QUESTION AND ANSWER

 

@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@

   Those who believe that it is necessary to confess sins only before a priest, and even those who do not do this or who are allegedly guilty, deprive of the sacrament, are deeply mistaken, not knowing the Scriptures. In the old days, those who did not confess were fined (for example, accused of schismaticism), and it happened that they were even dragged to the fire. However, both the New and Old Testament teach that confessing all sins is only necessary to God, and some in front of people, asking for an apology if you have offended them.

   Sin is lawlessness, that is, violation of God's law of commandments (Ex 20.2-17, 1 John 3.4).

   Observance of not some, but all the commandments is obligatory: whoever breaks one commandment (for example, on the Saturday - Ex 20.8-11), is guilty of breaking all (James 2.10).

   If you have offended someone, ask Him for forgiveness (James 5.16).

   Make peace with your neighbor before turning to God (Matt 5.24).

   All sins, including against people, are sins against God. Confess only before God, without witnesses, your sin and repent, and God will forgive you, but your sin will forget, as if it did not exist (Ps 32.5).

 

   For there is one God, one mediator between God and men, the man Christ Jesus, who gave himself up for the redemption of all.

                                                                                     1 Tim 2.5

 

   Once Lysander, a Spartan commander (450-395 BC), turned to the Samothrace oracle, and the priest ordered him to name the most lawless deed he had done in his life.

   "And who demands it?" - Lysander asked, -  "You or the gods?"

   "Gods", the priest replied.

   "Then go away", - said the commander, - "I'll tell them myself".

                                                                                     Plutarch

ПРИХОД

 

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

«Прийдіть до Мене» - сказано в Матв 11.28

   Це означає:

- Дивіться не на себе, а на Христа

- Спрямовуйте свої думки до Христа, мисліть позитивно

- Відмовтеся від гріха і візьміть свій хрест

   Хрест - це НЕ труднощі життя, які неминучі. Це те, що ми піднімаємо добровільно.

   Якщо ви навчитеся у Христа, ваш тягар стане легким.

 

   Прийшовши до Христа, ви здобудете щастя. Не віддавайтеся страху і тривожним думкам про спасіння, думайте про Ісуса і живіть вірою в Нього.

   Про віруючого сказано: «Не живу я, а нині живе в мені Христос» (Гал 2.20).

   Якщо тільки людина не забажає сама, НІХТО не може розірвати її стосунки з Христом.

   Тому:

- відмовимося від егоїзму

- будемо пильні

   Коли ми дивимося на Христа і тримаємось за Його руку, ми в безпеці (2 Кор 3.18).

КТО ГДЕ РОДИЛСЯ И ЧЬЯ ЭТО ЗЕМЛЯ ?

 

????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????

 

 

Кто из лидеров родился в Палестине ?

Израильские лидеры :
Биньямин Нетаниягу, родился 21 октября 1949 года в Тель-Авиве.
Эхуд Барак, родился 12 февраля 1942 в Мишмар А-Шарон, британский мандат в Палестине.
Ариэль Шарон, родился 26 февраля 1928 в Кфар Малаль, британский мандат в Палестине.
Эхуд Ольмерт, родился 30 сентября 1945 в Биньямине, Гиват Ада, британский мандат в Палестине.
Ицхак Рабин, родился 1 марта 1922 в Иерусалиме, британский мандат в Палестине.
Ицхак Навон, Президент Государства Израиль в 1977-1982 гг. Родился 9 апреля 1921 г. в Иерусалиме, британский мандат в Палестине.
Эзер Вейцман, президент Израиля в 1993-2000 гг . Родился 15 июня 1924 года в Тель-Авиве, британский мандат в Палестине.

Арабские палестинские лидеры :
Ясер Арафат родился 24 августа 1929 в Каире, Египет.
Саиб Беракат, родился 28 апреля 1955 года, в Иордании. Он имеет иорданское гражданство.
Фейсал Абдель Кадер аль- Хусейни, родился в 1948 году в Багдаде, Ирак.
Сари Нуссейба, родился в 1949 году в Дамаске, Сирия.
Махмуд аль-Захар, родился в 1945 году в Каире , Египет.

Таким образом, израильские лидеры, которые родились в Палестине, являются "поселенцами или захватчиками ?!", а палестинские арабские лидеры , которые родились в Египте , Сирии, Ираке , Тунисе являются "палестинскими уроженецами ?!" ?
И они нас называют иммигрантами !?!?!?

Вот краткие факты о борьбе в Израиле сегодня.
Это займет у вас всего полторы минуты, чтобы прочитать! Это имеет смысл, и это справедливо.

1 . Нация и Иерусалим. Израиль стал нацией примерно в XV веке до н.э., две тысячи лет до возникновения ислама.
2 . Арабские беженцы в Израиле начали идентифицировать себя как палестинцы к 1967 г., через два десятилетия после создания современного Государства Израиль.
3. После завоевания страны в 1272 г. до н.э. евреи правили Землей Израиля в течение тысячи лет и постоянно присутствовали там в течение 3300 лет.
4. Единственное правление арабов в Израиле - после завоевания 635 н.э. Оно продолжалось всего 22 года.
5. Более 3300 лет Иерусалим был еврейской столицей. Иерусалим никогда не был столицей арабов или мусульман . Даже когда иорданцы оккупировали Иерусалим , они не сделали его своей столицей , и арабские лидеры никогда не посещали его.
6. Иерусалим упоминается более 700 раз в Библии и ни разу в Коране.
7. Царь Давид основал город Иерусалим, нога Мохаммеда никогда не ступала в Иерусалим.
8. Евреи молятся, когда их лицо повернуто к Иерусалиму, мусульмане молятся лицом к Мекке. Если они между Иерусалимом и Меккой, их лицо к Мекке, а спина к Иерусалиму.
9. Арабские и еврейские беженцы. В 1948 году арабские лидеры поощряли арабов покинуть Израиль, обещая очистить землю от евреев. Шестьдесят восемь процентов убежали, ни разу не увидев израильских солдат.
10 . Еврейские беженцы были вынуждены бежать из арабских стран из-за насилия, преследования и погромов со стороны арабов.
11 . Количество арабских беженцев, которые покинули Израиль в 1948 году оценивается примерно в 630 тысяч. Количество еврейских беженцев из арабских стран, по оценкам, то же самое.
12 . Арабские беженцы намеренно не были абсорбированы в арабских странах, несмотря на их огромные территории. Из 100 миллионов беженцев в мире со времен Второй мировой войны, они являются единственной группой, не интегрированной и не принятой в них. Еврейские беженцы были полностью абсорбированы в Израиле, стране не больше штата Нью-Джерси.
13 . Арабско-израильский конфликт. У арабов есть множество государств (точнее 22), не считая Палестину. Существует только одно еврейское государство. Арабские нации начинали пять войн и все проиграли . Израиль каждый раз защищался и побеждал.
14. Палестинская Хартия все еще призывает к уничтожению Израиля. Израиль отдал палестинцам полностью весь Сектор Газы и большую часть Западного Берега, автономии под палестинским контролем, и снабдил их оружием для наведения порядка.
15. Под иорданским правлением еврейские святые места были разграблены и евреи были лишены доступа к ним. Под израильским правлением все мусульманские и христианские святые места сохранились и были открыты для людей всех вероисповеданий.

16. Израиль и арабские нации. Из 175 резолюций Совета Безопасности, принятых до 1990 года, 97 были направлены против Израиля.
17. Из 690 резолюций Генеральной Ассамблеи до 1990 года, 429 были против Израиля.
18. ООН не реагировал, когда 58 синагог были разрушены иорданцами в Иерусалиме.
19. В ООН не реагировали, когда иорданцы систематически оскверняли древнее еврейское кладбище на Масличной горе.

20. В ООН не реагировали , когда иорданцы ввели политику апартеида , запрещающую евреям посещать Храмовую гору и Стену плача .

Отправьте это письмо знакомым. Правда и мир - общие ценности для всех нас, и все должны это знать.
Если сообщение вернулось к вам, это признак того, что у вас есть круг друзей с этими ценностями!

ПУСТЬ БЕСЯТСЯ ВРАГИ !

 

ОООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООООО

 

 

Когда с куском гефилте-фиш
Ты за столом еще не спишь,
И, как в тумане и в бреду,
Бредешь все дальше в Агаду,

Есть то, что нас не победишь
(второй кусок гефилте-фиш),
А потому пасхальный стол -
Оружье против аятолл !

И бомбой нас не удивишь
(Да погоди с гефилте-фиш!)
Пускай они горят в аду,
Пускай читают Агаду,

Чтобы у них и млад, и стар
Все знал про десять Божьих кар.
И в честь счастливого конца,
Восславим нашего Творца.

Припомним тех, кто и доныне
Еще блуждает по пустыне,
Не зная посреди пути,
Как важно вовремя уйти.

Такие мысли год от года
Напомнят нам про тот обет,
Когда от рабства до свободы
Нас отделяло сорок лет.

ПОВСТАННЯ

 

ЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖ

 

 

   Про повстання на небі йдеться в біблійних текстах та працях Елен Уайт.

   До повстання у всесвіті, що складається з безлічі світів, не було гріха та його наслідків. А архангелів було два - Христос (Михаїл) та Люцифер.

   Бог-Отець оголосив Христа рівним Собі і дав Йому владу не тільки керувати ангелами, а й брати участь у створенні. Крім того, Вони здійснювали нараду, в якій Люцифер не брав участі. Тоді Люцифер, який був дуже сильним, красивим і розумним, став заздрити Христові, а потім запишався і захотів сам бути як Бог (Єз 28.13-15, Іс 14.13-14).

   Вважаючи себе скривдженим, він сказав ангелам, що Бог-Отець і Христос принизили та пригнічують його. І ще - що Бог обмежує їхню свободу Своїм законом, і запропонував найкраще життя тим, хто піде за ним.

   Серед ангелів відбулася суперечка. Вірні Богу ангели спробували переконати Люцифера, довести, що він не принижений. Але той залишився непохитним. Частина ангелів пішла за ним (Об'явл 12.4). Ангели Божі попередили Люцифера та його прихильників про наслідки непослуху. Але він уже не слухав їх і став сатаною (що означає «підбурювач»).

   Вірні ангели попередили Бога і запропонували вигнати Люцифера з неба, але Бог вирішив надати усім жителям всесвіту вільний вибір, щоб виявити позицію кожного з них. Дерево пізнання та свого роду «агітпункт» поряд з ним були на кожній планеті. Тоді й сталася війна на небі (Об'явл 12.7). Однак ввести в спокусу жителів інших світів сатана не зумів (Іс 26.18). Разом зі своїми ангелами він був вигнаний з неба (Іс 14.15, Єз 28.16-17, Об'явл 12.8-9,12) і тільки на нашій землі мав успіх. Адам і Єва згрішили, і їхня грішна природа передалася всім людям. Для того й приходив Христос, щоб врятувати та очистити людину, і повернути її в Едем.

ANSWER TO MR SKLYAROV - ABOUT HIS ''ALTERNATIVE GEOCHRONOLOGY''

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

THERE IS NO WRONG EXPERIENCE. THERE ARE ONLY WRONG CONCLUSIONS FROM INFORMATION AND EXPERIENCE.

 

   Several years ago, the book by A.Y. Sklyarov "The Sensational History of the Earth. How old is our planet really?"

   The main idea of ​​the book is that the age of the earth is not six billion years, as most theoretical scientists believe, but five million, no more. Nevertheless, creationism as a position could be a logical continuation of such a thesis, but the author decisively denies creationism, scolds it, apparently misinterpreting other people's words, he does it well, because in the past he was a Comsomol (Young Communists) worker. Disputing the biblical chronology, he refers, of course, to Darwin, who was indignant when he heard that the Earth was only 6,000 years old, as well as to the pseudo-geologist Lyell, whose theories have not yet been proven, but Cuvier's theory of catastrophes is rejected. However, evidence that the Bible is right, there is, and not only geological, but also from the field of astronomy, confirming the lesser age of the luminaries in the biblical limits, which can be seen from the change in the size of the Sun and the amount of dust on the surface of the Moon, determined as a result of flights of lunar stations.

   At the same time, the author believes that there is no reason to reject the above-mentioned theory of catastrophes, this is a gross mistake. And this is so, because to assert that all processes on earth proceeded smoothly and at a constant speed is to promote an elementary fiction.

   Rejecting the fact of the flood, he seems to support the theory of the ice age, but I must say that the age of glaciers and the rate of their accumulation are completely different from what scientists used to think: they accumulate many times faster, and the “heat-cold” drops, leaving visible traces , are not annual, but occur many times a day. I must say that it is stupid to reject the Flood, and this is why: the layers of the earth's crust were formed as a result of the most complex processes of alluvial, and in some places there are no whole geochronological "periods" and even "eras", from which the author does not want to give up and calls them that way rather than layers. To understand more, creation scientists are not engaged in theoretical inventions, but in experiments on special installations.

   The author also states that there are no transitional links in animal classes "as the creationists say," and there are REALLY NO, and many naturalists, including Brem and Darwin himself, knew this. Modern people know much more, there is so much difference between the classes that they could NOT HAVE come from each other in ANY way.

   This book cannot be considered objective, because, regardless of beliefs, the author seems to justify himself before the scientific world that for such a small age of the Earth he will be called a creationist and laugh at him. Moreover, one of his colleagues, astronomer Martin Rees, recently, on the contrary, for a short time pretended to be a creationist in order to receive a $ 1.6 million prize from the Tepleton Foundation for this, but probably did not feel well, when chief atheist of Dawkins laughed at him.

 

   The arguments for the creation of the world are as follows:

   The universe is reasonably arranged, and neither matter nor the laws of physics could come by themselves from the "big bang" of mass from energy of unknown origin.

   Observations of the luminaries show that this theory is false and that the bodies of the solar system are relatively young.

   The present age of the Earth corresponds to the biblical age, and Lyell's theory is just a figment of his fantasies.

   Stanley Miller's theory of the origin of life is incorrect, and even he himself has not believed in it for a long time, and the species did not originate from each other. Theories of the origin of man from a monkey are just a set of falsifications. Just like the restoration of organisms across multiple bones.

   Man is fundamentally different from any animal.

   Much more has been discovered with the help of electron microscopes, computer programs, and the discovery of the genome.

   And the last, by the method of elimination: if the world is not the result of self-evolution, it means that IT WAS CREATED BY GOD, because there is no third option!

   And the Bible is just that source (by the way, its truth was confirmed, and not only with the help of archeology), where it says that we can know about God and what we need to know about Him!

ЗОЩЕНКО ОБ ИНДУЛЬГЕНЦИЯХ

 

ППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППП

 

 

Вот было удивительно, когда церковь стала продавать ордера на отпущение грехов. Это у них уклончиво называлось индульгенциями.

Мы, собственно, не знаем, как возникло это дело. Вероятно, было заседание обедневших церковников, на котором, давясь от здорового смеха, кто-нибудь предложил эту смелую идею.

Какой-нибудь там святой докладчик, наверное, в печальных красках обрисовал денежное положение церкви.

Кто-нибудь там несмело предложил брать за вход с посещающих церковь.

Какой-нибудь этакий курносый поп сказал своим гнусавым голосом:

- За вход брать - это они, факт, ходить не будут. А вот, может быть, им при входе чего-нибудь этакое легонькое продавать, дешевенькое, вроде Володи... Что-нибудь вкручивать им...

Кто-нибудь крикнул:

- Дешевенькое тоже денег стоит. А вот, может, нам с каждого благословления брать? Или: водой лицо покропил - платите деньги.

Но тут вдруг наш курносый поп, фыркая в руку и качаясь от приступа смеха, сказал:

- А может, нам, братцы, грехи отпущать за деньги? У кого какой грех - гони монету. И квиток получай на руки.., Ай, ей-Богу...

Тут, без сомнения, шум поднялся, смешки, возгласы.

Пожалуй, какая-нибудь высохшая ханжа, воздев к небу руки, сказала:

- А как же Бог-то, иже еси на небеси?

Курносый говорит:

- А может, мы для него и стараемся... Я только, братцы, другого боюсь - вдруг не понесут деньги... Народ форменный прохвост пошел.

Но тут, проголосовав, решили испытать это дело. Дело, вопреки сомнениям, двинулось хорошо. И вот этой выгодной торговлишкой церковь усердно занималась в течение многих веков.

Любой грех можно было выкупить за определенную плату.

«Божественный наместник Христа», некто папа Лев Х (1514 год), сильно нуждаясь в деньгах и желая расшевелить эту заглохшую было в его время торговлишку, решил отправить за границу специального человечка, надеясь потрясти карманы состоятельным иностранцам, верующим в святость и непогрешимость церкви.

Этот человек, монах Тецель, объехал все германские владения, бойко торгуя там ордерами на отпущение грехов.

Он ездил на лошади с двумя ящиками, В одном ящике у него были папские грамоты и ярлыки на отпущение грехов - прошлых, настоящих и даже будущих. В другой ящик монах пихал деньги за вырученный товар,

История рассказывает про это арапство забавный анекдот, как один германский рыцарь встретил в лесу этого монаха. Этот рыцарь купил у монаха ордер на отпущение того греха, который он намерен исполнить. После чего, избив монаха и отняв у него ящик с деньгами, скрылся.

Впрочем, что касается церкви, это тоже не так уж поразительно. По части денег церковь всегда отличалась непомерной жадностью. И самые крупные суммы скапливались в церковных и монастырских недрах и подвалах.

Конечно, попы прошлого, надо сказать, несколько отличались от современных затрушенных служителей культа. Это были яростные молодцы и любители хорошо поесть и выпить. Многие из них ходили со шпорами, вооруженные мечами и пистолетами, многие ездили на конях, сражались и ворочали политическими делами, и, любя широкую жизнь, загребали деньги с живых и мертвых.

Так что все, что касается церкви, это не так поразительно.

ЭТО СОБЫТИЕ ОПИСАНО ВО МНОГИХ ДРЕВНЕЙШИХ ЛЕТОПИСЯХ !!!

 

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

  

И остановилось солнце…

«Стой, солнце, над Гаваоном, и луна, над долиною Аялонскою» (Иисус Навин 10:12).

В 10 главе книги Иисуса Навина описывается битва израильтян с коалицией языческих племен у горы Вефорон. Подобных сражений в истории древнего Израиля было очень много, но эта битва отличается от всех остальных, и даже не только тех, которые вел израильский народ, но и от всех последующих в истории. «И не было такого дня ни прежде, ни после того, в который Господь так слышал бы глас человеческий. Ибо Господь сражался за Израиля». Действительно, подобного дня не было никогда. Ибо в этот день, согласно книге Иисуса Навина, «стояло солнце среди неба и не спешило к западу почти целый день», то есть в этот день, с человеческой точки зрения, произошла остановка времени почти на сутки. Вполне понятно, что критики Библии и неутвержденные в вере так называемые христиане либо с насмешкой, либо с недоверием относились к этому месту Писания, говоря, как и во многих других случаях, что это образное выражение, не имеющее под собой реальной основы. Но история в который раз опровергла эти высказывания, подтвердив верность Библии.

И день такой был

Исследования по этому вопросу проводили многие ученые, в числе которых был и американский профессор Тоттен. После длительных исследований он опубликовал математические вычисления, основанные на базе астрономии, в которых он доказал, что солнце, земля и луна находились однажды в таком положении, как их описал Навин. Далее с математической точностью он доказал, что к истории были прибавлены двадцать четыре часа, появление которых необъяснимо. Астроном королевской обсерватории в Гринвиче Мандер, проведя независимые расчеты, определил, что во времена Иисуса Навина к истории были прибавлены двадцать три часа и двадцать минут, что полностью подтверждает Библию, где сказано, что «солнце стояло почти целый день». Однако в общем вычислении было доказано, что к истории были прибавлены полные двадцать четыре часа. И тут объяснения ученым вновь дала Библия, ибо в 4 Царств 20.8-11 мы читаем о том, что Бог дал царю Езекии знамение, в результате которого тень на солнечных часах возвратилась назад на десять ступеней, что в точности равняется сорока минутам. Наличие «двойного» дня доказано не только математиками и астрономами. В летописях и сказаниях других народов, относящихся ко времени Иисуса Навина, также засвидетельствовано это. В Древнем Китае сохранились летописи, говорящие, что был день, равный двум, в правлении императора Ио. Коренные мексиканцы, потомки древней цивилизации, говорили европейцам, что в год «семи кроликов» был двойной день. Египетские жрецы показывали греческому историку Геродоту записи, где говорилось о необычно долгом дне. Вот лишь только некоторые общие подтверждения этого события. Но даже их вполне достаточно, чтобы убедиться в точности и достоверности Библии. В данном коротком очерке мы опускаем физические обоснования этого события, чтобы не затруднять читателя сложными доказательствами и вычислениями, а также потому, что рассмотрение физических явлений, описанных в Библии, не входит в задачу данной книги, посвященной лишь общим моментам библейской истории и археологии.

ДЕКАЛОГ

 

UUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUUU

 

 

Закон, проголошений тоді, не призначався виключно для євреїв. Бог надав їм честь бути охоронцями Його закону, який повинен був зберігатися як священна спадщина для всього світу. Принципи Десятислів'я поширюються на все людство, вони були дані всім як настанова і керівництво до життя. Десять коротких, всеосяжних і безсумнівних принципів висловлюють обов'язки людини стосовно Бога і до ближніх, і всі вони засновані на великому принципі любові. «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумінням твоїм, і ближнього твого, як себе самого» (Лука 10.27; див. також Повтор 6.4-5 ; Лев 19.18).  Докладно ці принципи представлені в Десятислів'ї, вони застосовні до всіх і кожного.

«Хай не буде в тебе інших богів перед Моїм лицем».

Єгова, Вічний, Сущий від початку, не створений, але Сам, що є Джерелом життя і Творцем всього, один гідний найвищого шанування та поклоніння. Тільки Всевишній може бути осередком людської любові чи служіння. Віддаючи своє серце чомусь іншому, ми тим самим обділяємо Господа своєю любов'ю, не віддаємо Йому належного служіння і творимо уявні божества.

«Не роби собі кумира і жодного зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу і що у воді нижче землі. Не вклоняйся їм і не служи їм».

Друга заповідь забороняє поклонятися істинному Богу, використовуючи ікони чи інші зображення. Багато язичницьких народів стверджують, що їхні зображення є лише образами або символами, за допомогою яких вони поклоняються Божеству, але Бог оголосив таке служіння гріхом. Спроба зобразити Вічного через матеріальні предмети знижує уявлення людини про Бога. Розум, відвернений від безмежної досконалості Єгови, більше буде прикутий до творіння, ніж до Творця. І оскільки поняття людини про Бога будуть занижені, то сама людина почне деградувати.

«Я Господь, Бог твій, Бог ревнувач». Близький і священний зв'язок Бога з Його народом символічно представлений шлюбними відносинами. Оскільки ідолослужіння є духовним перелюбом, то і незадоволення Господа з цього приводу відповідним чином названо ревнощами.

«Котрий карає дітей за провину батьків до третього та четвертого роду, що ненавидять Мене». Неминуче діти страждають від наслідків гріхів своїх батьків, але їх не карають за провину батьків, за винятком тих випадків, коли вони беруть участь у їхніх гріхах. Але діти зазвичай йдуть стопами своїх батьків. Через спадковість і завдяки особистому прикладу сини стають учасниками гріхів своїх батьків. Погані звички, збочені смаки, аморальність, так само, як і фізичні недуги і виродження, передаються у спадок від батька до сина і так до третього та четвертого роду. Ця страшна правда має допомогти людям порвати з гріховним способом життя.

«І той, хто творить милість до тисячі родів тим, хто любить Мене і дотримується заповідей Моїх». Друга заповідь, забороняючи поклонятися лжебогам, має на увазі поклоніння істинному Богу. Покарання тим, хто ненавидить Його, обіцяно лише до третього та четвертого роду, а милість тим, хто вірний у служінні Йому, - не до третього та четвертого роду, але до тисячі родів.

«Не вимовляй імені Господа, Бога твого, даремно; бо Господь не залишить без покарання того, хто вимовляє Його ім'я даремно».

Ця заповідь не тільки забороняє помилкові клятви і ті звичайні слова, якими люди бояться, але вона також забороняє нам недбало чи легковажно вимовляти ім'я Господа, не думаючи про його славне значення. Ми зневажаємо Бога і тоді, коли необдумано згадуємо Його ім'я у розмові, і тоді, коли в якихось незначних справах закликаємо Його у свідки, і тоді, коли часто даремно повторюємо Його ім'я. «Святе і страшне ім'я Його!» (Пс 111.9). Нам усім слід розмірковувати над величчю, чистотою і святістю Бога, щоб серце перейнялося свідомістю Його благородства, Його святе ім'я слід вимовляти з благоговінням та урочистістю.

«Пам'ятай день суботній, щоб святити його. Шість днів працюй і роби всякі діла твої; а день сьомий - субота Господу Богу твого: не роби в нього жодного діла ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні худоба твоя, ні пришлець, що в оселі твоїй. Бо в шість днів створив Господь небо та землю, море та все, що в них; а в день сьомий спочив. Тому благословив Господь суботній день і освятив його».

Субота представлена ​​тут не як нове встановлення, а як день, який був затверджений під час творіння (Бут 2.2-3). Ми повинні пам'ятати про цей день і дотримуватися його на згадку про діяння Творця. Вказуючи на Бога як на Творця неба та землі, субота вчить нас розрізняти істинного Бога та всіх лжебогів. Всі, хто дотримується сьомого дня, доводять тим, що вони є шанувальниками Єгови. Таким чином, субота залишатиметься вічним знаменням вірності людини Богові. Четверта заповідь  єдина, що містить у собі ім'я та титул Законодавця. Це єдина заповідь, яка вказує, чиєю владою надано Закон. Таким чином, вона є печаткою Божою, яка додається до закону запорукою його достовірності та неухильності.

Бог дав людині для праці шість днів, і Він вимагає, щоб люди виконували свою роботу у ці шість робочих днів. У суботу не забороняються лише справи милосердя та невідкладної потреби. За хворими та страждаючими треба доглядати завжди, але зайвої роботи треба суворо уникати. «Якщо ти утримаєш ногу твою заради суботи від виконання забаганок твоїх у святий день Мій, і називатимеш суботу відрадою, святим днем ​​Господнім, що вшановується, і вшануєш її тим, що не будеш займатися звичайними твоїми справами, догоджувати твоїй забаганки ...» ( Іс 58.13). Але обмеження не закінчуються на цьому: «...і пустословити», - каже пророк. Ті, хто обговорює в суботу свої робочі справи або планує різні плани, в очах Бога анітрохи не кращі за тих, хто насправді працював у цей день. Для того, щоб свято святкувати суботу, ми не повинні навіть нашими думками зупинятися на чомусь земному. Ця заповідь поширюється на всіх, хто знаходиться в нашому домі. Усі домочадці повинні відкласти свої земні справи, доки не скінчиться субота. Усі повинні об'єднатись разом, щоб прославити Бога у святий день своїм добровільним служінням Йому.

«Шануй батька твого та матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі».

Батьки мають право на таку любов та повагу, якими не користується ніхто інший. Сам Бог, поклавши на них відповідальність за душі, довірені їм, визначив, щоб у перші роки життя дітей батьки були для них замість Бога. І той, хто заперечує законний авторитет своїх батьків, відкидає авторитет Божий. П'ята заповідь вимагає від дітей не лише пошани, покірності та послуху стосовно батьків, але також і любові та ніжності, турботи про батьків, збереження їхньої репутації; вимагає, щоб діти були для них допомогою та втіхою у похилому віці. Дотримання цієї заповіді також має на увазі повагу до служителів, начальницьких, до всіх тих, кого Бог наділив владою.

Апостол каже: «Це перша заповідь з обітницею» (Єфес 6.2). Для Ізраїлю, який чекає швидкого поселення в Ханаані, дотримання цієї заповіді було запорукою довгого життя в обіцяній землі, але вона має ширше значення і поширюється на весь Ізраїль Божий, обіцяючи тим, хто виконує її, вічне життя на землі, звільненій від прокляття гріха.

"Не вбивай".

Це усі несправедливі дії, що сприяють скороченню життя; дух ненависті і помсти або потурання будь-якої пристрасті, яка веде до вчинків, що ранять інших, або змушує нас хоча б бажати їм зла (бо «хто ненавидить брата, є вбивця людини»); черстве, зневажливе ставлення до тих, хто потребує або страждає; будь-яке потурання собі або, навпаки, непотрібні обмеження або надмірна праця, що руйнує здоров'я, - все це більшою чи меншою мірою є порушенням шостої заповіді.

"Не прилюбодій".

Ця заповідь забороняє не тільки брудні і аморальні вчинки, але також хтиві думки і бажання або будь-яку іншу дію, яка веде до порушення таких. Від кожного вимагається чистота як зовнішнього життя, а й найпотаємніших намірів і почуттів серця. Христос, Який навчав поглибленому розумінню обов'язків людини по відношенню до Закону Божого, говорив, що нечиста думка чи погляд вважаються таким самим гріхом, як і злочинне діяння.

"Не кради".

Ця заборона включає як явні, і таємні гріхи. Восьма заповідь засуджує викрадення людей, работоргівлю та загарбницькі війни. Вона засуджує крадіжку та грабіж. Вона вимагає неухильної чесності в найнезначніших життєвих справах. Вона забороняє шахрайство у торгівлі та вимагає справедливого розрахунку з боргами або ж у видачі заробітної плати. Ця заповідь говорить про те, що будь-яка спроба отримати вигоду за рахунок чиєїсь недосвідченості, слабкості чи нещастя записується як обман у небесних книгах.

«Не свідчи хибного свідчення на ближнього твого».

Будь-яка брехня, будь-яка спроба чи намір обдурити нашого ближнього включається до цієї заповіді. Намір обдурити породжує обман. Одним поглядом, жестом, виразом обличчя можна так само успішно збрехати, як і словами. Будь-яке навмисне перебільшення, натяк чи наклеп, розраховані на те, щоб справити хибне або уявне враження, або навіть опис фактів, але що вводить в оману, є брехнею. Цей принцип забороняє будь-яку спробу зганьбити репутацію нашого ближнього, або малюючи дійсність у хибному світлі, або необґрунтованими підозрами, лихослів'ям чи плітками. Навіть навмисне замовчування правди, яке може зашкодити іншим, є порушенням дев'ятої заповіді.

«Не бажай дома ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що є у ближнього твого».

Десята заповідь натякає на коріння всіх гріхів, застерігаючи від себелюбних бажань, які є джерелом беззаконних вчинків. Той, хто в послуху Закону Божому побоюється навіть у своєму серці мати гріховне бажання того, що належить іншим, не зробить жодного безчесного вчинку по відношенню до ближніх.

Такими є десять священних принципів Декалога, вимовлених серед грому і вогню, що чудово висловили силу і велич великого Законодавця. Проголошення Закону Божого тому супроводжувалося таким могутнім проявом Його сили і слави, щоб народ ніколи не забув цього, щоб люди перейнялися глибокою повагою до Творця Закону, Творця неба та землі. Бог також бажав показати всім людям святість, важливість і непохитність Свого закону.

VOICE OF CHILD

 

@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@

How a man is born -
Nature's great mystery
He looks through the eyes of transparent
The world with surprise and fun.
And the mother of weightlessness with tenderness,
Shaking a child asleep,
Her dream is to give him the best
What has kept in his heart.


So let the music always sounds ringing,
In this land, inhabited by people
The child's voice, the voice of the child,
The eternal theme, eternal theme of our love.
The eternal theme, eternal theme of our love.


How a man is born -
Nature's great mystery
His first tentative steps
The beginning of the road will be.
Father with genuine pride,
Looking up to the sky baby blue,
Her dream is to give him the best
What can give a person.


So let the music always sounds ringing,
In this land, inhabited by people
The child's voice, the voice of the child,
The eternal theme, eternal theme of our love.
The eternal theme, eternal theme of our love.

How a man is born -
Nature's great mystery
And yet, we are entitled to hope
What a life it would be a long,
What would he have a kind and gentle,
What is he honest and loyal,
What will he brave and fierce,
Battling for the happiness of the people.


So let the music always sounds ringing,
In this land, inhabited by people
The child's voice, the voice of the child,
The eternal theme, eternal theme of our love.
The eternal theme, eternal theme of our love.



So let the music always sounds ringing,
In this land, inhabited by people
The child's voice, the voice of the child,
The eternal theme, eternal theme of our love.
The eternal theme, eternal theme of our love.

ЗА КРИТИКУ ПАТРИАРХА НАЧАЛИ САЖАТЬ !

 

#######################################################################################################################################################################################################################################

 

 

   В Екатеринбурге завершился допрос Петра Ткалича и его сына в рамках уголовного дела об экстремизме. Семья Ткаличей находится в статусе свидетелей по делу о критике РПЦ и патриарха Кирилла в материалах "Кипящий котел" и "Кипящий котел - 2", опубликованных в 2006 году.

   Допрос Петра Ткалича продолжался более двух часов.  Назначены три (!!!) экспертизы - компьютерно-техническая по изъятым ранее в доме Ткаличей во время обыска цифровым носителям и две лингвистические в отношении изъятых книг и текстов "Кипящий котел" и "Кипящий котел - 2".

   Петр и Ольга Ткаличи сообщили, что 21 мая 2013 года в их доме прошел обыск, во время которого правоохранители изъяли системный блок, ноутбук, несколько христианских книг, а также бестселлер Елены Трегубовой "Байки кремлевского диггера".

   Сколько ж полезных милицейско-полицейских сил потрачено на все это!  Допросы, дознаватели работали,  эксперты, опера... Денег сколько из бюджета!  

   Надо откровенно уж признать:  российское государство перестало быть светским и религия из личного дела человека превратилась в обязанность, а критика иерархов РПЦ - преступление.

   Может, и расходов на расследования меньше было бы... 

ЗАБАВНЫЙ ЛЕО ТАКСИЛЬ - КТО ОН

 

?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????

 

 

Лео́ Такси́ль (фр. Léo Taxil, настоящее имя Мари Жозеф Габриэль Антуан Жоган-Пажес, фр. Marie Joseph Gabriel Antoine Jogand-Pagès; 21 марта 1854 — 31 марта 1907) — французский писатель и журналист, известный противник католицизма и клерикализма, автор неоднократно издававшихся в СССР антирелигиозных пародий. На Западе Таксиль известен прежде всего продолжавшимся 12 лет масштабным «антимасонским» розыгрышем, жертвами которого стали папа римский и многие французские священники.

Родился в Марселе в семье небогатого служащего. С пятилетнего возраста Габриэль Пажес воспитывался в иезуитском монастыре.

В 1879 году в Париже вышла его книга «Скуфь и скуфейники», которая должна была показать читателям отрицательные стороны папства. В русском издании книга называется «Священный вертеп». Это своеобразная история папства почти за девятнадцать столетий. Целью Таксиля было показать мрачную картину:

…ложь, предательство, убийство, стяжательство, разврат — вот основные деяния тех, кто провозглашал себя наместниками Бога на земле…

В 1879—1884 годах написаны также сатирические антирелигиозные памфлеты: «Любовные похождения папы Пия IX», «Сын иезуита», «Семейство Борджиа», «Отравитель Лев XIII и пять миллионов каноников» и другие.

 

           * * *

 

Также среди произведений Лео Таксиля «Забавная Библия» (1882) и «Забавное Евангелие, или Жизнь Иисуса» (1884).  Как и другие атеистические авторы подобных книг, он показал, что не только не изучал текст Библии, но даже не прочитал её внимательно хотя бы один раз, а взял для своих пасквилей отдельные выхватки, чтобы предать их осмеянию. Данные тезисы-насмешки были полностью опровергнуты наукой ХХ и начала ХХI века.

Книги Таксиля неоднократно переводились в СССР и других социалистических странах в период господства государственного атеизма. Впоследствии резко потеряли популярность, особенно когда в ВУЗах вместо «научного атеизма» стали преподавать богословие.  Поскольку мир разумно устроен (например, гены - продукт ума) и атеизм - безумие (Псалом 13.1), даже современные коммунисты отказались от него, к примеру, в пользу православия.

 

                                                                       * * *

 

В 1885 году Лео Таксиль заявил о своём переходе в католицизм, был принят в лоно католической церкви и отрёкся от своих прежних работ, которые он писал для Антиклерикального союза. Это послужило причиной его исключения из союза три месяца спустя. В 1890-х он написал ряд произведений, в которых разоблачается масонство, описываются тайные связи масонов с Сатаной, скрытое процветание сатанизма среди последователей тамплиеров. Самым крупным трудом Таксиля в этот период стала написанная в соавторстве с Карлом Хаксом книга «Дьявол в XIX веке», в которой описывались откровения мисс Дианы Воган, раскаявшейся верховной жрицы масонского тайного общества «Палладиум», члены которого предавались сатанинским ритуалам и вынашивали планы о мировом владычестве. Книга была написана под псевдонимом «доктор Батейль» и имела большой успех. Также им была опубликована книга «Антихрист, или Происхождение франкмасонства». Эти книги были переведены на многие языки.

В 1896 году он стал одним из организаторов антимасонского церковного конгресса в Тренто. Некоторые делегаты этого конгресса выразили сомнение в существовании Дианы Воган и достоверности её книги. В ответ на это Таксиль пообещал представить мисс Воган общественности на заседании в Большом зале Географического общества в Париже 19 апреля 1897 года. В своей речи на этом собрании он заявил, что на протяжении последних двенадцати лет разыгрывал католическую церковь при помощи двух своих друзей, доктора Карла Хакса и профессиональной машинистки Дианы Воган, сыгравшей роль раскаявшейся «палладистки». Впоследствии эту речь целиком перепечатали ведущие французские газеты. Несмотря на собственное разоблачение, многие отказывались верить признаниям Таксиля, и элементы созданной им теории заговора масонов-палладистов используются сторонниками подобных теорий по сей день.

 

                                                                       * * *

 

Так кто же он был такой, Лео Таксиль?  Атеист, католик, масон?  Главный вопрос остаётся открытым, был ли он авантюристом или просто запутавшимся человеком, попавшим в плохую компанию.