КРИТИКА ЛОЖНОЙ ТЕОРИИ

 

ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ

 

Синтетическая теория эволюции

Синтетическая теория эволюции (также современный эволюционный синтез) - новая эволюционная теория, которая является, как утверждают, «синтезом различных дисциплин, прежде всего, генетики и дарвинизма, также опирается на палеонтологию, систематику, молекулярную биологию и другие».

Считают, что эволюционный акт состоялся, когда «отбор сохранил генное сочетание, нетипичное для предшествующей истории вида». В итоге для осуществления эволюции якобы необходимо наличие трёх процессов :

1. Мутационного, генерирующего новые варианты генов с малым фенотипическим выражением;
2. Рекомбинационного, создающего новые фенотипы особей;
3. Селекционного, определяющего соответствие этих фенотипов данным условиям обитания или произрастания.

ТЕОРИЯ ПОЯВИЛАСЬ ТОГДА, КОГДА ВЫЯСНИЛОСЬ, ЧТО В УЧЕНИИ ДАРВИНА МНОГО ПРОБЛЕМ И ПРОТИВОРЕЧИЙ. А ВПОСЛЕДСТВИИ РАСШИФРОВКА ГЕНОМА И ДРУГИЕ НОВЕЙШИЕ ОТКРЫТИЯ КОНЦА  ДВАДЦАТОГО И ДВАДЦАТЬ ПЕРВОГО ВЕКА ОПРОВЕРГЛИ ЕГО СОВСЕМ.

 Все сторонники синтетической теории признают участие в эволюции трёх перечисленных факторов.

Важной предпосылкой для возникновения новой теории эволюции явилась книга английского генетика, математика и биохимика Дж. Б. С. Холдейна-младшего, издавшего её в 1932 году под названием «The causes of evolution». Холдейн, создавая генетику индивидуального развития, сразу же включил новую науку в решение проблем макроэволюции.

Основные положения СТЭ

В 1930 - 1940-е годы быстро произошел «синтез генетики и дарвинизма». Генетические идеи проникли в систематику, палеонтологию, эмбриологию, биогеографию. Термин «современный» или «эволюционный синтез» происходит из названия книги Дж. Хаксли «Evolution: The Modern synthesis» (1942). Выражение «синтетическая теория эволюции» в точном приложении к данной теории впервые было использовано Дж. Симпсоном в 1949 году.

Авторы синтетической теории расходились во мнениях по ряду фундаментальных проблем и работали в разных областях биологии, но они были практически единодушны в трактовке следующих основных положений:

·         элементарной единицей эволюции считается локальная популяция;

·         материалом для эволюции являются мутационная и рекомбинационная изменчивость;

·         естественный отбор рассматривается как главная причина развития адаптаций, видообразования и происхождения надвидовых таксонов;

·         дрейф генов и принцип основателя выступают причинами формирования нейтральных признаков;

·         вид есть система популяций, репродуктивно изолированных от популяций других видов, и каждый вид экологически обособлен;

·         видообразование заключается в возникновении генетических изолирующих механизмов и осуществляется преимущественно в условиях географической изоляции.

Таким образом, «синтетическую теорию эволюции можно охарактеризовать как теорию органической эволюции путем естественного отбора признаков, детерминированных генетически».

Постулат о популяции как наименьшей эволюирующей единице остается в силе. Однако огромное количество организмов без полового процесса остается за рамками этого определения популяции, и в этом видится значительная неполнота синтетической теории эволюции.

Естественный отбор не является единственным движителем эволюции.

Эволюция далеко не всегда носит дивергентный характер.

Эволюция не обязательно идет постепенно. Не исключено, что в отдельных случаях внезапный характер могут иметь и отдельные макроэволюционные события.

Макроэволюция может идти как через микроэволюции, так и своими путями.

Сознавая недостаточность репродуктивного критерия вида, биологи все еще не могут предложить универсального определения вида как для форм с половым процессом, так и для агамных форм.

Случайный характер мутационной изменчивости не противоречит возможности существования определенной канализированности путей эволюции, возникающей как результат прошлой истории вида. Должна стать широко известной и теория номогенеза или эволюция на основе закономерностей, выдвинутая в 1922-1923 гг. Л.С. Бергом. Его дочь Р. Л. Берг рассмотрела проблему случайности и закономерности в эволюции и пришла к заключению, что «эволюция совершается по разрешенным путям» (Р. Л. Берг, «Генетика и эволюция», избранные труды, Новосибирск, Наука, 1993, стр.283).

Наряду с монофилией признается широкое распространение парафилии.

Реальностью является и некоторая степень предсказуемости, возможность прогнозирования общих направлений эволюции (положения новейшей биологии взяты из: Николай Николаевич Воронцов, 1999, стр. 322 и 392-393).

Уверенно можно сказать, что развитие СТЭ будет продолжаться с появлением новых «открытий» в области эволюции.

Критика синтетической теории эволюции

Синтетическая теория эволюции «не вызывает сомнений у большинства биологов (так называемых теоретиков)»: считается, что эволюционный процесс целом удовлетворительно объясняется этой теорией.

В качестве одного из критикуемых общих положений синтетической теории эволюции можно привести ее подход к объяснению вторичного сходства, то есть близких морфологических и функциональных признаков, которые не были унаследованы, а возникли независимо в филогенетически далеких ветвях эволюции организмов.

Согласно неодарвинизму, все признаки живых существ полностью определяются генотипом и характером отбора. Поэтому параллелизм (вторичное сходство родственных существ) объясняется тем, что организмы унаследовали большое количество одинаковых генов от своего недавнего предка, а происхождение конвергентных признаков целиком приписывается действию отбора. Вместе с тем, хорошо известно, что черты сходства, развивающиеся в достаточно удалённых линиях, часто бывают неадаптивны и поэтому не могут быть правдоподобно объяснены ни естественным отбором, ни общим наследованием. Независимое возникновение одинаковых генов и их сочетаний заведомо исключается, поскольку мутации и рекомбинация - случайные процессы.

В ответ на такую критику сторонники синтетической теории могут возразить, что «представления С. С. Четверикова и Р. Фишера о полной случайности мутаций в настоящее время значительно пересмотрены. Мутации случайны лишь по отношению к среде обитания, но не к существующей организации генома. Сейчас представляется вполне естественным, что разные участки ДНК обладают различной устойчивостью; соответственно, одни мутации будут возникать чаще, другие - реже. Кроме того, набор нуклеотидов весьма ограничен. Следовательно, существует вероятность независимого (и притом вполне случайного, беспричинного) появления одинаковых мутаций (вплоть до синтеза далекими друг от друга видами одного и аналогичных белков, которые не могли достаться им от общего предка). Эти и другие факторы обуславливают значительную вторичную повторяемость в структуре ДНК и могут объяснять происхождение неадаптивного сходства с позиций неодарвинизма как случайного выбора из ограниченного числа возможностей».

Другой пример - критика СТЭ сторонниками мутационной эволюции - связан с концепцией пунктуализма или «прерывистого равновесия». Пунктуализм основан на простом палеонтологическом наблюдении: продолжительность стазиса на несколько порядков превышает длительность перехода из одного фенотипического состояния в другое. Судя по имеющимся данным, это правило в общем справедливо для всей ископаемой истории многоклеточных животных и имеет достаточное количество подтверждений.

Авторы пунктуализма противопоставляют свой взгляд градуализму - представлению Дарвина о постепенной эволюции путем мелких изменений - и считают прерывистое равновесие достаточным поводом для отрицания всей синтетической теории. Столь радикальный подход вызвал дискуссию вокруг концепции прерывистого равновесия, длящуюся уже 30 лет. Большинство авторов «сходится на том, что между понятиями «постепенная» и «прерывистая» имеется лишь количественная разница: длительный процесс предстает мгновенным событием, будучи изображен на сжатой временной шкале. Поэтому пунктуализм и градуализм следует рассматривать как дополнительные понятия». Кроме того, сторонники синтетической теории утверждают, что «прерывистое равновесие не создает для них дополнительных трудностей: длительный стазис можно объяснять действием стабилизирующего отбора (под действием стабильных, относительно неизменных условий существования), а быстрое изменение - теорией смещающегося равновесия С. Райта для малых популяций, при резких изменениях условий существования и/или в случае прохождения вида или какой-либо его изолированной части, популяции, через бутылочное горлышко». 

И наконец, ярыми противниками всех подобных эволюционных теорий являются УЧЁНЫЕ-КРЕАЦИОНИСТЫ, то есть сторонники сотворения мира Творцом, И НЕ СЛУЧАЙНО, ВЕДЬ СЛИШКОМ МНОГО АРГУМЕНТОВ В ПОЛЬЗУ ТОГО, ЧТОБЫ ОТКАЗАТЬСЯ ОТ ДАРВИНОВСКОЙ И ТОМУ ПОДОБНОЙ ТЕОРИИ ЭВОЛЮЦИИ ВООБЩЕ. Но большинство биологов упрямо продолжают «верить» в эволюцию.

                                  Выкладки Джулиана Хаксли : 

   Мутации бывают разные: на одну верную тысячи неверных.

   Мутации происходят со всеми существами, например с мухами, но при этом они продолжают оставаться мухами. Никогда ещё никто не видел, чтобы произошло обратное.

   Серьёзные мутации вредны и даже приводят к гибели животного.

   «Искусственный отбор, по всей видимости, скорее опровергает, чем поддерживает эволюцию» («On Call», 3 июля 1972, с.8-9).

   На 1000 мутаций приходится одна полезная (опыт с дрозофилами). 1 мутация - 1 порода. Чтобы получить 2 полезные мутации, нам нужно развести  1000²  пород, 3 полезных мутации - 1000³  пород,  n  полезных мутаций - 1000ⁿ  пород (так как следующую мутацию мы должны получать только в породе, где ВСЕ предыдущие мутации были полезными).

   Для того, чтобы произошёл переход к более высокоразвитому организму, таких полезных мутаций необходимо миллион, а число пород  -  1000^1.000.000  -  число с тремя миллионами нолей. Это несравнимо больше, чем элементарных частиц в Метагалактике.

   Таким образом, эволюционизм полностью отвергается, а креационизм подтверждается.

 

ДРУГИЕ АРГУМЕНТЫ ПРОТИВ :  Хоть новая недарвиновская теория и принята многими учёными, её нельзя считать правильной, потому что :

1.     Геохронологические возраста пород и окаменелостей, оцененные по неправильным формулам, всё равно неверны, не доказаны и подсчитываются по круговой аргументации.

2.     Неверная оценка найденных останков, не говоря об окаменелостях, обнаруженных в слоях, упомянутых выше, например, гигантские находки, которые прячут от рядовых посетителей музеев.

3.     Не учтена неживая и особенно живая природа как несомненный продукт ума, например, сложное устройство живой клетки.

4.     Даже если допустить, что Бог управлял эволюцией, это не подтверждается, поскольку промежуточные звенья между типами животных так и не найдены.

5.     Человек не похож ни на одно животное и превосходит любое из них. Найденные «останки древних людей» в результате открытия генома признали принадлежащими животным.

   ОЧЕНЬ ЖАЛЬ, что и другими узкими местами этой «новой» теории так называемые учёные не занимаются вообще, проблемы умалчивают и приносят в жертву фантазиям.

THE ORDERED MINISTERS

 

ППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППППП

   The ordination of ministers, as described in the Bible, was introduced into the church of the early Christians (Acts 13.3). This custom was already in ancient Israel.

   Gen 27.27-29 - In Old Testament times there was a tradition of blessing, which was accompanied by the laying on of hands; this custom was in later centuries and in the so-called Talmudic era too.

   Luke 6.13-16 - Having chosen the twelve apostles, Jesus blessed and ordained them, this was the first rite of ordination in the Christian church.

   Matt 19.13, Mark 10.16 - blessing the children.

   1 Tim 4.14, 5.22 - laying on of hands of the priesthood (in synodal translation ‘’Priesthood’’).

   Acts 6.6 - ordination of deacons.

   Other texts: 2 Tim 1.6, Acts 14.23, Heb 6.2

 

   Therefore, there are 2 main dignities :

1) Deacon - business matters and participation in the sacrament rite (Acts 6.2-3).

2) Pastor (presbyter, bishop) - leadership of the church and the accomplishment of all rituals, occupation of various higher positions (Acts 13.2-3, 1 Tim 4.14,5.22, Acts 20.17,28).

 

   Note :

   If necessary, baptism can be performed by any member of the church (Acts 8.38, 9.10).

ВИСЛОВЛЮВАННЯ БIБЛIЇ

 

vvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvvv

   Вагомість (значення, глибина думки) різних біблійних текстів не скрізь однакова. Це стає зрозумілим при порівнянні, наприклад, Іван 3.16 та Дії 18.1. Тим не менш, інформації, що не має значення, у Біблії немає.

   У БІБЛІЇ МІСТЯТЬСЯ ВСЕ НЕОБХІДНІ НАМ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ. Вона вичерпна в тому сенсі, що має у собі все необхідне, щоб наставити нас у цьому житті і допомогти досягти вічної мети : «Знайди в книзі Господній, і прочитай; жодне з цих не забуде прийти і одне іншим не заміниться» (Іс 34.16).

 

   Біблія ніде не суперечить собі.

   Здаються протиріччя, ал при ретельному розгляді вони з'ясовуються. Основними причинами виникнення таких протиріч є недотримання деяких біблійних принципів :

1. Часто повідомлення Біблії дуже стиснуті. Так, про звернення Левія (Матвія) йдеться лише в одному вірші (Матв 9.9). На питання, що часто ставиться про дружин синів Адама, можна знайти відповідь лише в скупих, не розрахованих на повноту, повідомленнях Біблії. Вирішити цю проблему можна за допомогою наступного висновку: згідно з Бут 5.4, у Адама були сини та дочки; в обстановці початку вони брали шлюб один з одним; у наступному поколінні у шлюб вступали вже двоюрідні. Відразу після створення інбридинг не дав згубних наслідків.

2. Деякі події описуються у паралельних місцях у іншому плані.

Приклад 1: Родовід Ісуса - Матвій 1.1-17 і Лука 3.23-38 ставлять перед собою дві різні цілі. У першому випадку доводиться царське походження Марії по лінії Давида («сина Давида»), а в іншому випадку це родовід Йосипа (версiя).

Приклад 2: Різні повідомлення про воскресіння Ісуса в деяких незначних деталях розходяться.

3. Деякі духовні висловлювання передають справжній сенс лише як доповнення. Наприклад, фізику світла можна описати одним тільки комплементарним способом (лат.complementum - доповнення) : з одного боку він поширюється як хвилі, з іншого ж має властивості частинок (фотонів). Лише коли обидва, по суті справи, що ніби суперечать одне одному, скомбіновані, можна осягнути реальність.

   Такі комплементарні висловлювання трапляються й у Біблії. Так, для рятуючої віри є два суперечливі, а насправді доповнюючі одне одного висловлювання :

а) «Бо ми визнаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від справ закону» (Рим 3.28).

б) «Чи бачите, що людина виправдовується справами, а не тільки вірою?» (Як 2.24).

4. Деякі проблеми виникають через переклад. Так, текст Бут 2.23 неможливо зрозуміти без знання єврейських слів «іш» (чоловік) та «іша» (жінка). Матв 5.8 у традиційному російському перекладі звучить «сотворіть гідний плід покаяння», тоді як у грецькому оригіналі написано: «Створіть плід, гідний покаяння». У Рим 10.4 насправді сказано не «кінець закону - Христос», а «МЕТА закону - Христос» (грецьк. «телос» - мета).

5. В окремих випадках з'ясувати протиріччя важко, але можливо.

Приклади: смерть Юди (Матв 27.5 - Дії 1.18); вміст ковчега заповіту (1 Сам 8.9 - Євр 9.4); смерть Саула (1 Сам 31 - 2 Сам 1). У Матвія сказано, що Юда повісився, а в іншому місці сказано, що «розсілося лоно його». Вони здаються суперечливими, але підходять один до одного, якщо друге висловлювання сприйняти як сильний, барвистий опис.

6. Для повного пояснення Біблією будь-якої теми треба брати кілька текстів та зіставляти їх (Іс 28.10). НЕДОЗВОЛЬНО виривати окремий текст із контексту (глави) і будувати вчення на ньому.

Афоризм: «Люди відкидають Біблію не тому, що вона суперечить сама собі, а тому, що вона суперечить їм».

 

   Біблія є єдиною книгою, що повідомляє пророцтва, які з часом здійснилися.

   Визначення: ПРОРОЦТВО - це точне передбачення певного події майбутнього, яке відбувається за допомогою звичайних засобів людського пізнання. Це, таким чином, завчасне оголошення подій майбутнього, на відміну від опису історії, коли йдеться про подальше опис уже минулих подій. В Іван 13.19 Ісус підкреслює зміцнюючу віру мету пророцтва: «Тепер говорю вам, перш ніж те справдилося, щоб, коли справдиться, ви повірили, що це Я».

 

   Часто Бог починає Своє одкровення з повідомлення лише про одну деталь, яка поступово розкривається далі. Найяскравішим прикладом цього прийому є пророцтва про прихід у цей світ Ісуса.

 

   При поверхневому читанні тексту виникає небезпека поставитися до деталей висловлювань як до незначних дрібниць. Для загального розуміння, однак, вони мають глибоке значення.

Приклад 1 : Римський звичай перебивати ноги у жертви, що висить на хресті, був застосований до розбійників, але не до Ісуса (Іван 19.32-36). Тому пророче обгрунтування цього з Вих 12.46 «кістки його нехай не ламаються» важко розпізнати, оскільки в старозавітному місці йдеться про пасхальне ягня.

Приклад 2 : Згідно з старозавітним звичаєм, Ісуса повинні були страчувати за стіною Єрусалима, тому що за часів Старого Завіту жертовні тварини спалювалися за табором (Лев 16.27, Євр 13.11-12).

 

   Біблійні висловлювання мають такий глибокий зміст, який по-людськи неможливо виміряти (1 Кор 13.12). Георг Хунтеманн дійшов висновку: «Те, що Біблія хоче сказати нам, знаходиться поза дослідницькими можливостями людського розуму».

    Багатство біблійних висловлювань перевершує будь-яке людське мислення. Вона охоплює відрізок часу «до створення світу» (Єфес 1.4) до Божої Вічності (Об'явл 22.5). Біблія відповідає нам на всі ті питання, на які не в змозі відповісти природознавство:

- У чому суть смерті, чому вона існує і як довго вона існуватиме?

- Що таке людина? Звідки ми? Навіщо ми живемо і куди йдемо?

- Що чекає на нас у вічності?

 

   Біблія є особливим літературним твором.

   Багатство біблійної мови дозволяє нести звістку порятунку в такому розмаїтті літературних жанрів, якого ми не знаходимо в жодній іншій книзі : вірш (Пс 119), гімн (Кол 1.15-17), пісня про кохання (Піснь Пісней), наукове повідомлення мовою повсякденного спілкування (Бут 1), історичне повідомлення (Ездра), притча (грецьк. «параболе», тобто поставлене поруч) - загальна ситуація з повсякденного життя як предмет порівняння (Матв 13.3-23), і навіть особлива ситуація як повчальне оповідання з алегоричним значенням (Лука 18.1-8), образна мова (Іван 15.1), пророча образна мова (Об'явл 6), пророча мова (Матв 24), парадокс (Фил 2.12-13 ), проповідь (Дії 17.22-31), повчання (Кол 3.16-17), славослів'я (Єфес 1.3), благословення (Фил 4.7), повчання

(Рим 5.12-21), сімейна хроніка (1 Пар 3), молитва (Пс 35), особисте свідчення (1 Ін 1.1-2), сновидіння (Бут 37.6-7), пряме звернення Бога (Матв 3.17), бесіда про спасіння душі (Іван 4.7-38), диспут (Дії 15.7-21), слухання судової справи (Іван 18.28-38), мудрі вислови (Прит 13.7), обітниця (Марк 16.16), судовий вирок (Матв 11, Суд 14.12-14), щоденник (Дії 16), особисте листування (Флм), монолог (Йов 32-37), діалог (Йов 3-31), лірична поезія (Піснь Пісней), біографія (Неєм), пролог (Лука 1.1-4), епілог (Іван 21.25), еліпс (грецьк. «перепустка», упущення маловажного - Матв 9.9), метафора (переносний сенс - Авд 4), напис (Іван 19.19), шифр (Об'явл 13.18). Крім того, законодавство (цивільне, судове, моральне, ритуальне), апокаліптика (Дан і Об'явл) і тимчасове приховування істини (Дан 12.9).

   На противагу цьому в Біблії відсутні : сага, легенда, міф, казка, байка, сатира, іронія, комедія, жарт, утопія. Тільки стилістичні прийоми гіперболи (перебільшення) та іронії (зміни - 2 Кор 12.11) іноді використовуються як чітко розпізнані.

   У жодній історичній книзі світу не зустрічається такої багатої палітри виразних засобів, і жодна книга не є такою правдивою у своїх висловлюваннях. Біблія використовує багатство виразних засобів мови. Поряд з формою прямої мови, що найчастіше зустрічається, ми знаходимо в Біблії численні специфічні мовні форми :

1. Феноменологічна мова. Коли причини того чи іншого явища неясні, воно описується з погляду спостерігача: у сучасній астрономії, як і Біблії, говорять про схід і захід Сонця, хоча це пояснюється не «бігом Сонця», а обертанням Землі.

2. Ідіоматичні обороти. Короткі мовні обороти зустрічаються в певних ситуаціях частіше, ніж розгорнуті конструкції (Суд 14.18 - «Ви орали на моїй телиці»).

3. Поетичні прикраси. «Ліва рука в мене під головою, а права обіймає мене» (Пісн 8.3).

4. Картини та описи сучасних понять науки та техніки. Біблія описує технічні досягнення, які за часів її виникнення ще існували, і ситуації, яким наука дала спеціальні назви:

- замість слів «супутник», «космічна лабораторія» та «орбітальна станція» Біблія барвисто каже: «Але хоча б ти, як орел, піднявся високо і серед зірок влаштував гніздо твоє, то і звідти Я скину тебе, каже Господь» ( Авд 4).

- замість того, щоб говорити мовою гінекології про онтогенез (ембріональний розвиток) в матці, Біблія описує розвиток дитини в утробі матері: «Не приховані були від тебе кістки Мої, коли я творимий був у таємниці, утворювавсь був у глибині утроби» (Пс 139.15 ).

5. Конкретні природничо-наукові формулювання. Прикладом є опис акта творіння, коли, наприклад, описується метод виміру часу і конкретна одиниця його виміру (Бут 1.14,19).

6. Картини повсякденного життя є поясненням духовних істин. Так, у притчі з Матвій 13.3-23 сіяч є глашатаєм біблійної звістки, насіння - слово Боже, терни - перешкода, а добрий ґрунт - відкрите серце людини.

 

   Враховуючи розмаїття літературних жанрів і мовних прийомів, слід дуже уважно ставитися до кожного біблійного тексту. Отже, висловлювання слід або сприймати дослівно, або переносному, але точному сенсі.

а) Дослівно: в Лука 24.44 Ісус вчить такому розумінню Писання: «Ось те, про що Я вам говорив, ще бувши з вами, що належить виповнитися всьому, написаному про Мене в Мойсеєвому законі і в пророках і в псалмах». Це підкреслюється і в інших місцях: «Хай збудеться промовлене Господом через пророка, який говорив» (Матв 2.15); «Нині виповнилося це писання, яке ви чули» (Лука 4.21); «Невже ви ніколи не читали у Писанні?» (Матв 21.42).

б) У переносному, але цілком певному значенні: коли Ісус каже: «Я є Лоза, а ви гілки» (Іван 15.5), то не слід розуміти цього дослівно, а в переносному сенсі. Найчастіше вкладений сенс легко можна дізнатися, бо барвистий оборот збільшує наочність і полегшує розуміння.

У цьому випадку додається ще й пропозиція, що містить основну думку:

«Без Мене нічого не можете робити».

 

   ПРО ЗНАЧЕННЯ ВИКАЗІВ БІБЛІЇ.

   Свідчення Біблії є найціннішою інформацією. Відомий євангеліст Вільгельм Паалс справедливо підкреслює: «Євангеліє є найкращою звісткою, яка колись повідомлялася людям. Ніколи ще нам, людям, не проповідувалося щось подібне». У Псалмі 119 багаторазово прославляється значення слова Божого: «Закон уст Твоїх для мене кращий за тисячі золота і срібла» (вірш 72). «Радію я слову Твоєму, як одержавший великий прибуток» (вірш 162).

   Хто нехтує Словом Божим, той буде засуджений. Як слухання Слова призводить до віри (Рим 10.17), а тим самим, до спасіння, так відкидання Слова веде до смерті: 1 Сам 15.23 : «За те, що ти відкинув Господнє слово, і Він відкинув тебе».

Іван 8.47 : «Хто від Бога той слухає слова Божі; тому ви не слухаєте, що ви не від Бога».

Дії 13.46 : «Вам першим слід було почути слово Боже; але як ви відкидаєте його і самі себе робите негідними вічного життя».

 

   Біблія складається з Старого та Нового Завітів.

   Обидві частини однаково є Словом Божим і одну з них не можна використовувати проти іншої. У Новому Завіті часто цитуються витримки зі Старого. Зауважимо, що це робиться не завжди дослівно, але Бог пов'язує їх із новими одкровеннями.

   У Новому Завіті виконуються основні пророцтва Старого: «І всі ці (люди Старого Завіту), свідчені у вірі, не отримали обіцяного, тому що Бог передбачив для нас щось найкраще, щоб вони не без нас досягли досконалості» (Євр 11.39). Господь Ісус вже є у Старому Завіті: «Дослідіть Писання, бо ви думаєте через них мати вічне життя; а вони свідчать про Мене» (Іван 5.39).

 

   У Біблії :

- Історія та оповідання повинні сприйматися буквально

- Також буквально мають сприйматися закони та накази

- У пророцтвах іноді використовується символічна мова. Символи ж біблійних пророцтв пояснює сама Біблія :

  1. «Море» та «води» означають народи (Об'явл 17.15).

  2. «Вітри» означають війни (Єр 51.2).

  3. «Звірі» та «роги» означають царства (Дан 8.20-21).

  4. «День» у пророчому обчисленні означає рік (Єз 4.6).

  Примітка: Важливо враховувати, скільки, наприклад, символічний звір має голів і рогів, якщо вони згадуються, але неважливо, що у нього 4 ноги, якщо про них нічого не говориться.

 

   ПРО АПОКРИФИ

   Старозавітні апокрифи, всього 11 (грецьк. «апокрифос» - прихований, таємний, несправжній), НЕ МОЖНА вважати Словом Божим.

   Вони написані у час між Старим та Новим Завітом.

   Основними запереченнями проти того, щоб прирівняти їх за значенням Біблії, є:

1. Вони містять деякі вчення, що суперечать Біблії, такі як прощення гріхів через милостиню (Товіт 12.9), схвалення магії (Товіт 6.9), прощення гріхів мертвих за молитвами живими (2 Мак 12.46).

2. Вони ніколи не були і не є частиною ТАНАХу (іудейського старозавітнього канону), тому що це пізніші доповнення. Так, третя книга Ездри взагалі є тільки у Вульгаті (латинській Біблії). Тому апокрифи завжди були предметом спору. На Трієнському соборі 1546 року католицька церква зрівняла апокрифи зі Старим та Новим Завітами, що слід розцінювати як реакцію на Реформацію

3. Їх не цитує жоден автор Нового Завіту, хоча у Новому Завіті цитуються майже всі книги Старого, за винятком чотирьох малих книг.

4. Апокрифи САМІ припускають, що вони не безпомилкові. Так у передмові книги Сирах написано: «Отже, прошу вас, читайте цю книгу прихильно і уважно і майте поблажливість до того, що в деяких місцях ми, може бути, погрішили, працюючи над перекладом». У жодній з канонічних книг Біблії подібних висловів НЕМА.

   Приблизно те саме можна сказати і про новозавітні апокрифи (Євангеліє від Хоми та ін.).

 

   Чи слід апокрифи повністю відкинути? Лютер дав вдале формулювання цим книгам: «Хоча ці книги і не можна ставити нарівні зі Святим Письмом, читати їх все ж таки повчально». Цю думку поділяють інші християнські письменники. Якщо читати апокрифи, не надаючи їм значення Біблії, а ставлячись до них, як до історично примітних книг (наприклад, книги Маккавейські), ми матимемо для себе неабияку користь. Особливо цінною є книга Сирах, яка торкається всіляких життєвих ситуацій, за змістом і формою наближаючись до біблійних книг про мудрість, не претендуючи на те, щоб її вважали Словом Божим.

НЕИЗМЕРИМАЯ СИЛА - СТИХИ

 

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

 

 

Силу молитвы ничем не измерить,
Сила молитвы - загадка веков.
Может открыть закрытые двери,
Освободить от тяжких оков.
С верой помолишься, тучи растают,
Выглянет солнце, закончится дождь.
Многое может молитва простая,
В горе утешить, в несчастье помочь.
Молятся мамы - спасаются дети,
Молится сын - прозревает отец.
Господь на молитвы всегда нам ответит,
Если молитвы идут от сердец.

ПЕРЕОДЕЛСЯ В БОМЖА

 

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

  

 

СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЬ ПЕРЕОДЕЛСЯ В БОМЖА И ПОСЕТИЛ СВОЮ ЦЕРКОВЬ.

 

Пастор Иеремия Стеепек переоделся в бездомного и пошёл в 10000-ую церковь, в которой тем утром он должен был быть представлен как главный пастор.

Он ходил вокруг церкви, которую вскоре должны были передать ему, в течение 30 минут, в то время как она заполнялась людьми для служения. Только 3 человека из этих 10000 человек поздоровались с ним. Он попросил, чтобы люди подали ему мелочь, чтобы купить еду. НИКТО в церкви не подал ему мелочь. Он вошёл в святилище, чтобы сесть в передней части церкви, и его попросили пересесть назад. Он приветствовал людей, но в ответ получил пристальные и неодобрительные взгляды людей, смотрящих свысока на него и судящих его.

 

Когда он сидел в задней части церкви, он слушал церковные объявления и тому подобное. Когда всё это было сделано, старейшины поднялись и были рады представить нового пастора церкви пастве. "Мы хотели бы представить вам пастора Иеремию Стеепека". Паства смотрела вокруг, апплодируя от радости и ожидания...

 

Бездомный человек, сидящий взади, встал... и начал спускаться по проходу... Хлопание остановилось - ВСЕ глаза были устремлены на него. Он подошёл к алтарю и взял у старейшин микрофон, сделал паузу на мгновение... потом прочитал: "Тогда скажет Царь тем, которые по правую сторону Его: приидите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира: ибо алкал Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и вы напоили Меня; был странником, и вы приняли Меня; был наг, и вы одели Меня; был болен, и вы посетили Меня; в темнице был, и вы пришли ко Мне. Тогда праведники скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, и накормили? или жаждущим, и напоили? когда мы видели Тебя странником, и приняли? или нагим, и одели? когда мы видели Тебя больным, или в темнице, и пришли к Тебе? И Царь скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне. Тогда скажет и тем, которые по левую сторону: идите от Меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный диаволу и ангелам его: ибо алкал Я, и вы не дали Мне есть; жаждал, и вы не напоили Меня; был странником, и не приняли Меня; был наг, и не одели Меня; болен и в темнице, и не посетили Меня. Тогда и они скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, или жаждущим, или странником, или нагим, или больным, или в темнице, и не послужили Тебе? Тогда скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы не сделали этого одному из сих меньших, то не сделали Мне".

После того, как он прочитал это, он посмотрел на паству и рассказал им всем, что он испытал тем утром... Многие начали плакать, и много голов были склонены в стыде и молитве, тогда он сказал: "Сегодня я вижу собрание людей, а не церковь Иисуса Христа. У мира достаточно людей, но недостаточно учеников... Когда ВЫ решите стать учениками?" Затем он распустил собрание до следующей недели.

 

Быть христианином - это больше, чем то, что вы утверждаете. Это то, чем вы живёте и делитесь с другими!

NEW START !

 

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

Newstart is a physician monitored, scientifically researched lifestyle change program based on eight fundamental principles proven to help us achieve optimum health :

Nutrition, Exercise, Water, Sunlight, Temperance, Air, Rest, and Trust in God.

https://church.apiu.edu/2394-2/

 

NEWSTART© Formula for a Healthy New Year

Jan 13, 2023 | Articles

By Joy Kuttappan, Asst. Coordinator, AIU Church Communication

 

In the smartphone - frenzy world, many of us don’t have time to ponder on the saying, ‘Health is wealth’. But taking a little time off from the ‘frenziness’ and planning the healthy matters for the new year would help us to avoid tearing our pockets to treat the maladies due to wrong lifestyle practices. As a simple solution to have the healthiest life in this New Year is to practice the tried and tested NEWSTART© formula.

Newstart is a physician monitored, scientifically researched lifestyle change program based on eight fundamental principles proven to help us achieve optimum health: Nutrition, Exercise, Water, Sunlight, Temperance, Air, Rest, and Trust in God. These elements are not new to us, but streamlining into our lifestyle may be a difficult task. In reality, they are possible to achieve if we are resolutely firm in this New Year to achieve the finest health.

 

Nutrition
Proper nutrition is the fundamental to good health and recovery. But, even with a plethora of proven scientific studies highlighting the benefits of proper nutrition, some of us make poor choices. As a matter of fact, most of us enjoy meat-based diet. Even in this enjoyment, we should also give importance to plant-based diet. Studies have shown that eating raw vegetables gives us the most enzymes, vitamins and minerals needed for good health. Thus, we can balance the nutrition equation for a better health.

Exercise
Action is a law of life. Muscle tone and strength are lost without exertion, but exercise improves the health of body, mind, and spirit multiplying vitality and health. Exercise therapy includes outdoor exercise, treadmill evaluations and Stretchercise. Walking is the best exercise we all can try. The beautiful trails surrounding us beckon us to walk, but indoor exercise equipment is also very useful. More than that, in a paper published in Circulation, a research team describes how approximately 12 minutes of acute cardiopulmonary exercise impacted more than 80% of circulating metabolites, including pathways linked to a wide range of favorable health outcomes, thus identifying potential mechanisms that could contribute to a better understanding of cardiometabolic benefits of exercise.

Water
If people replace just one calorie-laden drink with water, they can reduce body weight and improve overall health, according to a Virginia Tech researcher. Because the body is 70% water, keeping well hydrated and knowing what and when to drink are essential to health.
Hydrotherapy (water applied externally to the body), followed by massage, enhances the circulation and immune system in excellent ways. Also, researchers have shown that drinking 500ml of water at half an hour before eating main meals may help obese adults to lose weight. They believe that the simple intervention could be hugely useful, and be easily promoted by healthcare professionals and through public health campaigns.

Sunlight
The sun is the established energy source ordained by the Almighty to sustain the cycle of life for plants and animals. Abundant in Thailand and in Southeast Asia, sunlight is supremely important for the body’s metabolism and hormonal balance. Georgetown University Medical Center researchers have found that sunlight, through a mechanism separate than vitamin D production, energizes T cells that play a central role in human immunity. Their findings, published in Scientific Reports, suggest how the skin, the body’s largest organ, stays alert to the many microbes that can nest there.
Temperance
Temperance is using good things moderately and avoiding the bad. It is obviously wise, yet often hard to practice. Temperance can be neither bought nor earned, but it can be practiced to gain moderation in all things. Moderation in all things is a thread woven throughout the fabric of NEWSTART. Moderation in eating, in spending, and in lifestyle practices can be achieved through temperance of the highest order.

Air
The body’s most essential resource is air. Proper breathing and pure air are fundamental to good health than food or water. Fresh, clear mountain air surrounds the beautiful natural countryside of Thailand, and let’s enjoy that.
Unfortunately, a lot of air pollutants create a hazard to life. While looking at different air pollutants, a team led by researchers from of the University of Southern California found that long-term exposure to nitrogen dioxide or fine particulate air pollution was associated with increased depressive symptoms, but with only a small effect. Results also suggested that depressive symptoms might play a role in linking long-term air pollution exposure to memory decline more than 10 years after the exposure.

Rest
Restoration requires rest because sleep allows the body to renew itself. Many types of rest are important for health, but the sweetest rest follows labor. Early to bed and early to rise ’is a vital NEWSTART principle, and a healthy lifestyle makes this principle easier to maintain’.
Sleep is very important for cardiovascular health. Another research published in the American Heart Association’s journal Circulation found that adults with the healthiest sleep patterns had a 42% lower risk of heart failure regardless of other risk factors compared to adults with unhealthy sleep patterns. Healthy sleep patterns are rising in the morning, sleeping 7-8 hours a day and having no frequent insomnia, snoring or excessive daytime sleepiness.

Trust in Divine Power
Spirituality is also directly linked to physical health. Trust in God is a gift leading to right choices. According to a new research published by the American Psychological Association, being reminded of the concept of God can decrease people’s motivation to pursue personal goals but can help them resist temptation.
(NEWSTART© is a forty-year-old initiative of the Weimar Institute based in the US, and is used with permission)

ПРАВИЛЬНI ДВЕРI

 

@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@

   Гріх не може існувати на землі постійно (Бут 6.3). Настане день, коли Бог покладе йому кінець.

   Ми живемо в так званий останній час перед Другим пришестям Христа. Про це свідчать ознаки, зазначені в Євангелії (Матв 24).

   Напередодні цієї події на землі буде лише дві групи людей - вірні Богові та решта. Перша група людей кориться Господу і у великому, і у малому (Матв 25.21) і дотримується всіх 10 заповідей бездоганно: це неодмінна умова спасіння (Об'явл 22.14).

   Порушення чи зміна навіть однієї заповіді є неприпустимим. Хто дотримується всіх заповідей, крім навіть однієї, винен у всьому (Як 2.10).

   Останнім часом Божий народ отримає Божу печатку. Вона включає: ім'я володаря, титул і територію. Все це міститься в четвертій заповіді (Вих 20.11, Об'явл 14.7). Цей народ складає Церкву залишку (Об'явл 12.17). Це ті, хто дотримується Божих заповідей і вірить в Ісуса Христа (вірш 12).

   Церква залишку від імені Бога і Христа Його закликає всіх наслідувати її приклад і вийти з духовного Вавилона («Вавилон» - означає «змішення» істини з брехнею, тобто біблійне віровчення з язичницькою домішкою: вчення про потойбічний світ, новий день поклоніння Сонцю, ікони та інше). Про день поклоніння : Бог сказав, що ніколи не змінить Своїх заповідей (Пс 89.35) і ніколи не вчив, що субота скасована чи змінена. Це зробили люди з власної сваволі (Дан 7.25). Вони самі це визнають.

   Хто не отримає печатку Божу, отримає печатку звіра (Об'явл 13). Третього варіанту НЕМА.

   Кінець світу настане після того, як проповідь Євангелія на Землі буде закінчено (Матв 24.14). Після цього відбудеться Друге пришестя Христа на землю, яке буде видимим і явним (Об'явл 1.7).

   При Другому пришесті воскреснуть у нових тілах мертві праведники, а живі зміняться (1 Фес 4.16, 1 Кор 15.51-54, Фил 3.21). Потім усі вони будуть взяті на небо (1 Фес 4.17).

   Після цього живі безбожні помруть, і земля спустошиться (Об'явл 6.15-17 і 2 Фес 2.8; Єр 4.23,26-27). Протягом 1000 років там будуть перебувати тільки сатана та його ангели; праведники ж у ці 1000 років на небі будуть розбирати справи безбожних (1 Кор 6.2-3).

   Останній суд над сатаною, його ангелами та безбожними описаний у 20-му розділі книги Об'явлення :

- Новий Єрусалим разом із праведниками опускається на землю

- Нечестиві воскресені

- Сатана підбиває їх на штурм міста

- Бог знищує їх вогнем

- Цей вогонь перетворює землю і повертає їй чудовий вигляд

   Після цього починається вічність без гріха та його наслідків - смерті, хвороб та страждань.

 

   БОГ НЕ ХОЧЕ НІКОГО ПОГУБИТИ, А ПРОПОНУЄ КОЖНОМУ ОЧИСТИТИСЯ ВІД ГРІХУ ТА БУТИ ВРЯТОВАНИМ, А НЕ ЗГИНУТИ РАЗОМ З НИМ. ДВЕРІ ВІДКРИТІ ДЛЯ ВСІХ.

СВИДЕТЕЛЬСТВО - ЧАСТЬ 2

 

***************************************************************************************************************************************************************************************************************************************

 

 

   Следующее подтверждает, что служение и деятельность Елены Уайт есть проявление Духа Пророчества :

1.      О нём говорится в книгах Иоиль и Деяния, а именно об особенном излитии Святого Духа в последнее время перед Вторым пришествием, на которое сейчас указывают признаки, названные Самим Иисусом.

2.      Елена Уайт получала особые пророческие видения и затем описала их в своих сочинениях. При получении видений она находилась в особом состоянии, описанном у Даниила, и его было невозможно научно объяснить медикам, видевшим это.

3.      Её труды обстоятельны и глубоки. Они затрагивают многие области, и невозможно утверждать, что человек, в силу обстоятельств имеющий несколько классов образования, написал их сам.

4.      Главные идеи её трудов : только Библия как источник веры и незыблемость Божьего закона. При установлении истины и она, и другие исследователи Библии из её круга занимались тщательным изучением и отбросили все традиции и предрассудки, а только Слово объявили истиной.

5.      Она никогда не учила, что её работы заменяют или дополняют Библию.

6.      Она в повседневной жизни всегда следовала тому, чему учила, что касается заповедей и Писаний, а именно брать живой пример с Христа, Который есть Спаситель и центр нашей веры.

7.      Её труды по количеству переводов на другие языки заняли 3-е место (после Ж.Сименона и В.И.Ленина).

8.      Ей удалось добиться правильного толкования библейских пророчеств через обретённого Наставника  -  Святого Духа, а значит её миссия и есть проявление  Духа Пророчества  -  Свидетельства Иисуса, Заместителем Которого Святой Дух и есть.

СВИДЕТЕЛЬСТВО - ЧАСТЬ 1

 

ААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА

 

 

   Откр 19.10

   Этот стих важен для нашего понимания, чтобы с этим пониманием увеличивалась и наша вера.

   Мы уже говорили о действенной готовности. На брачный пир мы готовим не одежду, а сердце.  Это всё должно быть на условиях жениха, то есть Бога, и Он нам это объясняет на простом и понятном языке.

   Предыдущий стих, Откр 19.9 , говорит : «Блаженны званные на вечерю Агнца».

   Ст.10  -  Иоанн пал и поклонился ангелу.  Эта личность подытоживает текст из начала 19-й главы. Он был подобен человеку. Он ответил поклонившемуся Иоанну : «Не делай этого!» (и обрати на это внимание и запомни).

   Почему ?

   Такой почёт только Бог имеет право получать !

   Ангел сказал : я тоже раб Божий и твой друг, то есть такой же, как ты. Друг не только тебе, но и твоим братьям.

   Вторая часть 10-го стиха :

   «Богу поклонись, ибо свидетельство Иисусово есть Дух пророчества».

 

   Братья Иоанна  -  это те, кто имеют то же, что и он, свидетельство Иисуса.  Это не кровные братья Иоанна, но собратья по вере.

   Чтобы понять, о чём говорится, вернёмся в Откровение назад.

   Откр 1.1-3   -   свидетельство дано для передачи рабу Божьему Иоанну.

   В  Откр 19.10  личность эта есть посланный Иисусом ангел.  В начале первой главы Откровения тоже.  Это тот же ангел по имени Гавриил, что являлся Даниилу (Дан 8.15-  18), а также Марии.

   Даниилу он явился для того, чтобы объяснить видение про овна и козла. Даниил тоже поклонился ему, точнее «пал на лице», но Гавриил поднял его.

 

   У нас есть свидетельство Иисуса. 

   Это что ?

   Не письмо и не посылка по почте. Это свидетельство Святого Духа, которое несёт пророчество людям (Откр 1.3).  И чтобы нести Евангелие миру, Божьи слуги нуждаются в этом даре.

   У нас есть история Иисуса Христа и дорога к Нему, указанная в Слове. Но свидетельство Иисуса должно пройти через Святого Духа.

   2 Пет 1.19   -   Пророческое слово и те, кто его изрекал

   Свидетельство Иисуса  -  не то, что мы думаем о Нём, а что получаем через Святого Духа, изучая пророчества и воплощая усвоенное в свою жизнь.  Когда мы серьёзны в том, что мы делаем, поступаем правильно, МЫ ГОТОВЫ.

   Пророчество в нашей жизни должно быть как зажжение свечи в полной темноте, которая тьму превращает в свет.

   Пётр сказал : обратите внимание на пророчество как на свет. Грешник находится во тьме, а верный во свете.

   Откр 22.16  -  «Я, Иисус, послал для этого в церкви ангела», «Я есть звезда светлая и утренняя» (на иврите «кохав нога»).

   Если мы светим, как Он, если мы изучаем пророчества, есть в нас Иисус в сердце и Дух пророчества тоже.   Откр 1.1-3  -  чтобы слушать пророчества и выполнять их, и чтобы рассказать другим.

   2 Пет 1.19-21  -  Пророчества не толковались самими людьми, а только Духом. Чтения Библии мало. Надо просить разумение у Бога.

   Не только безбожники, но и люди из церкви в опасности. Если не обращаться за понятием пророчества к Богу, мы от Него далеки. И можем давать его неправильное толкование. Прося у Бога, мы получаем правильное толкование, указания, как себя вести, и это Дух пророчества в нас. Не ученики центр пророчества, а Святой Дух.

  

   Почему Гавриил сказал не поклоняться ему ?  Гавриил только посланник, как и Иоанн.

   Это не просто информация, а Божья весть и сила, она и должна быть свидетельством Иисусовым.

   Иисус и Сам действует как Посланник, например когда посылает на землю Гавриила. Ещё пример  -  разговор с двумя учениками после воскресения.

 

   Лука 24.13-18   -  Разговор по пути в Эммаус

   Иисус шёл вместе с двоими учениками и свидетельствовал, но они Его не узнали и спросили : ты что, не знаешь о том, что случилось ?

1.      Они не знали, с кем говорят

2.      Они САМИ не понимали, что произошло.

   В этот момент они были грустны, ибо их надежды на Иисуса были другими, например воцариться в Иерусалиме и прогнать римлян.

   Стихи 19-24  -  ученики рассказывают о Нём, называя Его по-разному, но только не Спасителем мира.

   Что они в общем-то думают ?  «Священники приговорили и казнили его» и «Он должен был избавить Израиля (от римлян), а тело Его из гробницы пропало».  И они очень грустны из-за непонимания.  Сейчас они Его ученики, а свидетельства Иисуса в них нет. Они думали, что Иисус Христос личность, как Маттафия Маккавей 200 лет назад, который прогнал захватчиков.

   Стихи 25-27

   И тогда, с самого начала ТАНАХа, из Моисея, из пророков, Он стал говорить с ними о Мессии. А эти потом должны были передать это свидетельство Иисуса всему народу.

   Библию создал Святой Дух, и с Его помощью мы познаем истину. То, что Он раньше делал через Гавриила, теперь сделал через двух учеников, поэтому ангелу поклоняться не надо.  Это всё посредники для Духа пророчества.

   Стихи 28-32

   Они, пригласив Его, вместе вошли в дом и преломили хлеб, и тогда узнали Его, а Он стал невидимым

   Стих 33

   Ученики пошли дальше, нашли в Иерусалиме 11 апостолов и рассказали им всё.

   Только, когда Он преломил и подал им хлеб (ст.30) , они Его узнали.

 

   Откр 3.20  -  «Се, стою у двери и стучу».   Нельзя услышать Иисуса, не имея Его свидетельства. Не изучая пророчеств, ничего не поймёшь в Слове. 

   Они открыли Ему дверь и услышали Его голос, и тогда Он научил их. Он вошёл в их жизнь, но для движения дальше надо тщательно изучать пророчества.

   Есть много лжецов и лжепророков.  Поэтому кто не изучает Моисея, пророков, писания, никогда не будет знать, что есть истина. Надо учиться и учить других. Верные приходят в церковь встретиться с Иисусом и получить от Него хлеб жизни.

   Лука 24.31-32  -  «Не горело ли наше сердце во время слушания ?» - сказали ученики. ДА. Потому что сердце живое и идёт по наиболее благословенному пути.

 

   В Деяниях апостолов, глава 2, описано сошествие Святого Духа на учеников в форме пламени.  Не для песен и танцев Он пришёл, а для истины для Духа пророчества. Именно этот дух сошёл на Иоанна, чтобы тот поведал эту весть всему миру.

   Потом на Елену Уайт, кстати, тоже (это особенно было нужно Лаодикии и церкви остатка).

   Откр 22.6-10

   Бог послал ангела пророчествовать, что будет вскоре. И опять в стихах 8-9 ангел говорит Иоанну «не поклоняйся мне».

   Ст.9  -  «Не запечатывай книгу, это будет скоро»

   Кто послушается Слова из книги Откровение, будет счастлив !