!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Слід розрізняти дві форми Божих слів: Біблію, призначену рівною мірою для всіх людей, і індивідуальне керівництво Бога в житті кожного з нас.
Паралельно з виникненням Біблійних Писань через покликаних і уповноважених Богом людей (Єр 1.5, Гал 1.12), виступають і лжепророки зі своїми самовільними звістками. На запитання, що нас хвилює: «Як ми дізнаємося слово, яке не Господь говорив?» (Повтор 18.21), Бог дає наступну відповідь, як вирішальний критерій перевірки істинності: «Якщо пророк скаже ім'ям Господа, але слово то не збудеться і не виповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк через свою зухвалість» (вірш 22).
У Нагірній проповіді Ісус теж попереджає про лжевчителів і перераховує ознаки, за якими їх можна визначити: «Бережіться лжепророків, які приходять до вас в овечому одязі, а всередині суть вовки хижі: ПО ПЛОДАХ ЇХ ДІЗНАЄТЕ ЇХ. Чи збирають із терну виноград або з реп'яха смокви?» (Матв 7.16-17).
Апостол Іван не менш наполегливо вказує на небезпеку: «Бо багато спокусників увійшли у світ... Кожен, хто переступає вчення Христове і не перебуває в ньому, не має Бога» (2 Івана 7.9).
Тільки Біблія є Божим одкровенням. В останні дні Бог говорив нам у Сині (Євр 1.1-2) і той, хто додасть що-небудь до Писання, буде покараний (Об'явл 22.18). До слова Біблії більше нічого додати. Вже Петро свого часу попереджав про лжевчителів (2 Пет 2.1), які спричинять швидку смерть.
Додаванням до Біблії, що суперечать їй, є так звані «перекази святих отців». Хоч їх і називають «учнями апостолів», всіх цих звісток і вчень (про іконопочитання та ін.) БОГ ЇМ НІКОЛИ НЕ ДАВАВ.
Додавання та спотворення Біблії Джозефа Сміта (Книга Мормона), Якова Лорбера (Друзі Нового Одкровення), Чарльза Т. Рассела (Свідки Єгови), Джорджа Бішофа (Новоапостольська Церква), Бейкера Едді (Християнська Наука) та ін. НЕ Є Божими звістками, а лише гідними жалю помилками лжевчителів.
Бог не дає додаткових одкровень, а проливає нове світло на те, що їм уже давно сказано у Старому та Новому Завітах. Тому Біблія є ЄДИНИМ джерелом інформації та єдиним заходом, яким все можна перевірити.
Праці Духа пророцтва (Елен Уайт), всупереч думці деяких, доповненням до Біблії НЕ Є, і вже тим більше не підміняють її.
Часто в якійсь ситуації нам хочеться, щоб Бог особисто заговорив з нами. Бог міг би це зробити, але це не Його метод. Мартін Лютер, Джон Уеслі, Хадсон Тейлор, Біллі Грем та інші були (або є) видатними чоловіками Божими і вчинили визначні справи. Вони поклалися на Слово Боже і від Нього отримали рушійні імпульси для своєї благословенної праці.
У молитві «Настав мене, Господи, на шлях Твій» (Пс 86.11) висловлено прохання про Боже водійство в нашому житті. У Його керівництві можна переконатися лише пізніше, після набуття християнського досвіду.
Комментариев нет:
Отправить комментарий