понедельник, 18 декабря 2023 г.

WE OWE IT

 






IIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIII



For you know the grace of our Lord Jesus Christ, that he, as the rich become poor for your sake, that you got It s bareness.

2 Cor 8.9

There is nothing more precious than human life. Life is more precious than gold, no one in a position to determine its price, except that the size of the fees paid for it.

If you want to know its price, go to Gethsemane and spend hours with Christ dying and incredible heavy fighting when "his sweat was like drops of blood falling to the ground. Take a look on the cross of the Savior. Hear  the death cry: "Oh my God ! Oh my god ! What have you got left ?"  Look on his wounded head, breaching breasts and pierced with nails of hands and feet ! CHRIST RISKED EVERYTHING FOR THE SAKE OF OUR SALVATION.

And only at the foot of the cross of Golgotha you will be able to understand that Christ brought to himself and then, if he could save a perishing sinner.

 

Salvation is near to us in the duty:

Race for the death, and tottering from the doomed to slaughter? You'll say "here, we did not know this?" And a searching heart did not know? Watching over all your soul knows this, and will reward a man according to his deeds.

Proverbs 24.11-12

People who do not know God and his way, doomed to death. We who know him, is the responsibility of all means and forces to rescue the doomed to death.

The Apostle Paul spoke of his duty to preach:

I have and the Hellenes and barbarians, the wise and to the ignorant.

Romans 1.14

He spoke to all who could reach their sermon.

By the end of the time the Gospel was preached to the entire population must be the Earth ( Matthew 24.14 ).

 

Means certain God to preach the Gospel


When Jesus sent the disciples to preach, he told them that their work is worthy of survival and instructed it to those to whom they preach ( Matthew 10.10 ).

As the priests and Levites "ate from the Sanctuary ( Deut 18.1-8, Lev 27.30, Num 18.21 ) and preachers of the Gospel should live of the Gospel (1 Cor 9.13-14). These capable and talented people with great responsibility, should be devoted to teaching the Gospel all the time.

If the Levites to meet the spiritual needs of one people, preachers have to carry the Gospel to all peoples.

 

Therefore, Christ said about tithes:

THIS WAS SUPPOSED TO DO AND WHAT NOT TO KEEP.

Matthew 23.23

 

However, the offering must be cheerful and from the heart. God recognizes acceptable only such gifts ( Matthew 5.23-24 ).

That's what said about tithing, the Patriarch Jacob:

And put Jacob a vow, saying, if God will be with me and keep me in this way that I go, and will give me bread to eat and clothing to wear, and I am in the world come in my father's House, and the Lord will be my God - this stone that I have set the monument, will be the House of God; FROM ALL THAT THOU WILT GIVE ME, O GOD, I WILL GIVE YOU A TENTH.

Genesis 28.20-22

He says that God "bestows him everything" and expressed his gratitude, because everything BELONGS TO GOD, since he created it ( Hagg 8.8, Jac 1.17).

Therefore, introducing the tithe, we express our recognition of the mercy of God and his mercy and love (1 Par 29.14).

Failure to pay tithes is considered as the theft of God, then there is a man appropriates something that does not belong to him and not succeed to him  -  Mal 3.8-10

 

Tithing is a 1/10 portion of our income. It is calculated from the net profit.

a) for mercenaries   -  THE AMOUNT OF EARNINGS / 10

b) for owners   -  (GROSS PROFIT - REIMBURSEMENT FUND) / 10

- GROSS PROFIT is the amount of sales of goods and services

- REIMBURSEMENT FUND expenses for raw materials, finished products, fuel, electricity, depreciation, workers, etc.

 

Christ promotes the value of scarce gifts ( Mark 12.41, Luke 21.2-4 ). It calls upon all of us to participate more actively in saving neighbors.

The most valuable treasure is not in gold, and in the acquisition of at least one person for the Kingdom of God  ( 1 Jn 3.18 , Luke 6.38 ).

ГУМАНИТАРНАЯ ПОМОЩЬ БЕЖЕНЦАМ

 






ННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННННН

 

 



КАК АГЕНТСТВО ADRA ПОзаботиЛОСЬ о беженцах во время миграционного кризиса в Европе

 



Адвентистское агенство помощи и развития (ADRA) объединилось с Организацией Объединенных Наций и тремя другими организациями, чтобы открыть для ищущих убежища людей информационный центр, который предоставляет достоверную информацию о правах беженцев и других возможностях в столице Сербии, Белграде.

«Такой центр крайне важен, - сказал Игорь Митрович, директор управления ADRA в Сербии в одном из электронных писем. - Огромное количество беженцев не хотят просить официального убежища в Сербии, из-за чего оказываются в сложной ситуации». Дело в том, что многие беженцы не осознают, что они не могут заявить о своих правах, получить соответствующие услуги и оказываются лишенными медицинской помощи, если не зарегистрируются у властей, сказал Митрович.

В ООН подсчитали, что ежедневно границу Сербии пересекает около тысячи беженцев, наводнивших этим летом Европу в поисках лучшей жизни. Наплыв переселенцев со Среднего Востока, Африки и Южной Азии заставил Европу разойтись во мнениях относительного того, как справиться с этой сложной ситуацией. Напряжение возросло на прошлой неделе, когда сотни отчаявшихся мигрантов вышли на акции протеста во Франции и Венгрии, а тела других мигрантов, включая малышей, прибило к турецкому берегу.

Церковь Адвентистов седьмого дня в Европе призвала проявлять сострадание к мигрантам и молиться за власти, которые ищут выход из кризиса. «Мы все являемся детьми одного Отца, - сказал на этой неделе Марио Брито, президент Трансъевропейского дивизиона церкви Адвентистов Седьмого Дня. - Сейчас время держаться вместе и делиться всеобъемлющей Божьей любовью с каждым».

Адвентистское агентство помощи и развития, являясь рукой гуманитарной помощи Церкви Адвентистов седьмого дня, сотрудничает с международными агентствами для удовлетворения физических нужд мигрантов. Было распространено 2000 наборов продуктов и питьевой воды среди беженцев, прибывающих в город Заечар в восточной Сербии. Агентство также обеспечило их средствами гигиены, памперсами, детскими питательными смесями и гигиеническими полотенцами.

Новым Белградским информационным центром для беженцев, открывшимся на прошлой неделе, управляет ADRA совместно с верховным уполномоченным представителем ООН по беженцам, властями Белградского округа Савски-Венац, Белградским центром по правам человека и неправительственной организацией Кликактив.

В этом центре беженцы могут получить печатную информацию на арабском, урду, фарси, пушту, английском и французском. Переводчики всегда готовы ответить на вопросы о процедуре предоставления убежища и о повседневной жизни, а также предложить медицинскую и психологическую помощь. Компьютеры и Wi-Fi доступны для бесплатного пользования, таким образом беженцы могут искать нужную им информацию и поддерживать связь с родными.

Центр ожидает шквал работы. Правительство Сербии подсчитало, что 120 000 беженцев, большинство из которых транзитом направляются в Венгрию и дальше, будут находиться в этой стране восточной Европы каждый день до конца 2015 года.

 

Эндрю МакЧесни, редактор новостей «Адвентист Ревью»

По материалам интернет-газеты «Путь».

ИСПРАВИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА РПЦ

 






#####################################################################################################################################################################################################################

 

 

Ещё в средние века Русская православная церковь была «встроена» в государственную систему исполнения наказания. Нередко в монастыри под строгий надзор направляли обвинённых в ереси, богохульстве и других религиозных преступлениях. Сюда же попадали и те, чью вину, подлинную или мнимую, знали очень немногие - монастырские стены умели хранить тайны своих узников.

Для отбытия наказания в монастырях создавались специальные тюрьмы, отношение к узникам которых традиционно не отличалось милосердием, а зачастую было более суровым, чем в обычных острогах. Охрану узников в крупных монастырских тюрьмах осуществляли специальные военные команды.

Зачастую узники попадали в монастырскую тюрьму, так и не побывав под судом и следствием. В 1775 году кошевой Запорожской Сечи Кальнишевский, сечевой судья Головатый и писарь Глоба по ходатайству Потёмкина были без суда заточены Екатериной II в монастыри, откуда на свободу уже не вышли. В отношении Кальнишевского «справедливость восторжествовала», он был освобождён из-под стражи глубочайшим 110-летним старцем, но покинуть монастырь уже был не в состоянии.

Монастырских острогов в России было не мало. В 1905 году исследователь монастырских тюрем А.С. Пругавин перечислил в своей книге 18 мужских и 9 женских монастырей, служивших для заточения узников, и этот перечень был далеко не полным. По решению императора или Синода для заключения под стражу мог быть использован любой монастырь.

Старейшие и наиболее известные монастырские тюрьмы находились в Соловецком и Спасо-Евфимьевском монастырях. В первый традиционно ссылали опасных государственных преступников, второй первоначально предназначался для содержания душевнобольных и пребывающих в ереси, но затем в него стали направлять и узников, обвиненных в государственных преступлениях.

Отдалённость Соловецкого монастыря от обжитых мест и труднодоступность сделали его идеальным местом заточения. Первоначально казематы располагались в крепостных стенах и башнях монастыря. Зачастую это были клетушки без окон, в них можно было стоять, согнувшись, или лежать на коротком топчане, поджав ноги. Интересно, что в 1786 году архимандрит монастыря, где содержалось 16 узников (из них 15 - пожизненно), не знал о причине заключения семи. Указ о заключении таких лиц обычно был лаконичен - «за немаловажную вину к содержанию до кончины живота (то есть пожизненно)».

Среди узников монастыря были и священники, обвинённые в пьянстве и богохульстве, и различные сектанты, и бывшие офицеры, которые во хмелю нелестно отозвались о нравственных качествах очередной императрицы, и крупные сановники, замышлявшие государственный переворот, и «правдоискатели», написавшие жалобы на представителей власти. Пять лет по неизвестному обвинению провёл в этой тюрьме французский дворянин де Турнель. Самый юный заключённый попал в тюрьму в 11-летнем возрасте по обвинению в убийстве, в заключении ему пришлось провести 15 лет.

Режим в монастырской тюрьме отличался крайней жестокостью. Власть игумена не только над узниками, но и над охранявшими их солдатами была практически бесконтрольна. В 1835 году жалобы узников «просочились» за монастырские стены, на Соловки приехала ревизия, возглавляемая жандармским полковником Озерецковским. Даже жандарм, повидавший на своем веку всякого, вынужден был признать, что «многие арестанты несут наказания, весьма превышающие меры вины их». В результате ревизии трое узников были освобождены, 15 отправлены на военную службу, двое переведены из камер в кельи, один принят в послушники, а ослепший заключённый отправлен на «материк» в больницу.

Но и после ревизии режим в тюрьме не был облегчён. Узников кормили скудно, им запрещали всякую связь с волей, не давали письменных принадлежностей и книг, кроме религиозных, а за нарушения правил поведения подвергали телесным наказаниям или сажали на цепь. Особенно жестоко обращались с теми, чьи религиозные убеждения не совпадали с официальным православием. Даже искреннее раскаяние и переход в православие таких узников не гарантировали им выход на свободу. Отдельные «пребывающие в ереси» узники проводили в этой тюрьме всю сознательную жизнь. Так, крестьянин Антон Дмитриев за самооскопление был заключен в монастырь в 1818 году и провел в одиночной камере 62 года.

Немало известных лиц «прошло» через казематы Спасо-Евфимьевского монастыря. В тюремной келье закончился жизненный путь декабриста князя Шаховского и монаха-прорицателя Авеля. Даже в конце XIX века в монастырскую тюрьму заключали без решения суда, зачастую по надуманным обвинениям. Так, крестьянина Федосеева Синод отправил в монастырь за то, что он «жил в пещере и своей лицемерной праведностью привлекал к себе массы простого народа». Истинно верующий житель Архангельска Василий Рахов, активно занимавшийся благотворительностью и открывший для бедных детский приют и две столовые, местным духовенством, почувствовавшим в нём конкурента, был обвинён в штундизме. Дело дошло до суда, но светский суд Рахова оправдал. Тогда по утвержденному императором ходатайству Синода его отправили для заключения в монастырь. На свободу несчастный узник вышел только в 1902 году, проведя в заключении 7 лет.

Во второй половине XIX века монастыри всё реже стали использоваться как места заключения. Последние узники Соловецкой тюрьмы, сектанты Давыдов и Леонтьев, в 1883 году были переведены для проживания в монастырские кельи. В 1885 году была упразднена караульная команда, и тюрьма окончательно прекратила своё существование. В 1903 году в здании тюрьмы была оборудована больница. Дольше просуществовала Спасо-Евфимьевская монастырская тюрьма, последний заключенный которой, старообрядец Федор Ковалёв, был освобождён 2 марта 1905 года.

КОХАННЯ - ЦЕ СЕРЙОЗНО !

 






!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 


 

Чи можна всі стосунки між чоловіком та жінкою назвати коханням?

Судячи з високого відсотка розлучень, скоріше ні. Звинувачувати в цьому треба не «зле» та «фатальне» кохання, а той сурогат, який замінює здорові та міцні стосунки. Любов подібна до плоду. Але перш ніж зірвати і з'їсти, треба, щоб плід дозрів, став стиглим. У відносинах це виявляється у впізнанні людини, побаченнях із нею та спілкуванні.

Не впізнавши до кінця людини, не домігшись від неї, щоб вона відкрилася, дуже складно розраховувати на її вірність, не кажучи вже про довіру один до одного. Однієї симпатії, пристрасті, мало для побудови надійних стосунків у коханні. Дуже важливо розуміти близьку тобі людину, розділяти або терпимо ставитися до її життєвої позиції, планів та мрій. Повинно відбутися «притирання» характерів та вироблені механізми і способи виходу з конфліктних побутових ситуацій та суперечок. У своєму зародку відносини мають будуватися на взаємній довірі та повазі. Вигоді, користі, обособленому немає і не може бути місця у відносинах, вони повинні бути підпорядковані загальним цілям та завданням. Нехай це здасться анахронізмом на тлі панування зараз у суспільстві легковажного ставлення до шлюбу та сім'ї, треба «Бога боятися та заповіді його дотримуватися».

Як зазвичай зараз закохуються, «будують відносини» і одружуються? У більшості випадків кохають не саму людину, а своє ідеальне уявлення про обранця - про те, яким він має бути, яким параметрам відповідати. Закохуються не в реальну людину, а в її ідеальний образ, що виник у голові. Зовсім незнайомих, чужих нам людей ми приймаємо за своїх рідних та близьких, живемо з ними багато років, а потім із розчаруванням та болем виявляємо, що з ними у нас немає нічого спільного. Тим більше - кохання. Запитуємо себе - чому це стало можливим, як ми це допустили, і як до такого сумного кінця прийшли. Хоча відповідь на поверхні і очевидна: у стосунках не вистачало спілкування, доброти та уваги.

Люди банально не знали одне одного. Про те, що «не зійшлися характерами» дізналися, коли стало пізно - наприкінці стосунків. Якщо у відносинах «кожний шукає своє» - це не кохання, а комерційна угода, контракт, розрахований на взаємну вигоду. Ми собі вселяємо, нам здається, що ми любимо і нас люблять, а насправді хтось є жертвою в таких відносинах, а хтось маніпулятором. А все тому, що один не знав свого партнера і на цій підставі ідеалізував, домислював собі його образ; а другий, хоч і встиг дізнатися, але поєднав свою долю зі своєю «половинкою», сподіваючись, що вона виправиться, зміниться на краще. Природно: «за подобою та образом своїм». Можна уявити, як відчуватиме «носій відносин», який ідеалізував все життя свого партнера, дізнавшись, що його не поважали.

Буває, що двоє одружилися, вважаючи, що свою «половинку» можна буде змінити. У такому статусі «віртуального кохання» і жили вони у шлюбі: один розчарувався у можливості змінити свого партнера, боячись сказати йому правду, що вони «різні»; а другий до того був «засліплений» «ідеальним чином» своєї «половинки», що, дізнавшись усієї правди про їхні стосунки, опинився в глибокій депресії та шоці. І в усьому винен дефіцит спілкування у відносинах. Шлюби, в яких подружжя в одному випадку ідеалізує одне одного, а в іншому - намагається змінити свого партнера - досить поширені типи відносин.

Як правило, вони недовговічні, і закінчуються розлученням. Ось до чого призводить несерйозне ставлення до шлюбу, ігнорування особистісних якостей, грубе, цинічне ставлення до почуттів та долі близьких людей. Такі відносини дискредитують кохання, зводять її до рівня лотереї - «пощастить - не пощастить», «зтерпиться - злюбиться». Сила кохання полягає не в глибині почуттів та пристрасті, а в силі правди. Мовчання, лицемірство, брехня вбивають кохання, призводять до його заперечення - ненависті.

Кохання не буває «сліпим», воно завжди «зряче». «Сліпими» відносини роблять пристрасть та легковажність. Справжнє кохання - це єдність розуму, душі та серця. Саме в такій послідовності і ніяк інакше.

воскресенье, 17 декабря 2023 г.

THE LATEST NEWS

 






@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@



And people therefore say: thus says the Lord: Behold, I invite you to the way of life and death.

Jeremiah 21.8

The witnesses before you call today, heaven and Earth: the life and death of suggested I give you, the blessing and the curse. Therefore choose life, that you and your offspring lived.

Deuteronomy 30.19

At different times, when people went to iniquity, God sent them a special message of caution through his chosen people (Noah, Jeremiah, John the Baptist, and others).

This guide identifies two ways (one for life and the other to the condemnation and death) and to take this message and choose life.

Christ, son of God and the greatest of the prophets predicted the end of the world and The second coming for the deliverance of his people. He predicted signs of the last days ( Matthew 24.6-7, Luke 21.9, 11 ).

He said that when the earthly Kingdom will prepare itself to self-annigilation, people will be sent news of the impending Kingdom of God, a Kingdom of Justice, brotherly love and peace. Worldwide dissemination is represented by three angels, flying across the sky and gospel about salvation and about God.

 

The content of three angels message


It is recorded in Revelation 14.6-12

In Scripture, the word "Angel" is often used in symbolic meaning. So, under the symbol of an Angel in the book of Malachi was presented to John the Baptist ( Matthew 11.7-10 ). Jews thought that an angel come down to Earth and would prepare people for the coming of the Messiah.

But if the Gospel were angels, all people would be truth in fear that does not conform to the principle of freedom.

The first Angel holds the "everlasting Gospel".

The Gospel (Greek "evangelion") - good news. It is eternal, because it heralds the beginning of the century-from the fall of the first man. Now it is proclaimed throughout the world on several thousand languages and dialects, literature is printed in hundreds of languages ( the information is constantly changing in the direction of increase ) .

 

The first Angel's message ( Rev 14.7 ) is characteristic for the current time :

"BE AFRAID OF THE GOD" means to love God and observe His commandments and be afraid to do something against His Holy will and hurtful to His Holy Spirit.

The fear of the Lord is to hate evil; pride and arrogance and the evil way and the perverse mouth I hate.

Proverbs 8.13

For the love of God and neighbor, we should not fear to do anything offensive. This is especially true now, when people in Word and deed renounce God.

"GIVE HIM GLORY" - rather than glorify God, people celebrate their mortal chiefs, paying them to his accolades.

"THE HOUR OF HIS COURT HAS COME" - an indication of the end of the great prophetic period. The case people would first be considered by God until the second coming of Christ. Then Christ will redeemed be judges over the fallen angels and wicked ( 1 Cor  6.2-3 ).

"AND WORSHIP HIM WHO MADE HEAVEN AND EARTH, THE SEA AND SPRINGS OF WATER". These words are similar to the contents of the fourth commandment ( Exodus 20.8-11). The word angel is surprisingly suited to our time, because now the world strenuously broadcasted the theory of evolution (the development of all creatures in themselves, passing from one form to another). Such spontaneous generation and NO ONE ever observed, and the facts confirm the creation of the world.

Know that the Lord is God, that he MADE US, and we are his people and the sheep of his flock.

Psalm 100.3

 

The second Angel proclaims the FALL OF BABYLON ( Rev 14.8 ).

BABEL  -  confusion, clutter, confusion.

In  Rev 17.5  name is located on the brow of the prostitute :

"Babylon the great, the mother of abominations the Earth. It is the Catholic Church, to mix Christian and pagan doctrine (spiritual Babylon) and took drink them all, causing them to fall".

So said: come out of her, my people, lest you share in her sins and not being her ulcers  ( Rev 18.4 ).

 

Third Angel warns against worshiping the beast  ( Rev 14.9 ).

This is the most severe warning in Writing, which must involve all people.

The beast is going to point out all your formatting. God is going to make his people to engrave by his spirit  ( Rev 7.2-3, Heb 8.10 ) .

 

Seal Of God:

- The Lord God (name)

- The creator (title)

- Heaven and Earth (territory)

THIS SEAL INCLUDES THE FOURTH COMMANDMENT.

It follows that the beast - papal power (the Antichrist), and his mark is a violation of the fourth commandment and the celebration of the first day of the week.

In  Rev 14.12  points out that as a result sent by God to those who listened to it is one nation, observing the commandments and faith in Jesus Christ, out of all the tribes, tribes and languages. It reads as follows:

A friend and my brother! If you want to be sure that you are not worshiping the beast and not his style, then connect to the people of God to arm patience, keep the commandments of God and have faith in Jesus. The Lord bless you.

ЗОВУТ СЛЕДОПЫТАМИ НАС

 






!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

  

 

ГИМН СЛЕДОПЫТОВ


Слова и музыка Генри Т. Берг

1949


Зовут следопытами нас.
Мы Божии слуги все,
Верные во всякий час
В доброте и чистоте !

Мы весть всему миру несём,
Свободу и Божью любовь.
Спаситель наш, Царь Иисус придёт
За нами вновь !

Исследовать истину я
Хочу, словно следопыт,
И Творцу всего себя
Я желаю посвятить !

Господь всем нам дарит любовь
И всякую благодать.
Я верю, что Царь Иисус Христос
Придёт опять !

ЗАБАВНЫЙ ЧЕЛОВЕК

 






????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????



Лео́ Такси́ль (фр. Léo Taxil, настоящее имя Мари Жозеф Габриэль Антуан Жоган-Пажес, фр. Marie Joseph Gabriel Antoine Jogand-Pagès; 21 марта 1854 - 31 марта 1907) - французский писатель и журналист, известный противник католицизма и клерикализма, автор неоднократно издававшихся в СССР антирелигиозных пародий. На Западе Таксиль известен прежде всего продолжавшимся 12 лет масштабным «антимасонским» розыгрышем, жертвами которого стали папа римский и многие французские священники.

Родился в Марселе в семье небогатого служащего. С пятилетнего возраста Габриэль Пажес воспитывался в иезуитском монастыре.

В 1879 году в Париже вышла его книга «Скуфь и скуфейники», которая должна была показать читателям отрицательные стороны папства. В русском издании книга называется «Священный вертеп». Это своеобразная история папства почти за девятнадцать столетий. Целью Таксиля было показать мрачную картину:

«

…ложь, предательство, убийство, стяжательство, разврат - вот основные деяния тех, кто провозглашал себя наместниками Бога на земле…

»

В 1879-1884 годах написаны также сатирические антирелигиозные памфлеты: «Любовные похождения папы Пия IX», «Сын иезуита», «Семейство Борджиа», «Отравитель Лев XIII и пять миллионов каноников» и другие.

 

           * * *

 

Также среди произведений Лео Таксиля «Забавная Библия» (1882) и «Забавное Евангелие, или Жизнь Иисуса» (1884).  Как и другие атеистические авторы подобных книг, он показал, что не только не изучал текст Библии, но даже не прочитал её внимательно хотя бы один раз, а взял для своих пасквилей отдельные выхватки, чтобы предать их осмеянию. Данные тезисы-насмешки были полностью опровергнуты наукой ХХ и начала ХХI века.

Книги Таксиля неоднократно переводились в СССР и других социалистических странах в период господства государственного атеизма. Впоследствии резко потеряли популярность, особенно когда в ВУЗах вместо «научного атеизма» стали преподавать богословие.  Поскольку мир разумно устроен (например, гены - продукт ума) и атеизм - безумие (Псалом 13.1), даже современные коммунисты отказались от него, к примеру, в пользу православия.

 

                                                                       * * *

 

В 1885 году Лео Таксиль заявил о своём переходе в католицизм, был принят в лоно католической церкви и отрёкся от своих прежних работ, которые он писал для Антиклерикального союза. Это послужило причиной его исключения из союза три месяца спустя. В 1890-х он написал ряд произведений, в которых разоблачается масонство, описываются тайные связи масонов с Сатаной, скрытое процветание сатанизма среди последователей тамплиеров. Самым крупным трудом Таксиля в этот период стала написанная в соавторстве с Карлом Хаксом книга «Дьявол в XIX веке», в которой описывались откровения мисс Дианы Воган, раскаявшейся верховной жрицы масонского тайного общества «Палладиум», члены которого предавались сатанинским ритуалам и вынашивали планы о мировом владычестве. Книга была написана под псевдонимом «доктор Батейль» и имела большой успех. Также им была опубликована книга «Антихрист, или Происхождение франкмасонства». Эти книги были переведены на многие языки.

В 1896 году он стал одним из организаторов антимасонского церковного конгресса в Тренто. Некоторые делегаты этого конгресса выразили сомнение в существовании Дианы Воган и достоверности её книги. В ответ на это Таксиль пообещал представить мисс Воган общественности на заседании в Большом зале Географического общества в Париже 19 апреля 1897 года. В своей речи на этом собрании он заявил, что на протяжении последних двенадцати лет разыгрывал католическую церковь при помощи двух своих друзей, доктора Карла Хакса и профессиональной машинистки Дианы Воган, сыгравшей роль раскаявшейся «палладистки». Впоследствии эту речь целиком перепечатали ведущие французские газеты. Несмотря на собственное разоблачение, многие отказывались верить признаниям Таксиля, и элементы созданной им теории заговора масонов-палладистов используются сторонниками подобных теорий по сей день.

 

                                                                       * * *

 

Так кто же он был такой, Лео Таксиль?  Атеист, католик, масон?  Главный вопрос остаётся открытым, был ли он авантюристом или просто запутавшимся человеком, попавшим в плохую компанию.

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ - ФЕЙКИ ТА ФАКТИ

 






^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

 

 

   Наша відповідь тим, хто сміється з біблійної хронології

 

   Ми, християни, креаціоністи та прихильники ідеї існування Творця, не випадково стоїмо на своїх позиціях. Вчені-теоретики, як вони себе називають, своїми невірними викладками неодноразово підтвердили свою погану репутацію - і астрономи, і фізики, і геологи, і біологи, і історики. Непоганим аргументом на користь цього є те, що рання історія стародавнього Єгипту, як вона складена, складається з датування (і не тільки) з суцільних фантазій. Помилки можливі та очевидні, особливо коли виявилося, що вони виявлені навіть у подіях 700-800-річної давності.

  Держави стародавнього світу - загадка для всіх. Досі ніхто не може пояснити, звідки, після примітивних знарядь праці первісного суспільства, у стародавньому Єгипті раптом з'являються сучасні хірургічні інструменти?

   Нам відомо, що післяпотопна історія (а сам потоп мало хто заперечує, занадто багато слідів - намивань і затоплених водою будівель було знайдено) налічує приблизно 4500 років - 2500 років до Христа і 2000 після, нові знахідки, наприклад, на горі Арарат, підтверджують це. Саме такий приблизний вік мають найдавніші письмові джерела, але чомусь в історії Єгипту та інших стародавніх країн з'явилися періоди, набагато більші в часі. Але чи можна їм вірити?

   Без авантюр тут не обійшлося. Так, у музеях на експозиціях виставлена ​​в залах лише частина експонатів, а те, що не відповідає і що цим вченим не потрібно, щоби це люди бачили, лежить у запасниках і це нікому не показують.

   Виникнення давньоєгипетської держави, столиці Мемфіс і так званої I династії фараонів (Нармер) вчені датують по-різному, від 4000 до 3000 до н.е. , або так зване «бронзове століття». Різночитання величезні, письмових свідчень мало, наприклад, Палермський камінь, де згадується I династія та об'єднання північного та південного царств, трохи старше 4000 років (приблизно 2200 до н.е., тобто набагато пізніше описаних подій). У переклад могли вкрастися неточності, до того ж, коли записів недостатньо, для датування пускають у хід сумнівний радіовуглецевий метод, де в системах рівнянь невідомих більше, ніж самих рівнянь.

   Тим не менш, встановлюють точні роки правління фараонів (а різночитання є, як і в астрономії, наприклад, теж - по паралаксам одні вчені кажуть, що до Полярної зірки 300 світлових років, а інші стверджують, що 400), а «білі плями» заповнюють із голови. На першу неперевірену і недоведену тезу, прийняту за догму, потім нанизують решту.

   Така сама ситуація з фараоном Джосером, першим у III династії. Колись вважалося, що він жив 3000 років до нашої ери, а тепер вони мають близько 2700 року.

   Подібно до творців цієї «хронології» одного разу вчинив Лайєл - взяв кілька скам'янілостей молюсків, розташував як захотів і вигадав липові віки.

   Щось для єгипетської історії взято з Геродота, але де гарантія, що його праці повністю достовірні? Адже, як виявилося тепер, греко-римська цивілізація знала про єгипетську та вавилонську вкрай мало!

   Точне ж датування неможливе через те, що стародавній світ не знав єдиного літочислення, а лише відносне, де роки вважали за правління царів, а зі смертю монарха починалося нове числення років.

   Тим не менш, завдяки письмовим джерелам, а також археологічним пошукам і знайденим предметам, про пізніший період історії Єгипту ми знаємо набагато більше, наприклад те, що Мойсей (Моусос) з фараонського роду, хоч і усиновлений - реальна історична особистість, і що вихід євреїв (які походили від патріархів, а не «від маленького племені бронзового віку») з Єгипту справді був. Єгиптологія дозволила виявити також письмові відомості (не кажучи про речові) про біблійних патріархів, наприклад про Йосипа (Цанцафа) - правителя Єгипту.

  Чи не час вченим у дусі справжньої науки змінити свій підхід до стародавньої історії і зробити його достовірним і серйозним, а не подібним до «біології», що відновлює цілий організм по кількох кістках? А саме: спиратися на справжні аргументовані факти!

   І на закінчення не можна не відзначити, що Біблія як історичний документ все-таки має рацію і їй можна вірити !!!