^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^
Два слова - навернення та відродження - використовуються для опису процессу нашого порятунку.
Навернення - це те, що робить людина, а відродження робить Бог. Таким чином, навернення є людська, а відродження - Божа сторона одного й того самого процесу.
У нічній бесіді з Никодимом Ісус сказав «Якщо хто не народиться звище (згори), не може побачити Царства Божого» (Іван 3.3). Отже, народження зверху необхідно для того, щоб потрапити на небо. Народження звище, як і природне народження - пасивний процес. За природного народження ми приходимо в цей світ і стаємо його громадянами. Таким чином, право на небесне проживання ми отримуємо тільки через народження. Оскільки ми вже один раз народилися, Біблія називає це другим народженням з правом на вічне життя через народження згори.
При каятті ми відмовляємося від старого грішного способу життя і звертаємось до Христа. Хто звернеться до Бога всім своїм єством, той стає своїм на небі. Бог відповідає тим, що дає нам нове, вічне життя; це наше народження згори. З будь-яким зовнішнім символом цей процес не пов'язаний, проте життя в Христі незабаром стає відзначеним видимими плодами Духа, які є любов, радість, мир, довготерпіння, благість (доброта), милосердя, віра, лагідність, помірність (Гал 5.22- 23).
Комментариев нет:
Отправить комментарий