ПЕРЕСЛIДУВАННЯ

 

ШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШШ

1 Начальнику хору. Псалом Давида.

2 Доки, Господи, забуватимеш мене до кінця, доки приховуватимеш лице Твоє від мене?

3 Доки мені складати поради в душі моїй, скорботу в моєму серці день і ніч? Доки ворогові моєму підноситися наді мною?

4 Поглянь, почуй мене, Господи Боже мій! Просвіти очі мої, та не засну я сном смертним;

5 Хай не скаже мій ворог: «Я здолав його». Хай не зрадіють мої гонці, якщо я захитаюся.

6 А я надіяюся на милість Твою; серце моє зрадіє про спасіння Твоє; заспіваю Господеві, що облагодіював мене, і співатиму імені Господа Всевишнього.

 

    У цьому псалмі не написано, як іноді буває, що відбувалося з Давидом у момент, коли він написав цей псалом. Однак ясно: це було написано, коли він був у дуже тяжкому становищі. У його житті таке було двічі - коли його переслідував Саул, і коли це робили люди, що були на боці Авесалома.

    Цю тему трохи важко зрозуміти. Ми сучасні люди, які живуть у 21 столітті, і у нас є все, що потрібно: їжа та питво, одяг, будинки з усіма вигодами, а крім цього, як правило, немає небезпеки для життя. Треба сказати, що зараз не всі живуть так - йде війна в Газі та в Україні, а за останній рік у кількох країнах сталися сильні землетруси. Дуже погано живуть люди в Африці, а також у Росії, де нормально жити можуть лише багатії.

    Справді, дуже важко, коли ти живеш на вулиці, а не вдома, коли ти по кілька днів нічого не їси, коли не вистачає навіть води і вона брудна, коли в тебе немає теплого одягу і доводиться замерзати. Але найгірше ти почуваєшся, коли хтось переслідує тебе і хоче вбити.

    Часто це буває все разом: і тобі не вистачає чогось, і немає безпеки. Буває також і по-іншому, коли в тебе є все, але є грізний і сильний ворог, наприклад, якийсь бандит чи мафіозі.

    Мудрість Божа дуже велика: Він створив нас так, щоб ми були готові й цього. Коли є небезпека, в нашому організмі багато адреналіну - гормону страху, який робить нас сильнішими. Але, незважаючи на це, у такому становищі ми страждаємо. Звісно, у кожного з нас щонайменше один раз у житті було таке, і тому нам це знайоме.

    Тільки Ісус Христос мав час, коли Його Батько залишив Його. З Ним це справді було, але коли нам важко, коли ми в депресії, і ми думаємо, що Він залишив нас, треба згадати, що це не так. Але це - у нашій уяві і ми відчуваємо так, і тому Давид ставить свої запитання з початку псалма, починаючи з самого першого.

    У такому положенні лише віра і лише молитва допоможуть нам. Нам потрібне, крім адреналіну, ще й розуміння, що Господь із нами. Це незважаючи на те, що ворог близько, ще хвилина - він накинеться і вб'є нас, а потім ще й посміється.

    Після запитань у двох віршах у псалмі звучить прохання. Він просить, щоб Бог відповів йому. Він також просить, щоб Бог зберіг йому життя. Як це зрозуміти ? Ми, віруючі люди, не повинні боятися смерті, бо будемо живі знову після воскресіння з мертвих. Але в таку хвилину людина іноді не впевнена у своєму порятунку, а іноді просить зберегти їй життя заради інших людей, наприклад, заради близьких. Це справді важко, наприклад, це було з Йовом. Але, як написано в апостола Павла, Бог ніколи не допустить, щоб ми страждали більш, ніж здатні перенести, і завжди дає втіху і надію.

    Щось схоже було не лише з давнім Ізраїлем, а й в історії християнської церкви. Жорстокі переслідування обрушили католики на реформаторів середньовіччя. Інквізитори раділи, коли переслідували та вбивали тих, хто вірив не в те, що вони. Ці слуги сатани намагалися заподіяти протестантам настільки сильний біль, наскільки тільки були в змозі: били і катували, позбавляли майна, ув'язнювали і страчували звірячим способом. Але виявилося, що неможливо, незважаючи на все це, зламати тих, хто мав справжню віру до самого кінця!

    Разом із стражданням та болем у нашому житті є речі, які найважливіші і мають цінність більше за будь-яку іншу річ. Саме про це останній вірш псалма, і це дає силу та надію :

- Милість Божа: Він любить нас як Своїх дітей, прощає гріхи і підкріплює нас - кожен, хто хоче подолати все, подолає (не «може бути, подолає», а подолає ТОЧНО) - це Його обіцянка.

- Радість: вона завжди піде разом із скорботою. Коли переслідують нас, ми повинні пам'ятати, що вороги наші - нікчеми, а наш фізичний біль має і кінець; і ми зосереджуватимемося не на ній і думатимо не про біль, а про майбутнє - про радість у новому світі без кінця.

- Благословення: воно буде не тільки в цьому світі, а й на оновленій Едемській землі у нескінченному Божому царстві. Ми повернемося до раю, досконалого і прекрасного.

    З цих причин Бог гідний того, щоб без кінця славити Його і в молитвах, і в співі !