АРМАГЕДОН

 

ЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖ

   Писання говорить нам про війну, яка відбудеться останнім часом (Об'явл 16. 12-21, Йоіль 3.9-14, Єз 38.1-22, Єр 25.14-33).

   Це буде :

- в останні дні (Єз 38.8,16)

- під час великих останніх жнив (Йоіль 3.13, Об'явл 14.14-16)

- у день гніву Господнього та останніх виразок (Єр 25.15-27,29; Об'явл 15.1, 16.12-27)

 

   Призвідники війни :

Дракон - язичництво та окультизм

Звір - папство

Лжепророк - протестантизм та екуменізм (Об'явл 16.13)

   Той, хто за ними стоїть - САТАНА (вiрш 14).

 

   Об'єкт нападок - Божий народ, церква залишку, яка дотримується всіх заповідей (Об'явл 12.17).

 

   Ця війна називається Армагедон, що в перекладі означає «гора побиття».

   Суд 5.16, Об'явл 13.15 - спроба винищення Божого народу.

   Бог цього не допустить і позбавить вірних (Іс 45, Дан 5). Він звільнить Свій народ (Іс 45.1 і Об'явл 16.12).

 

   В тяжкий час Божий народ буде непохитним, як скеля, отримає спасіння і зрадіє (Пс 91, Об'явл 16.12-21, Іс 25.9).

  

   Читайте книгу «Велика боротьба», гл.39-40.

 

   Всі пророцтва до кінця століття (бовван, 7 церков, 7 печаток, 7 труб, велика боротьба, звір і лжепророк) виповнилися, з чого видно, що кінець близький (Матв 24.19-34).

 

   Звістка, заснована на виконанні цих пророцтв, проголошується і сповіщається світові, попереджаючи всіх про те, що час благодаті скоро скінчиться і радиться всім приготуватися до другого пришестя Христа (Матв 24.14).

   Також звіщається звістка попечатання, відновлюючи печатку - СУБОТУ БОЖУ (Об'явл 7.1-4). Одночасно застерігається про відмову від накреслення звіра (Об'явл 14.9-12).

   Коли всі почують цю звістку і вирішать, прийняти (і врятуватися) або відкинути (і бути знищеним), час благодаті закінчиться назавжди (Об'явл 22.11, Лука 13. 24-25, Єр 8.20).

 

   Примітка. У цей же час у церкві Божій відбувається процес просіювання: ті, хто є християнами лише за назвою, залишають церкву, і на їхнє місце приходять вірні, щирі душі зі світу (Євр 12.26-27, Іс 17.6, Об'явл 6.13, Матв 25.32, Ам 9.9, Лука 22.31-32).

 

   Мертві будуть воскресені до життя (Йов 19.25-27; Іс 25.8-9, 26.19; Дан 12.2), як праведні, так і нечестиві, тому що Христос воскрес з мертвих і Він є воскресіння (Іван 11.25).

   Деякі зі святих були воскресені до життя при воскресінні Христа (Матв 27.52-53). Це були «бранці», яких Він узяв під час воскресіння з Собою. Мабуть, це 24 старці, яких бачив Іван (Об'явл 4.4,10; 5.9-10).

   Під час скорботи, коли буде почутий голос Божий у сьомій виразці, відбудеться часткове воскресіння мертвих, праведних і безбожних (Дан 12.2-3, Об'явл 16. 17-18).

   Могили відкриються, і багато хто зі сплячих у землі пробудиться, одні для життя вічного, інші на вічну наругу і посоромлення (Матв 26.64, Об'явл 1.7). Праведники виходять звідти прославленими, а безбожні лише бачать їхню славу і почесті.

   Перше воскресіння (загальне) включає всіх інших праведників і відбувається за Другого пришестя. Цим починається 1000-річчя (1 Фес 4.14-17, 1 Кор 15.51-55, Об'явл 20.4-5).

   Друге загальне воскресіння включає безбожних і відбувається наприкінці 1000-річчя (Іван 5.28-29, Дії 24.15, Об'явл 20.4-5).

   Воскресіння мертвих є незаперечним аргументом проти вчення про те, що праведні після смерті йдуть на небо, а нечестиві в пекло; бо тоді навіщо воскрешати їх і після цього відправляти на небо чи кидати в озеро вогняне та сірчане?

 

   Виразки слідують одна за одною і тривають не більше 1 року (Об'явл 16.1-10, 18.8; Іс 34.8-9) :

1. Жорстокі гнійні рани на тих, хто вклонився звірові та прийняв його накреслення

    (Об'явл 14.9-11; 16.1-2,11).

2. Моря і океани перетворюються на кров, підійти до моря стане неможливо, припиниться

    судноплавство та настане економічна катастрофа (Об'явл 16.3).

3. Річки, тобто джерела питної води, перетворяться на кров (вірш 4).

4. Сильна пекуча спека (вірші 8-9; Йоіль 1.15,19-20).

5. Велика темрява, розкол та крах «троїстого союзу». Усі бачать банкрутство Вавилона та його

    вчення (вірші 10-11; Йоіль 3.14-15, Ам 5.18-20).

6. «Висихання річки Євфрат».

    Євфрат - те, на чому ґрунтується духовний Вавилон.

    Цар зі сходу - прийдешній Христос.

    Намагаючись врятувати мир, що гине, нечестиві йдуть проти народу Божого з метою його

    знищення - Армагедон (вірші 12-16).

7. Сильний землетрус і град, визволення Божого народу (вірші 17-21, Йоіль 3.16, Єз 38.22).

 

   Під час сьомої виразки відбудеться часткове воскресіння мертвих (Дан 12.1-3). Саме тоді і падає град, що знищує великі армії (Об'явл 16.21, Іов 38.22-23, Іс 28.17 ; Єз 13.5, 10.15, 38.22).

 

   Ісус приходить негайно за виразками (Об'явл 16.15, 19.11,19-21).

 

   При приході Христа всі праведники будуть взяті живими в оселі, приготовлені для них на небесах (Іван 14.1-3, 1 Фес 4.16-17; Об'явл 14.1-4, 15.2-3, 19.1).

   Нечестиві будуть убиті славою явлення Христа (2 Фес 2.8; Іс 13.6-9, 24.1-6; Соф 1.2-3). Вогонь також стане при цьому елементом руйнування.

   Таким чином, земля буде спустошена і «зроблена пустелею, і грішники винищені з неї» (Іс 13.9; Єр 4.20,23,25-28).

   Сатана буде «скутий» бездіяльністю на 1000 років, тому що йому не буде кого спокушати. Ісус Христос покладе на нього гріхи Свого народу (як Первосвященик) і відправить блукати пустельною землею (Лев 16.20-22, Об'явл 20.1-3).

   Протягом 1000 років праведники будуть царювати з Христом і судитимуть загиблих ангелів і безбожних (Об'явл 20.4, 1 Кор 6.3-4, Дан 7.22). Вони братимуть участь у суді, щоб мати свою думку про покарання безбожних і переконатися в правоті Бога, і це запобіжить будь-якій можливості невдоволення щодо їхньої долі.

   Тисячолітнє царство починається першим воскресінням і закінчується другим (Об'явл 20.5).

   Після закінчення 1000 років сатана спокушає воскресших безбожних і переконує взяти місто Боже штурмом і таким чином встановити навіки своє царство. Але тоді Господь виголошує вирок на них і назавжди винищує (Об'явл 20.7-15).

 

   Перед другим воскресінням праведники перебувають у Новому Єрусалимі (Об'явл 20.5-9). Він спуститься з неба на землю, туди, де була гора Єлеонська (Зах 14.4, Об'явл 21.2).

   Безбожні зберуться навколо нього (Об'явл 20.7-9). Тут зустрінеться все людство вперше та востаннє.

   Вони, мабуть, розпізнають праведних, тому що побачать там Авраама, Ісака та Якова (Лука 13.28-29). Вони також побачать Христа на престолі і зрозуміють, що вони втратили, не прийнявши Його, і що вони самі винні в цьому (Об'явл 20.9,11-12).

   Тоді всяке коліно схилиться і «будь-яка мова» (включаючи сатану), скаже, що Ісус є на славу Бога, тобто ВІН СПРАВЕДЛИВИЙ (Іс 45.23, Рим 14.11, Фил 2. 9-11).

   Потім при спробі захоплення Нового Єрусалиму виголоситься вирок над усіма безбожними, і вони вигубляться (Об'явл 20.11-15, Мал 4.1, 2 Пет 2.10-12).

   ТАКИМ ОБРАЗОМ, БОЖЕ ПРАВЛІННЯ І ПРИДУШЕННЯ ПОВСТАННЯ БУДУТЬ ВИЗНАНІ ПРАВИЛЬНИМИ ВСІМА І ПОВНІСТТЮ ОПРАВДАНІ (Фил 2.8-11).

   Бог створить нове небо і нову землю, що доводить, що вогонь, що очищає, перестане пожирати колишню землю (2 Пет 3.10-13; Об'явл 20.9-15, 21.1).

   «Таким чином, велика боротьба, яка почалася на небі повстанням Люцифера і тривала на землі з часу падіння людини, назавжди закінчена і Бог виправданий перед усім всесвітом» (Е. Уайт, «Велика боротьба»).