

   Разом прочитаємо Рим 3.23: «Бо всі згрішили і позбавлені слави Божої». Це слово показує наш загиблий стан перед лицем живого Бога; через гріх, який відділяє нас від Нього, ми не маємо доступу до Нього, нічого, чим ми могли б догодити Йому. У результаті ми позбавлені Божої слави. З моменту гріхопадіння між святим, праведним Богом та нами, грішними людьми, існує прірва.

 

2. Єдиний вихід

   З цього становища є лише один, Самим Богом подарований вихід. Син Божий був засуджений на хресті за наші гріхи. Ісус прийшов у цей світ, щоб врятувати загибле (Матв 18.11). Іншого шляху до порятунку не існує (Дії 4.16).

 

3. Визнати свої гріхи

   У 1 Івана 1.8-9 ми читаємо: «Якщо кажемо, що не маємо гріха, - обманюємо самих себе, і істини нема в нас. Якщо сповідуємо наші гріхи, то Він, вірний і праведний, простить нам наші гріхи і очистить нас від всякої неправди». Подвиг спасіння, скоєний на Голгофі, дає Ісусу право прощати гріхи. Якщо ми підемо за Його закликом, визнаємо свою провину і попросимо у Нього прощення, то Він залишиться вірним, тобто можна сподіватися, що Він справді звільнив нас від провини гріха. Слід не тільки зрозуміти все це, а й виконати!

   Чи бажаєте ви цього? Тоді скажемо Господу Ісусу про це у молитві :

   Господи Ісусе, сьогодні я почув про Тебе і зрозумів, навіщо Ти прийшов у цей світ. Своєю великою любов'ю Ти любиш і мене. Ти бачиш всю мою провину, яка мені зараз відкрита, і яка ще прихована від мене. Тобі ж відомо все: кожен грішний вчинок, кожне нещире спонукання мого серця - все в Тебе записано. Я перед Тобою - відкрита книга. Я не встою перед Тобою таким, яким я є. І тепер я прошу Тебе: прости всі мої гріхи та очисти мене. Амінь.

   Зараз ми сказали Господу про наболіле (1 Івана 1.8-9). Бог має на це Свою обітницю. Як ви вважаєте, яка частка провини нам прощена? 80, 50, 10 відсотків? Написано: «Він пробачить нам гріхи наші» (вірш 9). Вам все прощено! Усе! 100 відсотків! Вам дано це знати, а не тільки припускати. Біблія хоче, щоб ми були впевнені у своєму спасінні. Це підтверджують два вірша : 1 Петра 1.18-19 і 1 Івана 5.13 .

 

4. Довіритися Йому

   Господь Ісус пробачив вам ваші гріхи, тепер ви можете довірити Йому своє життя. В Івана 1.12 ми читаємо: «А тим, що прийняли Його, віруючим в Його ім'я, дав владу бути чадами Божими». Всі, хто довіряє своє життя в руки Господа Ісуса, мають право називатися дітьми Божими. Отже, ми не стаємо дітьми Божими тому, що робимо добрі справи, є благочестивими або належимо до якоїсь церкви, але тому, що довірили своє життя Синові Божому і готові слухняно слідувати за Ним. Скажемо про це у молитві :

   Господи Ісусе, Ти пробачив усі мої гріхи. Мені ще важко збагнути це, але я вірю Твоїм обітницям. І тепер прошу, щоб Ти увійшов у моє життя. Веди та керуй мною на шляху, який Ти мені вкажеш. Я знаю, що Ти маєш по відношенню до мене лише добрі наміри, тому я бажаю довіритися Тобі повністю: допоможи мені відмовитись від усього, що Тобі небажано. Благослови моє бажання догоджати Тобі, подаруй мені слухняне серце, щоб творити Твою волю. Дай бажання не звертати увагу на людські думки, але відкрийся мені через Твоє слово, щоб мені правильно зрозуміти його і жити за ним. Будь моїм Господом, я хочу йти за Тобою. Амінь.

 

5. Прийнятий

   Господь почув вас! Він викупив вас дорогою ціною, Він врятував вас. Ви стали дитиною Божою. А хто дитя, той і спадкоємець: ви успадкували Царство Небесне. Чи уявляєте ви, що зараз відбувається на небі? Може, там радість? Так звичайно! У Лука 15.10 написано: «Так, говорю вам, буває радість у ангелів Божих і про одного грішника, що кається». Небо тепер радіє Вашому поводженню. До цієї події причетне все небо: ще один прийняв у серці євангельську звістку. Біблія називає цей процес нашого особистого звернення до Ісуса ЗВЕРНЕННЯМ; при цьому ми каємось у гріхах, а Він бере їх на себе. Одночасно Бог дає нам відродження - нове життя в Ньому, а ми приймаємо його. Звернення та відродження - дві сторони одного явища.

 

6. Подяка

   Порятунок - це дар Божий. Лише Його любов проклала шлях до спасіння. До цього ми нічого не можемо додати. Хто отримує подарунок, той каже: Спасибі! Зробимо це й ми. Подякуємо Ісусу зараз так, як ми можемо.

 

 

7. А що далі?

 

   Ось важливі моменти, що мають значення не тільки для слідування за Христом. Вони є необхідними передумовами нашого практичного життя у Христі. Якщо ми їх виконуватимемо, то Бог гарантує нам досягнення мети.

 

а) Слово Боже

   Воно є необхідною їжею для нашого нового життя, яке розпочав у нас Ісус. Найкраще, якщо ви візьмете за правило читати Біблію кожен день, найкраще вранці. Наслідуйте приклад християн Вірії (Дії 17.10-12), які старанно вивчали Писання.

б) Молитва

   Ісусу не тільки хотілося б говорити з нами через Свого слова, Він бажає, щоб ми розмовляли з Ним. Це ми робимо у молитві, маючи велику перевагу сказати Йому про все. Йому не чужі наші радощі та печалі, ми можемо розповісти Йому про наші плани та рішення. За допомогою читання Біблії та молитви виникає духовний зв'язок з небом, так необхідний для здорового духовного життя.

в) Послух

   Богові завгодно, щоб ми були Його слухняними дітьми, які живуть за Його Словом і що виконують Його заповіді. Ми не можемо краще довести свою любов до Господа, ніж слухняністю (1 Івана 5.3). У цьому світі нам пропонуються різні шляхи, Біблія ж дає нам надійний орієнтир, благословенний Богом: «Повинно слухатися більше Бога, ніж людей» (Дії 5.29).

г) Спілкування

   Як діти Божі, ми потребуємо спілкування з іншими, які йдуть за Господом. Коли з вогню виймають розпечене вугілля, воно швидко згасає. Так може охолонути і наша любов до Ісуса, якщо її не підкріплювати у спілкуванні з іншими віруючими. Якщо ми хочемо зростати як новонавернені, нам потрібні любов, захист, утвердження і настанови вірної Ісусові церкви. Увійдіть швидше до неї, бо добра, жива церква є необхідною передумовою нашого перебування та зростання у вірі.

д) Зростання

   Після того, як ми через покаяння і відродження прийшли до віри, дуже важливо, щоб наша віра зростала. Павло пише Тимофію: «А ти перебувай у тому, чого навчений, і що тобі довірено, знаючи, ким ти навчений» (2 Тим 3.14). Наприкінці свого життя Павло зміг зробити такий висновок: «Подвигом добрим я подвизався, течію здійснив, віру зберіг» (2 Тим 4.7). Наслідуємо і ми такий приклад і залишимося вірними.

 

   Отже, наше нове життя ми починаємо з навернення.

   Запам'ятаємо: підхід до Біблії ми знаходимо не ззовні, залишаючись нейтральним спостерігачем, а лише зсередини. Вона відкриється лише тому, хто в покаянні всім своїм єством звернеться до Бога через Ісуса Христа і здобуде спасіння. Процес духовного відродження може протікати по-різному, проте для нього характерні такі принципи: визнання своєї гріховності, покаяння, передача свого життя Ісусу Христу. Звідси починається зростання у вірі.

ПЕСНЯ О ВОЛШЕБНОЙ РОЗЕ

 

                                              https://www.youtube.com/watch?v=xrgMjobbJT0

000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000

 

 

Музыка : Евгений Крылатов

Слова : Леонид Дербенёв

 

В долине Тигра и Евфрата,
Где древних тайн земля полна,
С неповторимым ароматом
Есть роза чудная одна.
В недобрый час тоски и гнева,
В час пробужденья тёмных сил
Спустился белый ангел с неба
И эту розу посадил.

Там, где она расцветает,
Там никто не солжёт,
Там никто никогда не солжёт.
Лишь звёзды небесные знают,
Где она расцветёт,
Где однажды она расцветёт.

Пусть вид её порою жалок,
Как скромной Золушки наряд,
Но ложь сворачивает жало,
Её заслышав аромат.
В любую крепость, дом и замок
Он проникает без труда,
И ощутивший этот запах
Солгать не сможет никогда.

Там, где она расцветает,
Там никто не солжёт,
Там никто никогда не солжёт.
Лишь звёзды небесные знают,
Где она расцветёт,
Где однажды она расцветёт.

ОШИБОЧКА

 

ххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх

 

Пасха католическая

27 марта (дата для 2016 года)

 

Самый большой весенний праздник Италии (кстати, это верно для других католических и ещё протестантских стран), вершина католического литургического года - Пасха. Её дата подвижна, год от года меняется, определяется по фазе луны и положению солнца. Рамки, установленные в 525 году для Пасхи - с 22 марта по 25 апреля.

Празднования в память о страданиях, смерти и воскрешении Иисуса - считается ядром христианской веры, ведь тот факт, что Господь решил вернуть Христа к жизни, означает, что Отец одобрил выбор жизненного пути Своего Сына, будь то помощь бедным, солидарность, братские чувства, любовь к ближним...

Если говорить о традициях, то прежде в Италии было принято разносить накануне праздника с помощью факела по домам огонь, разожжённый в церкви. В наши дни этот обряд сведен к демонстрации чудес пиротехники.

 

Тем не менее, по крайней мере однажды в церковный календарь вкралась ошибка!

Обычно Пасха попадает на первое же воскресенье после еврейского Пэсаха.

Но в 2016 году в марте был не Пэсах, а Пурим, который празднуется месяцем раньше!   (см. еврейский календарь за март и апрель)

CHOOSE THE PROPER DOOR !

 

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Sin cannot exist on Earth constantly (Gen 3.9). The day will come, in which God will put an end to it.

 

We live in the so-called last time before the second coming of Christ. This is indicated by signs specified in the Gospel (Matt 24).

 

In anticipation of this event on Earth will only two groups of people - the faithful to God and everyone else. The first group of people to obey the Lord and in the big and small (Matt 25.21) and complies with all 10 commandments flawlessly: this is a sine qua non of salvation (Rev 22.14).

 

Violating or changing even one commandment is invalid. Who observe all the commandments except one is guilty in all (Jac 2.10).

 

Lately, the people of God will receive God's seal. It includes: the name of the ruler,

the title and territory. All this is contained in the fourth commandment (Ex 20.11, Rev 14.7). This nation is the Church of the rest (Rev 12.17). It is those who obey the commandments of God and believes in Jesus Christ (v.12).

 

The remainder of the Church in the name of God and of his Christ calls all to follow her example and come out of spiritual Babylon (Babylon - means “mix” truth with lies, i.e. biblical dogma with pagan admixture: teaching about the afterlife, a new day of Sun worship, icons, etc.). On the day of worship: God said that never change His commandments (Ps 89.35) and never taught that Saturday is cancelled or changed. This is done by people on their own arbitrary (Dan 7.25). They themselves admit it.

 

Who will not receive the seal of God will receive a print of the beast (Rev 13). THERE IS NO third option.

 

The end of the world comes after preaching the Gospel on Earth will be finished (Matthew 24.14). After this happens the second coming of Christ to Earth to be visible and explicit (Rev 1.7).

 

At the second coming will be resurrected in new bodies of the dead and the living righteous will be changed (1 Thess 4.16, 1 Cor 15.51-54, Phil 3.21). Then they will be taken to Heaven (1 Thess 4.17).

 

After this live ungodly will die with the second coming, and the land emptied (Rev 6.15-17 and 2 Thess 2.8; Jer 4.23, 26-27). During the 1000 years on it will be only Satan and his angels; righteous same these 1000 years sky will adjudicate the wicked (1 Cor 6.2-3).

 

The last court of Satan, his angels and wicked is described in Chapter 20 of the book of revelation :

 

- The New Jerusalem along with the righteous goes down to Earth

- The wicked resurrected

- Satan pushing them to assault the city

- God destroys them with fire

- The fire created anew the Earth and gets its lovely face

 

Then begins an eternity without sin and its consequences - death, disease and suffering.

 

GOD DOES NOT WANT ANYONE TO RUIN, AND OFFERS EACH CLEANSED FROM

SIN AND BE SAVED, RATHER THAN PERISH TOGETHER WITH HIM. THE DOORS ARE OPENED TO EVERYONE.

 

* * *

 

God alone is immortal (1 Tim 6.17). Man is not immortal, but must seek immortality (Rom1.7).

 

Death is the result of sin (Ezek 18.4, Rome 6.23). Conscious state in death (Eccl 9.5, 6.10 ; Ps 146.4).

 

The author of the doctrine of the immortality of man and the afterlife (as well as the "reincarnation") is Satan himself (Gen 3.4). From him went data Pagan beliefs.

 

Hope for believers is afterworld, not a resurrection and eternal life on the updated Earth (Rev 21.1, Matt 5.5). Christ resurrected Himself and gave all hope for resurrection. This is the 11st chapter of the Gospel of John:

 

- Death is sleep, which is not flowing time (v.11,13)

- If death is compared to sleep, resurrection - with the awakening, in which resurrected righteous will gain a new body (Job 19.25-26, Phil 3.21).

 

The Bible teaches that there will be two of the resurrection - the righteous and the wicked (Dan 12.2, John 5.28-29, Rev 20.4-5).

 

Over alive for eternity the second death has no power (Rev 20.6,14).

The wicked will be resurrected for punishment and subsequently completely destroyed (Rev 20.9, Mal 4.1). Then the Earth will be created anew and the righteous will receive eternal happy life on it: "And I saw a new heaven and a new Earth, for the first heaven and the first Earth had passed away. I, John, saw the Holy City, New Jerusalem, coming down out of heaven from God, prepared as a bride adorned for her husband. And I heard a loud voice from heaven saying, behold, the Tabernacle of God is with men, and he will dwell with them; they will be his people, and God himself will be with them their God. And God will wipe every tear from their eyes, and death shall be no more; nor crying, neither sickness nor sorrow, there will not be, for the former things have passed away" (Rev 21.1-4).

ЗРОЗУМIЛО ДЛЯ ВСIХ !

 

************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************

   Біблія націлена на повне розуміння її сенсу: «І ми пишемо вам не що інше, як те, що ви читаєте та розумієте, і що, як сподіваюся, до кінця зрозумієте» (2 Кор 1.13). Але там містяться і такі глибокі думки, яких ми не можемо повністю досліджувати: «Мої думки - не ваші думки, ні ваші шляхи - шляхи Мої, - говорить Господь. Але, як небо вище землі, так шляхи Мої вищі за шляхи ваші, і думки Мої вищі за думки ваші» (Іс 55.8-9).

   На обидва аспекти вказував уже Чарльз Сперджен: «У Біблії можна знайти великі істини, які не вміщуються у межі нашого обмеженого неглибокого розуму. Однак основні фундаментальні думки Біблії не складні для розуміння». Думки Біблії доступні кожному (Дії 17.11), і все ж глибина і багатство її не досліджені (Рим 11.33).

 

   Біблія була написана більш ніж 45 поставленими на це служіння людьми, яких вів Дух Святий. Так само її зміст не можливо зрозуміти без сприяння Святого Духа: «Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, тому що вона вважає це безумством; і не може розуміти, бо про це треба судити духовно. Але духовний судить про все, а про нього судити ніхто не може» (1 Кор 2.14-15).

 

   Біблія - надзвичайно точна книга. Ця її характерна риса стає очевидною, якщо досліджувати її мовний, семантичний, духовний, історичний та природничо-науковий аспекти.

   Про історичну точність Біблії слід наголосити на прикладі переслідування християн. Якщо про початковий період Церкви написано: «Людиною, що загубила душі свої за ім'я Господа нашого Ісуса Христа» (Дії 15.26), то щодо середньовіччя написано: «Душі вбитих за слово Боже і за свідчення Ісуса Христа» (Об'явл 6.9).

   В наш час всілякі течії намагаються інтегрувати Ісуса у свою систему. Іслам вважає його пророком, рух за мир - миротворцем, інші - доброю людиною та громадським реформатором. Альберт Швейцер виявляв інтерес до Ісуса як до історичної особистості. Карл Фрідріх фон Вайцзекер організовує конференції на захист миру і переконує людей, що ми, люди, можемо зберегти мир на землі.

   Про Ісуса говорять багато, але тільки в тій мірі, якою Він підходить до їхньої концепції. Іслам заперечує, що Ісус є Сином Божим. Однак, якщо ми віримо в Ісуса, то «Він є наш мир» (Єфес 2.14), інакше Він - наш суддя (Дії 10.42).

   Франц Альт написав книгу про Нагірну проповідь, проте він ігнорує головний наказ Ісуса - залишити широкий шлях, що веде до смерті, і увійти через вузьку браму. Ісус скрізь іде попереду, але цього ще недостатньо. У Нагірній проповіді Господь вчить: «Не всякий, що Мені говорить: «Господи! Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Отця Мого Небесного. Багато хто скаже Мені того дня: «Господи! Господи! Чи не від Твого імені ми пророкували? І чи не Твоїм ім'ям бісів виганяли? І чи не Твоїм ім'ям багато чудес творили?» І тоді скажу їм: «Я ніколи не знав вас; відійдіть від мене ті, що роблять беззаконня!» » (Матв 7.21-23).

   Хто приділяє особливу увагу лише людським рисам Ісуса, той втрачає все. Ми повинні проповідувати такого Ісуса, яким Його показує Євангеліє (Іван 7.38). Проблеми починаються, якщо посилатися на все Слово Боже. У той час, як моральне розкладання у всіх сферах суспільства приймає все більші розміри, піддаються переслідуванням та осуду ті, хто трепетно ​​ставиться до Письма, девіз якого є: «Написано!» - чи йдеться про створення світу, чи про Ісуса, про Якого свідчить Писання. Проповідь Євангелія Слово Боже називає перемогою (Об'явл 12.11).

 

   Слово Боже безмежне у часі.

   Ісая порівнює короткочасність життя рослин з неминучим характером Слова Божого: «Трава засихає, квітка в'яне, а слово Бога нашого буде вічно» (Іс 40.8), а Ісус додає: «Небо і земля минуть, але слова Мої не минуть» (Матв 24.35). Лютеру належить вислів: «Біблія не антична і сучасна, вона вічна».

   Біблія не залежить від часу, оскільки концепції та перспективи її дії поширюються далеко за межі будь-якої епохи. І хоча в ній не згадуються аборти та наркоманія, з неї можна вивести однозначне ставлення до цих явищ. Такої глибиною проникливості не має жодна інша книга. Так, наприклад, людське законодавство не може здійснити правосуддя, якщо не існує параграфа чи статті, що відповідає тій чи іншій темі.

ОТВЕТЫ - ПОТОМ !

 

@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@

 

 

СОВЕРШЕННЫЙ СМЫСЛ

Теперь мы видим как бы сквозь тусклое стекло, гадательно, тогда же лицом к лицу; теперь знаю я отчасти, а тогда познаю, подобно как я познан (1 Кор 13.12).

Возможно, вы сталкивались со следующими вопросами, которые люди задают о вечной жизни: «Спасёт ли Бог мою любимую собаку?»; «Будут ли там супружеские отношения?»; «Как я смогу радоваться в вечности, если некоторых из моих близких не будет рядом?» Это действительно важные вопросы, и у Бога есть на них ясные ответы, и Он даст их нам в своё время.

Проблема, с которой мы сталкиваемся, задаваясь подобными вопросами, описана Павлом в 1 Кор 13.12. Мы не можем видеть так, как видит Бог. Если бы мы могли, многие из наших вопросов потеряли бы свою актуальность. Но мы можем быть абсолютно уверены: что бы ни случилось с нашими домашними животными, супругами, детьми, друзьями и членами семьи, Бог всё предусмотрел. Человек склонен рассматривать вопросы о мире и вечности через призму, затуманенную нашими человеческими ограничениями.

«Мои мысли - не ваши мысли, ни ваши пути - пути Мои, говорит Господь. Но как небо выше земли, так пути Мои выше путей ваших и мысли Мои выше мыслей ваших» (Ис 55.8-9).

Разумно предположить, что Бог, безусловно способен облегчить боль, которую мы можем испытывать от потери домашних животных или людей, которых мы любили здесь, на земле.

Самым лучшим в вечности будут не дома, в которых будут жить искуплённые, и не улицы, сделанные из золота, и даже не плоды, растущие на дереве жизни. Самое лучшее будет то, что спасённые Божьи дети будут пребывать в присутствии Иисуса во веки веков. Он будет нашим Другом всю вечность. И мы можем быть абсолютно уверены, что небеса будут лучше, чем мы можем себе представить. Там мы больше никогда не испытаем чувства потери и неудовлетворённости.

ВИД ОТДЫХА, ДА НЕ ТОТ !

 

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

 

 

Всякий день буду благословлять Тебя и восхвалять имя Твоё во веки и веки (Пс 144.2).

В августе многие уезжают в отпуск, навещают родных и друзей, наслаждаются красотой природы, восстанавливают силы перед возвращением на рабочие места или в учебные заведения. Вывеска на одном из молитвенных домов во время летнего периода гласила: «Вы взяли Библию с собой в отпуск или решили отдохнуть от неё?»

Легко в суете жизни упустить самое важное. Царь Давид не допускал и мысли, чтобы провести хотя бы день без молитвы. Ему не нужна была передышка от духовной жизни, потому что вера в Бога и была его жизнью.

Если что и смог сатана сделать за последние шесть тысяч лет, так это научиться мастерски придумывать отвлекающие факторы, чтобы мы забыли о молитве, чтении и изучении Библии. Интересно, что сегодня люди работают меньше, а спят больше, чем пятьдесят лет назад. При этом распространение мобильных телефонов, высокоскоростного доступа в Интернет, стриминговых платформ, видеоигр и многого другого показывает, что люди ещё никогда не были так заняты. Свободное время не такое уж и свободное.

Жизнь предъявляет огромные требования. И если для того, чтобы найти дополнительное время, вам приходится решать, какой сфере вашей жизни уделить меньше внимания, то ни в коем случае не делайте это за счёт духовного аспекта. Лучше потратьте меньше времени на что-то другое, но каждый день находите время для общения с Богом. Иисус сказал: «Без Меня не можете делать ничего» (Иоанн 15.5). Побег или черенок, соединённый с лозой, может быть здоровым и плодоносить. Если же его отрезать от лозы, то он засохнет и погибнет почти сразу же. С нами происходит то же самое, когда мы лишены связи с Иисусом.

Отпуск полезен для души и тела, но даже во время отдыха мы не должны оставлять Иисуса. Если мы будем благословлять Бога «всякий день», как это делал Давид, то, несомненно, будем прославлять Его имя и «во веки веков».

BEHAVIOUR

 

ППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППП

Ministers to bow in prayer before preaching - According to the light that has been given me, it would be pleasing to God for ministers to bow down as soon as they step into the pulpit, and solemnly ask help from God. What impression would that make? There would be solemnity and awe upon the people. Their minister is communing with God; he is committing himself to God before he dares to stand before the people. Solemnity rests upon the people, and angels of God are brought very near. Ministers should look to God the first thing as they come into the desk, thus saying to all: God is the source of my strength (Testimonies for the Church 2:612) Pr 211.4.

When the minister enters, it should be with dignified, solemn mien. He should bow down in silent prayer as soon as he steps into the pulpit, and earnestly ask help of God. What an impression this will make! There will be solemnity and awe upon the people. Their minister is communing with God; he is committing himself to God before he dares to stand before the people. Solemnity rests upon all, and angels of God are brought very near. Every one of the congregation, also, who fears God should with bowed head unite in silent prayer with him that God may grace the meeting with His presence and give power to His truth proclaimed from human lips. When the meeting is opened by prayer, every knee should bow in the presence of the Holy One, and every heart should ascend to God in silent devotion. The prayers of faithful worshipers will be heard, and the ministry of the word will prove effectual. The lifeless attitude of the worshipers in the house of God is one great reason why the ministry is not more productive of good. The melody of song, poured forth from many hearts in clear, distinct utterance, is one of God’s instrumentalities in the work of saving souls. All the service should be conducted with solemnity and awe, as if in the visible presence of the Master of assemblies (Testimonies for the Church 5:492, 493) Pr 211.5.

E.White

ТЕМАТИКА

 

АААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА

Біблія говорить про Ісуса.

Це стосується не тільки Нового Завіту, бо стосовно Старого Завіту Ісус навчає: «Досліджуйте Писання, бо ви думаєте через нього мати вічне життя; а воно свідчать про Мене» (Іван 5.39). Саме Новий Завіт відкриває нам справжній доступ до Старого Завіту, пророки якого вказують на Христа. Цей принцип Ісус розкрив учням дорогою в Емаус (Лука 24.13-35). Цим самим стає ясною основна мета Біблії, про яку пишеться в Іван 20.31: Біблія була написана, «щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий і, віруючи, мали життя в Його ім'я».

 

Біблія говорить про земне і небесне (Іван 3.12).

 

До земного відносяться, наприклад, історичні події, описи подорожей, особисті зустрічі, розпорядження та закони, описи настрою, сімейні хроніки, родовід, повсякденні питання та природничо-наукові дані. Поряд з цими, з погляду Бога важливими висловлюваннями, Біблія знову спрямовує наш погляд на небесне (Матв 6.33, Кол 3.2): на Бога, Ісуса Христа і Святого Духа, на Царство Боже, на суд, воскресіння та вічність.

 

Біблія дає реалістичний опис людини.

 

Чоловіки та жінки в Біблії не зображені героями, але представлені правдиво, з усіма їхніми слабкостями та помилками, з промахами, так само як і з описом їх позитивних характеристик. Навіть у Давида, «чоловіка по серцю Божому» (1 Сам 13.14, Дії 13.22) помилки не затушовуються (2 Сам 11).

 

Біблійне одкровення є ключем до розуміння цього світу.

 

Воно є основним, нічим незамінним джерелом інформації. Особливо важко пояснити сьогодення, не враховуючи засвідчених подій минулого - створення, гріхопадіння та всесвітнього потопу.

 

Звідси випливає 5 підтез :

 

а) Минуле - ключ до сьогодення. Це положення противостоїть тезі еволюційного вчення, згідно з яким дані, отримані з сьогоднішніх спостережень, можна необмежено екстраполювати у зворотному напрямку.

б) Чинники творіння пізнаються лише вірою (Євр 11.3). Різні фактори творіння засвідчені в багатьох місцях Біблії :

- словом Божим : Пс 33.6, Іван 1.1-4, Євр 11.3

- силою Божою : Єр 10.12

- мудрістю Божою : Пс 104.24 , Пр 3.19 , Кол 2.3

- Сином Божим : Іван 1.1-4,10; Кол 1.15-17

- характерними рисами Ісуса : Матв 11.29; Іван 10.11, 14.27

- без вихідного матеріалу, тобто нічого : Євр 11.3

- без використання часу, хоч і за 6 днів : Пс 33.6

в) Смерть є наслідок гріха (Бут 2.17, 3.17-19; Єз 18.4; Рим 5.12,14, 6.23; 1 Кор 15.21).

г) Наслідки гріхопадіння вплинули і на все видиме творіння (Рим 8.20-22). Руйнівні структури в біології (наприклад, бактерії - збудники хвороб, паразити, механізми атаки змій, павуків та хижаків, м'ясоїдні рослини) неможливо пояснити у відриві від гріхопадіння та діяльності диявола. Все це сягає своїм корінням у минуле.

д) Без потопу не може бути пояснена геологічна будова землі.

* * *

Вагомість (значення, глибина думки) різних біблійних текстів не скрізь однакова. Це стає зрозумілим при порівнянні, наприклад, Іван 3.16 та Дії 18.1. Тим не менш, інформації, що не має значення, у Біблії немає.

 

У БІБЛІЇ МІСТЯТЬСЯ ВСІ НЕОБХІДНІ НАМ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ. Вона вичерпна в тому сенсі, що має в своєму розпорядженні все необхідне, щоб наставити нас у цьому житті і допомогти досягти вічної мети: «Знайди в книзі Господній, і прочитай; жодне з цих не забуде прийти і одне іншим не заміниться» (Іс 34.16).

 

Біблія ніде не суперечить собі.

 

Здаються протиріччя, переважно, при ретельному розгляді з'ясовуються. Основними причинами виникнення таких протиріч є недотримання деяких біблійних принципів :

 

1. Часто повідомлення Біблії дуже стиснуті. Так, про звернення Левія (Матвія) йдеться лише в одному вірші (Матв 9.9). На питання, що часто ставиться про дружин синів Адама, можна знайти відповідь лише в скупих, не розрахованих на повноту, повідомленнях Біблії. Вирішити цю проблему можна за допомогою наступного висновку: згідно з Бут 5.4, у Адама були сини та дочки; в обстановці початку вони брали шлюб один з одним; у наступному поколінні в шлюб вступали вже двоюрідні. Відразу після створення інбридинг не дав згубних наслідків.

2. Деякі події описуються у паралельних місцях у іншому плані.

Приклад 1: Родовід Ісуса Матвій 1.1-17 і Лука 3.23-38 ставлять перед собою дві різні цілі. У першому випадку доводиться царське походження Марії по лінії Давида («сина Давида»), а в іншому випадку це родовід Йосипа.

Приклад 2: Різні повідомлення про воскресіння Ісуса в деяких незначних деталях розходяться.

3. Деякі духовні висловлювання передають справжній сенс лише як доповнення. Наприклад, фізику світла можна описати лише комплементарним способом (лат. complementum - доповнення) : з одного боку він поширюється як хвиля, з іншого ж має властивості частинок (фотонів). Лише коли обидва, по суті справи, що суперечать одна одній властивості скомбіновані, можна осягнути реальність.

Такі комплементарні висловлювання трапляються й у Біблії. Так, для рятуючої віри є два суперечливі, а насправді доповнюючі один одного висловлювання :

а) «Бо ми визнаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від справ закону» (Рим 3.28).

б) «Чи бачите, що людина виправдовується справами, а не тільки вірою?» (Як 2.24).

4. Деякі проблеми виникають через переклад. Так, текст Бут 2.23 неможливо зрозуміти без знання єврейських слів «іш» (чоловік) та «іша» (жінка).

Матв 5.8 у традиційному російському перекладі звучить «сотворіть гідний плід покаяння», тоді як у грецькому оригіналі написано: «Створіть плід, гідний покаяння». У Рим 10.4 насправді сказано не «кінець закону - Христос», а «МЕТА закону - Христос» (грецьк. «телос» - ціль). Деякі новозавітні вірші перекладені неправильно, тому що не враховано жодного приводу, який у грецькій мові зовсім змінює сенс всього речення.

5. В окремих випадках з'ясувати протиріччя важко, але можливо.

Приклади: смерть Юди (Матв 27.5 - Дії 1.18); вміст ковчега завіту (1 Цар 8.9 - Євр 9.4); смерть Саула (1 Сам 31 - 2 Сам 1). У Матвія сказано, що Юда повісився, а в іншому місці сказано, що «розсілося лоно його». Вони здаються суперечливими, але підходять один до одного, якщо друге висловлювання сприйняти як сильний, барвистий опис.

6. Для повного пояснення Біблією будь-якої теми треба брати кілька текстів та зіставляти їх (Іс 28.10). НЕДОЗВОЛЬНО виривати окремий текст із контексту (глави) і будувати вчення на ньому.

Афоризм: «Люди відкидають Біблію не тому, що вона суперечить сама собі, а тому, що вона суперечить їм».

 

Біблія є єдиною книгою, яка повідомляє про пророцтва, які з часом здійснилися.

 

Визначення : ПРОРОЦТВО - це точне передбачення певної події майбутнього, яке відбувається за допомогою звичайних засобів людського пізнання. Це, таким чином, завчасне оголошення подій майбутнього, на відміну від опису історії, коли йдеться про подальший опис уже минулих подій. В  Іван 13.19  Ісус підкреслює зміцнюючу віру мету пророцтва: «Тепер говорю вам, перш ніж те справдилося, щоб, коли справдиться, ви повірили, що це Я».

 

Часто Бог починає Своє одкровення з повідомлення лише про одну деталь, яка поступово розкривається далі. Найяскравішим прикладом цього прийому є пророцтва про прихід у цей світ Ісуса.

 

При поверхневому читанні тексту виникає небезпека поставитися до деталей висловлювань як до незначних дрібниць. Для загального розуміння, однак, вони мають глибоке значення.

Приклад 1 : Римський звичай перебивати ноги у жертви, що висить на хресті, був застосований до розбійників, але не до Ісуса (Іван 19.32-36). Тому пророче обгрунтування цього з Вих 12.46,

оскільки у старозавітному місці йдеться про пасхальне ягня.

Приклад 2 : Згідно з старозавітним звичаєм, Ісуса повинні були страчувати за стіною Єрусалима, тому що за часів Старого Завіту жертовні тварини спалювалися за табором (Лев 16.27, Євр 13.11-12).

 

Біблійні висловлювання мають такий глибокий сенс, який по-людськи неможливо виміряти (1 Кор 13.12). Георг Хунтеманн дійшов висновку: «Те, що Біблія хоче сказати нам, знаходиться поза дослідницькими можливостями людського розуму».

 

Багатство біблійних висловлювань перевершує будь-яке людське мислення. Вона охоплює відрізок часу «від створення світу» (Єфес 1.4) до Божої Вічності (Об'явл 22.5). Біблія відповідає нам на всі ті питання, на які не в змозі відповісти природознавство :

 

- У чому суть смерті, чому вона існує і як довго вона існуватиме?

- Що таке людина? Звідки ми? Навіщо ми живемо і куди йдемо?

- Що чекає на нас у вічності?

 

Біблія є особливим літературним твором.

 

Багатство біблійної мови дозволяє нести звістку порятунку в такому розмаїтті літературних жанрів, якого ми не знаходимо в жодній іншій книзі: вірш (Пс 119), гімн (Кол 1.15-17), пісня про кохання (Пісня Пісень), наукове повідомлення мовою повсякденного спілкування (Бут 1), історичне повідомлення (Ездра), притча (грецьк. «параболе», тобто поставлене поруч) - загальна ситуація з повсякденного життя як предмет порівняння (Матв 13.3-23), і навіть особлива ситуація як повчальний оповідання з алегоричним значенням (Лука 18.1-8), образна мова (Іван 15.1), пророча образна мова (Об'явл 6), пророча мова (Матв 24), парадокс (Фил 2.12-13), проповідь (Дії 17, Кол 3.16-17), славослів'я (Єфес 1.3), благословення (Фил 4.7), повчання (Рим 5.12-21), сімейна хроніка (1 Хрон 3), молитва (Пс 35), особисте свідчення (1 Івана 1. 2), сновидіння (Бут 37.6-7), пряме звернення Бога (Матв 3.17), бесіда про спасіння душі (Іван 4.7-38), дисупут (Дії 15.7-21), слухання судової справи (Іван 18.28-38), мудрі вислови (Прип 13.7), обітниця (Марк 16.16), судовий вирок (Матв 11.21-24), загадка (Суд 14.1, Дії 16), особисте листування (Флм), монолог (Йов 32-37), діалог (Йов 3-31), лірична поезія (Пісня Пісень), біографія (Неєм), пролог (Лука 1.1-4), епілог (Іван 21), еліпс (грецьк. «перепустка», упущення маловажного - Матв 9.9), метафора (переносний сенс - Авд 4), напис (Іван 19.19), шифр (Об'явл 13.18). Крім того, законодавство (громадянське, судове, моральне, ритуальне), апокаліптика (Дан і Об'явл) і тимчасове приховування істини (Дан 12.9).

 

На противагу цьому в Біблії відсутні: сага, легенда, міф, казка, байка, сатира, іронія, комедія, жарт, утопія. Тільки стилістичні прийоми гіперболи (перебільшення) та іронії (зміни - 2 Кор 12.11) іноді використовуються як чітко розпізнані.

 

У жодній історичній книзі світу не зустрічається такої багатої палітри виразних засобів, і жодна книга не є такою правдивою у своїх висловлюваннях. Біблія використовує все багатство виразних засобів мови. Поряд з формою прямої мови, що найчастіше зустрічається, ми знаходимо в Біблії численні специфічні мовні форми :

 

1. Феноменологічна мова. Коли причини того чи іншого явища неясні, воно описується з погляду спостерігача: у сучасній астрономії, як і Біблії, говорять про схід і захід Сонця, хоча це пояснюється не «бігом Сонця», а обертанням Землі.

2. Ідіоматичні обороти. Короткі мовні обороти зустрічаються в певних ситуаціях частіше, ніж розгорнуті конструкції (Суд 14.18 - «Ви орали на моїй телиці»).

3. Поетичні прикраси. «Ліва рука в мене під головою, а права обіймає мене» (Пісня Пісень 8.3).

4. Картини та описи сучасних понять науки та техніки. Біблія описує технічні досягнення, які за часів її виникнення ще не існували, і ситуації, яким наука дала спеціальні назви - замість слів «супутник», «космічна лабораторія» та «орбітальна станція» Біблія барвисто каже: «Але хоча б ти, як орел, піднявся високо і серед зірок влаштував гніздо твоє, то і звідти Я скину тебе, каже Господь» (Авд 4).

- замість того, щоб говорити мовою гінекології про онтогенез (ембріональний розвиток) в матці, Біблія описує розвиток дитини в утробі матері: «Не приховані були від тебе кістки Мої, коли я творимий був у таємниці, утворювався був у глибині утроби» (Пс 139.15).

5. Конкретні природничо-наукові формулювання. Прикладом є опис акта творіння, коли, наприклад, описується метод виміру часу і конкретна одиниця його виміру (Бут 1.14,19).

6. Картини повсякденного життя є поясненням духовних істин. Так, у притчі з Матв 13.3-23 сіяч є глашатаєм біблійної звістки, насіння - слово Боже, терни - перешкода, а добрий ґрунт - відкрите серце людини.

Враховуючи розмаїття літературних жанрів і мовних прийомів, слід дуже уважно ставитися до кожного біблійного тексту. Отже, висловлювання слід або сприймати дослівно, або у переносному, але точному сенсі.

а) Дослівно: в Лука 24.44 Ісус вчить такому розумінню Писання: «Ось те, про що Я вам говорив, ще бувши з вами, що належить виповнитися всьому, написаному про Мене в Мойсеєвому законі і в пророках і в псалмах». Це підкреслюється і в інших місцях: «Хай збудеться промовлене Господом через пророка, який говорив» (Матв 2.15); «Нині виповнилося це писання, яке ви чули» (Лука 4.21); «Невже ви ніколи не читали у Писанні?» (Матв 21.42).

б) У переносному, але цілком певному значенні: коли Ісус каже: «Я є Лоза, а ви гілки» (Іван 15.5), то не слід розуміти цього дослівно, а в переносному сенсі. Найчастіше вкладений сенс легко можна дізнатися, бо барвистий оборот збільшує наочність і полегшує розуміння.

 

У цьому випадку додається ще й речення, що містить основну думку :

«Без Мене нічого не можете робити».

 

ПРО ЗНАЧЕННЯ ВИКАЗІВ БІБЛІЇ.

 

Свідчення Біблії є найціннішою інформацією. Відомий євангеліст Вільгельм Паалс справедливо підкреслює: «Євангеліє є найкращою звісткою, яка колись повідомлялася людям. Ніколи ще нам, людям, не проповідувалося щось подібне». У Псалмі 119 багаторазово прославляється значення слова Божого: «Закон вуст Твоїх для мене кращий за тисячі золота і срібла» (вірш 72). «Радію я слову Твоєму, як одержав великий прибуток» (вірш 162).

 

Хто нехтує Словом Божим, той буде засуджений. Як слухання Слова приводить до віри (Рим 10.17), а тим самим, до спасіння, так відкидання Слова веде до смерті :

1 Сам 15.23 : «За те, що ти відкинув Господнє слово, і Він відкинув тебе».

Іван 8.47: «Хто від Бога, той слухає слова Божі; тому ви не слухаєте, що ви не від Бога».

Дії 13.46 : «Вам першим слід було проповідувати слово Боже; але як ви відкидаєте його і самі себе робите негідними вічного життя».

 

 

Біблія складається з Старого та Нового Завітів.

 

Обидві частини однаково є Словом Божим і одну з них не можна використовувати проти іншої. У Новому Завіті часто цитуються витримки зі Старого. Зауважимо, що це робиться не завжди дослівно, але Бог пов'язує їх із новими одкровеннями.

 

У Новому Завіті виконуються основні пророцтва Старого: «І всі ці (люди Старого Завіту), свідчені у вірі, не отримали обіцяного, тому що Бог передбачив для нас щось краще, щоб вони не без нас досягли досконалості» (Євр 11.39). Господь Ісус вже є у Старому Завіті: «Дослідіть Писання, бо ви думаєте через них мати вічне життя; а вони свідчать про Мене» (Іван 5.39).

 

У Біблії :

- Історія та оповідання повинні сприйматися буквально

- Також буквально мають сприйматися закони та накази

- У пророцтвах іноді використовується символічна мова. Символи ж біблійних пророцтв пояснює сама Біблія :

1. «Море» та «води» означають народи (Об'явл 17.15).

2. «Вітри» означають війни (Єр 51.2).

3. «Звірі» та «роги» означають царства (Дан 8.20-21).

4. «День» у пророчому обчисленні означає рік (Єз 4.6).

Примітка : Важливо враховувати, скільки, наприклад, символічний звір має голів і рогів, якщо вони згадуються, але неважливо, що у нього 4 ноги, якщо про них нічого не говориться.

 

ПРО АПОКРИФИ

 

Старозавітні апокрифи, всього 11 (грецьк. «апокрифос» - прихований, таємний, несправжній), НЕ МОЖНА вважати Словом Божим.

Вони написані під час між Старим та Новим Завітом.

Основними запереченнями проти того, щоб прирівняти їх за значенням Біблії, є :

1. Вони містять деякі вчення, що суперечать Біблії, такі як прощення гріхів через милостиню (Товіт 12.9), схвалення магії (Товіт 6.9), прощення гріхів мертвих за молитвами живих (2 Мак 12.46).

2. Вони ніколи не були і не є складовою частиною ТАНАХу (юдейського канону), тому що тут гвориться про пізніші доповнення. Так, третя книга Ездри взагалі є тільки у Вульгаті (латинській Біблії). Тому апокрифи завжди були предметом суперечок. На Трієнському соборі 1546 року католицька церква зрівняла апокрифи зі Старим та Новим Завітами, що слід розцінювати як

реакцію на Реформацію.

3. Їх не цитує жоден автор Нового Завіту, хоча у Новому Завіті цитуються майже всі книги Старого, за винятком чотирьох малих книг.

4. Апокрифи САМІ припускають, що вони не безпомилкові. Так у передмові книги Сирах написано: «Отже, прошу вас, читайте цю книгу прихильно та уважно, і майте поблажливість до того, що в деяких місцях ми, можливо, погрішили, працюючи над перекладом». У жодній з канонічних книг Біблії подібних виразів НЕМА.

Приблизно те саме можна сказати і про новозавітні апокрифи (Євангеліє від Хоми та ін.).

 

Чи слід апокрифи повністю відкинути? Лютер дав вдале формулювання цим писанням: «Хоча ці книги і не можна ставити нарівні зі Святим Письмом, читати їх все ж таки повчально». Цю думку поділяють інші християнські письменники. Якщо читати апокрифи, не надаючи їм значення Біблії, а ставлячись до них, як до історично примітних книг (наприклад, книги Маккавейські), ми матимемо для себе неабияку користь. Особливо цінною є книга Сирах, яка торкається всіляких життєвих ситуацій, за змістом і формою наближаючись до біблійних книг про мудрість, не претендуючи на те, щоб її вважали Словом Божим.