СТАН

 

ххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх

 

 

   Дух життя, даний людині при створенні, залишає його пiсля смерті (Єкл 12.7, 3.19-21).

   Людина і тварини мають один і той самий дух життя, який залишає їх при смерті (Єкл 3.19-21).

 

   Що дух, або подих життя, не має свідомості сам собою, ясно з того факту, що дух ніколи ще не відкривав людині про своє свідоме існування до з'єднання з людиною при творінні і при народженні.

   Також немає більше доказу того, що той самий дух має більш свідомості після того, як він залишає людину за її смерті, ніж мав до з'єднання з людиною.

   Місце, куди йде дух при смерті людини, має бути те саме місце, звідки він приходить при воскресінні з мертвих, в той же час ми знаємо, що дух відлітає до Бога (розсіюється), а порох повертається в землю (Єкл 12.7).

 

   Біблія заперечує свідомий стан людини після смерті, бо «мертві нічого не знають» (Єкл 9.5, Пс 6.6).

   У смерті людина перестає мислити, любити, ненавидіти і славити Бога (Пс 146.4, Єкл 9.5-6, Іс 38.18).

   Мертві нічого не знають, як ті, які ніколи не жили (Йов 3.11-17, 10.18-19). Вони не знають і тих, хто продовжує жити на землі (Йов 14.20-21, Іс 63.16).

   Факт, що душа, дух і тіло перебувають у стані повної несвідомості під час покійного сну без снобачень, такі вони й у смерті, бо смерть порівнюється зі сном (Іван 11.11-14, Дан 12.2, 1 Фес 4.14-16).

 

   Відповіді на заперечення :

1. Обіцянка Христа, що розбійник буде з ним у раю, не доводить життя після смерті, т.к. Христос піднявся у рай до Отця лише через деякий час після ВОСКРЕСІННЯ (Іван 20.17-18).

2. Притча про багатія і Лазаря не вчить, що людина має свідомість після смерті, бо ТАМ НЕ ГОВОРИТЬСЯ ПРО ДУШУ АБО ДУХ, але йдеться про людей, які мають очі, язик і пальці. Завдання притчі - пояснити, що буде з праведними жебраками та з безбожними багатіями після суду.

3. «Розрішитися і бути з Христом» (Фил 1.23) виповниться, коли Павло отримає свою нагороду за другого пришестя Христа (2 Тим 4.6-8).

4. Те, що Павло говорить у 2 Кор 5.1-8 («вийти з тіла») виповниться, коли «смертне це одягнеться в безсмертне», під час першого воскресіння (1 Кор 15.42-44,54).